Ілюстративне фото: nabu.gov.ua
"Розраховувати на власні сили і рахувати кожну копійку"
Днями ви написали про таке поняття як "військова цензура видатків". Що це таке, що цей механізм передбачає і чому саме про це ми маємо думати і впроваджувати зараз?
Якщо просто двома словами, то це рахувати кожну копійку. Дійсно, ми про це повинні думати не тільки зараз, ми повинні думати про це постійно, забезпечуючи ефективність всього державного апарату. Але саме зараз це є найбільш актуальним завданням для держави і для суспільства також. Оскільки ми з вами бачимо, що відбувається в світі з позицією наших партнерів, яку ще пів року тому ми вважали достатньо стабільною на нашому боці. Але все змінюється і, на жаль, це стосується і буде стосуватися в майбутньому питань фінансування також. Тому, чим далі, тим більше нам треба розраховувати на власні сили і, зважаючи на величезний обсяг військових видатків, які лягли тягарем на державний бюджет, нам треба щораз рахувати кожну копійчину.
"Збільшення ефективності та скорочення відповідного держапарату має резерв у 7 млрд грн"
Якщо говорити вже конкретніше, то не йдеться про якісь окремі закони, не йдеться про якісь нові механізми. Все це вже в законі є і повинно працювати. І відповідні органи повинні працювати таким чином, щоб забезпечити ефективність витрачання кожної державної копійки. Ми маємо 2 групи видатків – це соціальні видатки і видатки на оборону, які повинні бути захищеними і безперечно, ми не можемо їх скорочувати за будь-яких умов. А до всіх інших видів видатків треба підходити дуже прагматично і відмовлятися від тих видатків, які є або неефективними, або непотрібними на сьогодні. Візьмемо, наприклад, те, що обговорювалося у Верховній Раді при затвердженні державного бюджету – це програма "на дороги і бруківку". Це достатньо широко обговорювалося восени 24-го року. І вдалося тоді скоротити понад 40 млрд грн завдяки позиції, завдяки тому, що ми обговорювали це питання. Якщо говорити про державний апарат, то ми вбачаємо шляхом збільшення ефективності та скорочення відповідного державного апарату резерв приблизно в 7 млрд грн. Якщо говорити про окремі програми, то у нас є достатньо неефективні програми, які є певними експериментами наших міністерств, які не на часі. Наприклад, "Національний кешбек", який навіть за розрахунком самого автора цієї програми – Міністерства економіки – приніс зростання ВВП у межах статистичної похибки. Тому безперечно ця програма щонайменше потребує скорочення, а можливо навіть взагалі скасування.
"Кожна "державна помилка" має своє прізвище"
Якщо говорити взагалі про бюджетні програми, то я наведу кілька цифр і вам одразу стане зрозуміло, про що йдеться. У нас 453 бюджетні програми. Тобто це цільові програми використання бюджетних коштів. Із них, а вже минуло два місяці 2025-го року, взагалі не подані на затвердження Мінфіну 13,5%. Тобто розпорядники – міністерства, центральні органи виконавчої влади – не те, що не почали використовувати ці кошти і досягати якогось результатів, вони навіть не подали їх до Міністерства фінансів на затвердження. А зробити це вони повинні були до 14 лютого. А з тих, що подали, 28% не затверджені, бо вони були подані в такому вигляді, в якому їх затверджувати неможливо. І таким чином ми вже пройшли шосту частину року і п'ята частина всіх бюджетних програм не затверджена досі. Про що йдеться? Йдеться про те, що розпорядники цих грошей (міністерства, центральні органи виконавчої влади) настільки непрофесійні, неефективні, що вони, навіть отримавши бюджетні призначення в бюджеті-2025, не спроможні ці бюджетні призначення затвердити у Мінфіні, захистити їх і почати використовувати кошти, досягати цілей, на які їх уповноважила Верховна Рада шляхом затвердження державного бюджету. Мені здається, що кожна "державна помилка", назвемо це м'яко, має своє прізвище. І кожна людина повинна за це відповідати, а особливо під час війни. Ці гроші даються тобі, аби ти їх використав на якусь невійськову програму, яка також начебто є в пріоритеті. Або вона не в пріоритеті, або ти не на своєму місці, або ми взагалі не забезпечуємо ефективність державного апарату в цілому.
"Військова цензура видатків – питання виживання держави"
Це такий перший великий напрям. Він пов'язаний також із ефективністю і законністю використання цих грошей. Це ефективність проведення тендерів, це відсутність завищення цін, це реальна конкуренція на тендерах при державних закупівлях. Тобто це відсутність крадіжок, давайте називати речі своїми іменами, при використанні відповідних грошей. І мені здається, що на сьогодні військова цензура видатків – це не питання політичної волі, політичного пріоритету, якихось розмов і певних політичних програм, а це питання виживання країни і держави як такої. Бо якщо ми не ввімкнемо зараз цю програму на всіх рівнях – від органів місцевого самоврядування до центральної влади, якщо наші правоохоронні органи не почнуть працювати реально на забезпечення ефективності і на те, щоб ловити крадіїв, яких давайте будемо відверті, у нас достатньо багато, то ми з вами просто втратимо країну.
Данило Гетманцев. Фото: sluga-narodu.com
"Я б не впадав у крайнощі, ми не можемо скорочувати весь держапарат"
Маємо запитання від наших слухачів і одне з них стосується посад, на яких "паразитують сотні тисяч держпрацівників". Пан Олександр пише: "Так не можна". І запитує: "Чи можливо вивільнити кошти, якщо зменшити кількість саме держпрацівників?"
Сотні тисяч – це перебільшена цифра. У нас до 100 тисяч державних службовців, якщо говорити загалом по всій країні. А якщо говорити про те, чи можна вивільнити кошти, то так, дійсно, можна вивільнити кошти. Я вже про це говорив. За нашими розрахунками, приблизно 7 млрд за рахунок вивільнення цих коштів ми можемо зекономити. Але тут я б не впадав у крайнощі, бо ми не можемо і не будемо скорочувати весь державний апарат. І частина державного апарату працює ефективно. Давайте віддавати також належне професійним державним службовцям. А частина ні. І тут дуже важливо, аби система, тобто бюрократія не захищала себе, свої інтереси на шкоду інтересам держави.
У нас достатньо була здорова пропозиція від Михайла Федорова, віцепрем'єр-міністра України, ще наприкінці 22-го чи в 23-му році про створення Центру уряду. Тобто реформування уряду шляхом створення Центру уряду, який виконував би певні технічні завдання і обслуговував би всі міністерства, і за рахунок цього скоротилися б всі технічні посади в усіх міністерствах та центральних органах виконавчої влади. Ми таким чином зробили би роботу міністерств ефективнішою, могли б, до речі, одночасно підняти зарплати держслужбовцям за рахунок скорочення. А з іншого боку, ми б уніфікували підходи до штатної структури кожного державного органу. І такої реформи, мені здається, дуже не вистачає сьогодні.
Наші слухачі просять вас конкретизувати, які саме напрямки можна вже зараз оптимізувати, які програми призупинити або взагалі від них відмовитися? Про кешбек ви згадали, а в яких ще напрямках можна попрацювати?
Ми з вами говоримо про кешбек, як про приклад. І говоримо про п'яту частину з 450 бюджетних програм, які не затверджено на сьогодні взагалі. Вочевидь, що серед цих програм є ті, які необхідно переглядати. Я не хотів би зараз виділяти із них якісь конкретні, аби не було якихось спекуляцій. Достатньо одного прикладу. Але те, що їх достатньо велика кількість і навіть за попереднім роком ми знаємо, що були такі програми, освоєння грошей за якими розпочалося в другій половині 24-го року. Тобто це абсолютно неефективне використання тих державних коштів, які з таким болем, такою працею нам вдається зібрати за рахунок податків.
