Ілюстративне фото із сайту Pixabay
"Варто розрізняти категорії справ"
Чи часто трапляється так, що рішення суду не виконуються і чому?
Може здаватися, що головне ― виграти судову справу. Але на практиці часто трапляється так, що виконати рішення суду в рази складніше, ніж добитися позитивного результату, на жаль. Чому так трапляється? Тут варто розрізняти категорії справ, про які ми говоримо. По деяких справах після позитивного рішення суду взагалі нічого робити не потрібно. Наприклад, проста справа про розірвання шлюбу. Коли суд ухвалив рішення, ні позивачу, ні відповідачу нічого не потрібно робити, не треба нести документи в РАЦС, адже суд сам їх туди направить. Є випадки, коли потрібно зробити якийсь мінімум. Наприклад, якщо у нас спір про право власності на нерухоме майно, то з цим рішенням суду та необхідними позначками варто звернутися до реєстраційного органу ― і на підставі рішення суду буде зареєстровано право власності. Але коли ми говоримо про стягнення заборгованості з фізичної особи, тут все складніше. Позитивне очікування після рішення суду ― боржник сам приніс гроші й віддав. Проте може бути інакше, і тоді виникне потреба вчиняти якісь активні дії. І окрема категорія спорів ― це спори з державою, коли ми говоримо про те, що адміністративний суд розглянув справу і зобов’язав державу виплатити громадянину грошові кошти або вчинити певну дію. Актуальними є на сьогодні спори про звільнення з військової служби, наприклад. Тут може бути таке, що доводиться вчиняти додаткові дії.
"Завдання виконавчої служби ― організувати процес примусового стягнення"
Які це додаткові дії? Хто їх має вчиняти?
Їх повинна вчиняти зацікавлена особа, тобто сам позивач, який має позитивне рішення суду. На практиці для моїх клієнтів я завжди починаю з письмового звернення до нашого відповідача, щоб вони повідомили, як виконали рішення суду. Іноді цього достатньо ― отримали звернення й одразу виконали. Якщо ігнорують або дають відповідь, яка нас не влаштовує, тоді необхідно починати примусове виконання. І тут також є специфіка. Якщо ми говоримо про стягнення грошової суми з держави, то необхідно звертатися до казначейства, який має здійснити грошовий переказ. Якщо суд зобов’язав суб’єкта владних повноважень вчинити певну дію, скажімо, видати наказ про звільнення з військової служби, а військова частина не хоче цього робити, то у нас є можливість отримати виконавчий документ і звернутися до виконавчої служби, бо її завдання ― забезпечити примусове виконання рішення суду, якщо відповідач сам не хоче цього робити. Отже, треба отримати виконавчий документ і звернутися до виконавчої служби.
Тут кожен позивач сам для себе вирішує, якою дорогою він хоче йти. Щодо аліментів, наприклад, якщо рішення суду про стягнення аліментів є і батько не заперечує, то звертатися нікуди не треба. Якщо ж батько не хоче сплачувати аліменти або сплачує не ту суму, то позивач-мама із виконавчим листом може звернутися до виконавчої служби, і це вже буде завдання виконавчої служби ― організувати процес примусового стягнення.
"Примусове виконання і судовий контроль необхідно запускати одночасно ― ці два інструменти допомагають один одному"
А якщо це військові справи?
Наприклад, звільнення з військової служби. Тут дуже важливо, яке формулювання у рішенні суду. Бо коли суд ухвалює позитивне рішення і констатує, що є право на звільнення з військової служби, а військова частина незаконно відмовила у звільненні, існують варіації, що саме суд зобов’яже зробити. Приміром, суд визнає протиправною відмову у звільненні та зобов’язує військову частину видати наказ про звільнення з військової служби. Все, крапка. Але бувають випадки, коли суд зобов’язує розглянути заново з урахуванням висновків суду, бо по тексту рішення є якісь висновки. На практиці із цим виникають проблеми. Військова частина може сказати, що ми розглянули заново ― і знову відмовили. І тоді необхідно підключати інші механізми, переконувати виконавчу службу, що такий розгляд не є належним виконанням рішення суду, оскільки суд зобов’язав не просто розглянути рапорт заново, а врахувати висновки суду.
Наведу приклад зі своєї практики. Військовослужбовець виграв судовий спір зі своєю військовою частиною, але військова частина дала відмову, а після повторного розгляду ― знову відмовила. На цій стадії він прийшов до мене. Начебто виграв справу, а результату немає. І ми запустили всі можливі механізми. Звернулися до вищих органів зі скаргою на неналежний розгляд, але це не допомогло. Потім отримали виконавчі листи і звернулися до виконавчої служби, яка відкрила виконавче провадження, стягнула з військової частини виконавчий збір 32 тис. грн і дала 10 робочих днів для того, щоб все-таки виконати рішення суду та відзвітувати перед виконавчою службою. Також ми звернулися до суду для встановлення судового контролю, і саме це нам дуже допомогло. Суд відреагував дуже оперативно і постановив ухвалу ― зобов’язати військову частину протягом місяця подати звіт про виконання рішення суду. І вже за кілька тижнів ми отримали звіт, до якого було прикладено наказ про звільнення з військової служби. Я переконана, що примусове виконання і судовий контроль необхідно запускати одночасно, бо ці два інструменти допомагають один одному.
"Беремо рішення суду і виписуємо всі висновки"
А сама особа може скористатися такими інструментами? Чи без юриста складно?
У принципі, може. Важливо розуміти, що в кожного свій рівень підготовки. До виконавчої служби звернутися взагалі не складно. Але на практиці виконавці часто не розуміють, що із цим робити, як це було у нашому складному прикладі. І ми їм прямо розписуємо пояснення. Беремо рішення суду і виписуємо всі висновки, які зробив суд. У нашому прикладі суд зробив висновок, що дійсно є дружина з інвалідністю відповідної групи і що документ, який подав військовослужбовець, підтверджує потребу в постійному сторонньому догляді. Ми виписали список цих висновків, а тепер дивимось, коли розглядали заново рапорт на виконання рішення суду. Біля кожного висновку ставимо галочку ― врахували чи не врахували. Якщо буде хоч один, який не врахували, а прийняли рішення всупереч йому, значить рішення суду не виконане. Конкретно в моєму прикладі висновок про те, що подані документи підтверджують потребу в постійному сторонньому догляді, військова частина не врахувала. І отже, хоча формально розгляд рапорту заново відбувся, він не може вважатися належним виконанням рішення суду.
"Позитивне чи негативне рішення має ухвалювати лише командир"
Була й інша ситуація. Суд зобов’язав розглянути заново рапорт з урахуванням висновків, але, на превеликий жаль, ці висновки суду стосувалися тільки того, якою має бути процедура розгляду рапорту. У цій ситуації рапорт не дійшов до командира військової частини, а відмову підписав юрист військової частини і повернув. Це неправильно, так не має бути. Якщо позитивне рішення має ухвалювати командир, то й негативне рішення має ухвалювати командир. Тому й відмовити міг тільки командир. І той факт, що процес розгляду рапорту зупинився на юристі, є однозначно порушенням. Суд із цього приводу зробив нам висновки, але абсолютно не зробив висновків, чи має право військовослужбовець на звільнення з військової служби. І коли військова частина виконувала рішення суду, ми отримали ту ж саму відмову, але вже за підписом командира військової частини. Рішення суду виконано, висновки враховані, проте нам довелося подавати вже новий позов. І з другої спроби вдалося отримати те формулювання, яке ми хотіли, і звільнитися з військової служби. Отже, дуже важливо, що саме напише суд.
"Факт наявності у реєстрі боржників забороняє продавати рухоме і нерухоме майно"
Повернімося до боржників. Боржник може дізнатися про свої зобов’язання із реєстру боржників чи реєстру відкритих виконавчих проваджень?
Якщо говорити про аліменти, то реєстр боржників та реєстр відкритих виконавчих проваджень ― не одне й те саме. В інших категоріях справ ця інформація буде дублюватися, а по аліментах ― ні. Поясню.
Коли ми говоримо про рішення суду повернути борг, то позивач-стягувач звертається до виконавчої служби, вона відкриває виконавче провадження для примусового стягнення боргу, накладає арешт на майно боржника, на його банківські рахунки і вносить запис про нього у реєстр боржників. Із цього моменту боржник не може продати своє нерухоме майно, автомобіль, адже сам факт його наявності у реєстрі боржників забороняє йому робити такі дії. Якщо виконавець побачить, що на заблокованих рахунках є якісь кошти, то вони будуть просто списані та передані стягувачу.
"Якщо заборгованість по аліментах три місяці та більше ― батько опиниться у реєстрі боржників"
Але коли ми говоримо про аліменти, існує певний нюанс, тому що аліменти ― це періодичні виплати. Внесення до реєстру боржників ― це дуже негативний вплив на того, хто має сплатити ці грошові кошти, це певне покарання. Якщо рішення суду тільки набуло законної сили, боржник насправді ще нічого не порушив, а стягувач вже звернувся до виконавчої служби для примусового стягнення, то виконавче провадження буде відкрите, але у реєстрі боржників особи ще не буде. Виконавець внесе боржника до реєстру боржників тільки якщо накопичиться сума заборгованості за більш ніж три місячні платежі.
Сьогодні, коли ми багато говоримо про відстрочку від призову для батьків, які утримують трьох дітей, це питання стало знову актуальним. Кожному чоловіку, який має трьох дітей і не перебуває у шлюбі з матір’ю цих дітей, треба уважно стежити за тим, щоб з аліментами було все гаразд. Бо якщо буде заборгованість три місяці та більше, він опиниться у реєстрі боржників і не зможе скористатися правом на відстрочку.
А щодо адміністративних спорів які нюанси?
Якщо ми говоримо про стягнення якоїсь грошової суми з держави, тут все ускладнено. У кожному конкретному випадку потрібно дивитися, як це конкретне рішення суду підлягає виконанню ― можливо, через казначейство, а не через виконавчу службу.
"Ситуацію треба контролювати"
Що ви порекомендуєте людині-позивачу, якщо є позитивне рішення суду. Куди рухатися?
Спершу звернутися до боржника із пропозицією виконати рішення суду, без виконавчої служби та без судового контролю: особисто зателефонувати; написати офіційного листа; зробити адвокатський запит, щоб це зробив адвокат. Якщо це не допомогло, обов’язково замовити виконавчий лист, подати його до виконавчої служби і далі приймати рішення, чи є необхідність підключати інститут судового контролю. На практиці ми часто бачимо, що коли сам стягувач або його адвокат не проявляють зацікавленості, то у виконавчому провадженні або в принципі нічого не відбувається, або формально справу закривають. Тому цю ситуацію треба контролювати, і ми маємо механізми, як це зробити.
Коли відкривається виконавче провадження, то державний або приватний виконавець виносять постанову про відкриття виконавчого провадження. Його можна знайти в "Дії". Цей документ приходить, і необхідно знайти постанову про відкриття провадження з ідентифікатором доступу. Це такий пароль, за допомогою якого можна на відповідному сайті подивитися всі документи, які стосуються виконавчого провадження. Це дуже зручно, ми щодня моніторимо ситуацію по наших клієнтах, і одразу реагуємо, якщо є потреба. Раптом з’явиться постанова про закриття виконавчого провадження, то її обов’язково треба оскаржувати, якщо з нею не згодні. Також є випадки, коли у виконавця є можливість накласти штраф на боржника за те, що він не виконує рішення суду. Треба їм про це нагадувати, бо ризик штрафу ― це суттєвий аргумент для боржника, щоб усе-таки виконати рішення суду.
"Виконавчий збір ― 32 тис. грн, якщо органи влади не виконали рішення суду"
А навіщо нагадувати виконавцю? Вони не користуються цим інструментом?
Буває таке, що без нагадування не користуються. У мене дуже багато справ з органами державної влади, на які розповсюджується вимога ― стягується виконавчий збір 32 тис. грн, якщо вони не виконали рішення суду. І це також аргумент для органу влади не чекати, коли ми звернемось до виконавчої служби, а виконати рішення суду раніше. Крім того, у цій категорії спорів виконавець дає строк 10 робочих днів на виконання, а зі спливом цього строку має право накласти штраф за невиконання рішення. Я завжди на 11-й день пишу заяву "прошу накласти штраф", а якщо цього недостатньо, то писатиму заяву начальнику, що виконавець ігнорує моє прохання накласти штраф.
А до якого виконавця краще звертатися – до державного чи приватного? І що за це треба платити?
Я пригадую часи, коли у нас були тільки державні виконавці, було неймовірно важко. І сама ідея, що можуть бути приватні виконавці, здавалася чимось неймовірним. Ми дуже раділи, коли ухвалили цей закон ― і почали з’являтися перші приватні виконавці. Але дива не сталося, на жаль. Пройшло небагато часу, і приватні виконавці опинились у тій же важкій ситуації, що й державні ― вони також дуже завантажені. Часто трапляється, що їм також треба нагадувати. Але в мене був рекорд: вранці звернулася до приватного виконавця, а ввечері гроші вже з’явилися на рахунку стягувача.
(1).jpg)
Дар'я Тарасенко. Фото: facebook/Адвокат Дар'я Тарасенко
"Звернення до управління юстиції ― дуже дієве"
А якщо виконавча служба відкрила виконавче провадження, але нічого не відбувається?
У цьому випадку є сенс звертатися письмово до виконавця з проханням вчинити певну дію. Якщо він ігнорує, можна звертатися зі скаргою до начальника цього виконавця з вимогою вплинути. Якщо і це не допомагає, то треба звертатися в управління юстиції, щоб вони вплинули на виконавчу службу. На практиці звернення до управління ― дуже дієве, і потрібний результат приходить швидко.
"Чоловіки часто дізнаються про штраф від ТЦК, коли вже пішло примусове стягнення у подвійному розмірі"
А як щодо штрафів від ТЦК та СП? Як чоловік може дізнатися, що на нього накладено штраф? І чому він про це не знає заздалегідь?
Або тому, що він не забирає пошту, або тому, що ТЦК не виконує вимоги, яким чином треба оповістити чоловіка. Процедура, яка передбачена законодавством: ТЦК та СП має і запросити на розгляд адміністративної справи, і сповістити про те, що прийнята така постанова, і дати строк сплатити добровільно суму за цією постановою. Лише якщо вона добровільно не буде сплачена, ТЦК звертається до виконавчої служби ― і тоді сума зростає удвічі, накладаються арешти тощо. І на практиці дуже часто чоловік про це дізнається, коли йому приходить смс від банку, що його рахунок заблоковано. Можливості дізнатися про це, коли вже є постанова, але ще не звернулись до виконавчої служби, на сьогодні немає. Такого реєстру не існує. Міноборони нам обіцяє, що вони над цим працюють і що в додатку "Резерв+" буде можливість побачити ці постанови. Такі зміни дуже потрібні, ми на них очікуємо. Але на сьогодні така проблема є: чоловіки часто дізнаються, коли вже пішло примусове стягнення штрафу у подвійному розмірі.
"На сьогодні є можливість звернутися до суду за судовим контролем"
Що таке взагалі судовий контроль? Як він здійснюється?
У нашій Конституції написано, що контроль за виконанням рішення суду здійснює суд. На сьогодні тенденція така, що суди почали включатись у цей процес. Бо ще років десять тому суди не хотіли цього робити, вважали, що це завдання виконавчої служби, а їхня справа ― ухвалити рішення. Однак у процесуальних кодексах є механізми, яким чином суд може втручатись у цей процес. Станом на сьогодні цим дедалі більше користуються позивачі. На мою думку, це справді дієвий механізм для позивачів, на користь яких ухвалено рішення суду, але воно не виконується. У цьому випадку є можливість звернутися до суду за судовим контролем. А далі передбачено різні механізми: суд може окремою ухвалою констатувати, що мали місце протиправні дії, і зобов’язати вжити заходів для усунення цих порушень; або суд зобов’язує подати звіт про виконання рішення суду, надає строк для подачі звіту та призначає судове засідання для розгляду звіту та поданих документів ― і приймає рішення, чи виконане рішення суду. За результатами розгляду цього звіту може бути навіть накладений штраф особисто на керівника суб’єкта владних повноважень, якщо ми говоримо про адміністративні спори.
Як правильно скористатися цим механізмом судового контролю?
Самостійно скористатися цим дуже складно, навіть для адвокатів. Але спробувати можна. Якщо це адміністративний спір, треба відкрити Кодекс адміністративного судочинства, прочитати статті 382, 383, розібратися, що і як подати, та звернутися до суду з відповідною заявою. Згідно із законом, суд зобов’язаний розглянути заяву протягом 10 днів. На практиці ці строки дуже часто порушуються, на жаль.
Навіть у судових рішеннях плутанина з терміном "бездіяльність"
Ви згадували поняття "бездіяльність"? Як ним може скористатися позивач, щоб довести бездіяльність певних органів влади, наприклад?
Навіть у судових рішеннях ми можемо побачити плутанину з терміном "бездіяльність". По суті, це коли нічого не робиться. Наприклад, ми звертаємося до ТЦК з проханням, що військовозобов’язаний вже був визнаний непридатним і вже виключений з обліку, тож, будь ласка, внесіть цю інформацію у реєстр ― а вони не вносять. Це ― бездіяльність. Конкретно у цій справі ми звернулися до суду, щоб він визнав протиправною цю бездіяльність і зобов’язав внести у реєстр потрібну інформацію.
"Завжди треба звертатися в суд першої інстанції"
У листопаді 2024 року були внесені зміни у Кодекс судового контролю, з’явилося багато новел, зокрема про те, куди звертатись. Треба завжди звертатися в суд першої інстанції. Про практику Верховного суду ми можемо говорити тільки щодо тих справ і спорів, які дійшли до Верховного суду. У касаційному порядку ухвали, які стосуються судового контролю, не можуть бути оскаржені. Дуже грубо кажучи, питання судового контролю до Верховного суду ніколи не дійде. Станом на сьогодні діють нові норми ― завжди треба звертатися в суд першої інстанції.
Що робити, якщо рішення суду не виконується?
► Звернутися до боржника/відповідача з пропозицією добровільно виконати рішення суду.
► Якщо це не виходить ― отримати виконавчий документ та ініціювати примусове виконання рішення суду.
► Звернутися до виконавчої служби та одночасно розглянути реальну необхідність звертатися до суду для встановлення судового контролю.
► Дуже уважно контролювати все, що відбувається у виконавчому провадженні. За потреби ― нагадувати виконавцю, що він забув вчинити певну дію.
