Ілюстративне фото з відкритих джерел
"На випадок подальших ударів потрібно мати страховий запас газу — додатково в обсязі до 2 млрд кубометрів"
Що відомо на сьогодні про газ у наших газосховищах? Чи вистачає наявного газу для проходження цього опалювального сезону?
Станом на сьогодні у підземних сховищах зберігається стільки газу, скільки планував закачати Кабмін на початок опалювального сезону. Якщо враховувати газ тривалого зберігання, то зараз у сховищах 13,2 млрд кубометрів газу. Але проблема ускладнилась, оскільки росіяни почали достатньо часто атакувати об’єкти українського газовидобутку, який мав упродовж опалювального сезону забезпечувати додаткові надходження цього ресурсу для потреб наших споживачів. І на той випадок, якщо ворожі удари триватимуть, а група "Нафтогаз" та інші учасники ринку не зможуть надійно захистити свої об’єкти від атак (адже якщо у вас захист другого рівня, але об’єкт атакують десятки засобів ураження, то інженерно-технічний захист може лише зменшити шкоду від удару, а не повністю її нейтралізувати), було вирішено додатково придбати газу — приблизно 30% від того, що вже було закуплено. Тобто не йдеться про те, що потрібно ще докупити 4,6 млрд кубометрів газу, як про це кажуть деякі журналісти. А мова про те, що потрібно додатково до тих обсягів газу, що вже є, на випадок подальших ударів та пов’язаних із цим проблем, мати страховий запас — додатково в обсязі до 2 млрд кубометрів. Саме для цього обговорюється додаткове кредитування з боку наших європейських партнерів. Нібито домовленість про додаткові кошти вже є, а також відомо, хто може надати ці обсяги газу, в тому числі це може бути і газ у скрапленому вигляді, наприклад, від американських партнерів.
"Для об’єктів критичної інфраструктури найважливіший активний захист"
У такому разі ворог може робити ставку на те, щоб Україна не могла транспортувати газ та розподіляти його по своїй території. Наскільки для ворога зрозумілі наші мережі транспортування та розподілення газу та як швидко ми зможемо реагувати на можливі пошкодження інфраструктури?
Є розуміння того, що і як потрібно захищати. І йдеться тут не лише про інженерно-технічний захист, а й про активний захист. Не просто так це питання розглядалося не в Міненерго, не в Антикризовому штабі, не в Штабі захисту енергетики України, а саме на Ставці Верховного Головнокомандувача. Буде визначено сукупність заходів, які необхідно вжити для захисту об’єктів критичної інфраструктури, і насамперед мова йде про активний захист. Чим менше дронів та інших засобів ураження долітатиме до критичних об’єктів, тим краще працюватиме захист на таких об’єктах. Отже, сховати об’єкти від росіян неможливо, але зменшити шкоду, знизити ймовірність ураження шляхом застосування антидронових засобів-перехоплювачів, засобів РЕБ тощо, поєднавши це з інженерно-технічним захистом та страховим запасом газу, цілком можливо. І це гарантує проходження опалювального сезону, хоча не гарантує окремих аварійних вимкнень, зокрема, і газопостачання, тому що шкода все одно буде завдана, бо ворог не збирається зупинятися. Громадам також варто подбати про резервні запаси газу.
"Якнайшвидше скасувати усі податкові збори з того обладнання, яке буде завозитися в Україну"
Під час Ставки було розширено параметри резервів, зокрема, це "стосується обладнання та конкретних напрямів спілкування з партнерами, які можуть підтримати необхідною номенклатурою енергетичного обладнання". Про яке резервне обладнання тут ідеться і хто може нам його надати чи продати?
Це обладнання, яке енергетики називають особливо вразливим. Йому завдається найбільшої шкоди. Це трансформатори, автотрансформатори, різноманітні засоби контролю, автоматизації, які забезпечують контролювання всіх параметрів під час транспортування та розподілу як електричної енергії, так і природного газу. Це звичайні компресори, якщо йдеться про газокомпресорні установки. Насправді перелік цього обладнання складає кілька десятків сторінок. І зараз дуже важливо, щоб до цих заходів долучилися і наші депутати, і Кабмін, тому що необхідно задіяти кошти Фонду енергетики України, а туди потрапляють кошти лише на закупівлю саме енергетичного обладнання. Тобто не виділяються кошти, наприклад, на оплату ПДВ, ввізного мита чи будь-яких інших податків з того обладнання, яке передається Україні. А якщо передаються гроші на закупівлю цього обладнання, то, знову ж таки, не може бути якихось податкових відрахувань, тому що тоді втрачається цільове спрямування цих коштів — і наші донори просто не можуть їх надати, бо це порушує їхні зобов’язання перед їхніми платниками податків. Таким чином, потрібно якнайшвидше забезпечити скасування усіх податкових зборів із того обладнання, яке буде завозитися в Україну та яким будуть лагодити майбутні пошкодження мереж і систем.
"В останні 10-15 років конкурентом трубопровідному став скраплений газ"
Уряд має розуміння, де взяти 2 млрд кубометрів газу та кошти на них. Потенційно, у кого ми можемо цей газ купити? І чи будуть вільні потужності газу в той момент, коли він нам буде потрібен?
Зараз ринок газу — глобалізований. Якщо раніше більшість імпортерів були прив’язані до трубопроводів, тому і Європа так залежала від російської газової голки, то в останні 10-15 років конкурентом трубопровідному газу став газ скраплений. Відтак зараз немає якихось проблем у тому, щоб знайти газ на ринку, його достатньо. Але — чим швидше ми його закупимо, тим краще, тому що газ є сезонним товаром, і під час опалювального сезону ціни будуть зростати. Тому чим швидше буде закуплено страхові обсяги, тим це буде дешевше і для українських платників податків, і для енергетичних компаній, які повинні сплачувати відсотки по кредитах.
.jpg)
Геннадій Рябцев. Фото: uacrisis.org
"Ніяких змін ціни електроенергії та природного газу для побутових споживачів не передбачається"
Чи вплине цей момент на ціни у платіжках українців?
Якщо говорити про платіжки, то наш уряд не планує змінювати ціни на електричну енергію як товар і на природний газ як товар, відповідно — тарифи за транспортування та розподіл електроенергії та газу також не зміняться. Це зафіксовано, тому ніяких змін ціни електроенергії та природного газу для побутових споживачів не передбачається, щонайменше до закінчення опалювального сезону, тобто десь до травня. Зараз йдеться лише про подорожчання енергоносіїв для промисловців, особливо для тих, хто використовує газ як сировину для виробництво своєї продукції. Це здебільшого хімічні підприємства. Цей ринок у нас не є конкурентним, на жаль, тому можуть бути суттєві обмеження у можливостях української хімічної промисловості.
"Потрібно понад 500 когенераційних установок потужністю від 10 МВт кожна"
Росія почала атакувати конкретні об’єкти газопередачі, які забезпечують міста. Що це за конкретні об’єкти і чи припускаєте ви, що для деяких населених пунктів можуть виникнути проблеми з теплопостачанням? Адже фізично газ може бути, але шлях його транспортування — перебито.
Тактика ворога полягає в концентрованих ударах в основному дронами типу "Шахед" по тих об’єктах, до яких він може дотягнутися. Це здебільшого об’єкти розподілу електричної енергії, тобто трансформаторні підстанції та теплоелектроцентралі — підприємства, які забезпечують містян тепловою енергією. Протидіяти цьому можна шляхом передусім активного захисту, бо енергетики не можуть захистити величезні об’єкти, теплоелектроцентралі, лише інженерно. А також це треба робити шляхом створення резервних систем автономних джерел живлення, які дадуть змогу перемикати споживачів на інші маршрути енергопостачання. Тут варто згадати про когенераційні установки, про встановлення яких багато хто говорив. Але виявилося, що дуже довгий шлях від їхнього проєктування до введення в експлуатацію. Саме для скорочення цього шляху було створено Штаб захисту енергосистеми. Є величезна кількість проблем, які треба вирішувати оперативно, а іноді в ручному режимі.
У Київській області до кінця року планують запустити 18 когенераційних установок загальною потужністю 9 МВт, а загалом у регіоні працює понад 30 таких установок. А що відомо про забезпечення інших регіонів когенераційними установками?
Таких установок потрібно не 30 і не 50, а понад 500. І потужністю — від 10 МВт кожна. У нас забули, що таке одна когенераційна установка потужністю 50 КВт. Це один багатоквартирний будинок. А скільки таких будинків є? Тому потрібно, щоб цієї розподіленої генерації було по Україні щонайменше 2 ГВт. Наголошую, що Кабмін має якомога швидше спростити приєднання цих установок до мережі, здешевити його, а органи місцевого самоврядування мають нарешті приєднати ці установки.
