Фото: УНІАН
"3-10 людей щомісяця в Києві приймають іслам"
Пане Айдере, на вашу думку, з початком повномасштабного вторгнення змінилась ситуація з проявами ісламофобії в Україні? Ви відчуваєте якісь зрушення?
Я думаю, що процеси, про які ви кажете, — стереотипи в суспільстві — нам треба пережити. Це дуже схоже на боротьбу американської нації із расизмом у 1950-60-ті роки. Скільки голлівудських фільмів було знято, скільки роботи проведено. Це не буде легко. Ми можемо собі щось уявляти, думати, що в нас все добре, але, на жаль, я би не сказав, що щось змінилося кардинально.
При цьому зазначу, що в Україні з релігійними свободами немає жодної проблеми. Коли я подорожую арабськими країнами або Європою, то розповідаю, які ми проєкти тут робимо в центрі міста, що ми можемо виходити і ознайомлювати людей з ісламом, і робимо це абсолютно офіційно… В нас є певна статистика. Хоч вона і не "вау", але 3-10 людей щомісяця в Києві тільки у нас приймають іслам. Прикладів багато.
На мою думку, занадто мало людей знає, що таке іслам або загалом що таке мусульманська культура. Часом, як мені здається, люди можуть підмінювати поняття, думаючи, що якщо ти цікавишся ісламом або мусульманською культурою як такою, то ти ніби на шляху до того, щоб прийняти іслам. Інколи це може людей відлякувати. Як ви гадаєте, в який спосіб нам зараз, зважаючи на ситуацію в Україні, руйнувати ці стереотипи? Як підняти рівень обізнаності про мусульманську культуру?
Для цього потрібен час. Це не буде легко. Покоління повинно пройти, ми повинні зняти фільми, зробити 10 тисяч заходів або й більше… Тільки таким чином. Й тут вагому роль відіграватиме сама мусульманська спільнота, наскільки вона буде активна, долучена та інтегрована в українське суспільство. Це кропітка робота.
"Крим без кримських татар не може бути українським"
Ми не можемо оминути теми окупованого Криму і того, який стан справ із правами вірян на півострові. Станом на зараз, за ці роки повномасштабного вторгнення, які ваші спостереження за ситуацією в окупованому Криму та становищем мусульман там?
Там нічого не змінилося, навпаки, напруження зберігається і підтримується. Це в першу чергу внутрішній фактор. Ніхто оцю систему не скасовував — Росія така держава, де бюджети, які виділяються на боротьбу з "тероризмом", мають опрацьовуватися. Зовнішній чинник — це те, що Крим без кримських татар не може бути українським. Усе продовжується в тому ж дусі, як було і з початку окупації 2014 року.
"Чи покривається в Україні потреба мусульман в мечетях? Не думаю, що так"
Це дуже прикрий момент і я би закликала нашу аудиторію цікавитися тим, що відбувається на окупованому півострові. Пане Айдере, мені також цікаво вас запитати про те, що є ключовим в мусульманській культурі. Є релігійні вірування, є спільнота, яка має десь збиратися, довкола чогось обʼєднуватися. І тут питання: чи маємо ми достатньо сакральних місць? Наскільки важливо, щоб мечеті були, функціонували і для цього виділялися місця?
Мечеті — це обовʼязкова потреба вірян-мусульман. Вона повинна бути там, де люди можуть збиратися, адже кожен мусульманин повинен раз на день, в пʼятницю, звершувати колективну молитву — джума-намаз. Це є фундаментальним обовʼязком. Згідно мусульманських канонів, якщо мусульманська спільнота не робить цього, то вона грішна і гріх покладається на всіх. Спільнота зобовʼязана організувати таке місце, де вони могли би збиратися і звершувати цю колективну спільноту. Тож потреба така дійсно є. Чи покривається така потреба в Україні? Наразі, не думаю, що так. Ми як Духовне управління мусульман АРК були створені після окупації, в 2016 році й наполегливо працюємо в цьому напрямку. Намагаємося збирати, консолідувати мусульман, де б вони не були — в містах, селах. Праці багато. Але є й певні плюси. Якщо говорити про Київ, то до початку повномасштабного вторгнення тут була мечеть "Ар-Рахма" на Лукʼянівці та Конгрес мусульман України. А зараз тільки у нас є три ісламські центри в місті. Ще є турецька спільнота. Тож є плюси, проте все це не покриває потреб.
Коли ми говоримо про кримськотатарську та мусульманську культуру, наскільки це є одним цілим? Чи можна говорити, що прийти до кримськотатарського центру — це хороша ідея для того, щоб дізнатися більше про кримців, і це не обовʼязково має мати під собою суто релігійний бекграунд?
Якщо ми кажемо про Крим та культуру кримських татар, то не вся культура кримських татар є суто ісламською релігією. Але вона на ній базується і не може суперечити ісламським канонам.
