Пам'ятник княгині Ользі у Києві. Фото: commons.wikimedia.org
Скандинавка, яка народилася на околиці Києва
Звідки княгиня Ольга?
Вона абсолютна скандинавка. Це жіноча форма чоловічого імені Helga – "святий", "мудрий". Вона поводить себе все життя, як скандинавка. Народилася на околиці Києва. Тут були її землі. Вона була представницею одного із найпотужніших нормандських кланів середньої Наддніпрянщини. Вишгород – її родовий маєток, родові землі чи ті землі, які контролював її батько. І вона десь походила з цих територій. Найімовірніші джерела, які дають змогу нам якось верифікувати діяльність княгині Ольги – візантійські. В німецьких джерелах вона, як не дивно для X століття України, зафіксована. Ці джерела датовані. Вони сучасні, створені тоді за княгині Ольги. Всі решта дат, традицій, подій – це легенда, обрамлена літописцем під літературний жанр, під літопис, створена із традиції книжна традиція. Якщо вірити літопису, то вона мала бути дуже гарною, оскільки в неї закохався візантійський цісар. Але він закохався через її мудрість. Якщо вона була скандинавкою, то мала бути світлою, із блакитними очима. Візантійські джерела пишуть, що коли вона зайшла, то не робила проскінесис (уклін до землі – ред), не падала, а робила лише невеликий нахил голови і далі спілкувалася та бесідувала.
Дати в історії княгині Ольги.
Більш-менш достовірна дата 11 липня – День пам'яті або День смерті. І то це тільки день… Відомо ще, що 9 вересня і 18 жовтня 957 року її приймав візантійський цісар Костянтин VII. Дати, коли вона народилася, немає. Є дати, навіть не одна, коли вона одружилася – 903, 912 рік. Але за математичними розрахунками не пізніше 930 років вона мала вийти заміж. Тоді десь 920 року дуже приблизно вона народилася. Про батьків на сьогодні нічого не відомо. Очевидно, що вона була донькою одного з конунгів (військовий вождь, вищий представник родової знаті у скандинавів у період раннього Середньовіччя – ред.).
Шлюб Ольги та Ігоря. Кому він був більш вигідний?
Ользі. Вона і надалі зберігає свою незалежність, не виступає при чоловікові. Ольга окремо йде. Коли вона накладає данину на древлян, бачимо, що йде на Київ і Вишгород. Окремо на Ольгу іде. Якщо врахувати, що це нормандська традиція, то нормально, що Ольга володіє власним майном. Найочевидніше, що батько Ольги був тут головним конунгом на цій території. А оскільки в нього донька, а треба передати владу чоловікові – саме воїну, тому шукали гарну пару. Знайшли Ігоря – не дуже вдалого князя і полководця.
Чим тоді зацікавив Ігор?
Очевидно своїм батьком, тим, в якого були більш вигідні саме для батька Ольги території. Це був Київ.
Помсти Ольги древлянам та спалений Іскоростень
Чи Ольга палила Іскоростень?
Так, палила, але не тим способом, який записаний в літописі. Легенда ідеальна, коли Ольга змучила древлян. Це вже була навіть не третя помста, а продовження її за вбивство чоловіка Ігоря. Він порушив договір із древлянами і вони мали законне право вбити його. Вони вчиняли це абсолютно в правовій традиції того часу. За договором він отримав все, що мав отримати. І древляни присилають послів до Ольги, пропонують одружитися з їхнім князем Малом. Це теж традиція. Оскільки він убив князя, то мав утримувати його вдову. Посли древлянські так і кажуть: "Чоловіка ми твого вбили", пояснюють чому. Пропонують, щоб не жити їй вдовою, щоб Ольга була захищеною, одружитися з Малом. І Ольга дає спершу свою згоду, в обтічній формі каже, що чоловіка її вже не воскресити. І просить їх приготуватися. Перша помста, коли вона їх змушує нести в турі – човні, і живими закопує. Це легенда. Очевидно, що так не було. Може таки їх вбили і закопали – це правда. Але так і досі цю могилу не знайшли. Тура – поховальний обряд. Тобто їх одразу несуть на смерть ховати. Важливо, що їх навіть не допустили ступити на київську землю, осквернити її ворогом. Ворог не мав ступити, як вільна людина, на київську землю. Їх закопали. Ольга надсилає посольство і каже: "Кого ви до мене прислали? Пришліть кращих людей". Наївні древляни надсилають друге посольство, ще кращих. Вона їх палить в лазні, не хоче приймати з дороги, каже, щоб ішли помитися, тоді їх прийме. Вони заходять в лазню, її підпалюють, вони там всі згоряють. І теж бачимо очищення. Це жорстоко, але не факт, що так було. Це ідея очищення водою і вогнем. Вона є в християнстві, в багатьох релігіях: дві очищувальні сили – вода і вогонь. Київський простір очищений. І далі вже третя помста, коли вона каже, що, як вдова, мусить виконати обов'язок по чоловікові, справити тризну на могилі й після цього вийде заміж за Мала. І тут древляни щось запідозрили. Кажуть: "А де ж наші посли, аж два посольства, які ми направляли?". "Їдуть за мною". І на могилі Ігоря вона каже своїм воїнам не пити. Але дивно, як вони могли не пити, коли всі пили. Виливати на землю – це б помітили. Всі древляни понапивалися, Ольга вирізала 5000 їх на могилі Ігоря. "Тут справила криваву тризну по Ігорю". І далі вже древляни закрилися в Іскоростені і почали тримати оборону. Ольга намагалася штурмом взяти – не вдалось. Тоді вона бере їх в облогу і виснажує. І в кінці, як мудра, пропонує їм покоритися. Каже: "Це моя земля, ви вже мої люди, я вас покорила, я на вас накладу, оскільки ви розорені, легку данину по три голуби і три горобці". Ті з радістю наловили, дали княгині Ользі, вона відійшла від Іскоростеня, наказали воїнам прив'язати трут до хвостів цих птахів і підпалити. І ті нібито полетіли під свої стріхи і підпалили все місто. Так місто згоріло. Це теж легендарна традиція. Бо перевіряли – птахи не летять під свій дах. Але те, що вона спалила і повністю знищила місто – це факт. Чому птахами? Тут ідея була показати, що Ольга підкорила весь простір древлян. Не тільки їхню господарку, не лише наклала данину, а підкорила землю і небо, землю і повітря, бо це дикі птахи: що горобці, що голуби. Вона попросила данину від дикої природи, від навколишнього простору. Але те, що Іскоростень спалили, говорить і археологія, що дійсно там було велике пожарище. Вона його мусила спалити, оскільки з того часу древлянське князівство перестає бути незалежним, воно вже повністю під Києвом.
Дмитро Гордієнко. Фото: zaxid.net
Як Ольга спілкувалася з Малом і послами?
З послами вона мудро спілкувалася. Для культури була важливою мудрість володаря. Усі три помсти і навіть четверта – спалення Іскоростеня – Ольга здійснює не як полководець, вона не бере штурмом. Вона підкоряє древлян мудрістю, хитрістю. Її жіночу мудрість чоловіки-деревляни так і не розкусили. Єдине джерело, яке підтверджує, що загинув Ігор – у деяких візантійських хроніках – що прибула Ольга, чоловіка якої древляни розірвали на дереві. Лев Диякон (візантійський історик-хроніст Х століття – ред.) – пише, що його розірвали, прив'язавши до двох нахилених дерев. Дуже довга і страшна смерть, оскільки розриває дерево не миттєво, а поступово.
Ольга-реформаторка
Ми знаємо Ольгу, як реформаторку податкової реформи. Система погостів – це було щось нове?
Це було принципово нове. Через що загинув Ігор? Він повертається по данину. До цього яка була практика? В листопаді місяці вся Русь виходить з Києва і їде на полюддя, бо на весну треба був караван, товар плюс доріг не було. Рухалися по річках, оскільки всі поселення без винятку були біля річок. Річки – ідеальна транспортна артерія взимку. І кіньми, і саньми можна було легко їхати по річці. Що таке полюддя? Це коли князь із дружиною невеликою приїжджав в якесь поселення, вони його там поїли, годували, задовольняли тиждень, давали данину визначену, якою були дівчата молоді, що йшли на продаж. Це був також віск, який потребував Константинополь для свічок, оскільки дуже багато церков було. Мед ішов на самого князя. І хутра. Тобто три основні товари: дівчата, хутра і віск. Цей товар видавали, як данину. Але цим займався сам князь. Що таке погости? Це коли утворюються адміністративні центри, куди самі вже підкорені племена звозили визначену величину данини. Вже князь не їздив, вже його не треба було годувати і не було загрози, що князь може перебільшити свої повноваження. І уроки – це визначені обсяги податку. Можемо говорити про протоподатки, ще їх податками повністю не можна назвати, але їх робить вперше княгиня Ольга. І надалі ми вже традиційного полюддя не бачимо. Взагалі податкова система надалі дуже слабко відображена в літописах, але за княгинею Ольги це є. Це ще один факт її мудрості.
Хутро, віск, дівчата. Коли дівчата вперше потрапляють у ці списки і коли вони з них зникають?
Зникають із поширенням християнства. Це стане однією з причин, чому київські, чернігівські, новгородські князі, які не мали столів, почнуть колонізувати землі Мокші, створювати "запоребрик", бо там можна було ловити ті племена, тих людей, які не є у відносинах із князем. Хоча вони ще могли бути нехристиянізовані в Україні ці поселення, але вони вже були піддані християнського володаря, їх уже було продавати негарно. І це стане причиною. Работоргівля тут процвітала і цим займалися нормани. Але займалися визначеною величиною, вони не могли просто в Україні ловити людей. Це самі поселення визначали, кого їм продати у рабство. І це відобразилося у фольклорі, в казках. Нібито приходить змій і вимагає щовесни дівчину йому дати. Визначали ці договірні відносини. От за "поребриком", коли туди пішли князі, там не було цих договірних відносин. Там ловили, скільки наловили. І там, переважно, вони йшли на багдадські ринки. До Володимира ми можемо казати, що работоргівля була.
Мудріша за візантійського імператора
Що це за історія зі сватанням Костянтина Багрянородного до Ольги.
З Костянтином значно простіше, оскільки це візантійський цісар і в джерелах відображена і дата його смерті, і дата його народження. На той час 53 роки йому було. Є така легенда, нібито Костянтин побачив, наскільки Ольга є мудрою, закохався в неї і запропонував одружитися. А Ольга сказала: "Куди ж я з тобою одружуся, якщо я поганка? Спершу мене охрести, а потім уже одружися зі мною". Костянтин нібито її охрестив, і вона сказала, що негоже хрещеному батьку одружуватися з хрещеною дочкою. І Костянтин нібито сказав: "Перехитрила ти мене, Ольго". І це було важливо для київського книжника показати, наскільки вона мудра, навіть мудріша за візантійського імператора. Ользі потрібно було підняти престиж своєї династії. Достеменно відомо, що вона охрестилась. Всі джерела без винятку: і німецькі, візантійські пізніше, наші літописи, Житіє – всі говорять, що охрестилися в Константинополі. Костянтин в своєму творі про церемонію візантійського двору прямо не пише, що в цю ніч охрестилася Ольга. Але за моїми дослідженнями виходить, що вона охрестилася саме в ніч з 17 на 18 жовтня 957 року. На сьогодні я єдиний, хто запропонував точну дату. У Візантії не обов'язково, щоб був хрещений тато і хрещена мама, як сьогодні. Там визначали за статтю. Якщо це жінка охрещується, то хрещена мати. Бо хрещення відбувалося з повним оголенням. Щоб зберегти благочестя, щоб імператор хтивих помислів не мав, то її мала прийняти імператриця. І християнське ім'я її Олена – так звали імператрицю, дружину Костянтина VII. Вона і була названа в честь небесної покровительки імператриці, оскільки імператриця стає хрещеною мамою. Хоча за джерелами хрещеним батьком є Костянтин. І це теж один із аргументів, що це легенда про сватання, бо Костянтин VII був одружений, кохав свою дружину, яка була мудрою, доброю, любила свого чоловіка. Вона стала хрещеною мамою княгині Ольги. І тому вона Олена. Європейські джерела її знають, як Олену.
Який був церемоніал прийняття Костянтином VII Ольги?
Він досить добре розписаний. Була офіційна аудієнція, де вона зайшла зі своїми людьми. Всі впали проскінесис – лягли на підлогу і виставили руки вперед, окрім княгині Ольги. Далі цісар мав коротку розмову з нею. Княгиня Ольга подарувала церемоніальне церковне блюдо. Його дійсно зберігали в різниці Софії Константинопольської. Ольга приїхала не з порожніми руками. Вона теж мусила щось від себе подарувати імператору, щось дуже коштовне, особливе. Спільне вживання трапези – це прийняття до свого кола. Цим застіллям показали, що прийняли в своє коло християн.
"Для канонізації було потрібно одне – житіє. Є житіє, є текст житія – значить вона свята"
Ольга рівноапостольна і канонізована. Коли її канонізували і за що?
Її канонізував князь Володимир. І за житієм Якова, він уже переносить останки княгині Ольги. Де була похована – точно не відомо. Ольга заборонила сипати курган над нею, а поховати за християнським обрядом. І Володимир переносить в Десятинну церкву в саркофаг. Поховання в просторі згори – не в землі, в саркофазі, поруч з ракою папи Климента Римського – це вже був елемент прославлення. І літописна традиція говорить, що "перша, яка від Русі ввійшла в Царство Небесне". Іларіон прирівнює її до Святої Олени. Пише, що так Володимир зі своєю бабцею Ольгою приніс хрест із нового Єрусалима Константинополя в Київ. Це і є повне прославлення. І Яків створює житіє. Для канонізації було потрібно одне – житіє. Є житіє, є текст житія – значить вона свята. Хай місцево шанована, потім вже буде поширюватися пошанування на іншу територію. Вона була канонізована для початку, як місцева вшанована. Вже на початку XI століття своїм онуком Володимиром Великим. Іларіон її описує, як рівноапостольну. Іларіон через 100 років жив – це сучасник Ярослава Мудрого. Рівноапостольна – та, яка принесла апостольську місію, поширювала християнство.
