Ілюстративне фото з відкритих джерел
Сумщина: максимально розтягнути ворога уздовж кордонів, не давати накопичуватися в одному місці
Видання The Telegraph пише, що попри велику кількість атак на фронті, "літній наступ" росіян зазнає невдачі й окупанти не мають успіхів на стратегічних ділянках. Що ви думаєте з цього приводу, наскільки реалістичні такі висновки?
По-перше, ця інформація не нова. У нас у медіапросторі курсує інформація, що на Сумському напрямку, за різними оцінками, десь 50 тисяч окупантів, зокрема, в офіційних джерелах наводилися цифри приблизно 67 тисяч. Але ж ми загалом говоримо про угруповання військ ворога "Сєвєр". Це угруповання складається переважно з трьох російських військових округів – Калінінградський воєнний округ, Ленінградський і Московський. І вони тримають ділянку фронту, уявіть собі, від півночі Сумщини плюс кордон Чернігівщини, потім залишки нашого Курського плацдарму, де вони намагаються нас витіснити, Тьоткіно і аж до півночі Харківської області, в районі Вовчанська, Липців. Наш задум тут дуже простий – максимально розтягнути окупантів уздовж кордонів, не давати їм накопичуватися в одному місці. Саме тому ми досі б'ємо по їхній логістиці, зокрема, постійно прилітає по їхній найважливішій логістичній артерії – траса Курськ-Льгов-Рильськ, яка заходить через Юнаківку на територію Сумської області. Також стоїмо на залишках нашого плацдарму, це кількадесят кілометрів. І наші атаки в районі Тьоткіно, де, зокрема, частина росіян потрапила в оперативне оточення. Через це сковуються окупаційні сили і росіяни не можуть тримати такий темп. Це по-перше.
За день у листопаді росіяни окуповували до 40 км. А зараз – на рівні 15 км (за підсумками червня)
По-друге, я дещо не погоджуюсь з оцінкою, що темпи наступу росіян минулого місяця були такі, як у листопаді. У листопаді дійсно був пік наступальної активності росіян, причому пік, скоріш за все, за весь період війни саме по втратах. Вони за день тоді окуповували від 35 до 40 км української території. А зараз – на рівні 15 км (за підсумками минулого місяця). Але ж ця похибка стала можливою тільки через те, що росіяни зайняли прикордоння Сумщини, приблизно 200 квадратних кілометрів. І саме тому середнє число піднялося. По-друге, Сумщина і ця їхня зона окупації не з'явилася за травень. Вони, як мінімум, ще 2 місяці до травня цю територію методично рівняли КАБами і точковими ударами дронів на оптоволокні. Причому дронів на оптоволокні на Сумському напрямку найбільше. І тут напрошується дуже простий висновок – якщо росіяни, зокрема, в розвитку безпілотних технологій нас постійно наздоганяли, а тут у них з'являється дійсно проривна річ, то це скоріш за все китайська технологія, яка просто проходить обкатку на великому полігоні російсько-української війни, як би це для нас боляче не звучало. Тому, в принципі, оцінка західної преси зрозуміла, з усією повагою до західних видань, ця інформація не нова, але й вона точно не така критична, як її оцінили журналісти.
Дмитро Жмайло. Фото: facebook/dmytro.zhmailo
Якби не Курська операція, то найімовірніше ворога довелося б стримувати на околицях Сум
А ця кількість російських військ біля наших кордонів, біля лінії фронту, це зараз більш-менш постійна величина?
Так. І ця величина, яка з'явилася, це ж ті сили, які росіянам потрібні були для того, щоб витіснити нас із Суджі та інших міст РФ. Тобто, це ті резерви, які росіяни хотіли скерувати на Покровський напрямок, на Новопавлівський, на Куп'янський чи Вовчанський напрямок, але через те, що почалася Курська операція, були змушені оперативно перекроювати свої плани. І це вони стягнули фактично з усієї Росії все живе, що у них було. Це і був початковий задум росіян – почати Сумську операцію так само, як вони почали торік наступ на півночі Харківської області. Зокрема, завдяки генералу Драпатому, який зараз очолив Об'єднані сили, вдалося наступ на півночі Харківщини локалізувати. Такий самий задум був у росіян і по Сумщині. Але Курська операція, спланована Сирським (головком ЗСУ – ред.), по-перше, відтермінувала початок наступу на Сумщині. А по-друге, якби не Курська операція Сил оборони України, то найімовірніше ворога довелося б стримувати на околицях Сум. Я не думаю, що росіяни змогли б узяти місто, бо з містами у росіян проблема. Вони круто можуть просуватися тільки по полях, по відкритій місцевості, де вони нас можуть перетискати числом, але як тільки заходять у міста, у окупантів починаються проблеми. І захоплюють вони вже фактично руїни. Часів Яр повністю не взятий. У Торецьку ми далі тримаємо північні околиці, місто майже повністю знищене. Ми тримаємо більшу половину Вовчанська, місто теж повністю знищене. І таких прикладів можна навести багато.
