Книга "Я бачу, вас цікавить пітьма". Ridmi
Бестселер і театр мусили колись зустрітися
Прем'єра вистави відбудеться восени у Львові та в Києві. Це – перше театральне прочитання роману Ілларіона Павлюка "Я бачу, вас цікавить пітьма". Чи було для вас викликом поставити твір, який нині в Україні є справжнім бестселером?
Так, це виклик. Він і зараз стоїть перед нами. Але бестселер і театр мусили колись зустрітися. Бестселер просився сам, щоб це була або кіноверсія, або серіальна, або театральна. Ми робимо те, що ми любимо. І це театр. Тому ми перші. Ця ідея, мені здається, потужно висіла у просторі. Мене вразив цей роман, якісь ідеї були щодо нього і у Ярослави (Кравченко, директорки "Дикого театру" – ред.). Ми з нею багато років співпрацювали, потім кілька років у нас була перерва в роботі, адже нині я працюю в державних театрах. І от ми подумали, оскільки є така потужна ідея, потрібно знову об'єднати наші зусилля. Для того, щоб глядач міг насолодитися виставою не лише у Львові, а й у Києві.
Два фінали: для того, щоб зрозуміти цю історію, потрібно побачити обидва
Акторські групи Києва і Львова будуть відрізнятися?
Загалом так. Буде кілька акторів, котрі об'єднуватимуть ці вистави, але переважна більшість акторів – з різних труп. До київської трупи входять також актори з різних театрів, хоча й твориться вистава в "Дикому театрі". Львівська трупа – це актори Національного театру імені Марії Заньковецької, до яких приєднався відомий актор Григорій Бакланов. Ці дві вистави існуватимуть паралельно. Можливо, хтось з акторів час від часу буде перебігати з вистави у виставу. Це будуть два різних простори.
Адже в нашому театрі все ж одна з найбільших сцен України. У нас багато машинерії, у нас є плунжери (механізми, які дозволяють піднімати або опускати частину сцени – ред.), є і багато-багато того, що не може поки, на жаль, собі дозволити незалежний театр. В Національному театрі імені Марії Заньковецької вистава буде відбуватися в дуже великому просторі. Для цього навіть частина глядацької зали буде накриватися підлогою, і вона стане частиною сцени. Це буде дуже потужна історія. Вона буде більш мобільна. Вона буде пристосована під цей простір. Плюс ми обмірковуємо варіант, щоб у виставах були різні фінали. Вони будуть відрізнятися в цих виставах. І для того, щоб зрозуміти цю історію, потрібно буде подивитися обидва фінали. Тому запрошую вас приїхати до Львова. Для того, щоб зрозуміти, що відбувається в Києві.
Так швидко у нас квитки ніколи не розліталися
Чи відомі вже дати прем'єр?
21-22 вересня – у Львові, 30-31 жовтня, 1 листопада – у Києві. Але є одне єдине але. Всі квитки вже продані. Кілька квитків залишилося ще на виставу у Львові, тому поспішіть на наш сайт, можливо ще встигнете придбати квиток. Але ж ми переживаємо за нашого глядача, за те, щоб він не залишився без своєї долі Павлюка. І невдовзі ми оголосимо наступні дати, тому слідкуйте за нашими анонсами і спробуйте встигнути на ці вистави. Це для нас дуже неочікувано, і ми звісно ж цьому радіємо. Так швидко у нас квитки ніколи не розходилися. Київ – це взагалі окрема історія. На одну з вистав квитки розкупили за дві хвилини. І це реальні глядачі, а не перекупи.
.jpg)
Режисер вистави за твором Ілларіона Павлюка "Я бачу, вас цікавить пітьма" Максим Голенко. Facebook/Максим Голенко
Олексій Доричевський просто блискуче "пройшовся" по Павлюку
Роман Павлюка "Я бачу, вас цікавить пітьма" має довгий і закручений сюжет. В ньому багато деталей, багато сюжетних ліній, багато персонажів. Як ви вирішували, що залишати для сцени, а що скорочувати?
Я цю історію творю не сам. Над нею працює велика команда. Людина, яка проробила протягом року дуже велику роботу – це відомий драматург Олексій Доричевський, який робив інсценування цього роману. Зараз Олексій на фронті. І для мене було дуже неочікуваним, що він погодився на цю пропозицію. Він сказав, що це по-своєму його врятує. І він зробив вкрай потужне інсценування. Олексій не просто крутий драматург, який пише, він дуже талановито займається інсценуванням. Ми раніше з ним співпрацювали. Він робив інсценування нашої вистави "Вороги. Історія любові" – це екранізація роману Іцхака Башевіса Зінґера, дуже важка історія.
І Олексій просто блискуче "пройшовся" по Павлюку. Він тонко відчув, що потрібно залишати, аби воно рухало цю історію, а які лінії можна дещо прибрати. Ця робота вже зроблена. Всі історії він проговорював з Ілларіоном. Те, що вийшло з-під його пера, нас влаштовує абсолютно! Зазвичай я довіряюся драматургу, з яким співпрацюю. Тож матеріал на руках у нас є. І так, якісь персонажі виписані дуже ретельно і красиво, а щось пішло під ніж. Але загалом історія дуже цільна і правильна. Я сподіваюся, що ви зможете це оцінити.
"Головне, щоб не було так, як написано"
Наскільки був залучений до роботи над театральною версією сам автор Ілларіон Павлюк? Чи ви співпрацювали з ним?
На першому етапі він був залучений мінімально. А нещодавно у нас була зустріч нашої постановочної групи та акторів з Ілларіоном, ми показали йому свої ескізи та напрацювання, розповіли, як ми бачимо виставу. І нам дуже сподобалося, коли Ілларіон казав: "Головне, щоб не було так, як написано". Бо який тоді сенс щось робити? Напередодні у нього вже був досвід, коли його роман хотіли взяти для серіалу. Він прочитав сценарій і побачив, як все просто і без фантазії зроблено. І він поставив логічне запитання: а який сенс в тому, що один світ не породжує інший? Вийшла просто якась калька. А він наголошував на тому, що потрібно робити щось своє. Тому ми відштовхуємося від того, що написав Ілларіон, він дав добро на нашу роботу, і ми творимо свій світ.
Ця історія – про вибір і відповідальність кожного
Що для вас головне в цьому творі: трилерна інтрига, психологічний вимір чи соціальний підтекст? Для мене ця історія трішки фантастична. Як ви її побачили? Як ви її втілюєте на сцені? Що ви хочете, щоб з неї виніс глядач?
З кожної вистави, якого б жанру вона не була, глядач повинен винести завжди думку або знак питання, яку він понесе з собою із зали. В цій історії це теж є. Скільки в ній не було прошарків, скільки б в ній не було наворотів, головна думка є. Мені дуже подобається, що ця історія на часі. Для мене вона – про вибір і відповідальність кожного. Це дуже цінно в наш час, коли від цього дуже багато залежить. Тому для мене головне, що ця історія несе в собі питання, які ми щодня ставимо собі. Це для мене максимально цінно. Дуже цікаво, чому саме ця історія виплила під час війни, чому вона в наших душах, чому її люди читають. Адже не просто тому, що це трилер. Мені хочеться це зрозуміти разом з акторами і разом з глядачами.
