Ілюстративне фото: AP/Stefan Sauer
"Російська нафта має бути витіснена поставками з альтернативних країн"
10 січня Мінфін США ввів санкції проти найбільших нафтових компаній і "тіньового флоту" РФ. Трохи згодом агентство Reuters повідомляло, що щонайменше 65 нафтових танкерів стали на якір. І кажуть, що вартість послуг таких танкерів на китайських маршрутах подвоїлася. Яка це частка від усього "тіньового флоту", який використовує Росія? І як довго вони так можуть простояти?
По-перше, я дуже не люблю фразу "тіньовий флот", не раджу його використовувати. На мою думку, це дуже тонка російська гра, тому що ніякого "тіньового флоту" не існує. Існують конкретні судна, які мають конкретні назви і конкретних власників. Вони добре відомі експертам, тим більше вони добре відомі спеціальним службам. Просто дуже часто прикривалися цієї фразою "тіньовий флот", тому що, мовляв, ми з ним не можемо нічого зробити, бо це як "Летючий голландець". А тут ми побачили, що просто достатньо зробити досить нескладні дії, аби була політична воля, для того, щоб дійсно завдати дуже серйозного удару.
Наскільки це багато? Якщо дивитись на інформацію, яка була, навіть на офіційному рівні української розвідки, то ми маємо список, здається, з 300 кораблів, які задіяні в експорті російської нафти поза так званою "ціновою стелею". Тобто 65 – це істотно, насправді. І ще більш істотною є реакція, а саме зростання цін на фрахт такого роду суден. Це означає, що бажаючих вести бізнес небагато, ціна зростає. А глобальний ринок нафти побудований так, що якщо зростає ціна в одного виробника, відповідно отримує переваги інший. І тому російська нафта має бути витіснена поставками з альтернативних країн, зокрема, з Близького Сходу і з інших. Але потрібно розуміти, що якщо судна стали, то це ще не показник, на жаль. Вони можуть стати в силу різних причин: проблем з оформленням вантажів, з погодою тощо. Насправді, вони дуже часто стоять на рейді, це типова практика для морського бізнесу. Наведу дуже простий приклад. Санкції були анонсовані 10 січня. Щоб ви розуміли, завантажене 10 січня судно, наприклад, до Індії буде йти декілька тижнів, а до Китаю півтора місяці взагалі. Тобто ці судна прийдуть туди тільки десь в середині лютого.
"Розрахунки за нафту – більш сильна санкція, ніж фізичне блокування суден"
А ті судна, які виїхали півтора-два місяці тому і зараз підходять до портів. Їх порти уже мають приймати за новими процедурами, згідно з санкціями?
Там є перехідний список, насправді. Тут важливо навіть не те, як їх мають приймати, а дуже важлива історія, яка трохи залишилася в тіні – це розрахунки. Розрахунки за нафту – це набагато більш змістовно сильна санкція, ніж навіть фізичне блокування суден. Бо блокувати судна досить таки складно.
"Реальний ефект від впроваджених санкцій ми відчуємо в кінці лютого–початку березня"
Ви маєте на увазі блокування розрахунків у системі SWIFT?
Там складніша схема. Ви ж розумієте, судно йде і покупець має бути впевнений в тому, що до нього прийде ця нафта, а продавець, що отримає гроші. І як правило, використовується спеціальні схеми, в яких задіяні трейдингові компанії, які перевіряють обох контрагентів і їхніх фінансових партнерів. Відповідно, якщо банк побачить, що один з контрагентів, наприклад, якийсь російський банк, є під санкціями, заблокований, то він просто блокує цей платіж. Відповідно блокується платіж і покупця. Тобто ця вся схема просто руйнується. Тому фінанси – це та мотузка, якою тримати цю історію набагато ефективніше, ніж навіть фізичним блокуванням суден. Хоча фізично працювати з флотом теж потрібно.
Друга історія полягає в тому, що санкції проти безпосередньо нафтогазових компанії, які задіяні, а це постачальники обладнання, інші контрагенти, діють теж з відкладеним ефектом. Вони, здається, починають працювати в лютому, а частина санкцій навіть на початку березня. Тобто зараз це більш ринкові коливання, короткострокові. А реальний ефект від усіх цих санкцій ми відчуємо, напевно в кінці лютого-початку березня, коли ми побачимо, наскільки вони реально працюють.
"Санкції існують в часі"
Поточна ситуація, обережно вам скажу, з російськими макрофінансами, принаймні те, наскільки видно це в публічному просторі, виглядає так, що дійсно воно починає впливати. Тому що російський баланс між експортом і імпортом критично скоротився до показників, які були під час глобальної світової рецесії і пандемії. Але потрібно розуміти, що санкції існують в часі. Зараз, дякуючи Байдену, цей пакет був введений. Але ми ж розуміємо, що росіяни, а дуже часто і їх покупці також шукають можливості для обходу. Тому це має бути постійний процес зміни правил гри для того, щоб дійсно не давати можливість росіянам заробляти на цих поставках. Тобто їхній ефект буде залежати від того, наскільки цей санкційний тиск буде продовжений. Із перших заяв Трампа, хоча це лише слова і ми це розуміємо, є обережний оптимізм для того, щоб вважати, що цей тиск не буде ослаблений і буде продовжений. І на будь-які дії, які робитимуть росіяни або їх контрагенти, щоб обходити санкції, будуть знаходитись відповідні правові та інші механізми, щоб ці механізми посилювати. Тобто дуже важливо, щоб цей процес був постійним.
Сергій Вовк. Фото: facebook/ChamberUkraine
"Нам своє робити"
Прем'єр-міністр Бельгії Александер Де Кроо на "Українському сніданку" в Давосі заявив, що санкцій проти РФ необхідно посилювати і розширювати їх на скраплений газ і добрива. Наскільки це міг би бути болючий удар по Росії? І які ще можливі варіанти тиску, якщо Росія все спрямує на Китай та інші ринки, які не контролює Захід?
Я якраз вийшов із того самого сніданку, про який ви згадували. І скажу, що там лунали й інші заяви. В тому числі такі, що поки що, на жаль, ці наслідки санкцій на російську економіку є, м'яко кажучи, далеко не такими сильними, як ті ж самі люди вважали декілька років тому. Тому це дуже дражлива тема. Але нам своє робити. Нам дійсно потрібно підсилювати тест. І вплив на поставки добрив – це була б дуже потужна історія. Тому що добрива – це фактично ті ж квазіносії, бо в їх основі лежить енергоносій, який переробляється. Тобто фактично це продукт з доданою вартістю. І з цим потрібно працювати. Більш того, коли у нас була "зернова угода" і росіяни її припиняли, то якраз санкції проти російських банків, де проходять розрахунки за російську агропродукцію і добрива були дуже відчутним. Це була річ, яка росіянам прямо пекла. Тому з цим потрібно працювати безумовно. І безумовно потрібно працювати зі скрапленим газом. Причому як з торгівлею, так і з технологіями. Скраплений газ – це великі технології. На щастя, в росіян цих технологій недостатньо. І якщо обмежити поставки обладнання і технологій для роботи із цим дуже непростим енергоносієм, то їхні можливості будуть істотно лімітовані. Власне, це та логіка, яку Байден намагався провести в пакеті санкцій, які ми мали на початку січня. Тобто ми "перекриваємо кисень" фізичним поставкам через блокування відповідних суден, затискаємо поставки через ускладнення фінансових розрахунків і ми затискаємо поставки через технологічну співпрацю, щоб вони банально не мали можливості видобувати ті нафту і газ, які у них є. Із цим потрібно працювати і це глобальні ринки. На глобальних ринках ті ж китайці чи інші країни, які складно віднести до симпатиків Україні, їм теж потрібно це десь шукати. Але на ринку немає пустоти. Вони не купили це в Росії, то знайдуть, де це купити. І наше завдання зараз, напевно, спонукати їх до того, щоб вони купляли де завгодно, але не в Росії. Маю на увазі, в країнах, які працюють в системі міжнародного права.
"Потрібна робота експертів над пошуком механізмів уникнення санкцій"
Напередодні Дональд Трамп у своїй соцмережі написав, що він закликав Путіна укласти угоду. І що буде тільки гірше, якщо той відмовиться. Наскільки загалом ще є простір для санкцій, щоби посилювати тиск на Росію?
Тут питання в тому, що ця боротьба між санкціями і тими, хто хоче їх уникнути, є постійною. Це дуже часто навіть не боротьба політиків, а це боротьба конкретних юристів, фінансистів, які розуміють механізми розрахунків. Тому головне, що має бути – це те, щоб, по-перше, була політична воля на підтримку санкцій. А вчора, так, була заява. Вона дійсно говорить про те, що якщо не буде бажання Росії йти на якісь угоди, то це буде посилено. Заява для нас позитивна, але давайте дочекаємось дій, що буде відбуватись далі. Питання №2 – має бути робота експертів над пошуком механізмів уникнення санкцій. І тут дуже багато буде залежати і від України самої, оскільки вона є лідером цього процесу. Тобто вона має вимагати від експертів, від іноземних партнерів, щоби цей санкційний тиск тільки посилювався. А з цим потрібно просто фізично працювати. Тому курс вибраний правильно. І ця тріада – блокування фізичних поставок, блокування розрахунків, блокування компанії, які здійснюють технологічну та сервісну підтримку виробництва – це дуже правильно. Інше питання – потрібно працювати над ефективністю реалізації цієї політики. А відповідь ми будемо бачити по торгово-економічному балансі Росії. Якщо він буде далі погіршуватись, то рано чи пізно в них дійсно закінчаться кошти для продовження цієї війни. Їм просто не буде за що фінансувати війну, а тим більше не буде за що фінансувати власні соціальні витрати.