Фото: biz.nv.ua
Золота жила для Нідерландів
29 травня 1959 рік. Нідерландська компанія NAM розпочинає пошукові дослідження землі, що належить фермеру Кесу Буну, поблизу Колхема в муніципалітеті Слохтерен. Через два місяці буріння вперше виявили поклади природного газу. Це розчарувало керівництво компанії, бо вони шукали нафту. На неї робили великі ставки й планували отримати надприбутки. Тому про наявність газу ніхто майже не говорив – розголосу у ЗМІ теж не було, адже на той час було мало інформації навіть про розмір поля. Однак буріння спричинило вогонь такої сили, що це привернуло увагу місцевих жителів і очевидно злякало не на жарт. Той факт, що це велике газове родовище, стало зрозуміло лише наступного року — у 1960-му поблизу Делфзейла теж знайшли природний газ. Його властивості збігалися з відкритим до цього слохтеренівським. Тоді і стало зрозуміло, що це — одне й те саме газове родовище. Навіть припущення про його розміри вже вражали науковців. Цю інформацію оприлюднили лише 14 жовтня 1960 року. Бельгійська газета повідомила про виступ члена Європейського парламенту Віктора Ліманса, в якому він згадав, що Нідерланди знайшли газове родовище обсягом 300 мільярдів м3. Кабінет міністрів підтвердив – справді виявлено велику кількість природного газу, але назвали лише 60 млрд м3. Як би там не було, але за зачиненими дверима його тоді оцінювали у щонайменше 100 мільярдів м3 . Ця подія стала початком нової ери – процвітання та заможності Нідерландів, і водночас згодом призвела до економічних проблем.
За три кілометри під поверхнею родовища Гронінгена, під товстим і непроникним шаром солі природа заховала чимало піщанику. У далекому 1940-му ніхто з нідерландців навіть не підозрював, що там є вуглеводні. Окремі припущення були тільки в інженерів із В'єтнаму, які теж фокусувалися на пошуку нафти. Тобто про газ не йшлося, основну ставку робили таки на нафту. Тоді, на основі розвідувальних даних, засновують відому голландську нафтогазову компанію NAM – спільне підприємство британської компанії Shell та американської Esso для розроблення нафтового родовища у голландському селі Шунебік. За їхніми розрахунками, сподівалися також знайти нафту в Гронінгені. Паралельно з цим у 1948 році видобуто перший природний газ у Ковордені. Цікаво, що на той момент природний газ, як побічний продукт нафтовидобутку, в Нідерландах майже не використовується. У 1955 році голландська газова компанія NAM проводить перше буріння недалеко від міста Тесінге, за кілька кілометрів на північний схід від міста Гронінген. Буріння закінчується фіаско: виходить з ладу запобіжний клапан, після чого газ і промивна рідина вибризкуються під високим тиском. Компанія ухвалює рішення на деякий час припинити буріння. Лише через чотири роки компанія NAM зважується спробувати ще раз. Це закінчується черговим шаленим вибухом. Однак цього разу на глибині понад 2600 метрів виявили газ. Про те, що газ стане золотою жилою для Нідерландів, зовсім не здогадувалися ні місцеві мешканці, ні сам бізнес. Країна намагалася оговтатися після Другої світової війни і ставку на поклади природного газу ніхто не робив – говорить доктор політичних наук, старший науковий співробітник Інституту всесвітньої історії Національної академії наук України Микола Фесенко.
"Нідерланди були трохи розбитою країною. Вони втратили багато людей. Населення країни становило близько 7 млн чоловік. А у 1900-му році населення країни було 5 млн, у 1950-му році воно подвоїлося: склало 10 млн. І на початку 2000-го воно складало вже трохи більше ніж 15 млн. Хочу зазначити, що Нідерланди були заможною країною. Вони були великою колоніальною імперією на кшталт Великої Британії та Франції. Але втратили близько 200 тисяч людей у Другій світовій війні. І вже можна сказати, що у 1948 році економіка завдяки плану Маршалла почала стрімко відновлюватися. ВВП став зростати – вже 4%".
Перша шпальта газети "Вільний народ" від 17 жовтня 1960 року була повністю присвячена відкриттю газового родовища. Однак увага громадськості зовсім не влаштовує нафтову компанію NAM. Дозвіл на видобуток газу в Гронінгені все ще не отримано. Кілька місяців співробітники компанії консультуються з Міністерством економіки в найсуворішій таємниці. Це означає далекосяжний вплив на обсяг виробництва і більшу, ніж зазвичай, частку виручки. Міністр економіки Ян Віллем де Поус представив законопроєкт про природний газ. У ньому зазначено, що, хоча у видобутку будуть задіяні комерційні сторони, зрештою саме держава Нідерландів визначає швидкість, з якою видобуватиметься природний газ. Але не тільки газом єдиним, інші сектори економіки повільно і не такими обсягами, однак теж були присутні у Нідерландах. Продовжує Микола Фесенко.
"Хімічна галузь розвивалася. У Нідерландах розвивалося машинобудування, тваринництво, сільське господарство і приватний бізнес дуже швидко розвивався – сироваріння і так далі".
Нідерланди поступово оговталися від повоєнної розрухи Другої світової війни, у чому провідну роль відіграв саме план Маршалла. Країна не бідувала і шукала серед усіх наявних галузей сильні та перспективні, які б наповнювали ВВП країни. І врешті-решт сфокусувалася на видобутку нафти, а потім і газу – коментує кандидат економічних наук, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус.
"Коли вони шукали себе, як будь-яка інша країна, то, завдяки тому, що у них була дуже потужна компанія Royal Dutch Shell, вони дуже багато почали заробляти на видобутку нафти. Нідерланди стали однією з топових економік світу. При чому, якщо інші світові економіки мали суттєве населення, то Нідерланди якраз і не мають ані суттєвої території, ані суттєвого населення. Але вони були на доволі не останніх місцях. І їм це вдалося.
У них були інші сфери, але коли ти розкладаєш мапу, що генерує більшу частку прибутку, а що — меншу, то починаєш думати, навіщо брати інші сфери? Давайте будемо концентруватись на тому, що генерує найбільший прибуток! І у керівництва держави Нідерландів з’явилася така думка: а, дійсно, чого ми це розпилюємо свою увагу, коли ми все одно від цього напрямку отримуємо найбільший прибуток? Відповідно, почали думати менше про інші сфери".
Велика ера, яка зміила все
І все-таки цікаво: чому нідерландська компанія NAM з самого початку шукала саме нафту і дуже розчарувалася, знайшовши газ? Його видобувати було не вигідно чи просто тоді ще ніхто не знав, які гроші закопані в надрах країни? Пояснює доктор політичних наук, старший науковий співробітник Інституту всесвітньої історії Національної академії наук України Микола Фесенко.
"У ті часи вважалося, що газ — другорядний продукт і усі ставки робилися на нафту. Саме у пошуках нафти вони знайшли дуже великі поклади газу. Тобто, під товстим шаром солі у провінції Гронінген, а у Нідерландах 12 провінцій, в’єтнамські інженери мали таку підозру, що там є великі газові родовища. І у 1943 році відкрито нафтове родовище Шунебік. А за 10 років пробурено першу кількість нафти. Однак, підозри були, що є дуже великі поклади газу, і у 1947 році була заснована Голландська нафтогазова компанія Nederlandse Aardolie Maatshappij (NAM) для спільної розробки нафтового родовища у голландському селі Шунебік. У 1948 році видобуто перший природний газ у Когордані. Палет не було. Це усім відоме газове сховище у Гронінгені. Там поклади не були такі великі. Це нова дуже велика потужна ера, яка змінила усе".
Отже, виявилося, що під Гронінгеном залягає величезна кількість газу. Об'єм — майже 3 млрд-и кубометрів. Це — одне з найбільших газових родовищ у світі. Забігаючи наперед, на сьогодні від нього мало що залишилося: 84% газу вже видобуто. А тоді кмітливі нідерландці швидко зрозуміли, де можна застосувати "блакитне паливо" і як на ньому заробити. Загалом, протягом 60 років видобуток газу став початком великої газової індустрії у Європі, газифікації країн і витіснення вугілля.
"Нам разом з Еssо й іншими компаніями зрозуміло, що вони можуть на цьому заробити. Була програма «Швидкісний транзит". І вони почали будівництво під великим тиском газотранспортної системи, заснувавши Гронінгенський газовий дім. І кілька тижнів по тому створюється також газовий союз, компанія, яка займається продажем газу, будівництвом газопроводів, і управлінням цією мережею".
На папері відкриття газового родовища зробило Гронінген одним із найбагатших регіонів Нідерландів. Кількість робочих місць дійсно в рази збільшилася завдяки видобутку газу, що дозволило серйозно скоротити безробіття. Однак доходи від природного газу надходили до національного бюджету, що у місцевих створювало відчуття банального використання території Гронінген задля отримання ресурсів без будь-яких прибутків для простих людей. І політики регіону відкрито на це скаржилися та називали несправледливим такий розподіл доходів. Тому між 1972 і 1980 роками одна з провідних партій організувала чотири випадки Народного конгресу, щоб привернути увагу до цього питання. І це неодноразово повторювалося в наступні десятиліття. Говорить доктор політичних наук, старший науковий співробітник Інституту всесвітньої історії Національної академії наук України Микола Фесенко.
"Майже весь прибуток – 85% — йшов у державний бюджет. І залучалися люди не тільки з Нідерландів, саме у Гронінгені 37 перших свердловин – залучалась певна кількість людей. Але це не було масово. Масово вплинула на економіку Нідерландів програма Esso, яка називається "Труба до будинку". Вони вирішили заробляти таким чином, що зможуть провести газ до кожного будинку. Газ був набагато дешевший для населення на першому етапі. І за 5 років буде побудовано 1570 км трубопроводів високого тиску. При цьому кількість кілометрів труб у місцевих розподільчих мережах також подвоїться. І в 1969 році ми можемо констатувати, що 85% голландців готували їжу на природному газі. До відкриття газового родива Гронінгена голландські домогосподарства як і раніше використовували переважно нафту і вугілля. Газ, справді існував, але у невеликих об’ємах".
Наповнення бюджету Нідерландів напряму залежало від видобутку природного газу. А отже і добробут самих нідерландців теж. Інакше кажучи, економіка була сфокусована на одній галузі, яка дійсно на той час приносила солідний дохід.
Окрім домогосподарств, газ почали активно використовувати і підприємства. У 1969 році 65 % великих компаній частково або повністю перейшли на природний газ. За допомогою 25 мільярдів кубометрів «дешевого газу» — схеми, за якою енергоємні галузі отримують знижки на природний газ, — робиться спроба підвищити зайнятість. Щоправда одна проблема лишалася незмінною — ринок збуту для всього цього газу поки що не знайдений. У рамках програми "Rapid Transit" (Швидкісний транзит) Нідерланди переживають енергетичний перехід із запаморочливою швидкістю, прощаючись із нафтою та вугіллям. Й іноземні країни також можуть отримати з цього вигоду. Однак, що цікаво, навіть почавши експортувати, перші прибутки вдалося отримати не одразу – говорить доктор політичних наук, старший науковий співробітник Інституту всесвітньої історії Національної академії наук України Микола Фесенко.
"Вони вирішили за рахунок експорту у Бельгію, Німеччину, навіть в Італію, у сусідні країни — проклали трубопроводи і почали експортувати. Це був період буму, можна так сказати. Але у 1963 році відбувся початок видобутку і лише у 1967 році NAM та її акціонери, і держава взагалі, почали отримувати перші прибутки. Які склали лише 415 млн євро. Це мало. Але у попередні роки 198-162 млн євро у них були збитки".
Партнери Нідерландів з континентальної Європи (Франція, Німеччина), тобто ті економіки, які виробляли чимало різноманітних товарів, досить швидко зрозуміли, що Нідерланди – чудовий енергетичний додаток для європейського континенту – продовжує кандидат економічних наук, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус:
"Це ж все ж таки сировина! І у сусідніх країнах з Нідерландами почали будувати свої концерни. Багато хто з них, завдячуючи цій концентрації в той період у Нідерландах на вуглеводні, отримали гарну базу. Зрозуміло, що тоді були інший рівень грошей. Але, якщо міряти в доларах, то там були сотні мільйонів. Гульден – нідерландська грошова одиниця — непогано почувався до того, як запровадили євро. І він був, як на мене, однією з основних валют Європи. Це дійсно зміцнювало економіку".
"Голландська хвороба"
Тим часом компанія NAM робить усе можливе для швидкого збільшення видобутку газу. Її власники розуміли, що прибуток від видобутку треба отримати негайно, поки атомна енергетика не витіснила природний газ з ринку. Але щоб заробити на газі з Гронінгена ще більше, Нідерланди занадто малі. Тому за довгостроковими контрактами газ продається в інші країни Європи. Часто за цінами, нижчими за ті, що доводиться платити споживачам у Нідерландах. Міністр економіки особисто затверджував кожен експортний контракт. Вже у 1971-му експорт природного газу перевищив його споживання в Нідерландах. Забігаючи наперед, загальний прибуток за весь час видобутку становив понад 428 млрд. євро. Це понад 20 мільйонів євро щодня! Хто отримував усі ці гроші? Розповідає доктор політичних наук Микола Фесенко.
"З них 80%, а це 363 млрд євро, дісталося державі. 15% — 64,7 млрд євро компанії NAM і двом її акціонерам – Esso та Shell. І, принаймні, до 2028 року збитки від газовидобутку буде відшкодовано. В період з кінця 1970-х до середини 1985 року – це був газовий бум – експорт був дуже великий. І Нідерланди зазнали "голландської хвороби".
Нідерланди і після Першої, і після Другої світових воєн уже мали розвинену ринкову економіку. Проте через генерацію з однієї сфери більшої кількості прибутку принципи ведення господарства зводилися до одного: "навіщо фокусуватися на чомусь іншому, якщо можна досить добре заробляти на природному газі, а решту просто купити?!" Це і був початок "голландської хвороби". Продовжує кандидат економічних наук Іван Ус.
"Ринкова економіка не є стабільною. Треба завжди готуватись до того, що те, що вам дає гарний результат зараз, завтра може зникнути. Суть "голландської хвороби" полягає у тому, що коли ви концентруєтесь на одній сфері економіки, і думаєте, що вона вам буде стабільно приносити гарний результат у далекому майбутньому, то може щось трапитись, що ця сфера перестане бути такою гарною. Тоді здавалося, ну що може трапитись з нафтою? Вона завжди буде. Але ж тільки-но ціни на нафту почали стрімко падати, виявилося що це вже не такий прибутковий бізнес. І виходить так, що те, що приносило великі кошти, перестало ці кошти приносити. Власне тому цей термін з’явився, що коли у вас немає диверсифікованості економіки, виходить так, що в один момент ви розумієте, що у вас вже немає цих грошей. І Нідерланди змушені були переглядати свою економічну стратегію, повертатись до інших галузей – машинобудування".
Землетруси, які зруйнували газовидобування
Термін "голландська хвороба" був введений журналом Economist у 1977 році, коли видання проаналізувало кризу, що виникла у Нідерландах після відкриття великих родовищ природного газу. Вийшло так, що виявлене багатство і масовий експорт нафти призвели до різкого зростання курсу голландського гульдена, через що експорт усіх товарів, крім нафти, став менш конкурентоспроможним на світовому ринку. Рівень безробіття зріс з 1% до 5%, а інвестиції в країну скоротилися. Однак старший науковий співробітник Інституту всесвітньої історії Микола Фесенко вважає це явище не хворобою, а швидше легкою застудою на тлі глобальнішої проблеми – землетрусів.
"Усі ці компанії переслідували надприбутки. Це їх не зупиняло. І їх зупинила, дійсно, хвороба дуже серйозна, потужна, яка поставила хрест на всій галузі і спричинила закриття цієї галузі остаточно 1 жовтня 2024 року було вивезене все обладнання. А 1 жовтня 2023 року офіційно було припинено видобуток. Але до цього вважалося, що до 2030 року, щонайменше, вони будуть продовжувати.
Але сталася халепа — землетруси. З 1985 року тисячі землетрусів. Виникли порожнечі під поверхнею, де видобували газ. І вони спричинили руйнування будівель. Через виникнення щілин у будівлях вже визнано непридатними для проживання близько 3 000 будівель. Спочатку було створена комісія. І комісія зазначила, що ці землетруси не пов’язані.
Рік, який все змінив — 2013 рік. Початок шоку від землетрусів. І, хоча деякі з них безпосередньо пов’язані з видобутком газу, NAM рішуче відкинуло ці припущення та звинувачення. І лише у 1993 році міністерством економіки визнано, що між видобутком газу та землетрусами справді існує зв’язок. У 2012 році стався землетрус з магнітудою 3,6 бали за шкалою Ріхтера. І надходили сотні повідомлень про руйнування. І можна сказати, що ця подія стала поворотним моментом в історії Гронінгського родовища".
Отже землетруси, які ставали частішими і потужнішим, перетворилися на справжню проблему, пов’язану з безпекою країни. Державний нагляд за гірничими роботами проводив розслідування і зробив висновок, що існує велика ймовірність спричинення вдвічі сильніших землетрусів у зв’язку з видобутком газу. На цьому й закінчилася історія надприбутків, жадібності та бажання заробляти й розвивати лише одну галузь економіки. Найцікавіше, що тодішній міністр економіки вирішив не втручатися в ситуацію, адже зниження видобутку призведе до проблем з поставками природного газу в Нідерландах і це скоротить державний бюджет на 2,2 мільярди євро. Відверто кажучи, скорочувати обсяги видобування було всім не вигідно, і певною мірою критично для економіки країни – продовжує Микола Фесенко.
"Три події співпали. Це – "голландська хвороба", розуміння того, що ціни на нафту дуже зросли у 70-х роках. І що треба економити газ, берегти його для майбутніх поколінь. І третє – це землетрус, який остаточно поставив крапку".
Як сильно постраждала економіка Нідерландів і якими темпами відновлювалася? Аналізує кандидат економічних наук Іван Ус.
"Перші роки це був шок. А потім почалося більш-менш відновлення. Але часткове відновлення ґрунтувалося саме на тому, що вони змогли переорієнтувати свою діяльність. Нідерланди не випали з економічного життя. Вони почали шукати свою роль, яку вони й зараз відіграють. Там є і машинобудівна галузь, є і аграрна сфера, і молочна продукція відома. І Нідерланди взагалі закріпилися в ролі такої потужної молочної країни. Нідерланди не лише концентрувалися на машинобудуванні. Вони концентрувалися на сільському господарстві і на інших видах продукції. Це 5-та країна в світі за експортом товарів. І це вже не пріоритет ні вуглеводні, пріоритет – інші галузі, насамперед, машинобудування. Ця історія якраз ввійшла в економічну історію світу тим, що продемонструвала як би ви не були розвинуті, концентруватись на одній сфері не слід. Тому що, коли ви сконцентровані, ви можете бути в повній залежності від динаміки цього сектору".
Нідерландам знадобилося приблизно 5 років, щоб перебудувати свою економіку, знайти інші шляхи поповнення бюджету і, власне, місце на світовій арені.
"Голландська хвороба" України
"Голландська хвороба" або ж подібна ситуація до нідерландської кризи вже зустрічалася у світовій історії. Приміром у 1970-х роках у Великій Британії виникла "голландська хвороба", коли ціна на нафту зросла вчетверо, що зробило економічно вигідним видобуток нафти в Північному морі біля берегів Шотландії. До кінця 70-х років Велика Британія стала експортером нафти, хоча раніше була імпортером. Незважаючи на те, що вартість фунта різко зросла, країна впала в рецесію, оскільки британські робітники вимагали підвищення заробітної плати, а інші види експорту Великої Британії стали неконкурентоспроможними. А ось у 2014 році економісти Канади повідомили, що приплив іноземного капіталу, пов'язаний з розробкою нафтоносних пісків країни, можливо, призвів до переоцінки валюти і зниження конкурентоспроможності виробництва. Водночас російський рубль сильно зміцнився за подібних обставин. У 2016 році ціни на нафту значно впали, а канадський долар і рубль повернулися до нижчих рівнів, послабивши побоювання щодо голландської хвороби в обох країнах. Чи спостерігалися симптоми цього економічного явища в Україні? Міркує кандидат економічних наук Іван Ус:
"В Україні також також вони спостерігались, коли українська економіка і, на жаль, спостерігається, концентрується на певній сфері. Тобто, якщо ми згадаємо наші 90-ті, навіть 2000-ні роки, Україна концентрувалась переважно на металах. Але ось зараз, якщо ми дивимось на економіку України, то стало зрозумілим, що Україна змінила своє профілювання. Тож основний висновок – ні в якому разі не концентрувати усе в одній сфері. Тобто, якщо вам щось приносить прибуток, то це добре, але думайте, що цей прибуток слід направляти в інші галузі. Це важливо для України. Так, у нас зараз, зрозуміло, повномасштабна війна, і пріоритет – сили оборони України, але все одно треба думати, де ми можемо вистрілити, бо більше як цю війну, яка, на жаль, триває, як використати для майбутнього економічного збагачення".
"Лікування" голландської хвороби вимагає комплексного підходу і довгострокового планування. Головне — усвідомлення економічної проблеми і готовність вживати заходів для її вирішення. Простіше кажучи, всі сили і ресурси Нідерландів були кинуті на видобуток газу, а решта галузей промисловості були відсунуті на задній план. У 70-х роках уряд Нідерландів схаменувся, що потрібно навести баланс в економіці і негайно розв'язувати проблему з екологією. Тому було ухвалене рішення скоротити видобуток газу.
В Україні теж чимало природних ресурсів і тому зараз, коли ми будуємо не просто план перемоги, а й план подальшого життя майбутніх поколінь, маємо аналізувати досвід інших країн, щоб зайняти свою нішу на світовій арені та максимально диверсифікувати напрямки діяльності й шляхи отримання прибутків.
