Ілюстративне фото: facebook/VNcustomUA
Із травня 2024-го оформлено 68 тисяч митних декларацій з України і близько 20 тисяч в Україну
1 жовтня 2022 року Україна приєдналася до "митного безвізу". Які результати на сьогодні маємо, що можна сказати?
Ми перебуваємо в процесі повноцінної інтеграції в Європейський Союз і Європейську асоціацію вільної торгівлі в частині саме "митного безвізу". Ми дійсно 1 жовтня 22-го року стали 36-ю країною членом Конвенції про процедуру спільного транзиту. На жаль, через війну в нас не набула значного розповсюдження ця процедура, оскільки в нас паралельно сьогодні є наша національна транзитна система і не всі перевізники (експерти, імпортери) обирають використання цієї системи.
Разом з тим, ми дійсно можемо підбити проміжні підсумки. Минулого року ми перейшли на п'яту фазу програмного забезпечення NCTS (New Computerised Transit System), яка забезпечує функціонування спільного транзиту. Це фактично оновлене програмне забезпечення і всі країни мігрували остаточно в січні поточних року. І дивлячись на результати, які в нас були у четвертій фазі – близько 62 тисяч митних декларацій оформлених з України в інші країни і всього 19 тисяч, або вчетверо менше, з цих країн в Україну. Це фактично за півтора року функціонування цієї системи. Із травня, коли ми перейшли на п'яту фазу, в нас вже оформлено 68 тисяч декларацій з України і близько 20 тисяч в Україну. Тобто менш ніж за 10 місяців ми вже досягли і перевершили результати перших 1,5 року. Тому сподіваємось, що спільний транзит буде набувати все більшого поширення. На жаль, європейські гарантійні організації не хочуть розповсюджувати дію своєї гарантії на Україну через війну. І тому ми бачимо такий перекос – у 3-4 рази більше декларацій оформлено з України в інші країни, ніж навпаки.
Транзитна митна декларація Т1
Що таке "митний безвіз" на практиці? Як це все відбувається?
Давайте уявимо практичну ситуацію. Ви хочете відправити вантаж із Києва до Лісабона, наприклад, із переміщенням через Швейцарію, яка не є членом Євросоюзу, але є членом Конвенції. Тобто там також здійснюються транзитні процедури. Для того, щоб ви не оформлювали у кожній країні в'їзду окремий транзитний документ, не надавали окрему гарантію, ви можете в Києві оформити транзитну митну декларацію типу Т1, яка відразу попадає в цю міжнародну систему. Відповідно кожна країна транзиту буде бачити цю митну декларацію. Під цю декларацію ви також надаєте гарантію, що якщо з вантажем щось станеться, то з цієї гарантії будуть сплачені митні платежі у відповідній країні. І третій аспект – посадова особа митниці здійснює пломбування транспортного засобу, навішує пломби, номера яких зазначає в цій митній декларації. І відповідно, переміщуючись через кордон України в Польщі, польські митники не будуть вимагати інший митний документ, іншу декларацію або інше гарантійне забезпечення, а просто перевірять наявність пломб, здійснять відмітки в цій автоматизованій системі і вантаж спокійно буде рухатися далі.
Усе наче дуже добре працює і перевізники мали б користуватися такою системою, але чомусь нелегальний імпорт все одно існує, таке явище не викорінено. Чому намагаються обходити цю систему, не "світитися" і залишатися в нелегальному полі?
Тому що – це дуже просто. Наприклад, візьмемо ситуацію з з'їздом в Україну. Ви оформили Т1 у Німеччині на побутову техніку, яку ви перевозите. Відповідно, ця інформація попала в цю міжнародну систему, вона доступна вже українським митникам і в пункті пропуску на нашій ділянці кордону вже неможливо буде сказати, що я переводжу цвяхи, умовно, або я пустий. Тобто, як ви правильно зазначили, товар буде вже "світитися" і ми будемо знати чіткі кількісні характеристики такого товару. А особи, які зацікавлені в уникненні оподаткування і не декларуванні товарів, цю систему в жодному разі використовувати не бажають.
Найпоширеніші схеми нелегального імпорту – "зеленка", приховування і "піджаки"
Які найпоширеніші схеми нелегального імпорту фіксуєте сьогодні?
Я б відмітив одну з найпоширеніших – це переміщення товарів поза митним контролем, тобто по "зеленій" ділянці кордону. Я думаю, що всі пам'ятають випадок, коли навіть був побудований тунель із системою кондиціонування і освітлення для нелегального переміщення цигарок у Словаччину. Це десь 10 років тому було.
Друга схема – це переміщення з приховуванням від митного контролю. Тобто в конструктивних порожнинах або спеціально виготовлених тайниках транспортних засобів ховається або маскується і відповідно є намагання перевезти такі товари.
Третя схема – це, мабуть, так звані "піджаки". У нас встановлена можливість переміщення в особистих речах 2 телефонів, 1 ноутбука і відповідно товарів, якщо ми говоримо про автомобільні пункти пропуску, до 500 євро та 50 кілограмів. Тобто дуже поширена схема, коли в один бусик сідає 6-8 осіб і провозить 12-16 новеньких iPhone, бо це їх особисті речі, які відповідно до законодавства ми забрати не можемо. А коробки від них йдуть іншим транспортним засобам, на які зазвичай ніхто вже не звертає увагу.
Наступне – це намагання "міксувати" товари. Тобто в одному транспортному засобі йдуть дешеві товари з дорогими. Відповідно, здійснюється документальна підміна, що дешевого товару – переважна більшість, а дорогого – дуже мало, але він є.
Ще б я відмітив схему з переміщенням товарів в експрес-відправленнях та міжнародних поштових відправленнях.
А з ними що?
А з ними те, що ви можете переміщувати товари до 150 євро без оподаткування. Відповідно, ми не кожну посилку можемо перевірити. І навіть, якщо ми перевіряємо, то навіть, умовно кажучи, телефон якогось китайського виробника дійсно коштує до 150 євро. І в нас отримувач – ім'я, номер телефону і все. Тобто в нас немає ідентифікації. Заявляється, що це різні особи, а по факту це може бути один одержувач.
Я правильно розумію, що в цих схемах не фігурують великі партії товарів, виробники, перевізники, а це щось дрібніше?
Ні, я б не сказав. У нас цікавий випадок був минулого року – ціла фура контрафактного взуття, яке переміщувалось на адресу різних осіб. В результаті відпрацювання нашим підрозділом протидії контрабанді та порушення митних правил було встановлено, що фактично отримувач – одна особа. Відповідно було складено протокол, який розглядається в суді. Тобто бувають різні випадки.
Високоліквідні товари – економічне підґрунтя для контрабанди
А що перевозять зазвичай і як змінюються тенденції?
Як правило, це високоліквідні товари, в яких є велика різниця у вартості між країнами, де є кордон. Це, по суті, економічне підґрунтя для контрабанди товарів. Зазвичай це підакцизна група товарів – брендові алкогольні напої, якщо ми кажемо про імпорт і цигарки, якщо ми кажемо про експорт. У нас велика проблема з тим, що намагаються перевезти великі партії цигарок саме контрабандою на експорт. Далі йде сегмент побутової і цифрової техніки – ноутбуки, планшети, телефони. Умовно кажучи, як тільки відбувається презентація Apple нового iPhone, ми одразу починаємо фіксувати намагання незаконно їх ввезти, тому що на певні ринки вони поступають раніше, ніж на українські. Далі йде взуття, одяг, дуже часто сезонні товари. Тобто все, що ви можете дешевше придбати в іншій країні і дорожче продати в Україні – це все є.
Владислав Суворов. Фото: facebook/UkraineCustoms
Перший фактор, який впливає на платежі – обсяг імпорту
Щодо митних платежів. Завдяки чому в основному поповнюється наш держбюджет?
У нас фактично 99% платежів, які ми перерахуємо до держбюджету, це митні платежі з імпорту товарів і десь 1% з товарів, на які встановлено експортне мито. І, звичайно, перший фактор, який впливає – це обсяг імпорту. У нас відкрилися порти, всупереч війні відкрилися контейнерні перевезення і, відповідно, ми відчуваємо збільшення обсягів імпорту. Наступне – номенклатура товарів, які переміщуються. У нас на різні товари встановлена різна ставка мита. Відповідно в один період можуть йти товари по нульовій ставці мита, а в іншому періоді превалювати товари, на які встановлена більша ставка мита.
Від чого це залежить?
Це залежить саме від товару, який це товар. Наприклад, на мобільні телефони у нас 0%. Це може залежати і від сезону. Від сезону в нас дуже залежить номенклатура одягу, 1-24 групи – група харчової продукції.
"За період війни в нас фактично не було жодного збою"
Ви згадали про 5-ту фазу і застосовані інноваційні рішення. Про які сучасні IT-рішення загалом варто згадати в цьому контексті – що робиться, що змінилося, що ще плануєте?
Цікаве питання. Дуже багато було сперечань щодо митного IT. Я не технічний експерт і мені важко оцінити сучасність технологічного стеку, на якому функціонує наше програмне забезпечення. Але ми можемо констатувати, що за період війни в нас фактично не було жодного збою. Тобто 24/7 система функціонувала. Єдиний випадок був, коли через вимкнення світла не запустився дизель-генератор і певні сервіси були недоступні. Але це було 4 години максимум. Тобто система функціонує, вона забезпечує перерахування 40% від податкових надходжень до державного бюджету – 630 млрд гривень за минулий рік. Але ми не стоїмо на місці. На сьогоднішній день у нас децентралізована система. Тобто на кожній митниці є локальний сервер і інформація піднімається наверх. Але ми переходимо до централізованої системи. Митне оформлення міжнародних поштових та експрес-відправлень вже в цій новій автоматизованій системі митного оформлення, яка централізована. Минулого року запускалися модулі щодо митного пропуску товарів в автомобільних пунктах пропуску. На сьогоднішній день здійснюється пілотний проєкт щодо візування нарядів у морських портах. Це болюча тема, про яку експедитори з Одеси можуть розказати, скільки років ми йшли до цього і нарешті в нас є експеримент. І, наскільки я знаю, в цьому році ми плануємо впровадити цю систему митного оформлення декларацій вже безпосередньо на внутрішніх терміналах.
Але в нас надзвичайно великий виклик в рамках нашої євроінтеграції. Тобто нам недостатньо просто переписати Митний кодекс, чим ми, до речі, зараз і займаємось спільно з Міністерством фінансів, і ухвалити законодавство, яке повністю відповідає митному законодавству ЄС. Нам треба впровадити інформаційні системи, які будуть забезпечувати функціонування цього законодавства. На сьогоднішній день є 17 основних і 16 додаткових митних систем, які використовуються в Євросоюзі. Відповідно, перед нами стоїть завдання або побудувати, або перебудувати існуючі наші системи, для того, щоб вони були сумісними з системами Євросоюзу, коли ми станемо частиною ЄС. І саме над цим ми зараз працюємо. В лютому минулого року була схвалена IT-стратегія діджиталізації та впровадження інформаційних систем. Минулого року ми фактично вже запровадили 4 системи – NCTS, систему зобов'язуючих рішень, систему прийняття рішень і систему функціонування гарантій, які вже побудовані, відповідно до функціональних та технічних вимог Євросоюзу.
Я правильно розумію, що ми перебираємо досвід і користуємося впровадженими в ЄС системами, а, наприклад, щось своє запроваджувати кожна митниця окремої країни не може?
Не зовсім так. Є системи, де ми будемо напряму працювати в системах Євросоюзу. Наприклад, система COPIS щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності. А є системи, які просто мають віддавати формат даних до Брюсселю і обмінюватися стандартизованими повідомленнями між різними митницями.
"Питання з корупцією на митниці достатньо "перегріте"
Національне агентство запобігання корупції (НАЗК) видало дослідження, в якому називає митницю однією з найбільш корумпованих сфер для бізнесу. І справді митниця в багатьох часто асоціюється саме з такими прикрими випадками. Що робить митниця в плані протидії корупції?
Важке питання, складне. Там є багато досліджень, насправді. Якщо ми візьмемо дослідження Ради бізнес-омбудсмена, то там митниця на передостанньому місці щодо кількості скарг на роботу митниці. Це теж показник, який треба враховувати. Особисто я вважаю, що питання з корупцією на митниці достатньо "перегріте". І я це говорю не як посадова особа, яка займає посаду заступника голови Держмитслужби. Я це говорю, як особа, яка 5 років перед тим, як обійняти цю посаду, працювала з митницею з іншого боку. Фактично, моя компанія працювала з подачею митних декларацій, з митним оформленням тощо. І в нас була принципова позиція – жодного хабаря митникам. Я вас запевняю, що за 5 років моєї роботи в цій компанії жодного разу ми не дали хабара, в нас не запросили хабаря і не створили умов для дачі хабаря. Я це кажу абсолютно відповідально. Але це не означає, що проблеми немає. Проблема є, як і в кожному органі, як і в кожній країні світу, на жаль. Питання, що з цим робити? Звичайно, в нас є Антикорупційна стратегія, Державна антикорупційна програма і Антикорупційна програма Держмитслужба. Але ми цим не обмежуємось. У нас є комплексний план реформування Державної митної служби – це Національна стратегія доходів до 30-го року, ухвалена урядом позаторік. І там є напрямки, починаючи з інституційного розвитку – правоохоронна функція, інформаційні технології і технічні засоби митного контролю, міжнародна діяльність, співробітництво з бізнесом. В комплексі, якщо всі ці заходи будуть виконані, то вони, за нашим переконанням, знизять рівень корупції до мінімального рівня.
