Олександр Ябчанка. Фото: Svitlana Matvienko/Facebook
Безпілотні системи — це "геймчейнджер"
Ви в одному з інтерв'ю згадували, що почали активно використовувати наземні роботизовані комплекси близько року тому, коли заїхали на Красногорівку. І тоді це було епізодичне використання, аби подивитися, як вони працюють. Чому все-таки вирішили скористатися і протестувати НРК, і за цей час до якого формату завдань вони змогли еволюціонувати?
Було очевидно, що безпілотні системи уже виконують ті функції, які раніше виконували люди, а саме — розвідку. І їхнє виконання цієї функції до невпізнаваності змінило лінію бойового зіткнення. Поле бою з Mavic і без Mavic — це два різних поля бою. Поле бою без Mavic — це поле бою в 2D, тобто в одній площині. Поле бою з Mavic — це поле бою в 3D. Це кардинально змінює принципи ведення бою: як для сил, які обороняються, так і для сил, які атакують. Це було зрозуміло від початку, і припускаю, що це було очевидно навіть ще до початку гібридного вторгнення Російської Федерації до України. Але з огляду на те, що Україна менша за своїми спроможностями і українці вільніші у своїх думках і діях, то ми почали це застосовувати перші. Адже збалансувати дисбаланси в кількості і живої сили, і засобів противника в порівнянні з нами ми мусимо своєю винахідливістю. Тому Україна ще до початку повномасштабного вторгнення почала використовувати безпілотні системи, зокрема "весільний" Mavic. І з початком повномасштабного вторгнення це фактично став наш "геймчейнджер".
З 2022 до 2023 року я працював пілотом БПЛА і усвідомлював всю важливість цих систем. І було нескладно здогадатися, що наступним кроком будуть безпілотні наземні комплекси. Відверто про водну компоненту я не думав, але наші чудові інженери і бійці Сил оборони показали, що безпілотними системами можна завдати дисбалансної шкоди противнику. Інша справа, що воно було очевидно в загальних рейсах, а деталі мені були невідомі. І ти з ними стикаєшся, вже коли починаєш безпосередньо це застосовувати або намагатись застосовувати. І виникає логічне запитання: якщо це було очевидно, то чому не зробили всі інші? Бо це технічно складно.
"Хто швидше налагодить логістику за допомогою НРС, той зазнаватиме менших втрат"
А як щодо практичного застосування Наземних роботизованих систем?
Камікадзе не є найскладнішим з того, що ми виконували. Але і не найпростіше. Камікадзе має просто заїхати далі, а дистанція, на яку ти можеш заїхати безпілотним засобом — це один з ключових факторів, який пов'язаний зі зв'язком. І чим далі тобі треба заїхати, тим складніше забезпечити відповідний зв'язок. Тому з камікадзе не все так просто. З точки зору, що ти їдеш в одну сторону і не боїшся його втратити — це і так, і ні. Тому що, з одного боку, він їде в одну сторону. З іншого боку, він має доїхати саме туди, куди ти їдеш. Інакше кілограми вибухівки і сам засіб не виконають свої функції, а вони не дешеві. І найголовніше — не їх ціна. Безпілотними системами все одно керують пілоти, хоч і дистанційно. І це люди на лінії бойового зіткнення, і це праця цих людей, їх ризик. Тому камікадзе — це не так просто, як здається. Але я переконаний, що функція Наземних роботизованих комплексів камікадзе — це не те, що не повністю розкрита тема. Ми ще навіть не почали за великим рахунком з цим працювати. Це моя спроба трошки подивитися у майбутнє. Що зараз є уже для когось буденністю, а для когось от-от стане — це логістика. І для нашого батальйону це вже звична робота. Так само як безпілотні літальні апарати — це вже буденність. Мені складно уявити відсутність БПЛА у складі Сил оборони на лінії бойового зіткнення. Для нас це уже реальність, яку ми тепер інакше не уявляємо. Тепер наше завдання, аби такою самою реальністю для нас стали Наземні роботизовані комплекси, тому що безпілотні літальні апарати — і розвідувальні, і ударні — в такій кількості — це така сама буденність і для нашого противника. І наш противник так само бачить лінію зіткнення і проглядає наші тили, як і ми його. І тому зараз хто швидше налагодить логістику за допомогою Наземних роботизованих комплексів, той буде зазнавати менших втрат при цій логістиці. Я маю на увазі втрати засобів, тобто втрати того, що тобі ту логістику робить, і найголовніше — менших втрат буде зазнавати особовий склад. Тому що якщо треба доставити той боєкомплект в передній бліндаж, то його туди доставить або Наземний роботизований комплекс, або його буде волочити людина на плечах. Тож я закликаю бійців інших підрозділів, у яких вже з'явились і в штатному розписі, і вже держава дає їм Наземні роботизовані комплекси, будь ласка, знаходьте мене в соцмережах, пишіть мені. Ми радо вам допоможемо, аби це впровадити.
НРК із вибухівкою можна знищувати місця накопичення ворожої піхоти
В одному з інтерв'ю ви згадували про те, що дрони-камікадзе потенційно можуть нести заряд масою 40 кілограмів. Це, в принципі, фактично майже чи не мінімум, який вони можуть взяти. А ось щодо максимумів, теж так цікаво згадували про старі радянські авіабомби типів ФАБ-100 або навіть ФАБ-500. Це реально на НРК покласти таку бомбу і відправити його вражати російську піхоту?
Це реально, але чи це доцільно? Зараз росіяни атакують малими групами — це коли один-два, а деколи чотири. ФАБ-100 на чотирьох піхотинців мені видається недоцільним. Інша справа — знищувати місця накопичення піхоти. Навіть якщо там їх і четверо, але це місце, де вони можуть сховатися і де нам дуже складно їх дістати FPV, або скидами, або мінометом. Туди достатньо завести навіть не 500 кілограмів, а 150. Це дещо змінить баланс сил саме при теперішній війні, тому що нам досить складно зупиняти противника з огляду на те, що вони вже рідко роблять скупчення. Зазвичай росіяни просуваються малими групами і десь ховаються. Іншими словами, є точки, в яких вони ховаються. От якщо з умовної точки А в точку Б ми їх підловимо нашим розвідувальним дроном, і там знищимо їх чимось з набагато меншою кількістю бойової частини: тим же FPV, або скидом, або одним з "бомберів", — це одна справа. А коли противник сховався в бліндаж — нам це вартує, по-перше, багато зусиль, по-друге, це довго. Щоб розібрати бліндаж, потрібно інколи не один десяток FPV-шок. Влучити в бліндаж з артилерії непросто. То щоб завести туди вибухівку масою в 200 кг — ти навіть не мусиш заїжджати в цей бліндаж, тобі достатньо до нього під'їхати, аби його знищити. Ось так воно могло б працювати. Поки що, на жаль, це теорія, але насправді не це головне. Головне те, що у нас ця галузь динамічно розвивається. Я вірю, що ми і до цього дійдемо. І щодо наших успіхів, якщо заїхати з 40-кілограмовою бойовою частиною у ворожий бліндаж, він гарно розлітається. Тобто там, по-перше, не залишається нічого живого, а, по-друге, і це, мабуть, ще важливіше, що знищується точка накопичення. Адже не так просто заїхати в бліндаж. Уявіть собі, що таке місце бойових дій. Там купа всього, це має бути дуже прохідна Наземна роботизована система і з відповідним зв'язком, який не припиниться, коли ти, власне, туди пірнеш. Тож практики у нас в цьому достатньо.
Рух у бік підвищення заряду — ми зараз працюємо над цим, але все ж основна задача Наземних роботизованих систем зараз — це логістика. Окрім того, з вогневого ураження у нас успішно працюють і турелі для кулеметів, і турелі для МК-19, американської системи автоматичного гранатомета. Якщо логістика — це наша буденність, то все інше — це вже бойові спроби. І я дуже тішусь з того приводу, що ми такі не одні, зокрема, у нас дуже гарна співпраця, обмін досвідом із Третьою Штурмовою, і в нас гарна співпраця та гарний обмін інформацією з виробниками, яких зараз величезна кількість насправді, і дуже перспективних.
Але знову ж, звертаюся до своїх побратимів з інших підрозділів: не очікуйте, що воно буде працювати і не буде ламатися. Це нова техніка, для неї треба терпіння, і для неї треба купа зусиль, тому вкрай важлива історія, це найцінніше, що є в цій історії з наземними роботизованими комплексами, це — пілоти. Тому що в нас пілот – це і пілот, і інженер, і ще трошки винахідник.
Які саме збори зараз відкриті для батальйону "Вовки Да Вінчі" та безпосередньо для 59-ої окремої штурмової бригади Сил безпілотних систем? Чого найбільше потребуєте?
Зайти до мене на соціальні сторінки, в Instagram та на Facebook. Більше ніде я збори не проводжу. Там є завжди відкриті збори на актуальні потреби. Хороша новина, що держава вже включилась. Тому що рік тому в нас були збори на наземні роботизовані комплекси, бо їх ще не було. Зараз держава ці Наземні роботизовані комплекси купує у виробника, але для того, аби їх довести до стану бойової готовності, треба допрацьовувати. І це не провина нікого, не треба шукати винних. Просто так влаштована сучасна війна. Технологія та поле бою змінюються настільки швидко, що те технічне завдання, яке держава ставила перед виробниками рік тому, вже не актуальне. Воно приїжджає сюди, і ми його доробляємо. І от на те, щоб його доробити, ми й оголошуємо збори.
"Ми в технологічному протистоянні випереджаємо ворога"
Саме тому ви згадали, що ваші пілоти — це ще й винахідники, бо є потреба швидко ще й допрацювати. Отже, пане Олександре, що ми маємо з європейськими аналогами Наземних роботизованих систем. Я так розумію, що у вас на тестуванні є роботизовані комплекси, виготовлені в Європі. А що ворог має на цьому напрямку?
Європейські аналоги кращі за ворожі, тому що європейські аналоги дружать з нашими виробниками і дружать з нашими військовими. І європейська промисловість може собі дозволити робити досить непогані зразки, але вони стають непоганими винятково після того, коли вони приїдуть сюди, спробують воювати, нічого не вдасться. Це я вже кажу про ці аналоги, які вже пройшли цей шлях. Спочатку вони приїжджають, нічого не вдається, потім вони допрацьовують під ті умови, в яких вони працюють, і тоді воно вже починає працювати. Те, що, знову ж, те, що я бачив російського, поки що, на щастя, на мою суб'єктивну думку, ми в технологічному протистоянні випереджаємо ворога. Але це не гарантія, що ми таки переможемо в цій технологічній війні. А я вважаю, що запорука перемоги в війні загалом – це перемога і в технологічному компоненті теж.
