Фото: himanaliz.ua
Немає токсичних речовин, є лише токсичні кількості
Що таке важкі метали і чи завжди їх треба остерігатися?
Костянтин Козлов: Важких металів є 43. Але ця класифікація і наукова, і науково-популярна. Виділяють ці метали за їхньою густиною. Якщо густина більше 5 г на кубічний сантиметр, то такий елемент може вважатися важким металом. Але це не завжди коректно, бо є елемент арсен, що з хімічної точки зору вважається напівметалом, проте для зручності його зараховують до металів. Практично всі ці метали присутні в організмі та поділяються на макроелементи й мікроелементи. Із тих, що справді є токсичними і майже не зустрічаються в організмі людини, це насамперед свинець і ртуть. Навіть кадмій частково присутній і бере участь у певних біологічних процесах. Але треба пам’ятати головне правило токсикології: немає токсичних речовин, є лише токсичні кількості. Важливо сказати про мікроелементи, вони потрібні. Їхній дефіцит відчувається досить часто і може спричинити різні небажані наслідки, але їхній надлишок так само може бути шкідливим.
Якими шляхами важкі метали потрапляють у наш організм?
Костянтин Козлов: Це три основні шляхи ― органи дихання, шкіра, шлунково-кишковий тракт. Щодо металів, шляхом надходження через шкіру можна знехтувати, тобто тут основне ― повітря, яке ми вдихаємо, вода, яку п’ємо, їжа, яку споживаємо. Метали опиняються у цих середовищах через промислове виробництво та аграрний комплекс, але навіть у тих місцях, де нічого немає, важкі метали є, навіть в Антарктиді.
Для важких металів не характерні гострі отруєння
Чи бувають випадки отруєнь на виробництвах?
Костянтин Козлов: В умовах промислових підприємств діють певні захисні заходи ― санітарно-хімічного плану та медико-профілактичного. Умови праці на металургійних підприємствах є досить шкідливими, де окрім самих металів несприятливий мікроклімат. Якщо важкі метали діють у комплексі із гарячим мікрокліматом, то їхня діє може бути значно шкідливішою. Але працівники забезпечені засобами індивідуального захисту, є ціла система заходів з охорони праці, а також підвищені виплати. Щодо отруєнь, для важких металів не характерні гострі отруєння. Тобто має бути абсолютно аварійна ситуація, коли відбувається великий викид певних речовин. Але особливість металів ― накопичуватися в організмі та дуже важко виводитися, тому зі зростанням стажу роботи людини зростає кількість важких металів в організмі, що може спричинити певні хронічні захворювання.
А щодо мешканців таких промислових міст? Чи потрапляють у повітря важкі метали через відходи таких виробництв?
Костянтин Козлов: Так, звісно. Колись люди приїздили до Кривого Рогу, і світлий одяг ставав рудуватого кольору. Промзони зазвичай розташовують на відстані від житлових кварталів, тому цілодобовий вплив трохи менший. Проте все одно якість атмосферного повітря значно гірша.
Вода річок забруднена значно сильніше важкими металами, ніж води Світового океану
Наскільки поширені ці елементи у воді?
Костянтин Козлов: У воді також поширені, тому що це такі ж викиди промислових підприємств. Працює кругообіг ― з опадами метали потрапляють у ґрунт, потім у підземні джерела і далі до річок. До речі, вода річок забруднена значно сильніше важкими металами, ніж води Світового океану. Зазвичай це кількості не дуже великі, наприклад, якщо говорити про Дніпро десь подалі від підприємств. А якщо говоримо про підприємство, то у верхів’ях водозабору може бути нормальна концентрація, а вниз по течії можуть фіксуватися перевищення. Ще нижче по течії ситуація нормалізується, адже у природи дуже багато компенсаторних механізмів і вона часто справляється. Але якщо багато підприємств сконцентровані на невеликій території, тоді ситуація гірша.
А водоочисні станції поблизу населених пунктів очищають воду від важких металів?
Костянтин Козлов: Так, звісно, є технології. Існують певні стандарти якості питної води, і та вода, що тече з наших кранів, відповідає стандартам якості, як би це дивно не звучало. Якщо трохи більше марганцю, то вода не буде токсичною, але буде несмачною.
Якщо захворювання незрозумілої етіології, то варто перевірити вміст важких металів
Так чи інакше, важкі метали потрапляють у людський організм і за певних обставин можуть викликати отруєння. Тож коли варто бити на сполох? Які симптоми можна спостерігати?
Надія Крижановська: Клінічне отруєння, тобто те, що загрожує життю, це реанімаційні дії. Тому зупинимося на потенційному впливі важких металів. У нас є четвірка природних металів, які мають місце у нашому середовищі. Але через індустріалізацію їхня концентрація зросла ― і ми почали накопичувати ці метали. Це ртуть, кадмій, свинець та миш’як. Кожен із них має свою симптоматику. Наприклад, ртуть дуже впливає на нервову систему і виникає невротичний стан. Свинець укладається назавжди у кісткову тканину. Але уже специфічних симптомів немає. Можу сказати, що я буду уважна, якщо до мене звернулась людина із симптомами порушення детоксикації, тобто вона має відчуття металу в роті, розлад кишківника, поганий сон тощо. Ми зробили обстеження, але нічого не знайшли, й УЗД показало норму. Тоді слід шукати більш специфічну причину. Це можуть бути важкі метали.
Кадмій ― номер один у провокації онкології
Наскільки небезпечні наслідки накопичення таких металів в організмі?
Надія Крижановська: Кадмій не дуже впливає на наше самопочуття, але він потенційно є офіційним канцерогеном. Тобто кадмій ― номер один у провокації онкології, тож його обов’язково треба видаляти, якщо знайшли. Ртуть впливає на нервову систему, як і алюміній. Виникає деструктивна ситуація, яка закінчується дегенеративними захворюваннями, наприклад. Миш’як ― швидкий, він впливає на саму кров і його важко не помітити.
Якщо ви знаєте, що у вас немає вигорання, що ви любите свою сім’ю, роботу і звички, але раптом починаєте втрачати сили, це може бути контамінація чимось неживим. Тому що живу інфекцію, наприклад, грибкову, можна дуже легко знайти.
Як щодо профілактики отруєння важкими металами?
Надія Крижановська: По-перше, є перелік риби, яка накопичує ртуть. Туди потрапили скумбрія, тунець, лосось або форель. Тобто чим більш хижа риба, тим більше вона домінує над іншими, довше живе і більше накопичує у собі металів. Чим риба біліша і чим менше вона живе, наприклад, сібас, дорадо, хек, тим менші загрози несе для нашого здоров’я. По-друге, треба обирати натуральне оточення у своєму середовищі, застосовувати біоорганічну хімію у побуті, обирати фарби для волосся, які не мають високого рівня свинцю. Коли ви активно рухаєтеся і п’єте багато рідини, то прискорено виводите все шкідливе із організму. Крім того, важливо розуміти генетичні особливості. Хтось може працювати в самому епіцентрі контамінації і не матиме проблем, бо його тіло має достатній рівень антиоксидантів, які просто зв’язують ртуть і виводять із тіла. Тому порада для всіх ― зробити генетичне обстеження, яке буде відображати рівень детоксикації вашого організму.
Костянтин Козлов: Пані лікарка дала дуже слушні поради. Ми якраз і стикалися з такими випадками, коли лікарі не могли поставити діагноз. Колись ми робили аналіз волосся, в якому кількість свинцю була несумісна із життям. Виявилося, що людина використовувала фарби проти сивини, які містили велику кількість свинцю. А коли поміряли кров, кількість свинцю була нормальна. Інший випадок ― вдалося врятувати людину, бо скринінг показав, що кількість молібдену перевищує всі норми. Тобто ― якщо захворювання незрозумілої етіології, то варто перевірити вміст важких металів.
Риба ― дуже корисний продукт. Як не нашкодити собі, вживаючи рибу?
Костянтин Козлов: Я б цю загрозу не перебільшував. Оскільки сам дуже люблю рибу, то робив перевірки щодо ртуті. Вчені користуються референтними величинами з огляду на середнє споживання тих чи інших видів продукції. Ми рибу не споживаємо тричі на день, а десь двічі-тричі на тиждень. Порція ― приблизно 200 г. Наше обладнання показало, що референтні величини по ртуті не були перевищені. Звісно, це разове дослідження.
"Якщо важкі метали потрапили в організм, їх дуже важко вивести"
Які ще продукти перебувають у групі ризику щодо важких металів?
Костянтин Козлов: Чим вище тварина стоїть у ланцюжку, тим більше шансів, що вона закумулює шкідливі речовини. Але в рослинах також можуть бути шкідливі елементи, наприклад, залишки добрив, зайвий азот. Зовсім убезпечитися досить складно. Існують побутові прилади для визначення нітратів, але вони працюють, коли є великі концентрації. Є смужечки для виявлення парів ртуті, наприклад, коли розбився градусник. Кожен вирішує сам, чи важливо робити таку перевірку.
Важливий момент про ґаджети та акумуляторні зарядні пристрої ― їх треба правильно утилізувати. Адже, потрапляючи на звалища, вони стають ще одним джерелом забруднення ґрунтів, води і повітря токсичними елементами. Усі автомобільні акумулятори ― майже стовідсотково свинцево-кислотні, кращих ще ніхто не придумав. Так само, як ртуть для вимірювальних приладів. Автомобільні акумулятори сьогодні добре утилізують, можна здати й отримати за нього гроші. До речі, свинець вже давно не використовується як присадка для палива, але все одно у придорожніх садах завжди буде підвищений вміст свинцю.
Тобто вплив автотранспорту на довкілля залишається шкідливим.
Костянтин Козлов: Зараз ситуація значно покращилась. З’явились електромобілі, але питання правильної утилізації акумуляторів залишається. Іде певний перерозподіл, десь у містах стане трохи чистіше, а десь ― трохи брудніше.
Як не накопичувати важкі метали в організмі та вчасно їх виводити?
Костянтин Козлов: Треба намагатися робити харчування максимально здоровим. Бо якщо важкі метали потрапили в організм, їх дуже важко вивести. Вони блокують певні ферменти, тож потрібні такі речовини, які будуть трохи сильнішими і зможуть забрати на себе метали. Такі ферменти містяться у харчових волокнах, наприклад, пектинах. Побільше таких рослинних продуктів ― це допоможе організму. А ще можуть допомагати біологічно активні добавки, здатні до комплексотворення. У науці навіть з’явився термін "біопрофілактика".
