Ілюстративне фото Getty Imagеs
"Уже є розуміння, в якому форматі буде присутність іноземного контингенту"
Президент Володимир Зеленський у своєму дописі в телеграмі зазначив, що "є відчутний прогрес і перші деталі щодо того, як може бути розміщений безпековий контингент партнерів". Про що конкретно йдеться?
Складно оцінити, оскільки він не вдавався в подробиці й це зрозуміло, оскільки параметри такої місії поки що невідомі. Звісно, ми би хотіли таку військову присутність, яка дозволила би у випадку нападу РФ на Україну після тривалого припинення вогню чи мирної угоди — а я скептично ставлюся взагалі до можливості підписання такої угоди – партнери будуть воювати разом з нами проти РФ. А також закінчуючи заходами, які могли би посилити наші Сили оборони. Йдеться про передачу озброєння, техніки, боєприпасів. Тобто, параметрів місії може бути дуже багато. Наскільки я зрозумів, найголовніше, що вже є розуміння, в якому форматі буде ця присутність. Можливо, є розуміння, хто, крім британців і французів, доєднається. Напевно, це буде Данія, хтось із балтійських республік. Польща, на жаль, принаймні офіційно не підтверджувала, що хоче брати у цьому участь. Й далі — параметри самого функціонування.
Для нас мінімально необхідне і критично важливе — це перекриття принаймні половини повітряного простору над Україною. Це би вивільнило Сили оборони для того, щоби захищати ближче до російського кордону наші міста, і щось би залишилося для наших військ на театрі бойових дій. Це було б ідеально, хоча доволі складно зробити технічно. Також, звісно, потрібні й певні політичні рішення, в тому числі Вашингтона, хоча американці й не збираються брати участь у такій місії.
Певний компонент контингенту може бути розміщений в Україні і без припинення вогню
А як щодо часових проміжків? Міністр оборони України Умєров в одному з дописів зазначив, що "основна тема залучення партнерів до забезпечення безпекових домовленостей України після завершення бойових дій". Чи є вже чітко визначена домовленість або бодай припущення, коли ці війська можуть бути розміщені в Україні? Чи можуть потенційно іноземні війська зайти до завершення війни, коли відбудеться припинення вогню?
Із 2014 року нам взагалі ніхто не збирався надавати безпекову допомогу навіть у вигляді озброєння, боєприпасів і техніки. У 2022 році ми бачили, що позиція кардинально змінилася, і потихеньку нам почали надавати більше і більше. Ми дійшли до F-16, хоча раніше вважалося, що навіть гаубиця – це вже така ескалація, що Росія неодмінно натисне на "червону кнопку". Тому я б не виключав можливість того, що певний компонент цього контингенту може бути розміщений на нашій території, навіть якщо не буде припинення вогню взагалі. Його насправді і немає, бо те припинення вогню, яке було домовлено між США та РФ, не виконується. З 18 березня, коли відбулася телефонна розмова (Трампа і Путіна — ред.) і росіяни рахують це тимчасовим припиненням вогню, РФ завдала вже 9 ударів по енергетичній інфраструктурі України. Тож це точно не є перемир'ям. І навряд чи ми побачимо готовність росіян припинити бити по нашій інфраструктурі й далі думати про всебічне припинення вогню. Вони відчувають, що можуть досягнути цілей і на полі бою, просуваючись повільно, з великими втратами, але просуваючись, і враховуючи фактор Трампа, який не хоче не те, що карати Путіна за порушення слова, яке він дав особисто, але й навіть у риториці. Наприклад, пані посол США в Україні в соціальній мережі не спромоглася назвати того, хто завдав удар, який спричинив втрати, зокрема і серед найдорожчого, що в нас є, — дітей (пані посол США в Україні відреагувала на російський удар по Кривому Розі і написала, що “війна має завершитися”. Проте в дописі не було вказано, що саме Росія завдала цього удару — ред.). Тому я не виключав, що не буде й часткового припинення вогню.
"Європейцям доведеться брати на себе ризики, щоб допомогти ЗСУ"
Якщо говорити про мирну угоду, то я вважаю, що її також не буде, тому що в нас діаметрально протилежні цілі — росіяни хочуть нас знищити, а ми хочемо вижити і тут ми не можемо знайти компроміс. Другий важливий момент — немає зовнішніх умов, які б унеможливили продовження цієї агресії і підштовхнули би Путіна до якихось поступок. Тому європейцям доведеться ухвалювати рішення і брати на себе ризики, щоб допомогти нашим Силам оборони. Відтак контингент може зайти й раніше, ніж почнуть діяти форми припинення вогню.
"Із членів НАТО половина готова так чи інакше долучитися до “Коаліції охочих"
Пане Олександре, в медіа йшлося про те, що до "Коаліції охочих" готові долучитися 10-12 країн. Ви згадали, хто може долучитися "boots on the ground". А хто може долучитися не безпосередньо військовим контингентом, а грішми, технологіями, підтримкою? Таких країн більше?
Я думаю, що з членів НАТО половина готова в тій чи іншій мірі брати участь. Передусім, звісно, військові інструктори, які не будуть виконувати бойових завдань, але допомагатимуть нам посилювати Сили оборони. Звичайно, потрібні й штабні офіцери, які планують. Потрібні зв'язківці. Потрібна командна інфраструктура НАТО.
.jpg)
Олександр Хара у студії Українського Радіо
Є й інші специфічні види допомоги, які нам конче необхідні — починаючи від обміну розвідувальною інформацією, кібероперацій, інформаційно-психологічних операцій. Тобто, все те, що разом з кінетичними заходами впливів може принести свій результат. І ці люди можуть бути як присутніми на території України, так і в своїх країнах для того, щоб давати нам доступ до таких спроможностей.
Також як компонент можуть бути сили патрулювання Військово-повітряних сил, наприклад, країн Балтії, які не будуть на нашій території, але вздовж нашої території будуть, наприклад, облітати. Це теж буде для нас великою поміччю. Тому думаю, що буде багато країн, хоча ми не побачимо там Словаччину, Угорщину, США. Всі інші ж по мірі можливостей та наявності ресурсів, найімовірніше, докладуться до "Коаліції рішучих".
У разі безпосереднього зіткнення на території України з РФ французи і британці не будуть захищені Колективним договором НАТО
Хотів би згадати ще пресконференцію президента України Володимира Зеленського, на якій він сказав таке: "Я думаю, що командам потрібен ще десь місяць і ми будемо готові повністю з розумінням цієї інфраструктури". Це про що — конкретно узгоджена кількість особового складу, визначені місця потенційної дислокації?
Я сподіваюсь, що так. Щоб операція була успішною, потрібне ретельне планування. Ми не є країною-членом НАТО, в нас немає угод про доступ до інфраструктури країни, яка підтримує операцію НАТО. Ми можемо надавати щось, але чи воно відповідає стандартам НАТО? Всі ці моменти мають бути враховані й сплановані. Й найголовніше — це політичні рішення щодо фактичних інструкцій військовим, які вони мають виконувати. Йдеться про те, в якому випадку вони щось роблять. Наприклад, якщо по них летить дрон чи ракета, то що вони мають робити? Бігти в укриття чи піднімати в повітря свій літак і збивати російську ракету? Дотепер західні партнери боялися збивати російські дрони і ракети, навіть ті, що залітали в повітряний простір країн-членів НАТО, бо з їхньої точки зору це могло бути сприйняте як провокація. Всі ці моменти мають бути зʼясовані — і технічні, і планування самої операції, і як себе поводитимуть військові у випадку загрози.
Європейці тим часом намагаються залучити американців, бо їм потрібна, з одного боку, інфраструктура НАТО, а, по-друге, у випадку зіткнення “Коаліції охочих” безпосередньо з Росією вони хочуть мати гарантії, що США прийдуть на допомогу. Бо є 6-та стаття Колективного договору, яка каже, що НАТО захищає винятково територію країни, яка вже є членом. А на нашій території ані британці, ані французи фактично не будуть підпадати під 5-ту статтю, тож потрібні додаткові гарантії ядерних США, щоби стримувати Росію, і у випадку безпосереднього зіткнення – прийти на допомогу.
Читайте також: На АЕС, аеродроми він може зайти і до перемирʼя. Нарожний про іноземний контингент в Україні
А чи підуть на такий крок США?
Думаю, що ні. Максимум на що вони можуть піти — це дозволити користуватися інфраструктурою НАТО. Друге — і це нам теж конче необхідно — це доступ наших Сил оборони до американських розвідувальних даних. Без них нам буде вкрай складно реагувати на ракетні загрози і планувати певні речі.
