Протока Босфор у Туреччині. Ілюстративне фото: uab.gov.tr
Рівень тарифу прив'язаний до "золотого франка"
Туреччина з 1 липня 2025 року підвищує плату за прохід суден через Босфор і Дарданелли. Тариф зросте на 15% – до 5,83 долара за нетто-тонну і це буде вже четверте підвищення за останні 2 роки. Чим можна пояснити таку динаміку і як це позначиться на логістичних витратах країн Чорноморського регіону і, зокрема, України?
Це дійсно так. Насправді, всі розуміють, що плата за прохід через канал є одним з найбільших джерел надходжень до турецького бюджету. І тому для них це надзвичайно важлива історія. В цілому підняття цих тарифів прописано в спеціальному акті, тобто відповідно до Конвенції Монтре, яка регулює прохід через ці канали. Там існує певна формула, яка прив'язує рівень тарифів фактично до "золотого стандарту", до швейцарського "золотого франка". І вони відповідним чином щороку фактично індексують тарифи, виходячи зі зростання курсу золота і відповідно франка. А оскільки ми знаємо, що на глобальних фінансових ринках зараз дуже нестабільна ситуація і золото росте, тому ми маємо черговий етап зростання. І це не останні кілька років навіть. Цей процес почався в 2022 році, якраз коли розпочалася війна. І якщо дивитися за цей період, то тарифи там зросли майже у 7 разів – від 8 центів до фактично 5,8 долара за нетто-тонну, як ви абсолютно правильно зазначили. Тобто це процес, який є стабільним, прогнозованим і всі найбільші експортери і трейдери розуміли, що в цьому році це теж відбудеться, як це було в останні роки.
"Це питання Туреччина вирішує самостійно"
Це було неминучим чи це зроблено для наповнення турецького бюджету? І чи повинні такі рішення узгоджуватися з країнами, які цим користуються?
Ні, вони не повинні узгоджуватися. Це питання Туреччина вирішує самостійно, але у відповідності до міжнародного правового механізму, який прописаний в Конвенції Монтре. Але оскільки саме суверенітет Туреччини є визначальним над цими каналами, тому вона не узгоджує зростання цих ставок з іншими країнами. Так, це стосується всіх країн Чорноморського регіону, оскільки весь експорт та імпорт проходить через ці 2 канали. Тому це питання, яке впливає в цілому у розрізі регіону. І дійсно, таким чином Туреччина намагається, по-перше, наповнити свій бюджет, а по-друге, нівелювати ті макроризики, які існують.
Чи відома реакція країн, які тепер будуть змушені працювати за новими тарифами? Чи були якісь елементи незгоди, спротиву, спроб оскарження в судах, чи всі сприйняли реальність?
Ні, насправді тут немає ніякої підстави для оскаржень. Це рішення, яке відповідає міжнародному праву, і це повністю суверенне рішення Туреччини. Тут його надзвичайно складно оскаржувати. Я не чув про те, щоб якісь країни могли чи в міжнародних судах, чи в якомусь іншому порядку це оскаржувати. Тобто це рішення Туреччини є зрозумілим, прогнозованим, тому, повторюся ще раз, воно не було якимось великим сюрпризом для країн чи трейдерів, які працюють в цьому регіоні.
.jpg)
Сергій Вовк. Фото: facebook/ChamberUkraine
"Ці витрати, як правило, перекладаються трейдерами на кінцевого продавця"
Наскільки критичним буде вплив підняття тарифів для українських експортерів?
Безумовно, зростуть витрати судновласників. А ці витрати, як правило, перекладаються трейдерами на кінцевого продавця, тобто на українського фермера. Це буде залежати від розміру судна, в якому перевозиться вантаж. Але в цілому подорожчання буде в середньому від 3 до 5 доларів за тонну вантажу.
З іншого боку, в нас немає іншого виходу, оскільки майже все збіжжя з морських портів України експортується в єдиному напрямку – це Чорне море і турецькі протоки. Я правильно розумію локацію?
Так і є. Морський канал експорту через порти Чорного моря є найбільш оптимальним. Він найкраще підходить для збуту української аграрної продукції. Але є питання, чи зможемо ми втримати ті складові логістики, які лежать в Україні, наприклад, залізничний проєкт. Дуже важливо, щоб у цей період, коли зростають зовнішні витрати, в нас не зростали внутрішні витрати. Тобто, щоб не зростали тарифи, наприклад, на залізничне транспортування.
"Потужності з перевалки українських портів зараз вдвічі більші, ніж наш реальний вантажопотік"
В якому стані зараз наша портова інфраструктура, наскільки завантажені українські порти і наскільки у нас готова логістика в плані безпеки?
З логістикою в нас все йде належним чином. Більш того, якщо говорити просто, то зараз потужності з перевалки українських портів у 2 рази більші, ніж наш реальний вантажопотік. Тобто в нас більш ніж достатньо потужностей для того, щоб перевалювати.
"Логістика через Дунай дорожча і складніша"
За даними Міністерства розвитку громад та територій, на підконтрольній Україні території залишилося 10 із 18 морських портів, які за січень-червень цього року обробили близько 40 млн тонн вантажів. Тобто фіксуємо зменшення вантажообігу, порівняно з довоєнним періодом. І сьогодні, як зауважують у міністерстві, спостерігається тенденція до скорочення обсягів завантаження портів на Дунаї. Ваш загальний коментар?
Привабливість Дунаю дійсно падає, тому що зростає привабливість глибоководних портів. Це зрозуміло, тому що логістика через Дунай дорожча і складніша. Але в нас достатньо можливостей є. А в цілому, дійсно, ми маємо бути готові до зменшення врожаю в цьому році, про що говорять в тому числі й аграрні аналітики.
