Ілюстративне фото з відкритих джерел
"Ініціатива непогана і має право на життя, але залишаються питання…"
Днями Кабмін затвердив порядок однорічних контрактів для добровольців віком від 18 до 24 років. У застосунку "Резерв+" вже можна подати заявку на укладення такого контракту. Чи стимулюватиме ця ініціатива активніше долучатися до Сил оборони?
Можу висловити суто власну думку. Так, це є елемент мотивації ― нульовий відсоток під житло та навчання, високе грошове забезпечення тощо. Під час перебування у зоні бойових дій я зустрічав юнаків та дівчат, які не дотягли до 20-річного віку і пішли добровольцями. У нас мобілізація до 25 років заборонена законом, але якщо є бажання, то можна звернутися до ТЦК і мобілізуватися добровільно. У документі написано, що протягом року відбувається спочатку БЗВП, потім спеціальна підготовка, але в мене запитання ― чи входить ця підготовка у терміни контракту? Крім того, треба буде змінювати законодавство у частині, коли у військовослужбовця завершиться контракт після набуття ним 25-річного віку: адже написано, що після завершення контракту він має рік відпочити, проте, за законом, у 25 років його потрібно мобілізувати. Є також деякі питання щодо проходження медкомісії, бо у нас ВЛК є обов’язковим лише після 25-річного віку. Тож ми чекаємо, коли Міністерство оборони прийде із цими пропозиціями до комітету, для того щоб рухатися далі. Поки що до нас у комітет ніхто не приходив. Сама ініціатива досить непогана і має право на життя. Залишається питання, яку кількість людей зможуть у такий спосіб добровільно залучити до лав Збройних сил України. Цікаво почути статистику і думку Міноборони та Генштабу. Хочу засвідчити, що військовослужбовцям 50+ і навіть 40+ досить складно витримати всю цю історію, що відбувається понад три роки. І це не лише про штурмові підрозділи та окопи. Сучасна війна ― це не тільки про піхоту, а й великою мірою про дрони та ураження ворога за допомогою дистанційного використання роботів. І в цьому контексті сучасні навички молоді будуть більш корисними.
Збій у застосунку "Резерв+" стався через велике одночасне навантаження на систему
8 лютого у застосунку "Резерв+" стався збій. Чи є вже аналіз, чому це сталося та як мінімізувати такі збої у майбутньому?
Насправді збій стається не в застосунку. Це просто обкладинка, яка збирає інформацію з різних реєстрів ― "Оберіг", пенсійного реєстру або ж ідентифікатора через банк. Збій стався у момент, коли відбувалося голосування Нацвідбору на Євробачення, було велике навантаження, і в цей час багато громадян та керівників підприємств почали переброньовувати своїх працівників. Усе це наклалось ― і в результаті громадяни не могли отримати ідентифікацію у "Резерв+". Але це проблема не самого застосунку, а цієї ситуації з навантаженням на систему. Вже вкотре я звернувся до відповідних органів виконавчої влади, що коли вони запускають цифрові механізми, то ці механізми повинні працювати бездоганно і не залежати від голосування за Євробачення. Громадяни України повинні мати постійну можливість під’єднатися до застосунку "Дія" чи "Резерв+", незалежно від зовнішніх факторів. Але, звісно, якщо таке трапляється, варто мати паперові документи.
"Я б радив завжди мати при собі паперові документи"
Ми не знаємо, коли може статися певний збій. Чи достатньо буде наявності при собі паперових документів?
Наявність паперових документів вітається. Але якщо у громадянина України немає паперових документів, тоді правоохоронні органи чи центри комплектування повинні мати цифрові механізми, щоб ідентифікувати таку людину. Ідентифікувати особу точно можна, зайшовши у певні реєстри. Але якщо ви не можете налагодити надійний стовідсотковий цифровий зв’язок, то треба сказати людям: при собі бажано мати відповідні паперові документи. До речі, військовий квиток і приписне свідоцтво обов’язково треба мати при собі, відповідно до закону. Треба пам’ятати, що можуть бути й кібератаки, тому я б радив завжди мати при собі паперові документи, яку б це посмішку сьогодні не викликало. А держустановам слід подбати про те, щоб цифровий зв’язок був завжди на 100% надійний.
.jpg)
Олександр Федієнко. Фото: facebook.com/FediiencoAlexandr
"Розпорядники реєстрів на законодавчому рівні повинні розуміти, що вони зобов’язані дбати про захист даних"
Наш ворог має розширену хакерську структуру, здійснює атаки, що спричиняють витік інформації. Що ми робимо для захисту даних?
Станом на сьогодні парламент не спромігся ухвалити жодного закону, який би покращив питання кібербезпеки та захисту інформаційно-комунікаційних систем України. Кожної сесії я подаю такі законодавчі ініціативи, зараз щодо трьох ініціатив веду консультації з усіма фракціями, але не всі парламентарі розуміють важливість питання, на жаль. З іншого боку, розпорядники реєстрів повинні докладати всіх зусиль, для того щоб унеможливити компрометацію реєстрів. Бо кібератаки все одно відбуваються, але швидке відновлення має бути все ж таки закладене. На жаль, зараз усе робиться "понятійно", а не законодавчо. Розпорядники реєстрів на законодавчому рівні повинні розуміти, що вони зобов’язані дбати про захист даних. А якщо вони цього не роблять, стається витік інформації і вони не можуть швидко зреагувати, то має бути адміністративна або кримінальна відповідальність. І ще хочу наголосити ― не треба недооцінювати ворога. Після вчорашньої ракетної атаки (у ніч на 12 лютого ― ред.) та влучання в один із бізнес-центрів, росіяни виклали в публічний простір те, що начебто в цій будівлі збирали дрони. А цю інформацію вони отримали, мовляв, із даних заброньованих працівників, які нібито повідомляли, що вони працюють на виробництві дронів. Чи це правда ― треба окремо дослідити нашим контррозвідувальним службам. А нам усім треба зрозуміти, що ми живемо у метавсесвіті. Якщо ви взяли до рук ґаджет і поставили туди будь-який месенджер, то про вас автоматично знатимуть інші.
"Якщо людину інші люди у балаклавах хапають на вулиці та кудись везуть ― це стаття про викрадення людини"
Щодо позиції Сухопутних військ про невживання терміну "бусифікація" як російського ІПСО. Чи допоможе це вирішувати проблеми з мобілізацією?
Моя думка така. Якщо людину якісь інші люди з ознаками військових, без жодних розпізнавальних знаків, у балаклавах хапають на вулиці та кудись везуть ― це стаття про викрадення людини. І правоохоронні органи повинні на це миттєво реагувати. Є нормальні й адекватні керівники та працівники ТЦК, а ті люди в балаклавах ― це бандити, не побоюся цього слова. Вони повинні бути без балаклав. Кого їм боятися ― свого суспільства? До речі, коли я приїжджаю на лінію бойового зіткнення, то військові запитують: "А чи можна зробити різну військову форму, щоб ми були в одній формі, а ТЦК в іншій? Бо коли ми приїжджаємо в місто, від нас шугаються люди". Це треба жорстко припиняти на рівні діючого законодавства.
