Ілюстративне фото: facebook/Генеральний штаб ЗСУ
47% вважають це тактичним кроком України показати Заходу недоговороздатність Росії
Чи були обумовлення того, що це рішення ухвалили за якихось умов?
Ми говоримо про саме пропозицію перемир'я від 11 березня, про повне перемир'я. Ми пропонували респондентам три позитивних і три негативних трактування. І ми бачимо, що абсолютна більшість обирають один із позитивних варіантів трактування. Але з цих 77% менше 20% вважають, що це насправді реальний крок до встановлення тривалого миру. 47% вважають, що це тактичний крок для України показати нашим західним партнерам, що Росія недоговороздатна. "Добре, ми готові на цю пропозицію, але ж Росія не буде дотримуватися її і може ви на свої очі нарешті це побачите".
Люди часто відповідають не так, як вони насправді думають, а так, як ззовні більш соціально схвально. Соціологія має механізми виявляти ці тенденції і робити поправку "на вітер"?
Соціологія – це методичні експерименти. Можна перевіряти, наскільки люди щиро відповідають, наскільки певні тонкощі формулювання можуть впливати на їх сприйняття, навіть ті слова, які ми використовуємо, терміни. І це соціологи регулярно перевіряють. В нашому публічному просторі настільки легітимізувалися складні теми, коли люди ще й мають свою бульбашку в Telegram-каналах, YouTube-експертах, які поділяють їх думку. І люди в опитуваннях більш щиро відповідають. Їм здається, що вони не одні і їхню думку абсолютно спокійно можна сказати. Тому в нас є люди, які навіть в опитуваннях відверто розказують, що вони виправдовують Росію і її агресію. Вони живуть в Україні, все бачать, але не бояться цього робити.
Щодо решти 17%, які вважають помилковим кроком пропозицію США про 30-денне припинення вогню, тому що пояснюють, що це може ослабити нашу країну. Чому вважають, що це послабить країну?
Із цих 17% менше 10% якраз говорить, що це помилковий крок. І трохи менше 10% вважають, що це крок відчаю через складну ситуацію на фронті для України. У нас є 10% українців, які або зневірилися, або вважають боротьбу безнадійною. І це ті, хто вже мають доволі цементовані погляди. І з ними треба працювати і пояснювати. Але вони будуть дотримуватися такої думки. І навіть вчорашній приклад був ілюстративний, тому що є три сторони: Україна, США і Росія. І кожна сторона видала різні заяви. У деяких людей не може скластися навіть чіткого розуміння, про що ми з вами говоримо.
Читайте також: США демонструють "кота Леопольда". Аналітик Чаленко про переговори у Саудівській Аравії
80% категорично проти вимог Росії
І при цьому у вас в опитуванні було про ставлення людей до вимог Росії. Є деяка розбіжність в залежності від того, де люди знаходяться регіонально. Що ви бачите із отриманих цифр?
Ми ставили запитання про три вимоги Росії: припинення мобілізації, припинення постачання зброї, припинення надання розвідданих Україні. Близько 80% категорично проти таких вимог і відкидають їх. Щодо регіонів, у нас дійсно трохи менше тих, хто категорично відкидають цю вимогу на сході: це Донецька і Харківська область. Їх там 64%. В інших регіонах більше 80%. Але навіть для Донеччини і Харківщини 64%, які категорично відкидають цю умову, це переважна більшість. І враховуючи складну безпекову ситуацію і постійні бойові дії, це насправді високий показник. Минуло три роки, постійний тиск на регіони, російський терор, а більшість населення відповідає, що ні, ми не повинні припиняти мобілізацію і отримання зброї від Заходу.
Українці віддають перевагу продовженню боротьби
Як українці ставляться до того, що є якісь гарантії безпеки? Якими вони їх бачать, як загалом у цьому напрямку міркують наші співгромадяни?
Є різні форми гарантій безпеки. Ми з вами обговорюємо і членство в НАТО, і західних миротворців в Україні, і просто посилену збройну підтримку України. І ми хотіли дізнатися, як кожна з цих форм, наскільки підтримується українцями і вони готові прийняти в обмін, наприклад, на замороження лінії фронту. А скільки людей готові прийняти замороження фронту, якщо, наприклад, гарантії безпеки взагалі не буде. І якщо гарантій безпеки немає жодних: ні миротворців, ні більше зброї в Україні, ні членства НАТО, то понад 60% українців категорично проти такого "миру". В такому випадку українці віддають перевагу, що треба продовжувати боротьбу. Якщо ж гарантія безпеки є, то більше половини українців без ентузіазму, тобто це вимушений крок, але готові прийняти. Відносно найбільше мова йде про західних миротворців. Але навіть якщо Україну хоча би буде дійсно посилено підтримувати новими засобами ППО, танками, літаками, то і більша половина українців також готові будуть прийняти цей варіант.
Українці вважають, що варто продовжувати опір, незважаючи на позицію США
З цього соціологічного опитування ставлення саме до американської допомоги як змінилося? І ставлення до США загалом: що там можна побачити?
Якщо у нас більше 60% українців називають Європу союзником України, який хоче справедливого миру для України, то в США більше 60% вважають, що США не хочуть справедливого миру для України. І в нас відбулася диференціація сприйняття. У нас було запитання, що якщо США, скажімо, остаточно припинить допомогу України, з чим ми стикнулися буквально декілька тижнів тому, чи варто українцям продовжувати боротьбу? Чи, знову таки, ситуація безнадійна і треба йти на капітуляцію? І 82% вважають, що з Європою може ми і не досягнемо повністю справедливого миру, але ми все одно повинні продовжувати боротьбу і не здаватися Росії. У нас менше 10% людей, котрі настільки втомлені чи зламані, які готові були здатися. Українці, попри все, вважають, що ми повинні продовжувати опір, незважаючи на позицію США.
.jpg)
Антон Грушевський. Фото: Укрінформ
Довіра до НАТО стала значно стриманішою
Ще цікавий момент із НАТО. Що українці говорять станом на сьогодні? Як змінилися тенденції в цьому питанні?
Вони насправді не змінились. У нас від 80 до 90% українців відповідають, що вони хочуть бачити Україну членом НАТО. Близько 70% серед всіх українців готові навіть піти на виборчі дільниці і підтвердити це. Але довіра до НАТО стала значно більш стриманою. В нас близько 40% – це було станом на грудень, зараз, мабуть, трохи менше – довіряли НАТО, близько 20% не довіряли НАТО. Тобто довіра значно нижча, ніж готовність бути членом. І українці, з одного боку, розглядають НАТО, як досі певну форму захисту України. Але українці стали більш цинічними у своїх поглядах. І просто п'ятої статті вже буде недостатньо. Українцям потрібно бачити чіткий механізм нашого захисту.
А які настрої панують серед тих українців, які знаходяться сьогодні за кордоном? Чи є у нас бодай якісь можливості спілкуватися прямо чи не прямо з ними?
Так, у нас можливості є. Ми не так часто, але також проводимо опитування серед українців за кордоном. Значна частина наших співгромадян уже є частиною інших суспільств, а не України. Вони вкорінюються. І ця частка зростає. Це вже більше половини населення. Їх долученість до українського дискурсу українських справ стає дуже мінімальною. І серед тієї частини, які ще більш інтенсивно підтримують діалог з Україною, насправді погляди значно сильно не відрізняються від тих, хто проживає в Україні з основних суспільно-політичних питань. Але є цей невблаганний процес укорінення і ми наших громадян з кожним днем втрачаємо і втрачаємо.
60% опитаних вважають прийнятною гарантію розміщення західних миротворців, членство України в НАТО – 59%, надання Україні великої кількості техніки, літаків, засобів ППО – 56%. І є 32% українців, які готові підтримати припинення вогню без усіх цих умов. А що вони бачать без цих умов, яким може бути розвиток ситуації або як це може відбуватися?
Із цих 32% половина – ті, хто готові прийняти взагалі на будь-яких умовах. Тобто вони в цьому випадку погоджуються на будь-який варіант. Решта – близько половини, можуть вважати, що і в нинішній ситуації просування Росії не є настільки швидким, що Росія також виснажилася і на якийсь період не буде здатна проводити великі наступальні операції, а ми, умовно, таким чином виграємо собі час. І тому люди готові на це. Частина людей вважає, що без цих умов навіть ми повинні погоджуватися, тому що це умова постачання зброї від США, як багато кому здається. І що цього нібито також має бути достатньо для України. Тобто треба розуміти, що ці 30% – це не ті, хто за мир на будь-яких умовах. Інша частина – це більш прагматичний погляд. Можливо, що насправді все одно більшість українців відкидають такий варіант, якщо він буде нав'язаний Україні без механізмів безпеки України і захисту України.
Червоні лінії України
А якщо говорити про прагматичний погляд, який сформувався: як це впливає на ставлення подій, пов'язаних із поведінкою Сполучених Штатів у геополітиці останнім часом і можливості зосередитися на наших найближчих партнерах з Європейського Союзу? Чи не вдаються українці до крайнощів? Чи оцей прагматизм спрацьовує все-таки?
Зараз прагматизм спрацьовує, тому що хоча дійсно довіра до Європи вища зараз, але українці також лишаються доволі обережними у своїх оцінках. Тобто, немає такої святої віри, що от тепер нарешті Європа розкочегариться і буде утримувати Україну. Але є більш тверезе розуміння, що географічно ми частина Європи, цивілізаційно ми – частина Європи і в будь-якому випадку співпраця з адекватними країнами Європи, яких достатньо – наших друзів і союзників – ми все-таки маємо розбудовуватися в цьому напрямку, ніж там, умовно, США, які знаходяться дуже далеко від нас і, як ми бачимо, можуть легко відчалити від нас. А щодо прагматизму, є теж розуміння, що в нас абсолютна більшість вірить, якщо нам би допомагали достатнім чином, ми можемо досягнути успіху. Але добре, якщо складається така ситуація, то маємо бути більш гнучкими. Для нас є точні червоні лінії в усіх опитуваннях: не визнавати офіційно окуповані території частинами Росії, не втрачати суверенітет, не втрачати постачання зброї, збройну підтримку. Але, як компроміс, ми можемо відкласти визволення територій на майбутнє. Але знову таки, в обмін на гарантії безпеки зараз.
Це навіть стосується питання виборів. Навіть у разі тимчасового перемир'я, люди кажуть: "Ні, все одно виборів не має бути, тому що це не ситуація повної безпеки". Люди хочуть забезпечити дійсне відчуття безпеки. І для нас, українців, це зрозуміло. Тому так прикро бачити заяви деяких західних посадовців, і заяви від США, бо або не розуміють, або не хочуть розуміти реалії в Україні і реалії поведінки Росії. Тому українцям необхідно забезпечити безпеку миру.
