Ілюстративне фото з відкритих джерел
"Не можна три мільйони людей згрупувати в три групи інвалідності"
Що змінилося після старту реформи?
Реформа передбачала зміни в підходах до встановлення інвалідності та перехід до Міжнародної класифікації функціонування. Йдеться про запровадження більш гнучкого опису станів та порушень у людей. Не можна три мільйони людей згрупувати в три групи інвалідності. Зараз не йдеться про скасування цих груп, але вибір і опис станів людей буде більш варіативним. У зв’язку з корупційними викликами передбачалася цифровізація багатьох елементів цієї системи для того, щоб зменшити участь людини і дати чіткий інструментарій задля зменшення суб’єктивності для ухвалення рішень. Реформа наразі по суті тільки розгортається. Переглянули стани та порушення, за яких огляд для встановлення інвалідності відбувається віддалено без участі людини, щоб спростити цей процес. Раніше у МСЕК була така функція, але не було описано, при яких саме станах та порушеннях людина не може прибути для проходження огляду. Зараз такі стани та порушення вже зазначені й людині достатньо лише подати документи через електронну систему.
Розірвали зв'язок людини і лікаря
Наразі опрацьовано 1359 справ щодо встановлення інвалідності посадовцям. Загальна кількість справ, які мають бути опрацьовані, складає 2636. За даними міністра охорони здоров’я України 281 посадовцю скасовано інвалідність на підставі цих перевірок. Серед них 73 митники, 67 податківців, 50 представників органів прокуратури. 160 посадовцям змінено групу інвалідності, 62 – змінено термін дії рішення. Ще 466 чиновників викликано на огляд. Така кількість розглянутих справ – це великий відсоток. Діджиталізація стане тим запобіжником, який зменшить корупційні ризики під час встановлення груп інвалідності?
Цифровізація не може вирішити всі проблемні питання. Раніше всі рішення, які ухвалював МСЕК, були в паперовому варіанті, тобто ніхто не знав, хто і що вирішив. Зараз система передбачає застосування ризико-орієнтованого підходу, тобто система буде бачити, що якась команда ухвалює дуже багато рішень, наприклад, по І групі інвалідності. Фактично це буде підставою для перевірки рішень команд стосовно того, що відбувається. Крім того, більш аргументовано буде визначатися строк дії статусу інвалідності. Раніше була певна варіативність. МСЕК сам вирішував – на скільки призначати цей статус. Регламентації, коли призначати рік, а коли три роки не було. Це могло призводити до корупції, коли людині постійно давали на рік, аби вона занесла гроші, аби дали на три роки. Зараз чітко виписали стани, за яких слід давати статус інвалідності на рік, два, три, п’ять чи пожиттєво. Ще один запобіжник – це запобіжник стосовно засліплення, коли команда лікарів не знає, яка людина до неї потрапить. Тобто розірвали зв'язок людини і лікаря.
Ігор Бевх. Фото: uacrisis.org
"Пенсія по інвалідності є підтвердженням того, що держава не впоралася зі своїми обов’язками"
Що таке Міжнародна класифікація функціонування? Це те, що свого часу намагалася запровадити Уляна Супрун?
Дійсно передбачалося, що реформа МСЕК і перехід на МКФ мали відбутися в 2017 році. МКФ сам по собі не говорить, що потрібно робити. Це просто набір підходів для збору статистичної інформації. Він містить понад 1700 кодів стосовно тих чи інших порушень. Тобто МКФ дає повнішу картину про людину і тоді можна вже робити якусь політику. Стосовно підтримки і повернення людини з інвалідністю до соціуму, то реформа це передбачає. Раніше була індивідуальна програма реабілітації, яку заповнювали МСЕК. Туди входили в більшості випадків кілька лікарів. І коли вони мали виписати індивідуальну програму реабілітації стосовно освіти, працевлаштування, перенавчання в них це викликало значні труднощі, тому що медик не може знати все, що відбувається в сфері освіти тощо. Зараз передбачається, що кожна сфера має сформувати для людини свій пакет тих послуг, які вона може надати для того, щоб людину адаптувати чи повернути. Саме цей етап буде розгортатися в подальшому. Зараз він лише нормативно закладений і початок розгортання запланований на 2026 -2027 роки. Тобто ми маємо перейти від системи, коли людям платять за те, що вони мають статус інвалідності до системи підтримки. Зараз пенсія по інвалідності є підтвердженням того, що держава не впоралася зі своїми обов’язками. Зараз те, що є – це поступовий перехід. Це не повна реформа, яка передбачається. Це початок системного зрушення.
"Беруться до уваги приклади Німеччини та Естонії"
Яку систему ми беремо за зразок?
Я не певен, що можна говорити про європейську систему, оскільки там теж різні системи. Там немає єдиного підходу. Кожна країни має свої нюанси. Зараз беруться до уваги приклади Німеччини та Естонії, але загалом правозахисний підхід ратифікований конвенцією про права осіб з інвалідністю. Тобто, держава має створювати всі умови, щоб людина зазнавала мінімальних труднощів у зв’язку зі своїм станом.
