Зустріч із місією МВФ у межах 7-го перегляду програми розширеного фінансування (EFF) у Києві. 20 лютого 2025 р. Фото: facebook/danil.getmantsev
"Треба вмикати режим економії"
Після вашого допису про "військову цензуру видатків" багато ЗМІ писали ще й про те, що варто розтягнути гарантоване пільгове фінансування у 50 млрд доларів від заморожених російських активів не на рік, а на 3 роки. Це можливо зробити і з чим це пов'язано?
Я про це теж писав. І під час зустрічі з Міжнародним валютним фондом (МВФ) ми також обговорювали це питання. Вони також радять і навіть наполягають на тому, щоб ми розглянули цей варіант. Бо насправді в 25-му році ми бачимо фінансування з зовнішніх джерел достатньо стабільне і покриття всіх наших видатків. Але в 26-му році ситуація вже не така. І якщо, скажімо, ці 50 млрд, про які вже є домовленість і які вже існують у вигляді певних зобов'язань і гарантій, використати цього року, наприклад, то в наступному році може бути достатньо велика "діра", яка не буде нічим покриватися. Тому я особисто вважаю, що ці гроші треба розтягувати. Треба вмикати режим економії, це взаємопов'язані абсолютно питання. Треба продовжувати ту політику, яку ми 3 роки вже ведемо щодо детінізації, виведення економіки з "тіні" й отримання на цій базі додаткових доходів. І все це в сукупності повинно забезпечити стабільність фінансування наших видатків.
"4 млрд доларів у 2025-му році за рахунок детінізації – абсолютно реальні цифри"
У своєму дописі ви зазначили, що тільки від роботи податкової в 2025 році ми не напружуючись повинні отримати +4 млрд доларів від детінізації. А якщо напружитись, то набагато більше. Чи реально це? І що має відбутися в фінансовій політиці для держави і для суспільства?
Для держави – це державна податкова служба і правоохоронні органи, бо не все залежить тільки від податкової. Повинні спільно працювати над тим, аби врешті подолати "тінь". Якщо ми говоримо, що в 2023-му році ми отримуємо додатково 1,5 млрд доларів за рахунок детінізації, а в 2024-му році – 2,5 млрд, то 4 млрд у 2025-му році за рахунок визначених і зрозумілих нам джерел – це абсолютно реальні цифри. Якими є ці джерела? Передусім, це підакцизні товари – паливо і тютюн, бо з горілкою вже більш-менш усе детінізовано. Якщо говорити про інші, то це торгівля, зокрема, контрабанда, яка продається в "чорний кеш" через інтернет, базари, магазини і жодних податків з нього не сплачується. Ми можемо говорити і про інші конкретні корупційні схеми. Але, якщо говорити про основне, то ці 3 джерела повинні дати додаткові надходження до бюджету в 2025-му році.
"Суспільство врешті повинно подорослішати"
Якщо говорити про суспільство, то суспільство врешті повинно подорослішати. Мені здається, що в 22-му році, якраз навесні, ми дуже стали дорослими і дуже всі розуміли, на що потрібні податки, як їх потрібно сплачувати. І якось всі в один в один момент зрозуміли, що якщо хтось податки ці не сплачує, то він не краде в якоїсь ефемерної держави, у якогось утворення, якого насправді не існує, а він краде безпосередньо в себе. Бо ти платиш податок, а твій сусід не доплачує і він краде у твоєї армії, яка захищає тебе і його однаково. Але чомусь він дозволяє собі не платити. Тому таке засуджуюче відношення до ухилення від оподаткування з боку суспільства, вимога до кожного члена суспільства щодо сплати податків повинна бути на рівні з запереченням і несприйняттям корупції. Бо корупціонер просто краде гроші з бюджету, а той, хто не сплачує всі податки, він так само ці гроші не доплачує до держбюджету. І ми повинні розуміти, що сьогодні податки – це не тільки якась абстрактна плата за цивілізацію, про яку багато філософів говорить. Податки - це плату за наше життя сьогодні. Тому жоден не має право ухилятися від оподаткування.
"Йдеться про спецмеханізм обліку і податкового контролю за онлайн-платформами"
Знайшов нещодавно інформацію з посиланням на вас про те, що у 2025 році може з'явитися новий податок на онлайн-сервіси та цифрові платформи. Що це може бути за вид оподаткування і скільки грошей це може принести?
Ні, мова не йде про якийсь новий податок. Ми не плануємо вводити якісь нові податки. Дай Боже, щоб ми пройшли фінансово стабільно і в нас такої потреби не було. Мова йде не про податок, мова йде про спеціальний механізм обліку і податкового контролю за тими сервісами, онлайн-платформами, які надають відповідні послуги і на сьогодні не сплачують податки. Чомусь вони вважають, що такого обов'язку в них немає, хоча такий обов'язок у них безперечно є. Тому ми вважаємо, що такі платформи, за зразком євродирективи DAC7, повинні мати обов'язок інформувати Податкову службу про доходи, які отримують ті, хто з ними співпрацюють, і вони повинні утримувати податок з цих доходів.
Данило Гетманцев. Фото: facebook/danil.getmantsev
"35 із 50 структурних маяків МВФ ми виконали"
20 лютого в Києві почала працювати місія МВФ. Які результати і на що можна розраховувати?
Власне, це вже 7-й перегляд. Це рекордний перегляд і до цього перегляду ми виконували всі наші зобов'язання. Із 50 структурних маяків 35 структурних маяків ми виконали. На сьогодні у нас є невиконання 2-х структурних маяків – це законопроєкт про скасування так званих "правок Лозового" і другий законопроєкт стосується створення Вищого адміністративного суду. До речі, законопроєкт про Вищий адмінсуд 26 лютого зранку голосується у Верховній Раді. Із "правками Лозового" трохи складніше питання – не весь бізнес наш погоджується з необхідністю їх запровадження, тому ми ще в дискусії з МВФ. Але ми із впевненістю дивимося в цей перегляд. Відповідно до плану програми, ми повинні отримати 917 млн доларів внаслідок 7-го перегляду і, відповідно, перейти до наступного, бо цього року буде 4 перегляди за програмою МВФ. До речі, є ще один невиконаний маяк – це стратегія Національної комісії з фондового ринку. Вона мала бути зроблена до кінця січня. Але Комісія прострочила цей термін. І, на жаль, дуже інституційно слабким є цей орган. Ми про це неодноразово говорили, експерти, МВФ говорив про це, і тому цей маяк ми також прострочуємо. Але я маю надію, що все ж таки дотягнемо це питання також. Від співпраці з Міжнародним валютним фондом залежить все наше міжнародне фінансування, тому це для нас принципове питання. Немає просто жодних альтернатив цій співпраці, тому ми будемо робити все можливе, аби вона відбувалася.
У січні держбюджет отримав понад 200 млн грн додаткових грошей від авансових внесків для сплати на АЗС
В одному зі своїх дописів ви згадали, що ще одна галузь, яка містить резерви для детінізації – це роздрібна торгівля пальним. Щось буде змінюватися в цьому напрямку найближчим часом?
Ні. Ми запровадили достатньо ефективний механізм так званих авансових внесків для сплати на АЗС. Ми бачимо, що вже в січні бюджет отримав більше 200 млн додаткових грошей за рахунок цього рішення, яке ми ухвалили минулого року. Ми дуже задоволені ним. До речі, хотілося б також згадати багато з галузей, які вже детінізовані та де в нас є великі успіхи. Якраз завдяки аналогічному рішенню, подумайте тільки про ці цифри, валютні обмінники у 21-му році сплатили податку на прибуток 7 млн грн за весь рік, а минулого року в 113 разів більше – приблизно 800 млн гривень. Це були так звані авансові внески на кожен обмінний пункт і виявилося, що цю галузь можна і треба диференціювати, є відповідний потенціал. Тому ми вважаємо, що це така ж перемога, як у нас є в багатьох галузях.
