Ілюстративне фото: Запорізька міська рада
"Герої без зброї"
Як змінилися житлово-комунальна сфера та умови роботи її працівників під час великої війни?
Нещодавно побачив фразу, якою описали працівників житлово-комунального господарства: "Герої без зброї". Абсолютно не применшую роль наших захисників-військовослужбовців, поліції та інших силових структур, які боронять зараз країну. Але на сьогодні працівники житлово-комунального господарства — це люди, які постійно працюють у важких умовах, часто із ризиком для життя. За останні три роки багато фахівців сфери ЖКГ були мобілізовані або пішли до лав ЗСУ добровольцями. А серед тих, хто лишився працювати, є певна статистика, коли працівники ЖКГ гинули на місцях від ворожих ударів, диверсійних операцій тощо. Наприклад, коли відбувається російський ракетний обстріл багатоповерхівки, то виїжджають працівники екстрених служб і обов’язково працівники ЖКГ, тому що треба відключити мережі, газ, електрику, воду. Неодноразово по таких місцях прилітало повторно і працівники гинули. Всі ми знаємо про ситуацію, наприклад, у Херсоні, коли працівники теплопостачання, водопостачання, управління відходами тощо кожного дня ризикують життям, просто виконуючи свою роботу і надаючи мешканцям житлово-комунальні послуги. Хотілося б побажати працівникам ЖКГ залишатися при доброму здоров’ї та всім нам — миру.
Працівники ЖКГ гинуть просто на робочих місцях від російських дронів
Окрім безпекових моментів, які ще проблеми має сучасне житлово-комунальне господарство України?
Багато проблем, які існували до початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, нікуди не зникли. А навпаки — стали більш яскравими, тому що критичні умови, додаткове навантаження, зменшення фінансового ресурсу. Якщо візьмемо теплопостачання, то маємо різницю у тарифах і брак фінансів для модернізації мереж. Якщо це водопостачання, то на сьогодні у нас заблоковані тарифи для підприємств-ліцензіатів НКРЕКП (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг – ред.), там катастрофічна ситуація. Тариф на водопостачання відшкодовує всього 70% від реальної вартості надання цієї послуги. Якщо говорити про управління відходами, то у нас ухвалений відповідний закон і в процесі доопрацювання ще кілька нормативно-правових актів, які вдосконалюватимуть цю сфери. Відбувається певна революція в управлінні відходами, запроваджуються європейські принципи та підходи у цій сфері. Там також потрібно багато фінансового ресурсу для модернізації процесів, але місцеві бюджети на сьогодні зменшуються, бо залучені до непритаманних їм функцій — захисту обороноздатності країни: закупівля техніки, виконання певних робіт, пов’язаних з обороноздатністю. Ситуація з держбюджетом також зрозуміла. Залучення донорських коштів, звісно, допомагає, але все одно не вирішує повністю питання. Тобто основні проблеми на сьогодні — це недостатнє фінансування галузі та питання з мобілізацією фахівців. До цієї проблеми треба зважено підходити, тому що у нас є критична необхідність у фахівцях важливих та рідкісних спеціальностей, яких немає ким замінити. Ми розуміємо, що звичайного двірника можна знайти швидко, а людину з 20-річним практичним досвідом замінити у багатьох випадках складно, якщо її мобілізують.
А що це за спеціальності?
Наведу приклад. Усі пригадують ситуацію в Одесі, коли на теплопостачальному підприємстві від нетипового вітру була зруйнована труба. Щоб вирішити цю проблему, було придбано спеціальний кран за великі гроші та залучено унікальних спеціалістів, які повинні були на ньому працювати. Під час робіт кількох працівників пробували мобілізувати, але в такому разі не добудували б трубу, не використали б цей унікальний кран і взимку одесити мали б проблему з гарячим водопостачанням і теплопостачанням.
Щодо небезпечних умов праці, то знаємо ситуації, коли працівники підприємств навіть громадського транспорту, наприклад, у Херсоні та Миколаєві, виїжджали на роботу у бронежилетах. Фахівці, які виїжджають у районі лінії розмежування, також користуються засобами захисту, але, на жаль, трапляються ситуації, коли люди гинуть просто на робочих місцях від російських дронів.
Олег Гарник. Фото з відкритих джерел
"Споживання тепла можна зменшити на 30-40%"
Раніше кількість енергії, яку ми витрачали для опалення будинків, була у 4-5 разів більшою, ніж у розвинутих країнах Європи. Чи вдалося щось змінити останніми роками?
У нас є дві частини вирішення цієї проблеми. Перша — це енергоефективність та енергозбереження на самих об’єктах, які надають певні житлово-комунальні послуги. Йдеться про більш ефективні котли на підприємствах теплопостачання, ефективніші насоси на підприємствах водопостачання тощо. Тобто — це пов’язано з виробниками послуг. Надавачі послуг доводять послугу до будинку, а далі настає зона відповідальності співвласників багатоквартирних будинків — мешканців, які там проживають. Багатоквартирний будинок — це власність співмешканців, і тут дуже багато залежить від ініціативності та згуртованості його співвласників. В усіх містах України органи місцевого самоврядування дають підтримку ОСББ та ЖБК, хоча зараз вона менша, звісна річ. Але держава має відповідні бюджетні проєкти, які дають цю підтримку за рахунок коштів державного бюджету. Головне — щоб мешканці згуртувалися та ініціювали вирішення проблеми, а далі ухвалили рішення, подали заявку і взяли участь у конкурсі. І багато заявників все-таки отримують фінансування, незважаючи на брак коштів. Отримали кошти, доклали свої — і це обов’язково, бо коли ти не вклав своїх коштів у роботу, ти її не цінуєш — і спільними зусиллями провели часткову або комплексну енергомодернізацію будівлі. І тоді ми суттєво зменшимо споживання. Споживання теплової енергії в абсолютно однакових будинках може відрізнятися на 30-40% тільки завдяки реалізованим енергоефективним заходам: будинок утеплено, замінена або вдосконалена система теплопостачання, замінено двері, утеплено дах, можливо, у підвалі встановлено додаткову теплоізоляцію.
"Укриттів немає у достатній кількості"
А яка ситуація з укриттями? Чи в усіх населених пунктах докладають зусиль, щоб укриття були доступні та облаштовані?
Від самого початку повномасштабного вторгнення це питання на контролі як держави, так і органів місцевого самоврядування. Мирні мешканці населених пунктів повинні мати захист. Найбільша проблема в тому, що укриттів немає у достатній кількості. Чимало багатоквартирних будинків не мають фактично приміщень, які можуть бути використані для укриття. Ясна річ, у нових будинках, які будуть споруджуватися, цей момент буде враховано. Зараз використовуються всі приміщення, які можуть бути найпростішими укриттями. Але проблема є.
"Сфера побутового обслуговування — це вже приватний бізнес"
Повна назва свята — День працівників житлово-комунального господарства та побутового обслуговування населення. Що з побутовим обслуговуванням сьогодні?
Сфера побутового обслуговування була активно приватизована протягом 1990-х років, коли було ухвалено відповідні закони. За окремими винятками, це вже приватний бізнес. Як на мене, він активно працює. Навіть за таких важких умов, усі побутові послуги сьогодні можна отримати.
