Ілюстративне фото: maidanmuseum.org / Богдан Пошивайло
"Переважна більшість громадян України послуговується українською мовою"
Днями на Facebook-сторінці ви опублікували результат моніторингу 50 місцевих рад із 10 областей і виявилося, що кожна четверта міська рада порушує мовне законодавство під час пленарних засідань. Розшифруйте, що відбувається і чому так багато в нас все ще російської мови в органах державної влади?
Напевно, треба сказати про те, що Закон про мову набув чинності в 19-му році і за цей період усе українське суспільство, особливо з початком російсько-української війни, визначилося остаточно, що для них означає державна мова. Тому ми бачимо різні дослідження і 24-го, і початку 25-го року, і переважна більшість громадян України послуговується українською мовою в усіх сферах суспільного життя, в тому числі і вдома. Таких результатів у нас ніколи не було за роки української незалежності. Але мушу визнати, що є окремі сфери, а також окремі куточки України, де ми, на жаль, фіксуємо порушення мовного закону і вони напряму залежать від активності місцевої ради. Не так давно ми говорили про нашу річну статистику за 24-й рік. Єдине, хотів би наголосити в контексті вашого запитання, що протягом січня 25-го року на мою адресу надійшло понад 200 звернень від громадян України, які поскаржилися на порушення їхніх мовних прав у різних сферах суспільного життя (інтернет, освіта, сфера обслуговування) з різних куточків України. Але найбільше на нашу адресу надійшло скарг якраз із Києва та Київської області, з Одеси та області, з Харкова та Харківської області. І трошки з Дніпропетровщини і з міста Дніпра, з Миколаєва тощо. І це якраз абсолютно відповідає тому, про що ми повідомили минулого тижня, коли оприлюднили результати моніторингу стосовно дотримання мовних прав громадян України і дотримання депутатами місцевих рад Закону "Про місцеве самоврядування", відповідно до якого всі трансляції пленарних засідань, а також депутатських комісій повинні бути виключно державною мовою і повинні розміщуватися своєчасно на своїх офіційних веб-ресурсах. Тому зважаючи на те, що "лідерами" чи точніше анти-лідерами за дотримання мовного закону у нас є 10 різних областей України, то ми за своєю методикою по тих населених пунктах – 50, 75 і 100 тисяч населення обрали для себе ті 50 місцевих рад, діяльність яких ми вирішили оприлюднити. Звичайно, ми дивилися і на мову трансляції. До речі, хочу сказати, що не всі місцеві ради оприлюднюють такі трансляції, для мене це теж було здивуванням Скажімо, місто Конотоп. Конотопська міська рада чомусь вважає, що такі трансляції, напевно, нікому не цікаві, чим порушують закон. Звичайно, є такі трансляції, де є режим двомовності. І нам важко зрозуміти, хто є хто з тих доповідачів. Ця трансляція не завжди якісна, таке враження, що спеціально роблять її малочутною для того, щоб не розібрати, чий це голос. І третя найбільша проблема – це офіційні ресурси. Тобто офіційні сайти органів місцевого самоврядування. Там, вибачте, розбиратися і розбиратися. Є у нас тільки 2 міських ради, в яких у нас зберігається одна з версій сайту російською мовою. На стартових сторінках таких місцевих рад оприлюднюється інформація, як виявляється, ще й іноземними мовами. І дуже багато інформації, яка подається або збереглася ще з попередніх років, або й десятиліть російською мовою. Таке враження, що ніхто не слідкує ні за мовою трансляцій, ні за мовою офіційних ресурсів, ні за мовою постійної комунікації, особливо з гострих питань, пов'язаних із російсько-українською війною, надання гуманітарної допомоги, психологічної підтримки тощо. Тому я вкотре наголошую на суворості дотримання закону про мову, особливо під час війни.
Депутати, які відповідальні за те, щоб захищати мовні права громадян України, повинні бути прикладом поваги до прав і свобод кожного громадянина і вони самі повинні бути яскравою демонстрацією того, що для них означає державна мова. Мені прикро визнавати, але 12 місцевих рад – це Зміївська міська, Вишгородська міська, Донецька селищна Ізюмського району, Кропивницька міська, Болградська, Білгород-Дністровська міські ради Одещини, Синельниківська, Запорізька міська рада, Шосткинська міська рада, Новгород-Сіверська міська рада Чернігівської області, а також Самарівська і Красноїльська громади Чернівецького району – це якраз ті, в трансляціях яких ми побачили ознаки порушення мовного закону. Тому за результатами нашого моніторингу, я ухвалив рішення про початок проведення заходів державного контролю, за результатами яких однозначно будуть накладені санкції і на очільників таких громад, і безпосередньо на тих депутатів, хто припустилися порушення прав громадян України.
"Режим двомовності загрожує національній безпеці та обороні"
В якій стадії впровадження зараз перебуває Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної"? На якому етапі ми зараз і чи є там щось взагалі про цю двомовність?
Хотів би нагадати, що фактично 30 років як ми отримали Конституцію України, де чітко вказано, що єдина державна мова в Україні – українська! Крапка! Тому режим двомовності суперечить Конституції, він суперечить закону, і звичайно історичному поступу української держави. Крім всього іншого режим двомовності загрожує національній безпеці та обороні. Це, до речі, сказано і в рішенні Конституційного суду, яким визначено конституційність закону про мову. Тому режим двомовності, на жаль, зберігається в нас не тільки під час проведення пленарних засідань місцевих рад. Ми це бачимо і в сфері обслуговування, і сфері інтернет, у медіа. І моніторинг українських телеканалів якраз говорить про те, що дуже часто чомусь у нас почали запрошувати експертів, які розуміються як не в безпекових питаннях, так у геополітичних і чомусь вони виступають виключно російською мовою. І з цього приводу обуренню громадян немає меж.
На жаль, режим двомовності зберігається і в освіті, і в зовнішній рекламі. Це не означає, що це виключно українсько-російська двомовність. У сфері зовнішньої реклами ми бачимо українсько-англійську, українсько-німецьку, українсько-угорську, якщо ми говоримо про Закарпаття, українсько-румунську. Але Законом про мову, як і рішенням Конституційного суду визначено, що кожен громадянин України зобов'язаний вільно володіти державною мовою. І в той же час в рішенні КСУ визначено наступне: "Ніхто не зобов'язаний володіти іншою, ніж державна мова". Тому в даному плані закон працює на 100%. А в питанні виконання треба запитувати з місцевої влади, з тих, хто має створювати необхідні можливості для доступу української мови. І, звичайно, додавати нам повноважень і можливостей, щоб в нас і збільшувався штат, ми мали своїх представників у різних регіонах, і можливо, збільшувався розмір штрафу за порушення мовного закону. І не забуваємо про те, що російський агресор продовжує творити з питань пов'язаних із державною мовою, як і з мовного закону, і з нашої інституції, дезінформаційний об'єкт, який постійно піддається атакам. Тому, звичайно, вони будуть і надалі пробувати розколоти суспільство за мовною ознакою, поділити людей, як вони навчилися це робити за останні 300 років на україномовних і так званих російськомовних, будуть розповідати про захист російськомовних на Сході або на Півдні. І цих наративів, якими рясніє інформаційний простір, на жаль, ще дуже багато. Але ми з цим працюємо, даємо відповідні рекомендації органам влади і проводимо активну інформаційно-роз'яснювальну, а також претензійну роботу, як це визначено законом, суворо і неупереджено.
За січень винесено 58 постанов про порушення мовного закону
Яким на сьогодні є покарання за порушення мовного закону?
У нас є статистика і річна, і поквартальна. Законом передбачено, що ми в межах проведення заходів державного контролю за наявності відповідних доказів, звичайно, накладаємо штрафи і оголошуємо попередження. Скажу, що протягом тільки січня мною винесено 58 постанов про адміністративні правопорушення, з яких мною особисто накладено 17 штрафів, оголошено 26 попереджень. І є декілька постанов про закриття справ або через відсутність причини, або через термін давності. Ця статистика є унікальною. Вона, напевно, найкраща в порівнянні з аналогічним періодом 24-го року. Але вона говорить і про те, незважаючи на те, що в порівнянні з минулим роком кількість скарг частково зменшилася, але фактів доведених порушень мовного закону у нас значно більше. І про це говорять в тому числі і заходи державного контролю. Скажімо, протягом 24-го року розпочато, проведено або перейшли на 25-й рік близько 800 заходів державного контролю. Такого раніше у нас не було. Це накладає неймовірне навантаження на секретаріат Уповноваженого і це справді серйозна робота.
"Від підприємця, який не хоче обслуговувати громадян державною мовою, просто йдуть клієнти"
А система попереджень і штрафів працює, вона мотивує, скажімо, бізнес?
У жодному випадку розмова не йде про обмеження прав людей, хто займається підприємницькою діяльністю. Якщо ми говоримо про людські права, то вони стосуються всіх без винятку сфер. І це вже доведено досвідом, що від підприємця, який не хоче обслуговувати громадян України державною мовою, просто йдуть клієнти. Тому таких мотиваційних факторів у нас дуже багато і вони стосуються усіх сфер. У нас були підігріті російською пропагандою скандали в різних куточках України. Скажімо, в одному з одеських ліцеїв учителі розповідали про те, що начиталися в якихось російських пропагандистських телеканалах. Але таких людей звільняють, до таких людей не йдуть навчатися, у них не замовляють продукти, до них не сідають у транспорт, з такими людьми не хочуть мати справи. Таких людей все менше і менше в нашому суспільстві. Але, звичайно, є одурманені, задурені російською пропагандою, наївні "простячки" або й "таємні агенти", вибачте, які продовжують поширювати таку нісенітницю. Тому питання захисту мовних прав – це питання екзистенційного спротиву, нашої внутрішньої боротьби і єдності.
І хотів би наголосити, що російсько-українська війна точиться не стільки за території, скільки за те, щоби знищити нас як людей. Тому лінгвоцид, як один із елементів геноциду, максимально був оприявлений і в 14-му році, коли під виглядом захисту так званих "російськомовних" громадян України вбивали людей і в Донецьку, і в Луганську. Намагалися захопити Харківщину. Були спроби захоплення місцевої влади в Херсоні, в моєму рідному Миколаєві. Згадаймо події в Одесі в 14-му році. Не забуваємо, як було захоплено підступно Крим. І таких прикладів у нас дуже багато. Тому не забуваємо про важливість української мови, про її значущість, про її ментальну складову, і звичайно, про нашу екзистенційну боротьбу, в якій ми повинні однозначно мати перемогу.
"Україна починається з тебе"
Що робить влада для тих людей, які хочуть опанувати українську мову? Куди звертатися? Чи є якісь мовні курси для таких людей?
Хотів би перефразувати слова Героя України В'ячеслава Чорновола і буквально декілька місяців тому Суспільний мовник навіть випустив такий фільм, якби президентом України 91-го року став В'ячеслав Максимович: Україна починається з тебе. Я не знаю, які ще потрібні курси в умовах геноциду російських злочинців проти українського народу для того, щоб людина збагнула, отямилася і ухвалила для себе рішення. Звичайно, ніхто від курсів не буде ходити по квартирах і пропонувати. Це XXI століття. Але людина повинна усвідомлено для себе ухвалити рішення, наскільки вона готова бути представником найкращого народу в світі, наскільки вона відповідальна перед своїми дітьми, перед тими викликами, які в нас не перериваються, напевно, з 91-го року, а насправді останні 300 років. Тому питання мовних курсів, доступності до опанування, до навчання в університетах, клубах, онлайн-платформах – це питання настільки доступне і відкрите, чого насправді ніколи не було. Я вже говорив про те, що мною ініційовано розробку близько 300 місцевих мовних курсів, які є в Києві, Чернігові, Ужгороді, Береговому, Херсоні, Харкові і так далі. Також у нас є не менше 600 мовних курсів, які діють при бібліотеках, університетах, клубах, є громадські організації, онлайн платформи і такі матеріали, звичайно, розміщені на нашому сайті. Але хотів би наголосити на тому, що людина визначається і за мовою, і за своїм мовленням, і за своєю культурою, і найголовніше за своїм ставленням до цінностей, на яких тримається наша єдність, соборність, наша українська держава.
.jpg)
Тарас Кремінь. Фото: facebook/govuamova
"Української на телебаченні стало ледь не втричі більше"
Ще один ваш моніторинг стосувався ЗМІ і використання української мови. І знову була зафіксована українсько-російська двомовність. Де, як і чому досі телеканали, на вашу думку, не виконують повністю законодавство?
Відповідно до Закону про медіа, 90% ефірного часу з 1 січня 2024 року повинні бути із застосуванням державної мови. Окремі репліки можливі іншою мовою, якщо це стосується реплік, пов'язаних із включенням "наживо" з місця подій, пов'язаних із наслідками руйнувань, ракетних атак, міжнародної ситуації тощо. Але проблема в нас якраз у тому, а ми проаналізували 36 загальнонаціональних телеканалів, що здійснюють ефірне мовлення, частина з яких представлена в "Єдиних новинах", що цими експертами у нас традиційно стають чомусь тільки ті фахівці, які розмовляють російською мовою. А це свідчить про те, що редакційна політика окремих телеканалів базується не на тому, щоби мовець спілкувався об'єктивно ще й українською мовою, а хоча б об'єктивно. Хоча питання об'єктивності – це доволі відносна штука. Ми помітили це, зафіксували і наголосили на тому, що зберігається, на жаль, режим двомовності. Хоча, можливо, він і є на визначеному законом рівні, але сама по собі двомовність є небезпечною.
Тим не менш, у порівнянні з попереднім роком української стало суттєво більше. І це ми можемо помітити не тільки у тому, що транслюються художні фільми виключно державною мовою, з'явилося значно більше озвучених українською мовою програм, які раніше транслювалися недержавною мовою. У нас стало значно більше місцевих депутатів, які висловлюються і виступають в етері українською мовою. І в нас фактично повна відсутність реклами недержавною мовою, хоча до повномасштабного вторгнення траплялися різні неприємні ситуації. Тому хочу сказати, що в порівнянні з минулим роком української на телебаченні стало ледь не втричі більше – проти 19% ми сьогодні маємо 44,5% такого зростання. Але проблема з російськомовними експертами – це одна із загроз, над якими треба активно працювати. Ми надсилаємо наші рекомендації українським телеканалам, це стосується, на жаль, і радіостанцій, які наче спеціально десь знаходять таких експертів, і наголошуємо на тому, що це справді проблема. Звичайно, що у нас є "унікуми", які вважають, що переклад не потрібен, достатньо субтитрування – це є порушенням закону. У нас є новозареєстровані телеканали, які демонструють окремі програми виключно російською мовою. У нас є випадки, коли транслюються програми з російськомовними коментарями без перекладів і навіть без субтитрів українською мовою. Ми даємо перелік таких програм і окремих телеканалів. І на жаль, проблема двомовності стосується "Єдиних новин", окремих телеканалів, які забезпечують трансляції "наживо". І це потребує додаткових дій і з боку Верховної Ради, і звичайно засновників.
"Інтернет залишається "відчиненим вікном" для пропаганди російського окупанта"
Із цього приводу ми активно співпрацюємо з Верховною Радою України. Буквально кілька днів тому я спілкувався на цю тему з головою Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микитою Потураєм. Знаю, що ця проблема торкається в тому числі трансляції окремих проєктів і програм в інтернеті. В інтернеті не завжди демонструється те, що демонструється на телеканалах. А коли ми потрапляємо на територію інтернету, то звичайно режим українсько-російської двозначності значно гірший, ніж у відкритому просторі. Загалом хочу сказати, що сфера інтернету в Україні фактично не контролюється. Ми провели наші дослідження в таких популярних серед неповнолітніх соцмережах як Instagram і TikTok. Вони якраз рясніють російською мовою, тому абсолютно я не дивуюся, що так багато російської мови ми бачимо серед дітей, серед студентів і, на жаль, серед учителів. Тому держава повинна докласти максимум зусиль і ми про це будемо говорити із Верховною Радою України – треба посилювати контроль, тому що інтернет залишається "відчиненим вікном" для пропагандистських можливостей російського окупанта, який продовжує наповнювати наш медіапростір пропагандою, засиллям антиукраїнських наративів і пробувати розколоти українське суспільство, особливо на тлі важливих геополітичних подій. Маю на увазі переговори між адміністраціями різних країн, з президентами різних держав, які всіляко підтримують Україну. Але російська пропаганда сама по собі є геноцидальною і вони ніколи не зупиняться в тому, щоб відпустити Україну. Тому на території України український інтернет повинен бути під контролем української держави.
Соцмережі і YouTube-канали в Росії фільтруються "кремлівськими карликами"
Чи означає це, що ми прийдемо колись до того, про що зараз говорять в Америці – заблокувати просто деякі ресурси, щоби їх не було? Чи ми демократична країна, яка буде шукати інші шляхи?
Справа в тому, що наша демократія жодним чином не відрізняється від тієї, що є в Сполучених Штатах Америки. І в США не заборонений TikTok. Там попереджено про загрози національній безпеці, які лунають з боку цієї соцмережі китайського походження для громадян США. Що стосується країни-агресорки, то не забуваємо, що величезна кількість журналістів ув'язнені, свободи слова в Росії немає, ми прекрасно розуміємо. І окремі соцмережі або YouTube-канали частково мають трансляцію в Росії, тому що там фільтрація потрібної і непотрібної для громадян цієї країни інформації чітко координується "кремлівськими карликами". І це очевидний факт. Але експерименти над тим, наскільки може бути ефективною з їхньої точки зору їхня зовнішня інформаційна політика, вони вирішили провадити на прикладі українського інформаційного простору. Тому однозначно відповідь повинна бути дзеркальною. Ми повинні працювати з інформаційним простором і формувати свій інформаційний порядок денний, відповідно до наших пріоритетів. Але в той же час поширювати через можливі ресурси інформаційного впливу правду про війну в Україні серед громадян не тільки Росії, але й вільного світу.
"Я зацікавлений в тому і дуже хочу, щоби українське іномовлення було доступне в будь-якій країні світу"
Але ми знайшли механізм заблокувати російські сайти, які дають піратські копії фільмів російською мовою?
Проблема ж не тільки у піратських копіях фільмів. Не забуваймо про те, що Телеграм-канали в Україні не заборонені, хоча ними не рекомендовано користуватися. Треба чітка і зрозуміла поведінка, і чітка заборона конкретного переліку Телеграм-каналів, окремих соціальних мереж, і звичайно тих, хто там найбільше представлений.
Що стосується нашого іномовлення. Це теж одна з проблем. Ми про російсько-українську війну повинні розповідати світові усіма мовами світу. Тому я зацікавлений в тому і дуже хочу, щоби українське іномовлення було доступне в кожному готелі, з кожного телевізора, з кожного радіоприймача, в будь-якій країні світу з тим, щоби кожен громадянин на планеті знав, що відбувається в Україні, відчував свою приналежність до того, що Україна бореться не за себе, а за себе і весь демократичний світ. І весь вільний світ повинен максимально мобілізуватися на те, щоб у 25-му році ми досягли оперативного і тактичного успіху, і перемогли Росію.
