Ілюстративне фото: facebook/fryktu.ovochi
"Весняні приморозки можуть суттєво пошкодити ранні посадки"
Національний банк днями оприлюднив оновлений інфляційний звіт, в якому серед іншого погіршив прогноз врожаю овочевих і плодово-ягідних культур та картоплі. Із чим загалом пов'язане це погіршення?
Якщо посилатися і на звіт, і на ту ситуацію, яка склалася в різних куточках України, то загалом це вказує на те, що несприятливі погодні умови – такі як недостатня кількість опадів, пізні заморозки в кінці квітня на початку травня, різкі перепади температури – це все могло вплинути на ріст та розвиток овочевих культур. Ми розуміємо, що в цей проміжок часу якраз зароджується новий етап виробництва з відкритого ґрунту. Але також страждають культури, які були в закритому ґрунті, в теплицях. Тому весняні заморозки можуть суттєво пошкодити ранні посадки і особливо такі культури як помідори, перець і кабачки, які є дуже чутливі до холоду. Тобто в загальному можна подивитися, що в нас вже серпень, а літа не було як такого. У червні заливало дощем, різкими перепадами температур. У липні також погода була то спекотною, то різко переходила в якісь інші фази, я б навіть сказав, більш весняні. І на сьогоднішній момент ми якраз маємо ці кліматичні наслідки.
Посуха і надмірні дощі дуже вплинули на загальну продуктивність культур
Наскільки регіонально ці погодні фактори були помітними? Чи цьогоріч вони плюс-мінус однакові для всіх регіонів?
На півдні, звичайно, більше посухи. Але навіть там ці весняні заморозки і посуха – це, мабуть, найбільші удари, які були спричинені на Півдні. Якщо говорити про центр України, північ чи захід, то тут більше переважала ситуація, яка була в Київській області і Києві – перехідні дощі, різка зміна опадів, точково екстремальні погодні явища. Тобто посуха або навпаки, надмірні дощі, які дуже вплинули на загальну продуктивність культур. І з кожним днем, якщо були якісь такі різкі зміни, то вони збільшували ризики не тільки для зменшення врожаю, а й для якості продукції.
Картопля більш стійка до несприятливих погодних умов
Щодо врожаю картоплі прогноз погіршився відносно не сильно – 3,5%. Що загалом у нас з картоплею?
Ця культура є більш стійкою до несприятливих погодних умов, попри те, що вона теж є відносно чутливою. Картопля має здатність переносити коливання температури та вологість, навіть при відсутності достатньої кількості опадів. Вона може забезпечити стабільний врожай за рахунок своєї кореневої системи. Крім того, вона потребує менш специфічних умов для вирощування, порівняно з класичними овочевими культурами. Тому тут ситуація більш простіша. Але, звичайно, якщо б у нас не було опадів, а картопля доволі любить вологість, то ситуація була б схожа на минулорічну. Торік у нас переважали доволі велика спека і це була одна з причин меншого валового збору картоплі.
"Валовий збір ягід і фруктів буде менший минулорічного"
Але різні культури по-різному і коштують, і їхня питома вага загалом в економіці різна. Який економічний баланс ми матимемо по овочах і плодово-ягідних культурах на осінь?
Якщо ми кажемо про економічну складову, то крім внутрішньої продуктивності і вирощування просто продукції, треба сюди також додавати й торгівлю. Загалом овочі і та ж картопля в Україні переважно розраховані на внутрішнього споживача. І тих обсягів виробництва, які є, в принципі, достатньо на внутрішньому ринку для реалізації. Хоча місцями, в несезон це може бути імпортна продукція. Але якщо говорити, наприклад, за ягоди, за деякі фрукти, наприклад, яблука, то можна сказати, що це продукція, яка збирається, проходить етапи зберігання і в холодний період часу відправляється на експорт. Що в цьому році у нас з нас ягодами? Всі ми бачили, яка ціна була на полуницю, на малину. І навіть лохина, яка більш стійка до перепадів температури, місцями також постраждала. Тому зрозуміло, що, скоріш за все, валовий збір ягід і фруктів буде менший минулорічного. Це, ймовірно, вплине також на обсяги експорту продукції. Це буде не суттєве зниження, але воно буде. І це ми говоримо про надходження валютної виручки, тому що це є важливим елементом для залучення коштів в економіку країни. Крім цього внутрішній грошовий обіг. І першими під удар тут підпадають виробники цієї продукції, тих же овочів. Переважна більшість, десь 90% виробництва цих продуктів відбувається в господарствах населення. Це маленькі фермери, це селяни, це ті, хто мають городину в межах 1 чи 2 гектарів і намагаються потім реалізувати цю продукцію. Тобто це не про велику промисловість, це більше про невеликі фермерські господарства. І важливість цього етапу в тому, що ту продукцію, яку вдасться зібрати, її частіше всього якнайшвидше реалізують. Але, дивлячись на ситуацію, яка склалася, і всі фактори виробництва в плані затрат, то ми побачимо, скоріш за все, що в цьому році представники господарств і населення зможуть трошки підзаробити, але не суттєво. Тому що продукцію далі треба зберігати, а це вже інші витрати.
Максим Гопка. Фото: facebook/UkrainianAgribusinessClub
"Це позитив і це треба фіксувати"
Разом із цим, за оцінками НБУ, овочів і тієї ж картоплі Україна цього року загалом матиме більше, ніж торік. Це невелике зростання і, вочевидь, якогось значного економічного зиску тут не варто очікувати. Чи я помиляюсь?
В принципі, це є важливою складовою, тому що як-ніяк це про зайнятість населення, це про додатковий заробіток, який може перекривати якісь поточні проблеми, пов'язані як на соціальному рівні, так і на рівні громад, районів чи областей. Але треба розуміти, що збільшення врожаю – це також експериментування з новими сортами продукції, з новими гібридами. А для нас головне – забезпечити внутрішньо себе і зменшити імпортні поставки. Бо якщо Україна буде змушена збільшувати імпорт, наприклад, плодово-ягідної продукції або овочевої з кожним роком, то це спричинить зростання цін на ці продукти через залежність від зовнішніх постачальників.
З іншого боку, ми всі бачили, які були наслідки на Півдні. І бачили, як після того овочівництво, ягідництво, сади потрошку розвивалися в інших областях і регіонах. А це говорить про те, що, по-перше, є досвід, є можливості і є бажання займатися цими справами в інших регіонах. Це позитив і це треба фіксувати, щоб потім будувати і політику сільської місцевості, яка буде заохочувати розвивати такі виробництва. Так, треба заважати на клімат. Але зараз, за рахунок тих експериментів і малих виробників, які пробують в нових регіонах вирощувати нетипову, начебто, для цієї місцевості продукцію, вони показують доволі-таки гарні показники. І зміна клімату також впливала на це. Тобто сукупність факторів, які сформувалися, є дуже цікавою і може стати драйвером для майбутніх реалізацій чи політик, чи підтримки. І тоді від цього ми будемо відштовхуватись, розуміючи, що ми хочемо мати в кінці. Тобто, якщо ми хочемо мати загальну пропозицію всіх цих продуктів, які є на прилавках, то ми маємо всі можливості для подальшої покрокової реалізації.
Історичні аграрні тренди
Нацбанк погіршив прогнози врожаю овочевих культур на 2026 рік, порівняно з його квітневим звітом. На чому ґрунтуються ці прогнози і яку роль вони насправді відіграють?
Якщо чесно, то кожний довгостроковий прогноз чи аналіз завжди піддається тій чи іншій похибці. Довгостроковий прогноз не може мати стовідсоткового вирішення, він завжди приблизний. Але тут НБУ може використовувати історичні аграрні тренди, кліматичні зміни для оцінки майбутніх врожаїв. Тобто для цього використовується різні моделі прогнозування, що враховують як вплив зміни клімату на агротехнічні зміни, так і адаптацію все-таки агросектору в цілому. Але цей аналіз тенденцій в першу чергу прогнозує врожай, ґрунтуючись на довгострокових даних і передбачає, які зміни можуть бути в сільському господарстві, відповідно до трендових споживань. Наприклад, візьмемо картоплю. В цьому році її засадили мало, ціна була велика. Відповідно, є вірогідність, що в наступному році виробники посадять її більше, бо побачать економічну перспективу.
