Ілюстративне фото: Суспільне / Юрій Свиридюк
Звідки з’явилося задимлення на станції метро Лук’янівська в Києві під час повітряної російської атаки рано вранці 21 липня цього року?
Вочевидь це була пожежа внаслідок влучання. Ця станція, як і решта станцій метрополітену мають систему вентиляції, яка забезпечує приплив повітря. Тому коли поруч із вентиляційними кіосками або входом у станцію відбувається загоряння чогось, то якийсь час цей дим і пил система вентиляції може затягувати на станцію. Якщо відбувається задимлення на станції, чергова повідомляє диспетчеру відповідної служби, яка контролює роботу вентиляції. І тоді оперативно змінюють роботу вентиляційний агрегатів, щоб задимлене повітря видаляти зі станції і закачувати з іншого місця свіже повітря. Проте це потребує певного часу.
Станція мілкого залягання не захистить від прямого влучання ракети
Чи всі станції метро у столиці можуть бути укриттями? Чи залежить безпека від глибини станції?
Однозначно залежить від глибини станції. Усі підземні станції використовуються як укриття, але рівень безпеки вони забезпечують неоднаковий. Є станції глибокого залягання і неглибокого, у яких глибина від стелі до поверхні коливається від до 2 до 5 метрів. Від більшості загроз, уламків тощо вони захищають. Проте коли є пряме попадання ракети з великою бойовою частиною, то вирви утворюються глибиною 5-10 метрів. Відповідно станція мілкого залягання не може захистити на 100%.
Герметичні двері на станціях метро зараз не використовують і не зачиняють
Чи є якісь спеціальні пристрої в обладнанні станцій метро для захисту населення?
Зі спеціального обладнання на станціях метро є герметичні двері та затвори. Також є фонтани з питною водою, зарядні пристрої тощо. Герметичні двері зараз не використовують і не зачиняють. Вони захищають безпосередньо від вибухової хвилі поруч зі станцією, на самій станції або від ядерного вибуху. Станція використовується як укриття, але вона не може бути використана тут і зараз від ядерного удару.
Зараз станції метро не використовуються як протирадіаційне укриття
Наскільки станції глибокого залягання метро можуть захистити від ядерного удару?
Для того, щоб станція захищала від ядерного вибуху, потрібно зачинити герметичні двері. Вони зараз відчинені й зачинити їх за одну секунду неможливо. Вони фізично дуже повільно зачиняються. Зараз станції метро не використовуються як протирадіаційне укриття чи проти ядерного вибуху.
Наскільки Київська підземка за технічними показниками відрізняється від Харківської чи Дніпровської?
Метрополітени на пострадянському просторі усі досить схожі. Харків і Дніпро не є винятком. Вони будувалися за такими ж нормами. Єдине, що Дніпровський метрополітен збудований трішки пізніше з полегшеними вимогами. Там глибока станція лише одна. Хоча є й інші станції. Проте чи справні там гермодвері точно сказати не можна. В Києві не всі гермодвері були свого часу встановлені. Для економії коштів.
У США метрополітени використовуються винятково як транспорт
Чи скрізь у світі метрополітен має подвійне призначення?
Не в усьому світі. У деяких європейських країнах, де метро розбудовували в часи Холодної війни, воно має друге призначення як укриття цивільного захисту. Під час Другої світової війни воно так і використовувалося. Під час масових бомбардувань по Берліну, Лондону метрополітен часто використовувався для захисту населення. У США метрополітени не зовсім на це розраховані. Там вони використовуються винятково як транспорт. Звичайно, там також є станції середнього і глибокого залягання, й вони можуть бути використані як укриття. Але вони від початку на це не розраховувалися.
В’ячеслав Скриль. Фото: facebook
Споруда цивільного укриття на 1000 людей коштує 300-400 мільйонів гривень
Чому на лівому березі в Києві немає станцій глибокого залягання? Це економія коштів чи технічна неможливість прокладання глибокого метро?
Глибоке метро можна прокладати майже всюди, але прокладати наземне чи неглибоке метро дешевше. Метро – це передусім транспорт. І треба розділяти ці функції. Якщо нам потрібні укриття і захист – слід будувати укриття і споруди цивільного захисту. Якщо подивитися вартість будівництва глибоких станцій, то одна станція, яка вміщує близько 1000 людей, обходиться приблизно в 7 мільярдів гривень. Споруда цивільного захисту на таку ж кількість людей буде коштувати 300-400 мільйонів гривень. Тому абсолютно не раціонально будувати метро і використовувати його як укриття.
Частина підземних переходів є підземними досить умовно
Наскільки надійно ховатися в підземних переходах?
Тут потрібно дивитися індивідуально. Вочевидь підземні переходи, які мають лише залізобетонне перекриття і не мають зверху 2-5 метрів землі, захищають дуже мінімально. Частина підземних переходів є підземними досить умовно. Вони рахуються як укриття, але це проколи під дорогою і вони не мають захисних стінок з усіх боків і відчинені, мов труба. Від падіння уламків поруч вони не захищають.
"Немає суспільного запиту на будівництво нових укриттів"
Чому на четвертому році повномасштабної війни немає жодного закопаного укриття десь в парку чи на майдані?
По-перше, через невеликий суспільний запит. Не так багато людей ходять в укриття. Населення Києва складає понад 3 мільйони, з яких 300-500 тисяч мешкає в пішій доступності до станцій метро. Проте в укриття ходять близько 20 тисяч. Тобто немає великого попиту і суспільного запиту. Крім того, влада не до кінця розуміє потребу в цих укриттях і не готова вкладати кошти в такі проєкти. Переважно вкладаються кошти в проєкти, які мають більшу політичну вагу для майбутнього рейтингу.
