Дональд Трамп. Фото: AP/Mark Schiefeldein
"Трамп набагато простіший, ніж нам здається"
Як ви ставитеся до того, щоби прочитати одну книжку і вірити в те, що ми вже повністю зрозуміли все?
Насправді цієї книжки достатньо, бо Трамп набагато простіший, ніж нам здається. Прочитати і зрозуміти все про Трампа ми можемо, просто не можемо визнати. Це доволі страшно, тому і книга так називається. Боб Вудворд назвав книгу якраз по мотивах свого спілкування із Трампом. Трамп колись йому сказав, що влада – це страх. І ця книжка саме про це. Трамп у Білому домі – це страх самого Трампа перед владою. Він абсолютно не знає, що з нею робити, він її реалізує абсолютно дивно. Трамп він нічого не розуміє в політиці, економіці, ні в чому, як дитина 10 років. Це говорить не тільки Боб Вудворд, але і майже всі, з ким він спілкувався. Вони говорять про інфантилізм Трампа, вказують на відсутність емпатії, на його нездатність визнати помилки, нездатність навчатися і небажання працювати. Ми можемо говорити про риси характеру, про акцентуалізацію цього характеру, про те, що його риси в дуже гіпертрофованій формі й вони якраз і керують тими рішеннями, які він ухвалює, тими діями, які він започатковує. Він оточує себе підлабузниками. Йому не потрібні люди, які мислять, патологічно не любить розумних людей, підтасовує результати. Трамп дійсно грандіозний, він щиро вірить в те, що в нього все найкраще. Тому ми і називаємо його "нарцисом".
"Нам треба так зробити на наших південних кордонах"
Цікаво, що Вудворд написав книгу "Війна", яка стосується Джозефа Байдена. І там є і про Трампа…
Там є цікаві речі про Трампа. Він описує в книзі "Війна", коли за два дні до широкомасштабного нападу 22 лютого 2022 року майже ввечері було "славнозвісне" засідання РНБО російське, де визнавали незалежність так званих "ДНР" і "ЛНР". Боб Вудворд описує, як Трамп відреагував на цю промову Путіна. Він подзвонив Кіту Келлогу і сказав: "Ти бачив", – він був дуже збуджений. "Ти бачив – це геніально. Ти бачив, що він зробив? Він сказав… Він визнав їх незалежність, а зараз він буде їх захищати і зайде таким чином на їхні території. Нам треба так зробити на наших південних кордонах". І коли ми зараз бачимо, що відбувається в Мексиці, бачимо загрози, що Пентагон напряму розглядає питання вторгнення в Мексику – то це було задумано тоді тією самою людиною. І він дійсно захоплювався. Трампа дуже збуджувало те, що завтра буде. Він дуже чітко розумів, що буде.
"Прибирає класичну журналістику"
Ми з цієї книжки можемо побачити ставлення до незалежної журналістики – воно погіршилося.
Трамп висловився дуже чітко щодо журналістів Washington Post. А це республіканська преса, яка підтримувала Трампа. Він прибирає класичну журналістику, бо вона просто констатує реальність, як от Віткофф приїхав і вісім годин чекав прийому (йдеться про черговий недавній візит до Москви спецпредставника президента США Трампа Стіва Віткоффа і те, як той змушений був чекати, поки його прийме очільник держави-агресорки РФ Путін – ред.) І от Трамп, коли це читає, це підриває його реальність. Трамп заперечує, що Путін його принижує. Він реально заперечує цю реальність. Заперечення реальності Трамп не хоче визнати – те, в якому він жалюгідному взагалі стані і як смішно та жалюгідно він виглядає. Він в ілюзії власної величі. Саме ця ілюзія, що "всі мені друзі, всі хочуть зі мною дружити, зі мною дружить Путін, зі мною дружить Сі" – це його ілюзія власної величі. Він обирає їх, як великих, які його люблять і з ним дружать. Це така пісочниця. Коли є загроза, що її фантазійна реальність підірветься, обвалиться, то тут виникає гнів. Ми живемо в наявній реальності, а він у фантазійній. Саме тому він буде агресувати на будь-кого, хто не транслює йому, не підтверджує його божевілля.
"І зараз ми бачимо відомих трампістів, які починають усвідомлювати, що він здатний почати війну із Мексикою, підштовхнути США до громадянської війни"
Ми маємо розуміти, що всі ці риси, як бажання "бути згори", зруйнувати всі авторитети і поставити себе на місце авторитету… Коли він сказав, що Джордж Вашингтон – другий взагалі, а він перший. Це все психопатичні прояви. Є поняття хвороби, є поняття норми. І хвороба від норми відрізняється просто ступенем вираженості. В даному випадку ми не знаємо, чи це хвороба, чи це норма, але це психопатичні риси. Руйнація авторитетів, заперечення, брехня – це психопатичні риси. Бажання грати, бажання завжди вигравати, бажання маніпулювати – це все психопатичні риси характеру людини. Зараз ми не говоримо, що це патологія. Будь-який здоровий психопат дуже привабливий, харизматичний, він подобається. Бо психопат не має емпатії. І психопат порушує правила. Це його алюр, азарт. Йому це по кайфу. А всі інші люди – здорові невротики. Ми є продуктом власних заборон і заперечень. Є якісь речі, які ми ніколи не зробимо. Тому що інакше ми втратимо себе. А психопат приходить і апелює до цих людей, які живуть в світі заборон, обумовлених страхом. Це певні люди, які були виховані в дуже патріархальному, жорстокому суспільстві. Він заборон не має. І коли він їм показує, що от я можу, то вони, фактично, доєднуються до нього, як до лідера. Питання лише у самовизначеності. Тоді Трампи не мали би над такими людьми влади. З'являється Трамп і вони думають, коли бачать його брехню і їм кажуть: "Ну, він же бреше", то вони думають, що це така гра. Всі його спонсори думають, що насправді він просто так грає. "Божевільний – все дозволено". А він реально на це здатний. І от це страшно. От у чому суть. І от зараз ми бачимо американських спонсорів Республіканської партії, відомих трампістів, які починають усвідомлювати, що він здатний почати війну із Мексикою, підштовхнути Америку до громадянської війни. Він реально здатний обвалити економіку. І це їх зараз лякає. В основі лежить страх самого Трампа. Він настільки боїться здатися базікалом, не правим, слабаком. Він заляканий хлопчисько, який боїться бути висміяним. Саме тому він стоїть на своєму до останнього, він заперечує, що це вже не реально.
Лариса Волошина. Фото: facebook/Лариса Волошина
Перший президентський термін Трампа і другий
Якщо ми говоримо про таких харизматичних лідерів… Ця, можливо, патологічна частина стає якоюсь надзвичайно помітною? Раніше те саме було. Просто зараз медіа більше це висвітлюють, чи як? Бо ми ж можемо знайти в минулому таких лідерів.
Якщо подивитися перший термін Трампа і другий, очевидна абсолютна різниця в тому плані, що здається, що він деградує. Але книга дає відповідь, що насправді в першу каденцію навколо нього були люди, які ховали від нього документи, які йшли з ним навіть на конфлікт, як його адвокат, який заборонив йому виступати перед великим журі. Він був готовий подзвонити прокурору Міллеру і сказати, що забороняє брати покази у президента, бо не хоче, щоб вся Америка побачила, що американський президент – ідіот. Якщо світ побачить, що американський президент ідіот – це загроза національній безпеці. Ці люди бачили в Трампі загрозу і тому страхували його, ховали його, ховали хаотичність його дій. Але коли ти читаєш, ти розумієш, що ця хаотичність була ще тоді.
В нього була певна заздрість, яку поділяють його виборці щодо всього оточуючого світу, що ці нехороші: Європа, Корея, Канада – в них безкоштовна медицина, є субсидована вища освіта для громадян, соціальна сфера, що проста людина живе краще і вона захищена. І Трамп тут дає відповідь: "Бо вони нас пограбували". Вони змусили нас себе захищати, хоча Америка жодного разу не воювала ані за Канаду, ані за Європу. Вони змусили нас витрачатися, а самі, нехороші такі, продають нам товарів більше, ніж ми продаємо їм. А ми оплачуємо їх безпеку. Щодо Південної Кореї, то, мовляв, чому вони не купують наші автомобілі? Тому що американські автомобілі погані. Країна, яка виробляє Hyundai і Kia, нащо їм купувати ваші дуже архаїчні машини. І Трамп каже: "Ось вони нам продають на 200 млн більше, ніж ми їм. А ми вкладаємо три мільярди в їх безпеку. Мільярд витрачається на утримання південнокорейського ППО і 2 мільярди на американський контингент – 28 000 військових + утримання самої бази, зброя і ротація. І тут Трамп вирішує розірвати з ними цей договір. Його починає вмовляти і Болтон, і Міллі, говорити про те, що їх ППО – це насправді наше ППО. І насправді ми утримаємо їх ППО, тому що якщо буде запуск ракет із Китаю чи Північної Кореї, ми дізнаємося про цей запуск ядерних ракет через 7 секунд після запуску. Він припиняє через ці 200 млн утримувати їх ППО, залишає беззахисними, хоча це на шкоду Сполученим Штатам. "Вони погані люди. Вони так добре живуть за рахунок нас". Коли Трамп каже, вони всі нам винні, ми їх захищаємо… Ні, вони відступили від своєї безпеки заради вас, Америки. Ви нав'язали їм цей захист, який їм незручний. Тому що Корея – найбільший в світі виробник зброї. Бо така була домовленість. Коли ми говоримо, що Трамп бізнесмен – це не бізнес, це божевілля.
Трамп і Україна
Українська суб'єктність для Трампа – новина? Можливо, його це розізлило?
Я вважаю, що він ненавидить Україну. Його мета – поразка України. І він рухається саме в тому напрямку. Бо ми нахабні, гонорові. На нас було витрачено 100 мільярдів і ми посміли перемогти Путіна. Він заздрить, що ми змогли те, що ми змогли. От і все. А Трамп має бути єдиним переможцем на планеті. І він намагається перемогти нас. Тому ми не можемо його підкупити. В нього немає поняття вигоди. Він не мислить бізнес-категоріями, категоріями правильного, не розуміє наслідків. Його задача – домогтися нашої поразки, тому що він вважає, що такі, як ми – маленькі, слабкі та нікчемні – мають програти. Це його життєве кредо. І якщо ми раптом будемо переможцями, ми підриваємо його божевільну реальність. Ми нарвалися на його гнів через те, що ми хочемо жити, що ми сміємо хотіти жити. От і все. Тому це якраз і є про нас. Його задача – поразка України.
Тому навіть, коли він прийде сюди з допомогою, а він прийде, бо рано чи пізно усвідомить, що для його грандіозного образу великого себе набагато вигідніша Україна, як об'єкт його опіки. Тому що він щоразу, коли в нього пахне смаженим, кричить: "Я дав джавеліни". Для того, щоб пояснити, що він – не нікчема, він про це каже. Підтримка України для нього важлива, як щит. І тому він рано чи пізно почне нас підтримувати, як щит для себе, для свого портрету. Але його підтримка ніколи не буде спрямована на нашу допомогу. Він все одно буде нам шкодити.
Напередодні держсекретар США Марко Рубіо заявив, що Білий дім та американський президент Дональд Трамп очікують від Росії готовності до припинення війни проти України, яка має бути очевидною "через тижні, а не місяці". Про це інформує Суспільне.
Рубіо зауважив, що Україна продемонструвала готовність до повного припинення вогню, щоб створити "простір" для переговорів, а війна має завершитись на прийнятних для обох сторін умовах. Рубіо також зауважив, що росіяни не погодилися на повне припинення вогню, натомість висунувши ідеї часткового перемир’я, але і їх уже кілька разів росіяни порушували.
За словами Рубіо, Конгрес США вже почав працювати над законопроєктом щодо санкцій проти Росії, які запровадять у разі, якщо Москва продовжуватиме війну проти України. Рубіо підкреслив, що Трамп не зацікавлений у нескінчених переговорах щодо завершення війни й не планує їх постійно продовжувати, оскільки має "певний час" на очікування.
"Ми хочемо бачити протягом цього часу, чи вони (російська сторона — ред.) готові до миру, чи ні. І час уже підходить. Президент Трамп не потрапить у пастку нескінченних переговорів… Конгрес уже почав працювати над законопроєктом про санкції, й вже буде рости тиск з боку Капітолія", — додав держсекретар США в адміністрації Дональда Трампа.
