Ілюстративне фото: Покровська МВА
"Це дуже технологічна війна"
Яка зараз ситуація у зоні відповідальності вашої бригади? Як ситуація змінилася останнім часом? Що змінилось у тактиці дій противника?
Ситуація залишається складною. Противник, як і в минулі місяці, намагається інфільтруватися, тобто проникнути крізь наші захисні порядки, пройти далі й закріпитися. Ситуація змінюється кожного місяця. Це дуже технологічна війна, обидві сторони постійно застосовують якісь нові технології, нові засоби ураження. Зокрема, противник почав також застосовувати наземні роботизовані комплекси, ми бачили це на нашому напрямку. Війна 2025 року дуже динамічна, зміни йдуть постійно. Противник створює постійний тиск по всій смузі лінії бойового зіткнення (ЛБЗ), і наш напрямок не є винятком.
"Ворог використовує тактику інфільтрації — просування малими групами"
Щодо штурмів російських окупантів. Вони залишаються в категорії малих піхотних груп, якими противник намагається рухатися майже на всіх ділянках фронту, чи ворог використовує техніку? Бійці з різних напрямків розповідають, що ворог украй рідко використовує важку або легку техніку, адже вона малоефективна з огляду на активність безпілотників.
Так, це справедливо сказати і по нашій смузі відповідальності. Війна характерна тим, що є дуже велика кілл-зона, де противника можна виявити заздалегідь, підготувати сили й засоби — і дуже ефективно уразити. Ми бачили, як противник у липні намагався пройти невеликою кількістю броньованої техніки, але залишив ці наміри, тому що техніка були знищена ще на підступах. Виявлення цієї техніки з обох сторін — це справа, якою постійно займається велика кількість військовослужбовців. Техніку виявляють ще на підступах і знищують. Також інженерні загородження дуже ускладнюють або роблять неможливим рух такої техніки. Це і протитанкові рови, і так звані "зуби дракона", і "путанка" (малопомітне дротове кількаярусне загородження — ред.), тобто противник скутий у своїх силах та засобах. Саме тому ворог використовує зараз тактику інфільтрації, намагається малими піхотними групами просунутися. І так виглядає ця війна на сьогодні.
"Інженерні загородження дуже допомагають"
Як показали себе згадані вами інженерні рішення? Здавалося б, це не щось надсучасне, надтехнологічне, але ці засоби справді допомагають уповільнити ворожі штурми?
Так, звісно. Інженерні загородження дуже допомагають. Я бачив на власні очі, як противник намагається подолати протитанковий рів, несе за собою драбини на штурм. Але ж нести драбину — це дуже збільшує виявлення противника. До того ж ці драбини досить важкі, і, щоб подолати протитанковий рів, ворог інколи робить відчайдушні спроби. Наприклад, декілька військовослужбовців, як по естафеті, несуть бійця гинути. Це дуже страшна картина. У тому ж таки протитанковому рові залишається багато тіл противника. Так само можу сказати про "путанку". Особливо коли вночі противник пересувається у термоковдрах. По-перше, в них важко пересуватися, по-друге, темрява, ти закутуєшся з голови до ніг — і нічого не бачиш. Я бачив кілька разів, як вони заплутуються у "путанці" і стають легкою ціллю для наших дронарів. Тобто — інженерні загородження дуже допомагають.
По дронах — паритет
А з якого боку летить більше дронів — з нашого чи з ворожого?
Це важко сказати. Наразі ми маємо паритет. Плюс-мінус, однакова кількість. У нас тут досить стала ситуація, позиційна війна, і ми маємо паритет з противником. Є вдалі дні, коли наших дронів більше, а буває і навпаки.
"Логістика в районі Покровська дуже ускладнена"
Ви згадували, що логістика досить важка. І вона ускладнюється через можливості росіян запускати ті ж таки дрони. Чи вдається знаходити нові дороги? Взагалі, наскільки складно зараз доїхати до Покровська? Чи можемо ми сказати, що ворог з повітря контролює наші логістичні шляхи?
Логістика дуже ускладнена для обох сторін. У ворога логістика така сама, як і у нас. Доїхати до Покровська безпечно — неможливо. Це має бути дуже захищена броньована ціль, для якої треба ретельно спланувати операцію, врахувати погоду, час доби, контролювати небо засобами ППО тощо. Тобто має бути ціла спланована операція, щоб доїхати до Покровська.
"Якість особового складу у противника не дуже висока"
Бувають випадки, коли російські загарбники йдуть у наступ без бронежилетів і касок. Як часто це відбувається і чому?
Якість особового складу у противника не дуже висока. Це характеризується тим, у першу чергу, що зараз російські окупанти використовують у штурмових групах бомжів, алкоголіків, наркоманів, туберкульозників, СЗЧ-ників тощо. Це люди не дуже вмотивовані, до того ж вони мають певні вади по фізичному здоров’ю. Отже, маючи навантаження приблизно 60 кг на собі, вони здебільшого його скидають по маршруту. Таке трапляється дуже часто, тому що ці люди неспроможні виконувати якісь фізичні вправи.
Як під час Першої світової
Чим продиктована тактика переходу на малі піхотні групи? Тим, що дронів стало більше? Чи ворог не має вже стільки техніки?
Треба дивитися історію, коли ця тактика була вперше запроваджена. Це була Перша світова війна і така ж ситуація зі сталим фронтом — позиційна війна, коли жодна зі сторін не може зробити прорив і вийти на оперативний простір. На мій погляд, це єдиний можливий зараз засіб пересування на ЛБЗ. Саме така інфільтрація унеможливлює скупчення великої кількості особового складу, використання великої техніки, яка може бути вражена не тільки дронами, адже у нас є дуже точна артилерія. Крім того, ми маємо інженерні загородження, і певні маршрути противника відомі заздалегідь. Можна пристріляти перехрестя, розуміти, де буде проходити ворожа колона, і дуже влучно уразити її тією ж таки 155-мм гарматою.
"70-80% ураження противника відбувається саме засобами БПЛА"
Від бійців доводилося чути думку, що як такої сталої ЛБЗ на деяких напрямках немає. Чому така ситуація? За рахунок чого це змінилося?
Це війна, яка характеризується саме малими групами. Малі піхотні групи, наприклад, спостерігають і виявляють противника, тому що основний засіб ураження — це ударні дрони. Тобто 70-80% ураження противника відбувається саме засобами БПЛА. Відтак робити великі скупчення особового складу, захисні ланки, великі спостережні пункти немає жодного сенсу. Бо туди просто прилітає КАБ — і що далі? Важливо розосереджувати особовий склад. На нашій смузі відповідальності ми обороняємо саме Покровськ, а отже, це будинки, висоти, наш особовий склад тримає лінію і перебуває там, де має перебувати.
"Покровськ для росіян — суцільна м’ясорубка"
Днями Президент України Володимир Зеленський говорив, що термінові плани російських загарбників передбачають захоплення Покровська за будь-яку ціну. Чи можна сказати, що зараз збільшилася кількість атак? Чи залишаються сталими сили та засоби ворога, або ж відбувається поповнення?
Я би назвав Покровськ для росіян суцільною м’ясорубкою. Прибувають нові підрозділи. Але покровський штурмовик із російської сторони живе на ЛБЗ десь тиждень максимум. Стільки часу йому потрібно, щоб пройти пішки від Селидового, зробити привал десь на південних околицях Шевченкова, якось перегрупуватися і йти далі. Цей шлях займає десь тиждень, і за цей тиждень штурмовик буде знищений. При такій кількості втрат, яку зараз мають росіяни, вони постійно отримують поповнення. Але це поповнення — дедалі нижчої якості.
