Папа Римський Франциск. Фото: АР
Людмила Филипович: "Римо-католицька церква набула більш людського звучання"
Хотілося б проаналізувати всі 12 років понтифікату Папи Римського Франциска. Які важливі моменти варто зазначити, особливо для людей, які поза контекстом, не є вірянами, не є католиками? Про яку функцію Папи загалом ми говоримо?
Людмила Филипович: Варто сказати про зміни. За ці 12 років вони справді відбулися. Якщо узагальнити те, що зробив Папа Франциск, то це відмова від адміністративної церкви та розвернення її обличчям до мирян. Тобто, йому важливі були не так красивості, умовності та протоколи, що складають серйозний фундамент для римо-католиків, як оживити церкву, зробити її близькою до звичайних вірних людей. Ми можемо пояснити це його походженням та освітою, взагалі його світоглядом. Я думаю, йому частково вдалося це зробити. Ми знаємо, що він провів реформу управління церквою, особливо у фінансових сферах, але головне ― він прагнув і сам так поводитися, і навчити тих, хто біля нього. А це така спільнота, яка об’єднана бажанням солідарності та допомоги одне одному. У мене склалося враження, що Римо-католицька церква набула більш людського звучання та людського обличчя. Він спілкувався, напевно, з мільйонами людей, причому не просто помахавши рукою, а щиро пробував збагнути ті проблеми, з якими приходили до нього люди. І я знаю багатьох українців, які неодноразово бували у нього на прийняттях, а він завжди уважно всіх вислуховував. Папа робив те, що міг робити. Ми ж розуміємо, що Папа Римський ― не Бог і не всесильний, але його відкритість та бажання допомогти людям були дуже відчутними.
"Прийде той, хто продовжуватиме лінію, започатковану Папою Франциском"
Чого, на вашу фахову думку, потребують католики, яких змін вони прагнуть і до чого, можливо, треба буде вдаватися наступному Папі?
Людмила Филипович: Під час понтифікату Франциска направду гостро постали питання балансу між модерністськими ліберальними тенденціями та консервативними орієнтаціями всередині церкви. Його вважають представником саме ліберального крила, а консерватори часто закидали йому, що він неймовірно підняв на висоту роль жінки у церкві, залучив жінок навіть до адміністрування ― серед управлінського персоналу церкви збільшилася кількість жінок. Ми чули про те, як Папа Франциск відреагував на ЛГБТ-спільноти та закликав не відкидати цих людей. Пам’ятаємо, як він захищав права мігрантів. Мені пригадується світлина, що була зроблена ще із Папою Іваном Павлом ІІ, коли він дуже уважно дивиться на свій ручний годинник. І це звіряння із часом, у якому ти живеш, є дуже важливим для церкви. Адже якщо вона не буде контекстуалізуватися та враховувати ті зміни, що відбуваються, то просто-таки перетвориться на музей або архів, який нікому не буде цікавим. Можливо, для консерваторів ті кроки, які робив Папа, були занадто швидкими й активними, бо вони хотіли, щоб церкву не потрясали зміни і реформи, запропоновані Франциском. Однак думаю, що це стосується передусім керування церквою. Папа запровадив великі зміни стосовно колегії кардиналів, її оновлено ледь не на половину, прийшло багато нових молодих кардиналів. Ясна річ, він підбирав тих людей, які б розділяли з ним достатньо прогресивні ліберальні підходи до розвитку церкви. Зараз важко сказати, хто прийде на зміну, але, враховуючи реформи серед кардиналів, ми можемо передбачати, що напевне прийде той, хто продовжуватиме лінію, започатковану Папою Франциском.
Людмила Филипович. Фото: uacrisis org
"Триває переділ світу, зокрема, переділ католицького світу"
Хоча ми потрапили в надзвичайно турбулентний час, і смерть Папи Франциска припала якраз на страшенну невизначеність не лише всередині церкви, а й взагалі у світі. Зараз триває переділ світу, а хтось навіть сказав, що ми є свідками переділу католицького світу. Але історія церкви налічує вже не одне тисячоліття, були різні сторінки у цій історії, і криваві, і цинічні, і комічні, проте церква встояла. І той, хто прийде на зміну, буде зацікавлений, щоб церква не втратила своє покликання, закладене у словах Ісуса Христа: "Ідіть і навчіть усі народи". Церква поки що навчає, і ми бачимо, що кількість католиків у світі не змінюється. Сьогодні їх налічують понад мільярд. І це абсолютно нормально, що там немає "одномислія". Було б смішно його очікувати в якихось тактичних питаннях, але головне те, що визначено правильну стратегію. А вона спрямована на те, щоб обнадіяти людину, спасти її, навчити її, як треба жити, наблизити її до Бога.
Вісвальдас Кульбокас щодо виборів нового Папи: "Завжди можуть статися сюрпризи"
Що відбуватиметься далі у контексті поховання Папи? Які розпочнуться процедури щодо обрання наступника? Чи є вже припущення, хто може стати новим Папою Римським?
Вісвальдас Кульбокас: Щодо кандидатів, то тут більше працюють журналісти ― готують списки найбільш відомих на їхню думку кардиналів. Як людина, що працювала у державному секретаріаті Ватикану, я не можу дати жодного прогнозу. Бо завжди можуть статися сюрпризи. Наприклад, під час обрання Івана Павла ІІ у 1978 році були два дуже відомі кандидати, але жоден із них не отримав двох третин голосів. Це норма під час виборів Папи. Більше половини кардиналів голосували за одного, а менше половини ― за другого кандидата. Відтак через кілька днів кардинали вирішили вже не голосувати за тих двох, а знайти кандидатуру, яка більше об’єднує всю церкву. І знайшли. Це був зовсім невідомий тоді кардинал Войтила, такий собі аутсайдер. Його й обрали Папою Іваном Павлом ІІ. І такі сюрпризи завжди є можливими. Тут треба молитися. Молитва ― це наша віра. Ми віримо, що Господь помагає і керує церквою.
.jpg)
Вісвальдас Кульбокас. Фото: rkc.org.ua
Щоб новий Папа "був не лише духовно зі страдниками, а вмів це висловлювати і політично"
Як би ви оцінили той масив задач, які станом на зараз постануть перед новим Папою, зважаючи на ситуацію у світі? Вона очевидно є напруженою. А попередні закиди частини українського суспільства були адресовані не достатньо чіткій позиції Папи Франциска щодо війни в Україні. Я розумію, що це питання політичне і дуже неоднозначне, але як це бачите ви саме з точки зору релігії?
Вісвальдас Кульбокас: Так, викликів сьогодні багато. Перший ― більш духовний виклик. Папа Франциск завжди хотів бачити церкву молодою і готовою до реформ. Щоб вона була активною і проактивною, щоб не стояла на місці. І тут є така складність ― як поєднати традицію з інноваціями, як провести реформи, але не зруйнувати церкву. Це дуже великий виклик. А другий виклик ― звісно, Папа не є політиком. І всі слова, що він говорив і про Україну, і про війну, не треба тлумачити політичним чином.
Але ж у баченні широкого загалу Папа є також і політиком, тому що він очолює Ватикан. І тут може бути певний дисонанс.
Вісвальдас Кульбокас: Так, я погоджуюся з вами. Це духовна посада, але вона також має і політичне значення, вже хоча б тому, що Святий Престол ― Ватикан ― є незалежною державою та інституцією. Відтак багато людей чують, що каже Папа. Але це не означає, що всі погоджуються і приймають його слова. І в цьому сенсі його ставлення, його думки та ініціативи є надзвичайно важливими. Особливо в таких ситуаціях, як війна проти України. І тому ми просимо Господа, щоб новий Папа був готовий до кінця бути з Україною та її стражденним народом не тільки духовно й серцем, а й міг показати це словами та діями. Але це нелегко, бо ми ніколи не є досконалими людьми. І тому ми всі благаємо Господа, щоб мати наступника на посаді Папи ― голову церкви, який буде не лише духовно і морально зі страдниками, а вмітиме це висловлювати і політично.
КОНТЕКСТ
Похорон Папи Римського Франциска відбудеться у суботу, 26 квітня, о 10:00. Про це повідомили у пресслужбі Святого Престолу. Святу Месу очолить кардинал Джованні Баттіста Ре, Декан Колегії кардиналів. Після Євхаристійного богослужіння та звершення обрядів останнього напуття труна буде перевезена для поховання у Папську базиліку Санта Марія Маджоре.
Також стало відомо, що віряни зможуть попрощатися з Папою у базиліці Святого Петра від середи. Головний церемоніймейстер Папських літургійних богослужінь архієпископ Дієґо Равеллі повідомив про те, що у середу, 23 квітня, труну з тілом померлого Папи Франциска перенесуть із каплиці "Дому святої Марти" до базиліки Святого Петра. Після короткої молитви, яку очолить кардинал Кевін Фаррелл, процесія пройде через площу Святої Марти та Римських первомучеників, через арку під дзвіницею на площу Святого Петра, а звідти – до базиліки через центральний вхід. При головному престолі кардинал очолить Літургію Слова, після якої можна буде віддати шану покійному.
Президент України Володимир Зеленський може поїхати на прощання із померлим Папою Римським Франциском. Про це повідомили Суспільному джерела.
Похорон Франциска планує також відвідати, зокрема, і президент США Дональд Трамп. Про це він поінформував у соцмережі Truth Social. Цей візит буде першою закордонною поїздкою президента США під час його другого терміну.
89-річний Папа Римський Франциск помер у понеділок, 21 квітня від наслідків інсульту. Про це йдеться в офіційній заяві Святого Престолу. Понтифік провів п'ять тижнів у лікарні на початку цього року через двосторонню пневмонію. Майже місяць тому він повернувся до свого будинку у Ватикані і, здавалося, одужував, з'явившись на площі Святого Петра у Великодню неділю.
Франциск очолював Святий Престол з березня 2013-го. Його попередником був Бенедикт XVI, який не чекав своєї смерті, щоб припинити священнослужіння, а вперше за останніх 598 років історії Ватикану самостійно зрікся понтифікату через погіршення стану здоров'я.
