Ілюстративне фото: facebook/KyievoPecherska Lavra
"УПЦ приховує зміст припису від своїх вірних"
Термін "афілійованість".
У законі про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій є досить чіткі ознаки афіліації релігійної організації, забороненої в Україні релігійної організації, тобто РПЦ. В Україні ніколи не було заборонених релігійних організацій дотепер за всі 34 роки Незалежності. І тільки діяльність РПЦ, яка відкрито поставила своїм завданням знищити українську державність, культуру, ідентичність, примусила законодавця заборонити цю церкву. І от дослідження мало з'ясувати, яка з семи ознак афіліації підходить до Київської митрополії Української православної церкви або не підходить. Чому Київська митрополія? Тому що це центр Української православної церкви. Київська митрополія представляє Українську православну церкву і керує її парафіями, єпархіями, монастирями, братствами, сестринствами, духовними навчальними закладами. З семи ознак під цю афіліацію підпадає чотири. І Державна служба з етнополітики та свободи совісті висунула Київській митрополії припис про усунення цих порушень, який складається також із чотирьох частин. Надзвичайно важливо говорити про цей припис, тому що священноначалля УПЦ приховує зміст цього припису від своїх вірних. Воно не говорить, про що цей припис. Один із керівників цієї церкви заявив у проповіді, що нібито "держава поставила ультиматум, щоб ми зреклися Христа". Тому я зобов'язаний розповісти, про що цей припис.
►Перша частина припису: Київська митрополія повинна надати рішення керівних органів Української православної церкви, що вона виходить зі складу Російської православної церкви.
►Друга частина: Київська митрополія повинна надати рішення про те, що статут Російської православної церкви, який прив'язує Українську православну церкву до Московського патріархату, робить її залежною від Москви, є нечинним для Української православної церкви. В 2017 році українські єпископи за цей статут голосували у Москві. Їх зобов'язують визнати цей статут для Української церкви нечинним.
►Третє. Київський митрополит повинен надати рішення, що він не вважає можливим входити до Священного Синоду Російської церкви.
►І четверте: Українська православна церква заявляє про те, що не визнає анексію своїх восьми єпархій на Сході України і в Криму Російською церквою.
Там нема нічого про зраду Христа, нема нічого про те, що треба перейти на інший календар, на іншу мову, проголосити автокефалію. Прямо вже після припису один із речників УПЦ відкрито казав, що начебто ми зобов'язуємо його писати листи Кирилу, входити в контакт із ним і сумирно просити його, щоб той відпустив Українську церкву. Це, м'яко кажучи, неправда. Нічого такого в приписах немає. Припис вимагає від Української церкви вийти зі складу Російської церкви, яка є безпосередньою учасницею війни проти України. На жаль, Київська митрополія своїм листом до ДСС відмовилася виконувати припис. Пояснити це своїм вірним, чому вона не хоче це виконати, вона не може. Це все затлумлюється тисячами слів про зраду, ультиматум. Все робиться для того, щоби не назвати реальні причини, чому вона не хоче вийти зі складу Російської церкви. Якщо Київська митрополія не хоче виконати умови припису, то вона, згідно із законом про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій, оголошується афілійованою із забороненою в Україні релігійною організацією, тобто РПЦ. Про це ми зобов'язані, згідно із законом, повідомити на своєму сайті й повідомити Київську митрополію, а також ті релігійні організації, які з нею пов'язані або входять в її структуру. Припис можна виконати на будь-якому етапі, але він не виконується. Тому наступним кроком буде позов до суду про припинення Київської митрополії. Отак виглядає логістика дій із виконання закону про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій.
Віктор Єленський. Фото: facebook
"Договори на користування майном мають бути припинені"
Коли суд ухвалює рішення, що це незаконно, який далі алгоритм дій, що відбувається?
Якщо суд задовольнить позов ДСС, тоді Київська митрополія втратить статус юридичної особи. Одночасно з тим, що вона оголошена афілійованою ще до суду, ми зобов'язані надіслати листи з повідомленням про це Фонду державного майна, до державних обласних адміністрацій, до Міністерства культури, до інших зацікавлених органів, у власності яких є майно, яким може користуватися Київська митрополія Української православної церкви. І тоді договори на користування цим майном мають бути припинені.
"Ідеться про демонтаж структур Московського патріархату, які не бажають з цього Московського патріархату вийти"
Якою може бути реакція УПЦ?
Я повинен виконувати закон. Припис не накладає тягаря на совість вірних, не штовхає їх на конфлікт із власним сумлінням, але невиконання якого штовхає їх на конфлікт із державою та українським суспільством. Якщо у власності якоїсь фізичної чи юридичної особи є майно, то воно у неї залишається. Але якщо ліквідовується юридична особа, то вона припиняє користуватися майном. Якщо, наприклад, група людей, яка називає себе в той чи інший спосіб, хоче десь збиратися, задовольняти свої релігійні потреби, то ми не КНДР і заважати цьому ніхто не буде. Так само ніхто не буде переслідувати вірних, які збираються для виразу своїх релігійних почуттів. Ідеться про демонтаж структур Московського патріархату, які не бажають з цього Московського патріархату вийти.
"Запускається найбільш м'який варіант. Не зупиняється діяльність цих організацій, а дається змога вийти зі складу цієї людиноненависницької організації РПЦ"
З боку УПЦ завжди є нарікання і різні декларації того, що "порушуються їхні конституційні права, відбуваються утиски прав вірних". Це може тягти за собою з їхнього боку якісь спроби перейти у площину розмови про міжнародні зобов'язання.
Я би хотів почути про ті аргументи, згідно з якими Україна утискає права вірних, придушує свободу совісті. Звичайно, такі утиски є і це дуже жорстокі утиски, коли йдеться про окуповані Росією території. Це дуже відомі речі. Це вбиті російськими окупантами священики, закатовані. Це 640 плюс вже зруйнованих Росією культових будівель. А от щодо гонінь на Українську православну церкву і обмеження її конституційних прав, то мені дуже важко з цим погодитися. Цей закон проходить так званий тест на відповідність до міжнародних норм у сфері свободи совісті. Цей тест складається з таких складових: закон повинен переслідувати легітимну мету. Легітимною метою в даному випадку є унеможливлення діяльності в Україні структур Російської церкви, яка не просто надихає на війну проти України, вона безпосередньо учасниця війни проти України, є тим інститутом, який знелюднює українців, розлюднює їх, яка в своїх офіційних органах – і це абсолютно безпрецедентна річ для християнства, говорить своїм солдатам, що не бійтеся, коли запускаєте ракету по Україні, то деякі з вас бояться, що ви вб'єте людину. Так ви не бійтесь, тому що там нема людей. Там є неонацисти, їх треба вбивати. І от унеможливлення діяльності структур такої церкви в Україні – це абсолютно легітимна мета. Друга частина: чи це пропорційні методи досягнення цієї мети. Я вважаю, що так, тому що робиться і запускається найбільш м'який варіант. Не зупиняється діяльність цих організацій, а дається змога вийти зі складу цієї людиноненависницької організації. Причому дається абсолютно достатньо великий термін. Чи цей закон є прийнятним для демократичного суспільства? Так, тому що він передбачає демократичну процедуру, в якій останнє слово належить суду. І тільки суд, як це має бути в демократичному суспільстві, ставить остаточну крапку в цьому питанні. Чи виконання цього закону накладає тягар на совість вірних? Підпорядкування Московському патріархату не є частиною православного віровчення. Православний християнин не зобов'язаний підпорядковуватися Московському патріарху. Це не є частина символу віри чи внутрішньою необхідністю. Не думаю, що тих, хто буде намагатися досягти успіху в цій справі в міжнародних судах, їх чекають якісь переваги. Це використовується для дискредитації України дуже активно. Ми знаємо, що запускаються інформаційні кампанії в Сполучених Штатах. З осені така кампанія буде запущена у Сполученому Королівстві зі спробою дискредитації української влади, яка нібито нищить мощі в Києво-Печерській лаврі, до якої долучилися зовсім вже погано відомі промовці з числа біглих з України колишніх журналістів, політичних діячів. Але навіть монахи Києво-Печерської лаври, які належать до Московського патріархату, недавно визнали, що те, що роблять з мощами – це абсолютно необхідна і традиційна процедура, яка робиться щороку. Йдеться про просушку мощів, про їх переоблачення, про заміну застарілих частин одягу. Треба відокремити три речі:
►юридичний спам, яким зараз заповнюють суди від імені Київської митрополії
►міжнародні суди
►і третя – кампанія з дискредитації України з використанням релігійного та інших чинників.
"Закон не спрямований на знищення УПЦ. Він спрямований винятково на те, щоб церква не була складовою РПЦ"
Ми працюємо саме з рівнем митрополії, натомість єпархії, парафії залишаються без змін і на місцях нічого не змінюється? Чи це дуже тривала боротьба і нам ще десятиліття доведеться мати справу із УПЦ МП?
Це не боротьба, це виконання закону. З одного боку ми говоримо про демонтаж структур Московського патріархату, а з іншого є вірні люди, в більшості своїй доброчесні, від яких приховують, що від них вимагає держава і яким держава надасть усі можливості для задоволення ними своїх релігійних потреб. У законі є поняття "афілійовані з афілійованими". Другий рівень афіліації. Йдеться про єпархіальні управління, монастирі, духовні навчальні заклади, які також будуть вимушені визначитися: чи вони будуть входити до складу Російської церкви, чи вони вийдуть з цього складу? Закон абсолютно пропорційний своїй меті. Він не передбачає і не спрямований на знищення УПЦ, як люблять казати наші опоненти. Він спрямований винятково на те, щоб церква не була складовою Російської церкви.
Читайте також: В Україні свобода віросповідання, заборонені лише зв’язки із Москвою. Релігієзнавець щодо припису до УПЦ МП
