Працівник закручує вентиль на Більче-Волицько-Угерському підземному газосховищі на Львівщині, 21 травня 2014 року. Фото: AP/Sergei Chuzavkov
"У 2020-21 роках на ринок ЄС надходило 155 млрд кубометрів російського газу, а цьогоріч буде десь 16 млрд"
Чи справді можна все ж таки з’ясувати, де енергоносії саме російські, і відмовитися від цього газу в умовах ринку європейського ринку енергоносіїв, чого зрештою вимагає Трамп?
Генерально вимога Трампа звучить правильно. Але при цьому не треба все зводити до якоїсь абстрактної Європи, а конкретно до кількох країн, які, всупереч позиції Євросоюзу, продовжують і намагаються зберегти імпорт російських викопних енергоресурсів ― газ, нафта, ядерне паливо. Це Угорщина і Словаччина. Щодо газу, Європа зробила достатньо великий прогрес у відмові від російського газу, починаючи з 2022 року. У цьому їй допоміг сам "Газпром", розкрутивши цінову спіраль у 2021-22 роках на європейському ринку газу і зірвавши колосальні прибутки. А потім підрив "Північних потоків" у Балтійському морі ― 26 вересня буде третя річниця ― остаточно зробив постачання російського газу на європейський ринок на порядок меншим. Якщо у 2020-21 роках на ринок Євросоюзу надходило 155 кубометрів газу, то, за підсумками цього року, буде десь 16 млрд кубів, в обсязі, який надходить зараз по єдиному каналу постачання російського газу в Європейський Союз ― це друга нитка газопроводу "Турецький потік". Решта магістралей не працюють ― "Північні потоки", Ямал-Європа і наша газотранспортна система. Ця друга нитка "Турецького потоку" йде через Болгарію на ринки Угорщини, частково Словаччини, а також Сербії. До речі, згідно із заявою болгарського прем’єра, вони планують відмовитися і перекрити транзит російського газу. Отже, прогрес Європи ― наявний. Інша проблема ― постачання російського скрапленого газу до країн Західної Європи, основні покупці тут Бельгія, Франція, Іспанія. Але це непорівнювані речі, якщо ми візьмемо до уваги ті обсяги, які надходили по трубопроводах від "Газпрому". Звісно, обсяги скрапленого газу, які надходять із російського Ямалу, можна замістити ― постачаннями із США й Катару. З Катаром у Євросоюзу щось не складається у контексті суперечок, що виникли з катарською газовою компанією. Катар вважає поведінку Євросоюзу дискримінаційною щодо нього, адже ЄС хоче накласти серйозні штрафи за невідповідність високим вимогам ЄС, зокрема і щодо прав людини. Думаю, це протиріччя можна подолати. Європейці над цим працюють.
"Корупційна маржа від купівлі російської нафти ― один зі стовпів, на яких тримається режим Орбана"
Щодо Угорщини і Словаччини. На яких умовах відбуваються взаємини стосовно енергоресурсів між цими країнами та Російською Федерацією? Це фізичні гроші чи якісь бартерні операції?
Ні, не бартерні. Це давно напрацьований маршрут, по якому йде нафта з Росії до цих двох країн. Інша річ, що ця нафта йде за спеціальною ціною, тому за неї так тримаються. Угорська нафтопереробна компанія "MOL" контролює нафтопереробку і в Угорщині, і в Словаччині вже понад 20 років. Тож є за що чіплятися. Коли ти отримуєш за дисконтною ціною здешевлену російську нафту, переробляєш та отримуєш нафтопродукти для реалізації на ринку ЄС за чинними ринковими цінами, то маржа доходності значно більша, ніж коли закуповувати нафту на середземноморському ринку, наприклад. Але про ці різноманітні корупційні оборудки, які тривають десятиліттями, ніхто не каже відверто. Тому й лунають пояснення, що Угорщина не має технічних можливостей, але це неправда, тому що у 2015 році компанія "MOL" відрапортувала про те, що вона здійснила модернізацію потужностей системи "Adria" і що тепер вони можуть із середземноморського ринку повністю забезпечувати сировиною себе, а також братиславський "Slovnaft". І навіть можуть трохи перекинути чехам, якщо їм знадобиться. Як бачимо, Чехія добросовісно поставилась до своїх зобов’язань у рамках шостого санкційного пакету ЄС проти РФ і за два з лишком роки переключилась на іншу нафту та інший маршрут ― через Трансальпійський нафтопровід середземноморського ринку. Отже, згадана вище корупційна маржа ― один зі стовпів, на яких тримається режим Орбана.
"Єврокомісія має скасувати виняток, який було зроблено 2022 року для Угорщини, Словаччини та Чеської республіки"
Скільки часу вони зможуть продовжувати вдавати ці речі? Чи врешті-решт Орбан програє вибори, чи навпаки ― він ніколи не програє вибори, якщо не забрати від нього цієї корупційної маржі? Російська нафта й угорська політика ― що тут стоїть попереду чого?
Так чи інакше, треба перекривати ресурсні потоки ― і тоді зменшиться фінансування. Вже накреслюється певний відхід. Оскільки якийсь час можна обманювати багатьох, але нікому ще не вдавалось увесь час обманювати всіх. У цьому контексті Угорщина має ще ресурс неросійської нафти. Вже понад п’ять років угорська компанія "MOL" має близько десяти відсоткових часток і в азербайджанському нафтовидобутку, і в трубопроводі "Баку-Тбілісі-Джейхан". Тобто угорці мають свій ресурс нафти та можуть спокійно заходити і транспортувати нафту через Середземне море нафтопроводом "Adria". Тут немає проблеми. Зараз вони якраз і готують першу експериментальну поставку. Очевидно, шлях обману завершується, їм вказують на те, що треба змінити підходи. Але звісно, там не буде згаданої маржі. У цьому контексті* Єврокомісії варто скасувати той виняток, який було зроблено 2022 року для трьох країн Центральної Європи ― Угорщини, Словаччини та Чеської республіки.
.jpeg)
Михайло Гончар. Фото: УНІАН
Українська сторона могла б зайняти активнішу позицію, припинивши транзит через "Дружбу"
Чехія своє слово сказала. А українська сторона також могла би зайняти активнішу позицію, припинивши транзит через "Дружбу", але тут також працюють певні корупційні схеми. І цей транзит, попри зусилля Сил оборони України вразити основну нафтоперекачувальну станцію в Унечі, продовжується, чим із нашого боку йде сприяння отриманню доходів Росією для наповнення свого бюджету війни. По суті, ми працюємо в інтересах ворога. Більше того, якимось дивом "перефарбували" російську нафту, яка йде через "Дружбу", в угорську. Чомусь на кордоні України та Білорусі вона раптом стала угорською нафтою, але ж фізично це та ж сама російська нафта. Отже, якщо бути чесними, то потрібна і співпраця з Єврокомісією щодо вилучення згаданого винятку для Угорщини і Словаччини, і щоб також із нашого боку було припинено цей транзит, у той чи інший спосіб. Чи остаточно добити ударами наших Сил оборони "Унечу", чи ухвалити відповідний законопроєкт, який давно лежить у Верховній Раді, чи ухвалити рішення РНБО. Але цього не робиться, що наводить на роздуми.
"Туреччині дуже вигідна російсько-українська війна"
Щодо Туреччини. Медіа писали, що Туреччина може стати лазівкою для Росії щодо постачання газу до Європи. Але є інформація, що Туреччина підписала угоду на 20 років про постачання скрапленого газу зі США. Що ж вона має на меті?
Туреччина наживається на війні. Попри всі миротворчі зусилля Ердогана, які мають насправді фальшивий характер, їм дуже вигідна російсько-українська війна, бо Туреччина отримує своє з кожної зі сторін. Звісно, з російського боку вона отримує значно більший дохід, зокрема вибиваючи для себе знижки на газ, нафту і нафтопродукти. Тут головна проблема ― дуже коротке логістичне плече: з Новросійська, через Туапсе готові нафтопродукти йдуть до Туреччини, потім вони перемарковуються як нібито зроблені на турецьких нафтопереробних заводах і далі йдуть у Європу. Ця лазівка продовжує працювати. Туреччина не приєдналась офіційно до жодних санкцій проти Росії, вони лише звертають увагу на деякі вторинні санкції, щоб не потрапити під удар з американського чи європейського боку. У цьому контексті Трамп мав би напряму адресуватись Ердогану. А той, звісно, робитиме кроки, для того щоб задобрити Трампа, звідси і контракт на постачання скрапленого газу зі Сполучених Штатів. Це не новина, вони вже давно його брали, Туреччина достатньо потужно розвиває термінали для приймання скрапленого газу.
*КОНТЕКСТ
У 2022 році ЄС запровадив повну заборону на російську сиру та перероблену нафту в рамках своєї великої санкційної системи ― у відповідь на повномасштабне вторгнення в Україну. Угорщина ж та Словаччина, дві країни без виходу до моря, отримали виняток, який дозволив їм продовжувати закупівлі через трубопровід "Дружба". Як пише Euronews.com, "цей виняток, який мав бути тимчасовим, ніколи не було переглянуто. Але тепер Дональд Трамп виніс це на перший план. Американський президент публічно закликав європейські країни негайно припинити закупівлю російської нафти як засіб тиску на Кремль та завершення війни в Україні".
