Дуже мало членів НАТО готові підписатися під тим, що вони готові воювати з Росією – Капітоненко

Дуже мало членів НАТО готові підписатися під тим, що вони готові воювати з Росією – Капітоненко

Шольц виступив проти першого пункту Плану перемоги Зеленського, оскільки Німеччина не вважає, що членство України в НАТО відповідає німецьким інтересам. Ще у 2008 році на Саміті у Бухаресті Німеччина чітко висловилася, що захист України – це не те, чим вона готова займатися, навіть у мирний час. Так позицію Німеччини щодо вступу України в НАТО охарактеризував  кандидат політичних наук, доцент Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, директор Центру досліджень міжнародних відносин Микола Капітоненко. В ефірі Українського Радіо він зазначив, що війна значно віддалила Україну від євроатлантичної інтеграції, оскільки дуже мало членів НАТО готові підписатися під тим, що вони готові воювати з Росією. Крім того, якщо Європа побачить, що перспектив перемоги України немає, вона може змінити політику щодо російсько-української війни та підтримки України.

 

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото з відкритих джерел 

"Німеччина не вважає, що членство України в НАТО відповідає німецьким інтересам"

Чим керується Шольц, виступаючи проти вступу України до НАТО?

Шольц керується перш за все своїми уявленнями про інтереси Німеччини. Тут позиція Німеччини не лише Шольца, а й тих канцлерів, які були до нього. Вони не вважають, що членство України в НАТО відповідає німецьким інтересам. Брати на себе ризики захисту України не відповідає цим інтересам. Перший сигнал ми почули в Бухаресті на Саміті в 2008 році. Вже тоді Німеччина чітко висловилася, що захист України – це не те, чим вона готова займатися, навіть у мирний час, який був тоді. Сьогодні, в умовах війни це є ще менш прийнятним для Берліну. Я не думаю, що щось може змінити цю позицію німецького канцлера.

Якщо канцлером буде інша людина, можливо що Німеччина реагуватиме на цю пропозицію не так категорично?  

Припустити можна все що завгодно. Проте на мою думку, хто б не був німецьким канцлером його чи її  позиція щодо членства України в НАТО буде незмінною тим більше за умови війни, що триває. Хіба що зміниться не німецький канцлер, а глобально зміниться ситуація з безпекою в Європі і щось таке трапиться, що потребуватиме радикальних кроків. Тоді можливо це питання постане зовсім в іншому світлі, як колись виникло питання про можливе членство України в ЄС, яке теж багато кому здавалося нереальним і абсолютно фантастичним.

"Запрошення до членства в НАТО лише збільшить ризики для України"

Чому Німеччина така категорична щодо запрошення України в НАТО, адже запрошення не тотожне членству?

Я не розумію, що нам дає це запрошення і чому ми за нього вхопилися. Фактично після запрошення ситуація не зміниться. Ви або є членом НАТО і на вас поширюються гарантії безпеки, або ви ним не є і тоді на вас нічого поширюється. Багато хто критикував НАТО за те, що організація займала таку проміжну позицію усі ці роки до анексії Криму і до повномасштабного вторгнення. Позиція була така: ми вас рано чи пізно візьмемо, але поки не беремо. І це анонсувало дуже небезпечний сигнал Кремлю, для якого з одного боку це означало, що реальність така, що Україна в майбутньому може стати членом НАТО, але поки вона не отримає гарантій безпеки. І поки ми знаходимося в підвішеному стані це потрібно використовувати, як вікно можливостей для того, щоб послабити Україну або напасти. Що й відбулося. Фактично така риторика збільшувала небезпеку для України, коли обіцянки надаються, а реальні кроки не робляться. Наше прохання надати нам запрошення членства – це продовження цієї ж політики, яка може збільшити ризики, а не зменшити їх. Думаю, в Німеччині на це також багато хто звертає увагу.

"Дуже мало членів НАТО готові підписатися під тим, що вони готові воювати з Росією"

За інформацією джерел 7 членів НАТО виступають проти вступу України до Альянсу. Серед них були названі Німеччина та США. Хто ще категорично проти вступу України до НАТО?

Я думаю, що цих країн набагато більше, ніж сім. Дехто з них зберігатиме мовчання, а дехто прикриватиметься позицією великих держав. Рішення про вступ до НАТО приймається консенсусом. Достатньо, щоб хоча б одна країна була проти  і решта може сказати, що дуже цього хоче і підтримує, але нічого не може зробити. Стан в якому зараз перебуває Україна – величезний ризик для країн членів НАТО, а не актив. Саме так сприймають Україну дуже багато членів Альянсу. І вони не хочуть з нами ділити ці ризики безпеки не те що у стані війни, а навіть після того, як війна чимось завершиться. Є традиційні країни, які неодноразово говорили про своє небажання бачити нас в НАТО, наприклад Угорщина. Під великим питанням позиція Туреччини. Це з впливових країн-членів НАТО. Я не знаю, хто хоче. Можливо менші за впливом і потенціалом, але їхній голос навряд чи буде вирішальним в цій суперечці. Війна віддалила нас від інтеграції в НАТО, ніж це було в 2008 році.  Тоді США і багато країн були "за". Проти були Німеччина, Франція і цього було досить. Сьогодні баланс "за" і "проти" всередині НАТО гірший для нас. Дуже мало членів НАТО готові підписатися під тим, що вони готові воювати з Росією.

Микола Капітоненко. Фото: з особистого архіву

"План перемоги Зеленського багато хто критикує за те, що він не є реалістичним"

Якщо перший пункт Плану перемоги Зеленського неможливо виконати, то тоді під загрозою виконання увесь План?

Я дуже скептично дивлюся на перспективи виконання цього Плану, бо це більше скидається на перелік побажань до наших партнерів, ніж як план дій самої України. Якщо все зав’язано на першому пункті про вступ України в НАТО і від нього залежать наступні чотири пункти, то цього достатньо, щоб прийти до висновку, щоб план потребує перегляду. План перемоги Зеленського у багатьох країнах багато критикували за те, що він не є реалістичним.

Шольц підтримує план Індії про мирне врегулювання  з політичних мотивів

Чому Шольц підтримав посередництво Індії у врегулюванні питання російсько-української війни?

Шольц буде виступати за будь-яке мирне врегулювання, яке відбувається не зовсім на російських умовах. Європа, а особливо Німеччина, зацікавлена в тому, щоб ця війна завершилася. Вони страждають найбільше від нашої війни, оскільки в Німеччині не дуже добрий стан економіки, по ній б’ють антиросійські санкції. Німеччина хотіла б, аби ця війна завершилася і Шольц готовий говорити про це з ким завгодно. У нас є китайсько-бразильський план завершення війни, але він не лише нам не подобається. Він більшою мірою враховує інтереси Росії і меншою - наші. Тому для Шольца краще підтримати план Індії з політичних мотивів через непрості відносини Європи з Китаєм. Індія – важливий і впливовий гравець з динамічною економікою. Невдовзі Індія загрожуватиме європейцям, як третя економіка світу.

"Індія не зацікавлена в тому, щоб Росія програла цю війну"

А чи зацікавлена в такому посередництві сама Індія?

Індію багато хто критикує за те, що вона займає позицію посередині і хоче залишатися нетральною. Але при цьому індійська позиція дуже схожа на позицію Китаю. Індія не зацікавлена в тому, щоб Росія програла цю війну. Вона виступає за пошук компромісного розв’язання, яке буде знаходитися десь посередині і буде враховувати інтереси частково і наші, і російські. Але це не те врегулювання, яке нам сподобається. Для нас будь-який компроміс сприйматиметься як поразка.

"Якщо Європа побачить, що перспектив перемоги України немає, вона може  змінити політику щодо підтримки України"

Чи могла би Німеччина більше допомагати Україні?

Несправедливо недооцінювати ту допомогу Німеччини, яка є насправді другою між усіх країн світу після США за обсягом. Можна завжди хотіти більшого. Але в пропорціях, якщо подивитися на співвідношення ВВП, то допомога Німеччини є дуже значною. Річ не втім, що якась країна може давати більше, але не дає. Проблема в тому, що багато країн не будуть збільшувати або навіть почнуть зменшувати обсяги допомоги Україні під тиском внутрішніх проблем. Їм бракуватиме відповіді на питання: до чого все це веде і чи є якась стратегія? Кожні вибори в Європі несуть загрозу, що до влади прийдуть люди, які вважатимуть, що давати треба менше. Може змінюватися позиція поточного канцлера чи уряду щодо допомоги України як реакція на зміни в американській позиції. Таке може трапитися, якщо переможе Трамп. Може змінитися обстановка на фронтах і це також вплине на позицію Європи. Зараз допомога Україні для них – це питання інвестицій у власну безпеку. Якщо вони побачать, що перспектив перемогти в тому вигляді, в якому нам хочеться немає, вони можуть просто змінити свою політику щодо російсько-української війни і підтримки України.