Ілюстративне фото: mon.gov.ua
"Поштовхом до цифровізації стали ковід і повномасштабне вторгнення"
В Україні створено перший державний освітній застосунок для учнів, батьків і вчителів "Мрія". Зараз, наскільки я розумію, загалом йдеться про формування цифрової екосистеми освіти і науки України, адже ще з часів ковіду багато хто мусить працювати дистанційно. Які відповіді на ці виклики має міністерство?
Ви абсолютно має рацію, що поштовхом до цифровізації, на жаль, стали не дуже приємні каталізатори – ковід і повномасштабне вторгнення. І дійсно ми почали більш активно працювати у цих напрямках, коли почався ковід. І коли розпочалося повномасштабне вторгнення, ми вже були більш-менш готові в плані організації дистанційного навчання, цифровізації освітнього процесу. І знаєте, ми зараз спілкуємося з Європейським Союзом, з партнерами з інших країн, і вони розглядають цифровізацію більше як додаткові фічі – окрема освітня інформаційна система, програмне забезпечення. Для нас цифровізація – це насправді зараз питання виживання і реального доступу до освіти. Бо якби на початку повномасштабного вторгнення в нас не були налагоджені процеси онлайнів у дистанційці, то ситуація насправді була б катастрофічною з доступом дітей до освіти. Тому ми розглядаємо цифровізацію якісною опцією і альтернативою очному навчанню.
5 стратегічних цілей
Що робить Міністерство для цього? Власне, наша команда під керівництвом заступника міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. У нас є 5 ключових стратегічних цілей, до яких ми рухаємося для того, щоби забезпечити повну цифрову трансформацію в освіті і науці.
Перша стратегічні ціль – це інфраструктурний компонент. Це питання забезпечення закладів освіти гаджетами, доступом до інтернету, програмним забезпеченням тощо. Бо зрозуміло, що без інфраструктурного підґрунтя неможливо далі будь-що цифровізовувати. Ми разом з партнерами і за кошти державного бюджету забезпечили комп'ютерним обладнанням, загалом вже більше 300 тисяч одиниць, заклади освіти. Практично всі школи в Україні під'єднані до інтернету. Він кращої чи гіршої якості, але все одно вони мають цей доступ. Тому ми активно рухаємося в цьому напрямку.
Друга стратегічна ціль – це цифрова компетентність. Якщо ми будемо мати класні гаджети, якщо ми будемо мати їх у школі, але не зможемо ними користуватися, і це більше стосується освітян, то так само ніякого сенсу в цій цифровізації не буде. Тому ми також активно, як і бюджетним коштом через обласні інститути післядипломної педагогічної освіти, так і в партнерстві з донорами робимо різноманітні курси для педагогічних працівників. Ми залучаємо компанії світового рівня – Google, Microsoft. Ми навчаємо як користуватися системами управління навчанням, як користуватися платформами для дистанційного навчання. Зараз ми маємо новий виклик – як використовувати штучний інтелект в освіті, як захищати свої дані в інформаційному просторі, кіберграмотність тощо.
Третя стратегічна ціль – це електронний контент. Тобто створення якісного електронного контенту, верифікованого державою. В нас є платформа Всеукраїнська школа онлайн. Вона містить онлайн уроки, тести, домашні завдання, відео для учнів 5-11 класів, які охоплюють абсолютно всю програму. Ми її створили ще під час ковіду. І для тих дітей , які не мали змоги ходити на очне навчання, або навіть зараз хворіють чи просто хочуть додатково підтягнути якийсь матеріал, ми маємо для них безоплатний, якісний, повністю покритий контент шкільної програми, який можна використовувати.
Четверта стратегічна ціль – це послуги і сервіси, які надаються онлайн. Я пам'ятаю, коли я вступала в заклад вищої освіти в 2010 році, я стояла в страшних чергах, у спеку для того, щоб подати документи. Зараз ми не маємо таких ситуацій, тому що зараз документи подаються онлайн. Так само зараз популярна дуже послуга – документи про освіту в "Дії". Тобто ми рухаємося до того, щоб усі послуги, де є взаємодія людина-людина і щоб такої взаємодії було менше, щоб максимальна кількість послуг у сфері освіти могла бути отримана онлайн.
І п'ята стратегічна ціль – це якісні дані в сфері освіти. Це вже більше потрібно нам, як управлінцям у міністерстві. Ми збираємо дані через інформаційні системи для того, щоб якісно формувати політику. Зараз ми керуємося даними, які отримуємо раз на рік у форматі статистичної звітності. Але ми не можемо в такий динамічний час керуватися такими даними, тому що в нас кожного дня змінюється ситуація. Кожного дня в нас діти виїжджають з України, повертаються в Україну. Кожного дня змінюється ситуація, наприклад, щодо кількості дітей, які навчаються очно, дистанційно, змішано. Тому ми мусимо мати актуальні дані станом на сьогодні. І, власне, ці дані ми збираємо з інформаційних систем. Ми йдемо до того, що ми будемо бачити дані з кожної школи в "Live-режимі" для того, щоби дійсно якісно і своєчасно реагувати на ті виклики, які ми маємо в освіті.
"Дистанційна освіта не замінить очну"
З одного боку, зменшення кількості контактів "людина-людина" – це дуже круто для управління, для зменшення бюрократизації і навіть корупційних ризиків. Але як бути з роллю особистості педагога і його впливу на учня, на студента? Як з цим людським компонентом у процесі цифровізації бути?
Взаємозв'язок "людина-людина" – це йдеться саме про отримання послуг. Ви правильно підмітили, що це зменшує також корупційні ризики. Звичайно, що в освітньому процесі соціальний компонент, компонент комунікації з педагогами, дітей з дітьми є надважливий. І абсолютно ніхто не говорить, що дистанційна освіта може повноцінно замінити очну освіту. Із цим вже всі погодилися. І маючи фактично ціле покоління, які вже пронавчалися з часів ковіду і до сьогодні на дистанційці, ми можемо підтвердити, що так, дистанційка дає доступ до академічних знань, але коли ми говоримо про психосоціальну емоційну складову, про складову педагогічну для комунікації з вчителем, то дистанційна освіта не замінить очну. Тому саме в освітньому процесі найкраще – це очне навчання і безпосередній контакт із вчителем і дитини з однолітками.
Роксолана Швадчак. Фото: facebook/roksolana.hamuliak
"Ми давно мали цифровізувати освітні оцінювання і війна стала каталізатором"
Цифровізації освітніх оцінювань. Як реалізуються ці можливості?
Якщо говорити про освітні оцінювання, то ми говоримо про те, як результати навчання, наприклад, по завершенню школи оцінюється. Стандартно ми здавали зовнішні незалежні оцінювання (ЗНО). Діти приходили в школу, здавали тестування, його відправляли на перевірку і так далі. З початком повномасштабного вторгнення, війна стала для нас каталізатором цього і ми перевели ці освітні оцінювання в онлайн формат. Це не означає, що діти не приходять в одне приміщення. Діти приходять, але тепер вони здають Національний мультипредметний тест (НМТ). Він містить у собі 3 блоки предметів, наприклад, основні – українська мова, історія України і математика. Вони його разово здають в онлайновому режимі, для цього створена спеціальна програма, і одразу отримують результати. Це програмне забезпечення працює також в інших країнах. Наприклад, минулого року біля 38 країн забезпечили можливість нашим дітям здати НМТ і мати шанс поступити в українські заклади вищої освіти. І, власне, таким чином ми цифровізовуємо ці освітні оцінювання. НМТ ми зробили у 22-му році і помалу ми рухаємо цю систему, модернізуємо її. І тепер заклади вищої освіти також її використовують. Тепер ті оцінювання, які є у вищій освіті – типу ЗНО на магістратуру, Єдиний фахове вступне випробування (ЄФВВ), вони всі здаються засобами цієї програмної системи. Тому так, ми давно мали на меті цифровізувати освітні оцінювання і війна стала цим каталізатором. Ми створили за підтримки партнерів таку систему.
"Мрія" – державна освітня екосистема для батьків, учнів та вчителів
Застосунок "Мрія". Що це за система, чого вдалося досягти?
Це дуже цікавий проєкт, який Мінцифра реалізує спільно з нами. Ідейний натхненник – це президент Володимир Зеленський. І, власне, Михайло Федоров (міністр цифрової трансформації – ред.) взявся реалізовувати цю ініціативу за підтримки партнерів. Міністерство освіти тут виступає методологічним партнером, бо ми формуємо всю нормативну правову базу, яка необхідна для того, щоб застосунок працював правильно. Ми говоримо, як функціонують класні електронні журнали, як правильно там виставляти оцінки. А саму розробку забезпечує Міністерство цифрової трансформації і команда "Мрії".
Президент України Володимир Зеленський, 8 квітня 2025 року. Фото: facebook/zelenskyy.official
До системи "Мрія" вже підключено більше 300 шкіл і ще 1400 підключаються
Це державна освітня екосистема для батьків, учнів і вчителів. Вона містить у собі застосунок, який буде для батьків і учнів, і веб-портал, який спрямований для адміністрацій шкіл і вчителів, де можна виставляти оцінки, вести навчальні плани, розклади тощо. Я думаю, що це дуже класна ініціатива, яка буде абсолютно безплатною, яка спрямована на те, щоб розвантажити від бюрократичних моментів вчителів. Щоб вони могли вивільнити свій час від заповнення папірців і працювати з дітьми. Для того, щоб безпосередньо займатися педагогічною діяльністю, а не бюрократією. Для батьків – це класна річ, бо батьки зможуть так само в реальному режимі бачити, що відбувається з дитиною. Наприклад, там є така функція, що вчителі відмічають, коли тривога і діти йдуть в укриття. Тобто батьки вже спокійні, вони знають, що їхня дитина в укритті. Для дітей там має бути ціла бібліотека персоналізованого контенту завдяки штучному інтелекту. Це зараз все розробляється, але система сама буде оцінювати, де дитина слабша, де дитина краща, який контент їй запропонувати для того, щоб підтягнути ті чи інші знання. Зараз система відпілотована в 40 школах. Станом на сьогодні вже підключено більше 300 шкіл і ще 1400 в стані підключення. Активно вона пілотується в Запорізькій області. Ми дуже очікуємо на більшу кількість шкіл і на те, що дійсно система запрацює і будуть задоволені абсолютно всі учасники освітнього процесу.
