Ілюстративне фото: facebook/proagro.ic
"У нас катастрофічно не вистачає сховищ для зберігання картоплі"
Для зберігання врожаю в Україні необхідно будувати у кожній області овочесховища, які вміщуватимуть щонайменше 10-20 тис тонн продукції. Про це заявив міністр агрополітики і продовольства Віталій Коваль. У нас досі проблема зі сховищами?
Ольга Самойліченко: Так, зараз в Україні є проблема. Проблема, зокрема, в картоплярстві з картоплесховищами. Вона стала досить актуальною не лише цього року, вона завжди існувала. Але завдяки тому, що в цьому році було виїзне засідання Комітету Верховної Ради з питань земельної та аграрної політики на релокованому підприємстві в Житомирщині, це питання було ще раз порушене та висвітлене. І справді, зараз неможливо говорити про професійний розвиток картоплярства, тому що не немає достатньої кількості картоплесховищ в Україні.
Що можна сказати про торішній врожай картоплі? І чи варто ці овочесховища будувати зараз чи можна почекати?
Ольга Самойліченко: Навіть для цьогорічного врожаю, меншого порівняно з минулим роком, все одно не вистачає потужностей картоплесховищ. І це є справді великою проблемою. Тому це потрібно робити зараз, а не чекати нових врожаїв.
Якої картоплі в Україні більше – столової чи тієї, що йде на переробку?
Ольга Самойліченко: Зараз, на жаль, в Україні набагато більше столової картоплі. Але ми повинні йти в напрямку переробки, як Європа. Вона вирощує сорти для переробки і розвиває саме цей напрямок. Тому в нас катастрофічно не вистачає сховищ для зберігання картоплі на переробку.
Як тоді наші картоплярі дають собі раду?
Ольга Самойліченко: Це питання було і воно порушувалося. Зокрема, в 2021 році почала діяти програма розвитку картоплярства, яка передбачала, зокрема, будівництво картоплесховищ. І за цією програмою в 2021 році вже було побудовано картоплесховищ на 50 тис тонн. Однак частина цих картоплесховищ опинилася на окупованій території. Зараз ця програма призупинена. І зараз йде мова про те, що відновлювати цю програму, напевно, не на часі. І найбільш правильним шляхом буде саме включення будівництва картоплесховищ у пільгову програму кредитування "5-7-9". Це те, з чим звернулася до Міністерства агрополітики Українська асоціація виробників картоплі. Міністерство нас підтримало і зараз це питання на розгляді в Кабінеті міністрів України.
Мінімальна потреба України в картоплесховищах – 1,38 млн тонн
Яка в нас загалом ситуація з вирощуванням картоплі? Які врожаї, що ми з нею робимо, де зберігаємо і як нинішні погодні умови можу вплинути на майбутній врожай?
Ольга Самойліченко: Якщо ми бачимо зиму цього року, яка не відрізняється від минулої зими, то ми, напевно, очікуємо, що цьогорічне літо не буде відрізнятися від минулого літа. Для картоплярства це був складний сезон, тому що в червні спочатку поля залило дощами, потім у липні вдарили пікові температури, серпень-вересень опадів подекуди не було взагалі, і все це спричинило те, що врожай був зменшений. А потім його неможливо було викопати через суху землю, аж поки в кінці вересня не пішли дощі. Тому можна говорити про те, що складні сезони зараз є. Але, як сказав президент Української асоціації виробників картоплі Томас Карпентер: "Нові виклики дають нам нові можливості". І УАВК вже зараз активно дискутує, обговорює, аналізує виклики, які були в сезоні для того, щоб підготуватися до наступного сезону.
Стосовно зберігання і переробки картоплі. Потреби у сховищах є. Картоплесховищ не вистачало завжди катастрофічно. Зараз в наявності картоплесховищ є на 300 тис тонн картоплі. А потреба, мінімальна необхідна потужність – це 1380 тис тонн картоплі. Для чого потрібні ці сховища? В першу чергу для того, щоб зберігати сировину для переробки. Щоб виробляти картопляний крохмаль, фрі, чіпси, сухе пюре.
"Україна не вирощує близько 20 млн тонн картоплі щорічно"
Скільки у нас великих підприємств і наскільки приватні господарства забезпечують себе картоплею, щоб не залежати від великих виробників?
Ольга Самойліченко: Тут треба порушити питання абсолютно брехливої офіційної української статистики, яка говорить про те, що господарства і населення виробляють близько 20 млн тонн картоплі. Але насправді це абсолютно не відповідає дійсності. Такої кількості картоплі в нас не вироблялося вже дуже багато років. Що стосується підприємств – це 422 тис тонн. Це правда, це офіційна статистика. А стосовно господарств і 20-ти мільйонів, то їх немає. І така брехлива статистика зараз показує, що Україна, як виявляється, обігнала США і вийшла на третє місце у світовому виробництві картоплі. Це при тому, що Україна інтенсивно імпортує картоплю, бо нам її не вистачає на власному ринку. Це питання дуже важливе. Українська асоціація виробників картоплі вже зверталася до Державної служби статистики і ми будемо ще раз порушувати це питання на робочій групі при Міністерстві агрополітики.
"В Україні немає кому вирощувати картоплю на присадибних ділянках"
Але чи можуть приватні господарства забезпечити себе картоплею, щоб не залежати від імпорту?
Ольга Самойліченко: Зараз в Україні взагалі йде тенденція до зменшення вирощування картоплі на присадибних ділянках. Її немає кому вирощувати. Питання трудових ресурсів залишається актуальним. Населення старіє, а молодь не хоче проводити свої дні на городах. Тому невпинно зменшується кількість. Так, ті, хто хочуть, забезпечують картоплею себе самі. Але це не професійно. Мова йде про те, що розвиток і стабільність ціни можливі тільки при професійному картоплярстві, яке можливе тільки при наявності сховищ.
Які регіони у нас найбільше збирають картоплі?
Ольга Самойліченко: Традиційний картопляний регіон – це північ (Чернігівщина, Житомирщина). Далі це Західна Україна і центр. На півдні, вираховуючи окупацію, є території, але це зазвичай ранній сегмент. Одеська та Миколаївська області також вирощують, але вони орієнтуються на картоплю ранніх сортів.
Ольга Самойліченко. Фото: potatoclub.com.ua
"Україні потрібно не менше 120 овочесховищ, щоб стабілізувати ціни"
Щодо ситуації зі зберіганням агропродукції і овочесховищами загалом. Яка вона зараз на ваш погляд?
Дмитро Соломчук: Те, що не вистачає овочесховищ, було зрозуміло вже з травня-червня 22-го року, з початку повномасштабної війни. Тому що більшість великих, потужних овочесховищ знаходились у Херсонській, Миколаївській, Харківській областях, які залишились в окупації. А ті, що були деокуповані, всі були знищені російськими військами. А там зберігався найбільший запас овочів для великої частини України. Цю тему я оголошував на всіх комітетах і нарадах два роки поспіль, і на всіх ефірах. І нарешті це було почуто і урядом. За моїми підрахунками, Україні потрібно не менше 120 овочесховищ, щоб стабілізувати ціни на овочі на весь сезон. І вони потрібні не тільки від 10 до 20 тис тонн, бо це більше для великих господарств, які в обігу мають досить багато землі для овочівництва, а й не дуже масштабні для аграріїв, які обробляють 40-50 га, які є більш локальними. Вони частину продукції реалізовують відразу під час врожаю, а частину, десь 1,5-2 тис тонн, залишають для зимового зберігання. І зрозуміло, що при об'єднанні фермерів потрібні на 10-20 тис тонн, щоб вони, грубо кажучи, працювали як логістичні центри, як елеватори зі зберігання. У такому овочесховищі власну продукцію може зберігати 10, 20, 30 фермерів.
"Рукави для зберігання – вже не актуально"
Що зараз потрібно зробити для того, щоб ці овочесховища з'явилися – рішення, кошти чи якісь ще додаткові зусилля?
Дмитро Соломчук: У нас відбувся Комітет з аграрної та земельної політики, мною були надані пропозиції і підтримані одноголосно всіма колегами, щоб відправити рекомендаційні листи для всіх урядових, неурядових міжнародних організацій, які підтримують сільське господарство, щоб вони цілеспрямовано кошти направляли на овочесховища і переробку, яка також певною мірою там відбувається. Тому що рукави для зберігання – це вже не актуально. Також були направлені пропозиції від комітету до уряду, щоб зробити зміни до діючої статті про держпідтримку тваринництва і переробки на 1 млрд грн, яка діє в 25-му році, і включити туди переробку в овочесховищах.
"Це точно не менше декілька сотень тисяч тонн продукції, яка маринується"
Чи є якісь цифри, скільки врожаю втрачає Україна саме через нестачу овочесховищ?
Дмитро Соломчук: Точних цифр немає через те, що багато овочів вирощують одноосібники, які часто не зареєстровані. Тому поки що всіх даних немає. Але це точно не менше декілька сотень тисяч тонн продукції, яка маринується, викидається, яка втрачає товарний вигляд. Часто, якщо її не викидають десь на поля, то згодовують без толку худобі. Це не ефективно. А будь-який гектар землі має мати ефект, як для країни, так і для самої людини, яка на ній працює. І ще овочесховища важливі також для самого споживача. Ми ж відповідаємо не тільки за фермерів, а й споживачів продовольства. Не знаю, скільки їх сьогодні проживає в Україні, але я думаю, що не менше 30 млн.
"Для стабілізації цін потрібно скоротити шлях від лану до столу"
Що ви можете спрогнозувати щодо цін найближчим часом? Яка продукція змінить вартість дуже сильно, а яка, можливо, залишатиметься доступною?
Дмитро Соломчук: Я думаю, що поки не з'явиться молода свіжа продукція, здорожчає ще морква досить достатньо, не менше, ніж на 20-30%. Капуста подорожчає. Картопля також може піднятися в ціні. Не настільки відсотків, тому що почав завозитись імпорт. І саме, щоб стабілізувати ціни, щоб скоротити шлях від фермерів до споживача, і потрібні місця зберігання. Тому що у фермера на самому початку картоплю з поля купляли й по 8 грн. Десь її хтось склав, хто має овочесховище, і сьогодні вже продає за 25-ть чи навіть дорожче. І що виходить з цієї ситуації? Аграрій не доотримав прибуток, щоб розвиватися і будувати ті ж овочесховища, а кінцевий споживач отримував дуже високу ціну. Ціну більшу, ніж в Євросоюзі, хоч там і доходи вищі. Тому для стабілізації цін потрібно скоротити шлях від лану до столу, від аграрія до самого споживача. Для того потрібні місця зберігання.
Дмитро Соломчук. Фото: solomchuk.com
"Імпорт картоплі становить близько 40 тисяч тонн"
А як так склалося, що ми картопляна країна, має свою картоплю і змушена її завозити? Звідки, до речі, ми імпортуємо, скільки і в яких обсягах?
Ольга Самойліченко: Цього року обсяг імпорту значно зріс. Імпорт картоплі становить близько 40 тис тонн. Це при тому, що експорт картоплі не доходить навіть до 2,5 тисяч тонн. Найбільші країни, з яких ми імпортуємо – це перш за все Польща. Це приблизно 51%. Далі йдуть Литва – 19%, Латвія – 8%, Нідерланди, Туреччина, Грузія. Тобто у нас присутній значний імпорт продовольчої картоплі.
Чи допомогло це стабілізувати внутрішні ціни?
Ольга Самойліченко: Імпорт дозволив стабілізувати ціни на ринку.
"Більшість посадкового матеріалу насіннєвої картоплі – імпорт з Європи"
А що у нас із посадковим матеріалом на весну? Ми будемо мати що посадити?
Ольга Самойліченко: Так, в Україні є сорти української селекції. Це сорти виведені в Інституті картоплярства та НВО "Чернігівеліткартопля". Однак більшість посадкового матеріалу насіннєвої картоплі – це саме імпортована картопля з країн Європи.
Як довго така ситуація в картоплярстві може ще тривати?
Ольга Самойліченко: Якщо говорити про імпорт столової картоплі, то так, він дозволив стабілізувати ціну. Якщо ж говорити про посадковий матеріал, то Україна дуже залежить від імпорту. Насіннєва картопля імпортується. Основними країнами-виробниками картоплі в Європі є Нідерланди, Франція та Німеччина. До України імпортують картоплю в основному із Нідерландів та Німеччини. Однак, у цьому році в асоціацію вступили нові учасники – дистриб'ютори французьких сортів картоплі. Але в будь-якому випадку ми залежимо від того, що нам надасть Європа.
"Щоб була стабільна ціна, потрібно розвивати професійне виробництво картоплі"
Чи варто загалом вкладатися в картоплесховища, як у нас не врожай? Чи вони все одно будуть потрібні?
Ольга Самойліченко: Щоби була стабільна ціна, потрібно розвивати саме професійне виробництво картоплі. Професійне виробництво картоплі – це про картоплесховища. Для того, щоб виробник картоплі міг розвиватися, планувати, він повинен розуміти, що буде відбуватися з його вражаєм. Як сказав пан Дмитро, він не повинен віддавати за копійки цей врожай з поля. Він повинен розуміти, що він свій врожай може зберегти у себе. Тому вкрай важливо все-таки включити будівництво картоплесховищ у компенсаційну програму "5-7-9".
