Фото ілюстративне
Цінова конкуренція, масштабне виробництво та інноваційні технології польських сирів
Чому польського сиру так багато в українських магазинах?
Це питання до нашого рітейлу, який не є досить патріотичним, на відміну від того самого польського. Коли ви подивитесь на польську поличку, то ви там не знайдете не тільки українського сиру, а й навіть українського масла, якого ми досить багато експортуємо, або іншої молочної продукції. Є кілька основних причин, чому польські сири витісняють українські з поличок нашого магазину:
Перше, це цінова конкуренція. Польські виробники отримують значно більшу підтримку від ЄС у вигляді субсидій, компенсацій за експорт, а також мають дешеві кредити. Все це дозволяє пропонувати сир на експорт за значно нижчою ціною, ніж український сир, навіть враховуючи логістику.
По-друге, за останні 10 років польські заводи за підтримки Європейського Союзу збудували більш масштабне виробництво, яке і переробляє більше молока, і виробляє більше сиру.
Крім того, була проведена модернізація і впроваджені більш інноваційні технології, які дозволяють переробляти сировину на сир і на сироватку з меншими затратами і з кращою собівартістю. І от саме тому наші сировари не можуть з ними конкурувати.
Виробляючи великі партії, їм легше контролювати стабільність продукту. Сировина, з якої виробляють український сир, на сьогоднішній день навіть кращої якості, ніж польський, тому що на переробку в нас надходить молоко з великих молочно-товарних ферм, якість на яких контролювати легше, ніж на маленьких польських фермах. Розмір середньої молочної ферми в Польщі – 22 корови.
Якщо раніше майже 60% молока, яке перероблялось, було з особистих селянських господарств – подвірне від населення, а 40 % від молочно-товарних ферм. То на сьогодні майже 97% молока на переробку надходить від молочно-товарних ферм. Із них майже 60 % – молоко класу екстра, яке відповідає європейським стандартам.
Корів зараз в молочно-товарних фермах менше, ніж було на колгоспних подвір'ях, але продуктивність набагато вища. Якщо в 1990 році середня продуктивність на корову становила 2 т 300 кг, то зараз це 8 т 126 кг на одну корову.
Ціна на молоко зростає
Якщо якість молока, яке надходить на переробку, значно зросла, то фермери отримали і вищі ціни за це молоко?
Звичайно, ціна на молоко також зростає. І це спонукало наших молочарів розвивати скотарство молочне, збільшувати поголів'я, інвестувати в будівництво нових ферм.
Чи маємо ми найсучасніші технологічні можливості переробляти молоко так, щоб сир був справді світової якості?
В Україні є сирзаводи, якість яких визнана не тільки в Україні, а і за кордоном, в тому самому Європейському Союзі. Він експортується в Німеччину, Данію, деякі інші країни. Це не будуть великі рітейли, це більше невеликі магазини, які відкриваються нашими українцями, але там він є.
А масло наше?
Наше масло не продається на поличках супермаркетів. Воно заходить туди ваговим і використовується в кондитерській чи іншій промисловості, як складова подальшої продукції.
Завоювати поличку в Європейському Союзі, де досить високі стандарти на молочні продукти, дуже складно. Треба вкладати величезні кошти в маркетинг, в рекламні кампанії. І тут без підтримки держави наші переробні заводи самі цього зробити не можуть. Польща щороку 300 млн євро витрачає на те, щоб підтримати польські продукти на інших ринках. Питання до самої підтримки, до виходу на рітейл. Самому переробнику зробити це важко, тому має бути підтримка і Міністерства зовнішніх справ, і Міністерства з євроінтеграції, торгових представників, які б допомагали нашим переробним підприємствам виходити на ці ринки.
А є хоча би начерки такої програми державної з підтримки наших виробників?
Поки що, на жаль, немає. Потроху наші виробники самі знаходять можливості постачати масло, згущене молоко, сири на полички Європейського Союзу, особливо Німеччини. Там все-таки доля досить непогана нашого експорту, вона незначна, але є. Найбільшим імпортером нашої продукції є Молдова і Казахстан. Наші виробники молочних продуктів намагаються налагодити взаємини із місцевим рітейлом.
Щоб не змінювати цінник – а ціна на готову продукцію зростає через здорожчання сировини – тут також є об'єктивні фактори, тому що виробництво сирого молока щороку зростає не тільки в Україні, а це загальносвітовий тренд. Дуже впливає зміна клімату, дуже серйозно здорожчала заготівля кормів. Енергоносії здорожчали. Так само і для переробних підприємств. З 1 вересня вже розподіл електроенергії буде дорожчим. Тому молочні продукти дорожчають. Це світовий тренд у всьому світі. І по індексу продовольчих цін FAO молочні продукти є лідерами серед здорожчання.
Є спред, де присутні рослинні або інші жири. І є масло. Ми бачимо теж зменшення фасування на масло: пачка не 200 г, а 180. Але говорити про те, що туди будуть вносити немолочні жири – ні. Кожен виробник, який поважає себе, поважає свою торговельну марку, цього не робить. В Україні на сьогоднішній день є досить багато фальсифікату від того, що з моменту початку військових дій відмінено перевірки. І недобросовісні підприємці використовують цю ситуацію і намагаються фальсифікований продукт продавати, як вершкове масло.
Наскільки різноманітність може сприяти здешевленню продукції або більшому просуванню до Європи?
Ви знаєте, до Європи, мабуть, ні, а ось для українських споживачів це різноманіття все-таки надає можливість більшого вибору. Ти вже можеш споживати не тільки молочні продукти із коров'ячого, козячого, овечого, і навіть буйволиного молока. Доля їх невеличка. В Україні молочні органічні продукти посідають всього-на-всього 2% ринку. Тому поки що цей вплив не дуже серйозний. В Європейському Союзі це десь від 15 % і більше.
Крафтове виробництво в Україні розвивається дуже активно
Яка роль крафтових виробників у формуванні цін на молочну продукцію в Україні?
Якщо ми подивимось на промислове виробництво сиру, то за останні 10 років воно скоротилося більш ніж удвічі. При цьому крафтове виробництво в Україні розвивається дуже активно. Доля його все-таки ще не дуже значна і вартість крафтових сирів значно вища. Це пов'язано з тим, що затрати на виробництво такого сиру набагато вищі. В Польщі сир дешевший, бо більше переробляють молока, більші обсяги виробництва. Так і тут: крафтовий сир набагато дорожчий, але він також має місце, право на життя. І я дуже рада, що відновлюється крафтове виробництво. Українські крафтові сири вже декілька років поспіль на Всесвітній виставці сиру посідають призові місця, привозять срібні, золоті і бронзові медалі. Їх оцінив весь світ. Виробництво таких сирів дуже маленьке і їх не так багато.
Чи має бути якась державна програма або інша програма грантова для підтримки крафтовиків?
Я вважаю, що так. В подальшому це має бути і це треба розвивати. І українці мають знати, пишатися і розуміти, що ми не гірші від європейців.
Наскільки хапаються за це виробники, навіть заводські виробники, щоб урізноманітнити свою продукцію? І наскільки вона реально коштує ту ціну, за яку ми платимо?
Вона дійсно стільки і коштує. І не всі починають робити такий сир особливо якісний. Є у нас в Україні виробники, які роблять його на європейському рівні з височезною якістю. І це також вселяє надію на розвиток сироваріння в Україні.
