Дональд Трамп і Джо Байден. Фото: AP/Patrick Semansky
"Трамп як кризовий інвестор мислить насамперед економічними категоріями"
Днями Дональд Трамп опублікував у соцмережі Truth Social допис, де закликав Володимира Путіна укласти угоду, завершити війну, бо "далі буде гірше". А якщо цього не станеться, то не буде іншого вибору, крім як запровадити високі рівні податків, тарифів і санкцій на все, що продає Росія Сполученим Штатам та іншим країнам. Це погрози з боку Трампа, він справді має рішучість усе це запровадити?
У Трампа на сьогоднішній момент немає іншого механізму, крім якогось економічного тиску на Росію. Очікувати, що він буде погрожувати ядерним ударом по російській території ― це щонайменше наївно. Трамп як людина, що провела значну частину свого життя у ролі кризового та ризикового інвестора, мислить насамперед економічними категоріями, тому ми бачимо такі обіцянки. Насправді, треба розуміти, що обсяг торговельних відносин між Росією та США відносно невеликий. Заморожені активи, про які написала чомусь британська преса, що Трамп може їх використати, перебувають на 90% у Євросоюзі, а не в США. Тому має бути якесь узгоджене політичне рішення про те, як країни Заходу будуть протидіяти Російській Федерації. Але давайте також не забувати, що країни Глобального півдня не підтримають цю позицію та санкції. Вони ж не відмовляються купувати російську нафту. Інше питання, що адміністрація Байдена наклала санкції ще й на танкери так званого тіньового флоту, тобто на засоби доправлення нафти. Отже, тут потрібна певна стратегія. Для мене маркером у цьому питанні є, наприклад, готовність США ініціювати санкції проти "Росатома". Тому що він приносить РФ близько 30 млрд доларів.
Але ми про таку ініціативу ніколи не чули від США.
Ну так. Очевидно, що Сполучені Штати купують у Росії уран, на сьогодні їм це більш вигідно. І треба розуміти, що США не підуть на жодні дії, які будуть спрямовані на підрив власних економічних позицій. Політика Трампа спирається на економічний базис. І зробити будь-що, що можуть використати його опоненти, звинувачуючи його у погіршенні рівня життя маленького американця, ― він на це не піде.
"Треба добитися обвального падіння цін на нафту"
Ми чуємо, що посадити Путіна за стіл переговорів може зниження цін на нафту. Спецпредставник Трампа Кіт Келлог заявив, що ціна має впасти до 45 доларів за барель, і це спонукатиме Росію бути більш поступливою. Наскільки сильним є зараз вплив США на країни ОПЕК, зокрема на Саудівську Аравію, щоб вони посприяли зниженню цін на нафту?
Республіканці традиційно грають в енергетичні ігри, тож мають відповідний досвід. Але для того, щоб примусити Росію хоча б розмірковувати над тим, аби сісти за стіл переговорів, треба добитися обвального падіння ціни на нафту. Це не лише те, що Трамп тиждень тому оголосив надзвичайний стан в енергетиці, який дозволяє збільшити видобуток стратегічних запасів США, але це й відповідні дії ОПЕК, щоб російська нафта на ринку припинила бути конкурентною. Тобто ― це одночасне падіння ціни та проблеми з експортом. У цьому контексті транзит російської нафти українською територією виглядає щонайменше дивно, в умовах повномасштабної війни проти РФ. Отже, санкції не можуть бути якимось одним кроком. Не можна одним розчерком пера вирішити всі питання, має бути комплекс дій, на які Росія не зможе відреагувати максимально швидко. Зрозуміло, що Росія має "підшкірний" запас грошей плюс у неї є пропагандистська машина, яка дозволятиме розповідати громадянам Росії про хибну імперську велич та заспокоювати їх, мовляв, "ми перемагаємо, залишилося трохи потерпіти".
Євген Магда. Фото Світлани Мялик
"Штампи холодної війни живуть у багатьох мізках американських експертів"
Дональд Трамп не виключає, що першим своїм візитом зробить візит до Саудівської Аравії. Наскільки серйозною може бути спроба Трампа порозумітися із саудитами?
Думаю, що зараз в оточенні Трампа іде боротьба різних лобістів, російських у тому числі. З одного боку кажуть: "давай покажемо нашу потужність", а інші наполягають, що з Росією не можна сваритися, бо цьогоріч вже 80 років перемоги над нацизмом, і Росія покладає на травень неабиякі надії. Мовляв, так історично склалося ― США і СРСР стали провідними країнами у тих подіях. Тут треба сказати, що ідеологія і штампи холодної війни живуть у мізках багатьох американських експертів, на жаль. Тобто, це боротьба. У мене часом виникає така думка, що Трамп ― політик, у якого є великий набір інструментів, і він намагатиметься спробувати всі. А в інтересах України ― максимально доводити йому важливі речі, враховуючи його психологічний портрет.
Щодо співпраці США із Саудівською Аравією. Ця країна намагається відігравати свою роль у рівнянні на Близькому Сході. Тут треба стежити за пошуком врегулювання конфлікту в Секторі Газа і розуміти, наскільки це задовольнятиме інтереси Саудівської Аравії. Росія для Саудівської Аравії ― не надто вагомий партнер в ідеологічному сенсі, проте економічно це справді конкурент. Хоча якість нафти, яка видобувається у регіоні Перської затоки, вища за ту, що видобуває РФ, наскільки мені відомо. Відповідно, американці мають більше шансів (на співпрацю із Саудівською Аравією ― ред.). Але я проти того, щоб недооцінювати Росію. Тому що, на жаль, росіяни часто вигравали програні війни, використовуючи за столом переговорів мішки золота.
Читайте також: Це стратегічне питання і для України, і для Трампа. Олещук про здешевлення нафти
"Хто нагадуватиме, що Трамп ― це антиБайден, матиме більше шансів"
Який же інструмент обере Трамп? Підсолодити росіянам піґулку, скасувавши частину санкцій, щоб задобрити й посадити за стіл переговорів, чи навпаки ― вдарити додатковими санкціями й обвалити російську економіку?
Думаю, однозначної відповіді зараз немає у самого Дональда Трампа. Тому що формування позиції виходить із його особистих переконань та міркувань. Ми розуміємо, що на сьогодні Трамп почувається найвеличнішим у всьому світі, він досягнув піку своєї політичної кар’єри, і його надзвичайно важко у чомусь переконувати. Тим більше, коли він бачить розмову з Путіним як успіх, як це було за попередньої каденції Трампа. Гадаю, ті, хто гратиме на його протистоянні з демократами і нагадуватиме про те, що Трамп ― це антиБайден, матиме більше шансів. У Трампа немає потужного масиву знань про Росію та Україну, а отже, той, хто частіше заходить до його кабінету, має більше шансів доносити своє бачення та свій алгоритм дій.