Ілюстративне фото: bank.gov.ua
"МВФ має ключі від воріт"
Рада директорів Міжнародного валютного фонду (МВФ) днями схвалила восьмий перегляд програми розширеного фінансування, що передбачає виділення чергового траншу обсягом приблизно 0,5 млрд доларів. За три місяці від попереднього перегляду програми Україна мала виконати 4 структурні маяки. Нагадайте спершу, яку роль загалом відіграє МВФ для України в порівнянні з іншими джерелами фінансування?
Це дуже визначна роль. Міжнародний валютний фонд – це програма на 15,5 млрд доларів. У поточному році ми отримаємо від МВФ біля 2,5 млрд доларів, а наша потреба фінансування лише на цей рік складає приблизно 40 млрд доларів. Ну, що таке 2,5 млрд у порівнянні з тими 40 млрд, які взагалі нам потрібно на цей рік. Здається, що сума не дуже-то й значна. Але це важливо. Важливо з тієї точки зору, що якщо подивитися на інше фінансування, яке заходить до нас, скажімо, від Євросоюзу, то воно частково теж прив'язане до цього. Вони не говорять з приводу того, чи є програма з МВФ чи немає, як це відбувалося в довоєнні часи. Але всі дивляться дуже уважно – є програма з МВФ чи немає. Якщо програма є, то це означає, що економічна ситуація в країні з одного боку під контролем нашого уряду, а з іншого – є такий зовнішній гравець, який може моніторити ситуацію і виявляти, відповідає це дійсності чи ні, які проблеми можуть бути. Тому в Вашингтоні завжди говорили, що МВФ має ключі від воріт. Якщо працює МВФ, то будуть працювати всі решта міжнародні фінансові інституції. І це позитивний сигнал для інвесторів, які б могли заходити в країну.
На безпеку і оборону Україна витрачає 26% ВВП
Зрозуміло, що в часи війни інвестори не дуже-то зважуються заходити в країну. Але МВФ це достатньо важливо. Плюс, це більш ніж важливо, коли ми говоримо в поточних умовах, коли ми потребуємо фінансування майже на весь наш дефіцит бюджету. Наш державний бюджет на цей рік – це приблизно 90 млрд доларів і 50 млрд доларів з цього бюджету йде на наше військо, на Сили безпеки і оборони. І це майже все, що ми збираємо самі в країні. А решта 40 млрд доларів дефіциту зараз фінансується за рахунок передусім Європи. Це приблизно 20% нашого ВВП і це просто колосальна цифра. Ми з вами рухаємося до Євросоюзу, а там взагалі вважається, що нормальний параметр цього дефіциту – приблизно на рівні біля 3% ВВП. Тобто він має бути всемеро меншим, ніж зараз. Чому він у нас існує? Бо все витрачається на армію, безпеку і оборону. На це ми витрачаємо 26% ВВП. Трамп зустрічався з представниками НАТО на останньому форумі в Гаазі для вирішення питання за який період часу вони зможуть підняти видатки на безпеку і оборону до 5%. А ми вже витрачаємо у понад п'ять разів більше, порівняно з тим, до чого вони будуть наближатися протягом найближчих 10 років. Тому звичайно, що в нас буде дефіцит.
Структурні маяки
Деякі зі структурних маяків МВФ були дещо відкориговані в часі. Наприклад, призначення голови митниці відтермінували з червня на грудень, а аудит Нацкомісії з цінних паперів на серпень. У чому доцільність таких коригувань термінів?
Зрозуміло, що ми з вами, як громадяни країни, хотіли б, щоб все це було зроблено відразу. До речі, тут варто сказати, що угода співпраці з МВФ, в принципі, завжди виробляється нашою владою. Це не угода, написана МВФ, яку потім ми підписуємо під тиском. Ні. Це програма, яку ми пишемо, принаймні офіційно, а потім ставимо підписи. Там стоїть підпис президента країни, голови уряду, міністра фінансів і голови Національного банку України. Тобто це була наша пропозиція. Ми розробляли план, узгоджували його з МВФ, але ми його не встигаємо виконати так, як було заявлено раніше. Ми не встигали дещо зробити і на час попереднього перегляду програми, тому завжди перетягуємо це з місця на місце. Це достатньо традиційно для багатьох країн, для нашої зокрема. Просто не встигаємо. Не встигаємо, є якісь проблеми технічного характеру, є інколи небажання, інколи блокування. Але головне, що не можна змінити ці пункти. Вони прописані, вони є, програма була обговорена і ти маєш їх виконувати. Інша річ, коли ти їх виконаєш. Так, їх пересунули, але головне, що вони залишаються і їх все одно треба буде виконати.
"Вузькі місця в економіці"
Чому говорять про митницю, про податкову службу? Зрозуміло, що коли в тебе є проблеми з наповненням держбюджету, то перше, де можна шукати кошти – це митниця і податкова. І вже стільки разів, Боже, десятиліттями ми говоримо з приводу того, що є ці вузькі місця в нашій економіці, в дохідній частині нашого держбюджету і там треба зробити аудит, перевірки, призначити підконтрольних суспільству людей тощо. І тому про конкурси говорять. Щоб на відкритих конкурсах призначити керівників митної і податкової служби для того, щоб ми були впевнені, що там не грають жодні схеми і суспільство має контроль над усіма цими грошовими потоками. Це більш ніж важливо для нас, особливо зважаючи на те, що змінюється зовнішньоекономічний контур. Він змінюється з багатьох причин, в тому числі, через незрозумілість і ризики в економічній політиці, яку проводить зараз адміністрація США. Це точно не додає стабільності, тому змінюються взагалі плани щодо економічного зростання по світу.
Україна – це експортно-орієнтована економіка. 40% власного ВВП або 4 з кожних 10 грн, які ми тут отримуємо, оплачує хтось за межами нашої країни. І зрозуміло, що коли в тебе експорт покриває 40% ВВП, то ти задіюєш митницю на повну потужність. І ти мусиш просто мати чіткі плани, розуміння того, що там відбувається. Податки – теж більш ніж важливо. Бо коли в тебе дефіцит державного бюджету 20% ВВП, навіть трохи більше…, це колосальні цифри. Треба шукати, де ти будеш знаходити резерви. Коли йде погіршення світової економічної ситуації, то тим паче актуалізується проблематика, пов'язана з тим, де брати гроші до держбюджету для того, щоб виконувати ті зобов'язання, які держава на себе взяла.
Олег Устенко. Фото: AP/Markus Schreiber
"Наш сумарний борг на кінець цього року може наблизитися до 100% ВВП"
МВФ також оновив прогноз щодо тривалості війни в Україні. У базовому сценарії зазначається, що інтенсивні бої припиняться до кінця цього року. За оновленим негативним сценарієм завершення війни передбачено в другому кварталі 2026, а початок "шокового періоду" зміщено на третій квартал 2025 року. Що таке "шоковий період" і як загалом ставитися до цих оновлених дат?
Міжнародний валютний фонд – це точно не та організація, яка може і взагалі в змозі робити якісь висновки з приводу війни. Вони можуть робити все, що стосується економічного обліку, економічного аналізу. Тому, коли МВФ говорить з приводу того, що війна зупиниться… Скажімо, на цей рік стояв прогноз у червні, а зараз вони розуміють, що там помилилися, там помилилися. І вони беруть найбільш консервативний прогноз, який взагалі можуть почути від військових експертів. Але навіть на військових експертів, як ми з вами розуміємо, важко покладатися, а на МВФ точно не треба. Але це не означає, що ти не маєш аналізувати їхні цифри. А вони говорять, що якщо війна продовжується, то зрозуміло, що ми будемо продовжувати витрачати більше коштів на нашу безпеку і оборону. В нас знову буде дефіцит і треба буде шукати додаткові кошти. Вони розуміють, що може змінюватися ситуація в світі і нам доведеться розраховувати на себе. Тому вони на це вказують. Вони говорять, що треба знову проаналізувати дефіцит держбюджету, вирішити, які можуть бути додаткові джерела наповнення бюджету, де можна взяти кошти.
Вони говорять, що є ризики пов'язані з інфляцією. І це дійсно так. Якщо подивитися на травень у порівнянні з травнем попереднього року, то інфляція в нас складає майже 16%. Це високий рівень. І вони говорять, що треба буде піднімати облікову ставку Національного банку. Але як тільки ти піднімеш ставку НБУ, то з одного боку ти відразу зможеш трохи приборкати інфляцію, а з іншого – ти ставиш під ризик темпи економічного зростання країни. Бо кредитний ресурс стає дорожчим, відповідно знижуються можливості для економічного зростання. Плюс, бюджетний дефіцит, який ми фінансуємо за рахунок боргів. Із 40 млрд, понад 30 млрд ми фінансуємо за рахунок нових боргів., Ми накопичуємо їх. Наш сумарний борг на кінець цього року може наблизитися до 100% ВВП. Зрозуміло, що причина – не помилки в економічній політиці держави, а війна, бо ми мусимо витрачати більше коштів на сектор безпеки і оборони. І вони про це говорять.
На всяк випадок нагадаю, що в перший рік війни, в 22-му році ми впали на 30%. У нашій новітній економічній історії ми ніколи не мали такої навіть близько цифри, щоб за рік можна було впасти на 30%. А в 22-му ми на 30% впали. У 23-му році відвоювали 5%, у 24-му році – 4,5%. І навіть, якщо ми зараз 1,5-2% відвоюємо, то ми все одно будемо залишатися десь на 20% нижче довоєнного рівня. Зрозуміло, що такого плану проблеми самі собою не розсмоктуються. Вони є, вони будуть існувати, але в плані воєнного розвитку все це достатньо швидко можна буде вирішувати, включаючи проблему, яка в нас є з боргом. Я б рекомендував, на кінець першого або на початок другого післявоєнного тижня вирішувати питання з приводу конференції кредиторів країни для того, щоб вирішити яким чином буде обслуговуватися борг.
"Це додаткові шоки, які можуть існувати для нашої економіки"
Що стосується шокових моментів, то вони йдуть в першу чергу не від нас. Хоча і від нас, бо атаки з боку Росії йдуть постійні. Є часткові знищення нашої критичної інфраструктури, енергетичної інфраструктури. Але є і зовнішні контури, які теж приносять до нас додаткові ризики. Це все стосується всього того, що пов'язано з нестабільністю в світі, а відповідно зменшенням можливостей для економічного зростання і зниженням ціни на всіх товарних ринках, в першу чергу сировинних. А ми країна, яка 70% експортних надходжень отримує саме за рахунок сировини. Це буде тягнути нас вниз і це додаткові шоки, які можуть існувати для нашої економіки. Їх не треба боятися, але треба розуміти, що вони можуть бути і відповідно формувати економічну політику держави.
