Дональд Трамп. Фото: АР
Передумови для угоди щодо корисних копалин України
Є інформація, що фіналізація угоди з США може відбуватися вже днями. Яка ваша думка щодо цього?
Трамп — і політик, і бізнесмен. З одного боку, в нього були політичні обіцянки про те, що він не даватиме Україні гроші просто так (як це нібито робив попередник – Байден) і, мовляв, не роздаватиме наліво-направо, а тільки під конкретні проєкти. Тому з точки зору політики він перед виборцями виконує свою передвиборчу обіцянку про те, що гроші будуть даватися під майбутні рідкісноземельні копалини. З іншого боку, останні два тижні переговорів – це яскрава ілюстрація Трампа як перемовника. Він як достатньо успішний бізнесмен зробив собі хороші статки на переговорах. Він майстер переговорів, тому він із нами вів торги, це як бізнесова угода. Абсолютно нормальна ситуація. Ми відмовлялися, обговорювали, зараз вийшли на начебто більш-менш сприятливі умови. Єдине тільки, що ніхто з експертів, крім урядовців, які ведуть перемовини, цих угод не бачив. Ті публікації, які є, не виглядають так страшно, як багато коли нагнітається.
Створюється фонд, який буде займатися розробкою рідкісноземельних металів та іншої сировини, яка в нас є в Україні. Як пишуть у медіа, це 50 на 50. Гроші з цього фонду будуть використовуватися на відновлення України й на економічні проєкти, які будуть в Україні. Буде можливість залучення третіх сторін. Тобто, стоїть навіть питання колегії. І це не тільки про видобуток металів. Уже сьогодні робиться конкретний механізм, через який потім здійснюватиметься відбудова України. А ми весь час говоримо про те, що нам обіцяють дати кошти, зокрема відсотки від заморожених активів, а самі активи — то дають, то не дають. У будь-якому випадку якийсь ресурс буде. Головне — як потім ці кошти будуть використовуватися, кому будуть давати та під які проєкти, хто буде цим управляти. Тому це перша позиція, крім суто політичної, яку Трамп проводить для того, щоб відзвітуватися перед своїми виборцями.
Друга, як я це вже бачу, це можливість і як один із варіантів, як буде на практиці відбуватися фінансування, як будуть контролюватися гроші, які надходитимуть в Україну. Найімовірніше, через фонд, де буде 50 на 50: 50 представників від української сторони та 50 представників закордонних країн. Тобто, буде максимальний контроль і максимальна прозорість.
Третій момент полягає в тому, що ми переживаємо цікавий період з точки зору розвитку світової та нашої економіки. Була нафтова економіка і був багатим той, у кого були родовища. Зараз усе змінилося і відбувається використання нових матеріалів, нових технологій, зелена енергетика й альтернативна енергетика, і тому потрібні рідкісноземельні матеріали, бо завдяки їм виробляються батареї, акумулятори для електричних машин, електротехніки тощо. Тобто відбувається перехід від нафтової економіки до економіки рідкісноземельних матеріалів.
США хочуть відірвати росіян від Китаю
А як щодо бажання Трампа купити корисні копалини на "російській" землі? Чим це він аргументує?
Тим, що майбутнє століття буде протистоянням не Радянського Союзу і Сполучених Штатів, як це було в 20-му столітті, не Росії та Сполучених Штатів та Європи по різні сторони барикад, а протистояння Китаю і Сполучених Штатів. Китай – це до 70% якраз корисні копалини. Китай впливає напряму на розвиток технологій 21 століття. Іде боротьба за ресурси. У кого буде більше ресурсів, той і володітиме світом. Зараз інтереси Америки передусім бізнес, а потім мораль і політична відповідальність. Я думаю, що США хочуть відірвати росіян від Китаю з точки зору ресурсної бази, аби не дати можливість Китаю ще більше укріпитися, враховуючи те, що у них і так до 70% запасу рідкісноземельних матеріалів. Росіяни готові це запропонувати, бо у них дуже погана ситуація в економіці. І їм, як і нам, конче потрібно зупиняти війну. При всіх політичних заявах росіян, що "все добре, ми перемагаємо", насправді там є великі проблеми, і чорний лебідь може прилетіти в будь-який момент. Тому цілком можливо.
.jpg)
Михайло Непран. Фото: gmk.center
Безпеку копалень можуть гарантувати приватні військові компанії
Як забезпечується безпека українських копалень?
З технічної точки зору можна забезпечити безпеку копалень, якщо буде зупинена гаряча фаза війни. Тут ніяких питань і проблем немає. Це, скоріше, приватні військові компанії, або ця зона демілітаризуються, даються гарантії про невтручання, робиться щось на кшталт вільної економічної зони, коли довкола родовища виставляється охорона, а сторони беруть зобов'язання, що туди не прилетить дрон, КАБ тощо. По суті так працює в Африці, тому там багато приватних військових компаній, які забезпечують там безпеку.
Перехід від підписання угоди до її реалізації — це історія не одного року
Але в нас таке відчуття, що якщо президент України Володимир Зеленський полетить до США 28 лютого і підпише угоду, то вже 1 березня тут з'являться американці й почнуть вже щось видобувати. Підписання угоди та її реалізація — це дві великі різниці. Це не значить, що завтра вже все почнеться. Це все поки що багато емоцій, багато політики, а чи дійде це до справи — питання. Може змінитися політична чи економічна ситуація, можуть змінитися пріоритети. Поки що правильно все роблять, коли торгуються, коли використовують все як можливість додаткової безпеки для України. Це робиться правильно, але не варто робити з цього трагедію, мовляв, "усе пропало, все віддали". Не варто поспішати. По-перше, ще поки що ніхто нікому нічого не віддав. По-друге, щоб видобути рідкісноземельні метали, треба багато вкласти грошей в технологію, розробку та промислове виробництво. Це ще довга історія, історія не одного року.
"Не хочете підписувати, ми домовимось з іншими"
Євросоюз запропонував Україні власну угоду щодо видобутку важливих мінералів. Зокрема, йдеться про те, що 21 з 30 критично важливих матеріалів, яких потребує Європа, Україна може надати в рамках взаємовигідного партнерства. Конкуренція між Європою і США в цьому сенсі все ж таки можлива і чи корисна вона нам?
Нам будь-яка конкуренція у світі корисна, де ми можемо використати як альтернативу. Я, до речі, думаю, коли запустили інформацію, що європейці готові підписати, це як один із варіантів на переговорах: "ви не хочете підписувати, а ми підемо домовимося з іншими". Європейці зараз визнали те, що вони проґавили момент мікрочипової та мікропроцесорної революції. Зараз в Азії основні виробники мікропроцесорів. Ковід, локдаун, зупинка всіх контактів і зв'язків призвели до того, що все почало валитися. Європейці побачили, що вони проґавили, тому є велика програма в Німеччині будівництва заводів, які роблять мікропроцесори, щоб це було не тільки в Китаї та Тайвані. Французи та англійці вже побачили, що вони відстали. Тому в них є два варіанти: або намагатися надолужувати, і тут ми їм цікаві, або змиритися і купувати або в американців, або у китайців. До речі, в США Трамп теж заявив, що вони зараз будують великий завод і роблять велику інвестицію в мікрочипи та мікропроцесори, без яких сьогоднішня економіка зупиниться.
КОНТЕКСТ
Україна та США попередньо погодили угоду щодо корисних копалин. Зокрема, із документа прибрали суму в 500 мільярдів доларів спільного американсько-українського фонду. Про це Суспільному повідомили два джерела, обізнані з перебігом перемовин.
Згідно з погодженою версією, фонд отримуватиме 50% доходів з природних ресурсів для реінвестування в економіку України. Питання гарантій безпеки не включено до угоди. Його обговорюватимуть окремо, ймовірно, під час можливої зустрічі президента України Володимира Зеленського та президента США Дональда Трампа.
12 лютого Зеленський повідомив, що міністр фінансів США Скотт Бессент привіз в Україну чернетку угоди про доступ до українських корисних копалин на 500 млрд доларів в обмін на допомогу Вашингтона. Президент тоді зазначив, що українська сторона хоче вивчити деталі документа якнайшвидше. 14 лютого стало відомо, що Україна доопрацювала драфт меморандуму щодо партнерства і передала його американській стороні. 15 лютого на полях Мюнхенської конференції безпеки Зеленський заявив, що не погодив підписати зі США угоду про рідкісноземельні метали, бо вона тоді була не готова для захисту українських інтересів.
24 лютого віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина повідомила, що наразі українська та американська команди перебувають на завершальній стадії переговорів щодо угоди про видобуток корисних копалин. За її словами, обидві сторони "вели переговори дуже конструктивно, і майже всі ключові деталі вже узгоджені".
