Ілюстративне фото з відкритих джерел
"Певні застереження щодо зростання цін можливі — у межах 5-10%"
Фахівці підрахували: якщо середнє щоденне споживання хліба на одну людину становить близько 250 грамів, то середньомісячні витрати домогосподарств на хліб цьогоріч зросли зі 225 до 273 грн. Це на 21% більше, ніж торік. Наскільки можуть зрости ціни на хліб цієї осені та зими?
Так, певні застереження щодо зростання цін можливі — у межах 5-10%. Такий прогноз. Але катастрофи тут не буде. Для хлібопекарної галузі потрібно 2,5 млн тонн хлібопекарної пшениці, і цього року ми зібрали десь 6 млн тонн продовольчої пшениці першого, другого і третього класу. Є певне занепокоєння, що борошномелам буде складніше формувати відповідні партії, для того щоб забезпечити якісне борошно. І це впливатиме на формування цін на хлібопекарне зерно, а відповідно — на борошно та хліб. Це що стосується пшеничного зерна. Щодо житнього, тут ситуація трошки складніша, тому що потреба — 180 тис. тонн. Його зібрали, але не все житнє зерно має належну якість, на жаль. Тож житнє зерно може бути в дефіциті. До речі, за останній рік ціна зерна зросла у кілька разів, а отже, і на житнє борошно.
"За останні вісім місяців зростання споживання житньо-пшеничних сортів показує 118%"
На житнє борошно великий попит?
Житні сорти вважаються більш здоровими. Житні, житньо-пшеничні, заварні сорти додають у структурі продажів, і, за аналізом нашої Асоціації, за останні вісім місяців до попереднього періоду зростання споживання житньо-пшеничних сортів показує 118%. Ця ситуація з житом якраз і провокує зростання цін, тому що тренд на збільшення житніх сортів хліба міцнішає. Люди дедалі більше хочуть житнього хліба, але його собівартість за останній час значно зросла, на жаль.
"Борошно займає у собівартості хліба простої рецептури до 40%"
Які фактори найбільше впливають на вартість хліба — ціна зерна, енергоносіїв, логістика?
Ви назвали ключові фактори. Щодо ціни на сировину, борошно займає у собівартості хліба простої рецептури до 40%. Відповідно, якщо зерно і борошно зросло удвічі, то собівартість значно підвищується. Крім того, хлібопекарна галузь енергоємна, тож ціни на енергоносії дуже впливають на собівартість. І в останні часи дуже зросла вартість логістики. Заробітну платню у галузі — вона на 25% менша, ніж по промисловості — змушені піднімати, для того щоб утримати кадри. Усе це разом впливає на собівартість продукції.
А експорт зерна і борошна впливає на внутрішню ціну хліба?
Певні об’єми Україна буде експортувати. І уряд має з виробниками та переробниками зерна підписати відповідний меморандум, який би гарантував забезпечення внутрішнього ринку якісним зерном для утримання продовольчої безпеки. Цим питанням займаються наші профільні міністерства. І ключові виробники зерна та переробники будуть залучені до того, щоб в країні залишилася необхідна кількість зерна і борошна. Ціни на зерно формуються в порту, відповідно, вони формують і внутрішній ринок. Від того, наскільки коливатимуться світові ціни, настільки будуть коливатися і внутрішні ціни на сировину.
"Країні потрібно заробляти валюту, але дуже важливий фактор — забезпечувати країну хлібом"
Розкажіть докладніше про згаданий вами меморандум.
Це крок, який засвідчує наміри і держави, і виробників, для того щоб забезпечити наші зобов’язання перед зовнішніми покупцями і також внутрішній ринок. Зрозуміло, що країні потрібно заробляти валюту, але дуже важливий фактор — забезпечувати країну хлібом. Йдеться про стабілізацію внутрішнього ринку, особливо продовольчого. Цим меморандумом займається якраз наше профільне міністерство у складі Мінекономіки. Ключові виробники будуть підписувати певні дозволені для експорту обсяги, а переробники гарантуватимуть, що ті обсяги, які залишені для внутрішнього ринку, якраз підуть на переробку та забезпечення виробництва борошна на внутрішньому ринку.
Юрій Дученко. Фото: Всеукраїнська асоціація пекарів
"Ми втрачаємо 200 тис. тонн хліба на рік через утилізацію. Це аморально"
А чи можливе стримування зростання ціни цього року і за рахунок чого?
Виробники якраз і роблять все можливе, щоб не відбувалося різких коливань цін. Для цього треба в першу чергу працювати з торговою мережею, виробникам потрібно отримувати якомога швидше гроші за свою продукцію, щоб не затягувати на 10-30 і більше днів, коли хліб продається, а гроші повертаються пізніше. Також треба активно працювати над зменшенням повернень нереалізованого хліба, адже, за нашими підрахунками, країна втрачає 200 тис. тонн хліба на рік, через те що ми змушені його утилізувати. На мою думку, хліб, що вирощений під бомбардуваннями, випечений у надскладних умовах, а потім утилізований — це просто аморально. Потрібно підвищувати культуру споживання і говорити про те, щоб магазини замовляли хліб у виробників відповідально та максимально його реалізовували, не допускаючи повернень. Усі ці фактори стримуватимуть зростання собівартості, а виробники будуть максимально зацікавлені в тому, щоб у повному асортименті задовольним торговельну мережу і не допускати зростання цін. Але фактори, які не залежать від виробників — ціни на енергоносії, податкові навантаження, зарплати, здорожчання логістики — усе це буде в собівартості та впливатиме на фінансовий стан підприємств. На жаль, статистика показує, що за 8 місяців більшість хлібопекарних підприємств працює якщо не з мінімальною рентабельністю, то у збиток. І це дуже сильно впливає на можливість забезпечення країни хлібом. Є випадки, коли заводи перейшли в однозмінний режим або навіть призупинили свою роботу.
"У портфелі хлібозаводів так звані соціальні сорти складали 60% і більше"
Чи є імовірність, що у продаж повернуть соціальні сорти хліба?
Соціальні сорти хліба — це була така піар-акція, вже більше 10 років тому, якщо не помиляюсь. Це трохи неправильно. Давайте говорити про хліби простої рецептури. Вони потребують менше дороговартісних інгредієнтів. Це український, пшеничний, батони без усіляких добавок. У портфелі хлібозаводів ці сорти складали 60% і більше. Це той масовий хліб, який наш споживач полюбляє і постійно купує. Сьогодні говорити про те, що соціальний хліб має продаватися, це неправильно, тому що цей хліб має бути доступним у ціні та безпечним у якості продуктом для всього населення, а не для окремих категорій. Для окремих категорій мають бути певні програми, які дають можливість купувати хліб із якоюсь знижкою, але виробники не повинні страждати. Має бути прозорий механізм компенсації у разі, якщо хліб продається зі знижками, щоб виробник не ніс на собі фінансовий тягар. Як приклад, "Київхліб" у своїй мережі запровадив таку програму, де за "Карткою киянина" можна купити деякі сорти хліба із певною знижкою.
"Хліб має коштувати стільки, скільки він коштує, щоб підприємство було рентабельним"
Мінімальна пенсія зараз — 3038 грн. Як можна оцінити сьогоднішню ціну на хліб у контексті мінімальної пенсії?
Я вважаю, що такі пенсії недостатні, для того щоб забезпечити хоча б мінімальний рівень життя. Але хліб не можна прив’язувати і робити на цьому соціальну політику. Виробник не повинен страждати через те, що держава не може забезпечити гідну пенсію певним категоріям людей. Тут мають бути якісь програми, що компенсують людині певну кількість грошей на місяць для купівлі хліба. А хліб має коштувати стільки, скільки він коштує, щоб підприємство було рентабельним і виробляло цей продукт.
Сьогодні наш основний посил для держави у тому, щоб зробити декілька кроків для стабільної роботи хлібопекарної галузі, яка буде гарантувати наявність хліба і не допускати його дефіциту. Треба звернути увагу на вирощування жита, тут якраз без урядової програми підтримки виробників жита не обійтися. Хлібопекарна галузь потребує також бронювання персоналу, щоб було кому працювати. Жінки не можуть замінити багато процесів, на яких стояли чоловіки. Ми просимо, щоб хоча б 75% працівників могли мати бронювання. Крім того, галузь потребує безперебійного забезпечення електроенергією і газом. Усе це впливатиме на собівартість хліба, для того щоб він був і не зростав у ціні.