Голова НАЗК Віктор Павлущик. Фото: facebook/NAZKgov
Віктор Павлущик: "Щоб діти не вчиняли корупційні дії не тому, що заборонено, а тому, що це суперечить їхнім переконанням".
Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Віктор Павлущик розповів про пріоритетні напрями які будуть закладені в новій Стратегії розвитку доброчесності в освіті на 2026–2030 роки та основні виклики її впровадження в освіту: "У стратегію освіти однозначно будуть закладені вектори діяльності, що стосуються роботи в школах, професійно-технічних закладах та в університетах. Це якщо говорити про конкретні об’єкти, де це буде здійснюватися. Також основним вектором буде робота шляхом застосування практики на конкретному прикладі та робота через оточення, через суспільство, де буде забезпечена комунікація для розбудови доброчесності серед школярів, учнів, які навчаються у цих закладах. Потрібно розуміти, що саме питання освіти в розрізі можливих корупційних ризиків та проявів є важливим та актуальним у кількості перетинів суспільства із цією сферою. А сфера освіти, охорони здоров’я – це такі надважливі сфери, з якими люди стикаються щодня, і вони є найпоширенішими в Україні. Тому важливо розуміти, в який бік краще рухатися щодо конкретних проявів ― у бік прозорості, відкритості, розбудови доброчесності людей, адже учні змінюються, переходять зі школи у виші, а викладачі залишаються. Тож важливою є робота з викладачами. Найосновнішим викликом є питання, максимально широке та філософське, це світогляд. Це найбільша мета і найбільша проблема, бо необхідно працювати з тим, щоб змінити світогляд людей на користь того, що доброчесність ― це нормально, жити правильно і чесно ― це нормально. І щоб у наших дітей сформувалось відчуття того, що не вчиняти корупційні дії ― це не тому, що заборонено, а тому, що це суперечить їхнім переконанням".
Про формування доброчесності змалечку
Бути чесним ― здається, просто. Але насправді це риса, яку потрібно виховувати ще з дитинства. Коли ж саме варто починати говорити з дітьми про доброчесність і як це робити правильно, розповів Віктор Павлущик вже як досвідчений батько: "Маючи трьох дітей, я впевнено можу сказати, що починати можна з того часу, коли дитина вже чітко розуміє, що ти їй говориш. І далі ― це те, що дитина повторює за тобою. Йдеться про твій приклад. Отже, починати треба не з садочка і школи, а від самого початку виховання дитини. Від найменшого віку".
Антон Атаманчук про виховання доброчесності у школярів, власний приклад та вплив цифрового контенту
Школа ― це невелика модель суспільства. Саме тут учнівство починає формувати прийнятну поведінку та своє перше уявлення про соціальні норми. Тому важливо, аби цінність доброчесності, поряд з іншими цінностями та чеснотами, виховувалась змалечку, починаючи зі шкільної парти. Цього діти мають вчитися не з підручників, а з прикладів поруч. Вчитель початкових класів та освітній блогер Антон Атаманчук розповідає, для чого треба почати виховувати доброчесність ще з молодших класів: "Для того, щоб Україна процвітала як європейська держава з відповідними стандартами та рівнем життя, необхідно формувати доброчесність в учнів, щоб у подальшому вони жили за цими принципами і створювали ту Україну, про яку ми всі мріємо. Учитель відіграє безпосередню роль у формуванні культури доброчесності. Одних пояснень замало, потрібен власний приклад, приклад інших людей, яких ми можемо залучити, а також тих людей, які оточують дитину. Щодо особисто мене, я перш за все чесний із дітьми, і коли вони відчувають цю чесність, то сприймають її ― і так само чесно ставляться до мене. У своїй роботі ми часто використовуємо моделювання ситуації, коли ми програємо різні сценарії, аналізуємо їх і визначаємо найкращий спосіб вирішення того чи іншого питання. Важливо розуміти, що ставлення дітей до доброчесності змінюється під впливом соціальних мереж чи цифрового контенту. Це залежить від того, який контент споживає дитина. Одна дитина може слухати одних блогерів, а інша ― інших. Якщо у дитини сформовані хороші ціннісні орієнтири в родині, то вона споживатиме якісний і доброчесний контент ― й формувати цю доброчесність у собі. Якщо цього не закладено, то дитина може бути підписана на різні канали з різним типом контенту".
Вчитель початкових класів, освітній блогер Антон Атаманчук. Фото: facebook/Антон Атаманчук
Олег Слушний про шкільний хаб та важливість спільнодії
Шкільний хаб ― це сучасний простір для розвитку, спілкування та співпраці. Але чим наповнити цей простір, щоб він дійсно сприяв зростанню успішних та відповідальних громадян? Про свій шкільний хаб та його головні завдання розповів директор Вінницького ліцею № 20 і переможець Global Teacher Prize Ukraine 2019 року за підсумками народного голосування Олег Слушний: "Ми стали хабом у січні 2025 року. Основне покликання хабу ― навчати доброчесності інші заклади освіти і, зокрема, реалізовувати такі практики у себе в закладі. Насправді вчити доброчесності потрібно змалечку і саме Офіс доброчесності НАЗК має велику кількість успішних практик, які вони популяризують абсолютно безкоштовно. І будь-який заклад освіти може скористатися для початку саме такими практиками, а потім вже синтезувати власні. Дуже важливо будувати партнерські відносини з усіма учасниками освітнього процесу, але головне ― не втрачати довіру саме здобувачів освіти. І робити це в межах не якогось певного періоду або заходу. Важливо не втрачати місточок довіри між учасниками освітнього процесу. Діти є тими індикаторами, які одразу показують, чи є вдалими впровадження тих чи інших політик та проєктів. Насправді діти ― це партнери. І якщо не втрачаєш партнерську підтримку, то реалізація проєкту буде успішною. Тому надзвичайно важливо, щоб діти були співучасниками, щоб була спільнодія для усіх. Шкільні правила не обмежують, а відкривають можливості для розвитку учнів. І формування спільних правил передбачає залученість усіх груп. Діти, дорослі, здобувачі освіти, їхні батьки, педагогічний колектив можуть опрацювати велику кількість різноманітних правил і дійти згоди у дотриманні цих правил. І це дуже важливо робити у спільнодії".
Директор Вінницького ліцею № 20 Олег Слушний. Фото з відкритих джерел
Поліна Гомбалевська про студентство
Молодь ― рушійна сила будь-яких змін і суспільних трансформацій. Саме студенти сьогодні задають тон у формуванні культури доброчесності ― у навчанні, громадській активності та щоденних рішеннях, що визначають майбутнє країни. Як це відбувається на практиці, розповіла Президентка Української асоціації студентів Поліна Гомбалевська: "Доброчесність повинна стати нашим принципом і невід’ємною частиною всього суспільства. Якщо фокусуватися на студентському середовищі, то ми дуже часто говоримо про принцип студентоцентризму. Це коли студент є головним учасником освітнього процесу і ми говоримо про те, що освітнє середовище має реалізовуватися з уваги до потреб студента як ключового учасника освітнього процесу. Але в контексті доброчесності, повертаючись до тези, що вона має стати стовпом всього українського суспільства, треба сказати, що університети відіграють таку роль: коли вони виховують студентів, то ніби зрощують активних, свідомих, чесних громадян нашої країни. І відповідно, це важливо для всієї освітянської спільноти. Дуже доречно, що на сьогоднішній події ми говоримо інтегрально про доброчесність зі шкільних лав, закладів фахової передвищої освіти, професійної освіти і до університетів. Саме в університетах молодь проходить ланку формування ― вони формуються як громадяни держави, як особистості, і тому дуже важливо, щоб у закладах освіти було створено такий простір, який пропагуватиме принципи доброчесної поведінки та прозорості в освітньому середовищі. Тенденція усвідомлення, що доброчесніть є важливою, в цілому іде вгору, зростає. Зараз у нас є багато таких університетів, які стають прикладом і створюють таке середовище, куди ти потрапляєш і навіть думки не виникає, що ти можеш сам списати чи комусь дати списати. Ці моменти одразу обговорюються для студентів та викладачів. Це Київська школа економіки, Український католицький університет, університети-партнери проєкту НАЗК, тобто прозорі університети. Коли абітурієнт входить у це середовище, то він розуміє, що у нього просто немає вибору ― за списування він буде покараний. Треба розуміти, що коли зараз ми зрощуємо студентську молодь і в хорошому сенсі нав’язуємо ці принципи, то є ще питання, а як себе поводять викладачі, як поінформована викладацька спільнота, чи розділяє вона ці принципи. А також чи підтримується створення такого простору представниками адміністрації університету. Тобто йдеться про синегрію. Для того, щоб зміцнювати тенденцію про доброчесність як ключовий для нас принцип, ми повинні забезпечувати і підтримувати синергію на всіх рівнях".
Президентка Української асоціації студентів Поліна Гомбалевська. Скриншот із відео
Орест Степаняк про шкільне харчування
Якщо запитати у дитини, що їй запам’яталось найбільше зі шкільного дня, у більшості відповідь буде перерва та їдальня. Тому на форумі про освіту увагу було приділено і презентації реформи шкільного харчування. Про її особливості докладно розповів керівник Команди реформи шкільного харчування Орест Степаняк: "Реформа шкільного харчування в Україні стартувала ще у 2020 році, за ініціативи пані Олени Зеленської. І на сьогодні це вже великий національний проєкт з власною стратегією, яка була ухвалена урядом у 2023 році з чотирма основними стратегічними цілями і з доволі непоганими результатами. Ключове завдання реформи ― дати їжу дітям у закладах освіти, бо багато де її не було, або школярі не були охоплені гарячим харчуванням. Причому дати цю їжу в рівному доступі для всіх дітей, незважаючи на те, чи дитина навчається у великому місті, чи у віддаленому селищі. Отже, реформа шкільного харчування ― це чотири стратегічні цілі: 1) спроможність громад забезпечувати це харчування; 2) модернізація інфраструктури, відновлення кухонь та їдалень; 3) кадри, тобто підвищення кваліфікації кухарів; 4) промоція здорового харчування. На сьогоднішній момент ми маємо досить непогані результати. Понад 1,8 млн дітей цьогоріч забезпечені гарячим харчуванням завдяки фінансуванню державної програми, а також співфінансуванню місцевих громад. Велика частка шкільних кухонь вже пройшли модернізацію, є абсолютно сучасними з гідними умовами для кухарів та дітей. І постійно проходить підвищення кваліфікації кухарів. Звісно, роботи дуже багато, бо мережа українських шкіл дуже велика ― понад 10 тис. закладів освіти. Але робота триває, і найважливіше сьогодні ― об’єднання усіх стейкхолдерів: і батьків із дітьми, і безпосередньо управлінців освіти та директорів шкіл на місцях, які хочуть це впроваджувати. Цьогоріч відбулися зміни до нормативної бази. Є постанова уряду №35, яка регламентує усе харчування у закладах освіти, від нутріціології до моделей організації харчування. І от цьогоріч врегульовано питання харчування в укриттях. Залежно від терміну перебування дитини в укритті, заклад освіти має забезпечувати укриття продуктами довготривалого зберігання, наприклад, пакетованими продуктами, соками, молочними продуктами типу йогуртів. Але також школи, які мають можливість, організовують і видачу гарячої їжі в укриттях, де така можливість передбачена. Тобто сьогодні у шкільному харчуванні можуть застосовуватися різні моделі ― як приготування їжі безпосередньо у школі, так і доставка готової їжі до школи. Таким самим методом може бути доставлена їжа до укриттів, в яких є можливість організувати їдальню. Треба сказати, що немає універсального меню, а є універсальні вимоги до нутріціології, тобто калорійність, білки, жири, вуглеводи ― так звана "здорова тарілка", з якої має бути сформоване меню. Яке зробити меню ― це право кожної громади і навіть школи. На місцевому рівні такі меню погоджуються із Держпродспоживслужбою. Діти реагують по-різному, тому що ми на сьогодні маємо дуже неоднорідне покриття якості. Тому тут дуже важлива залученість управлінців на місцях. Ми говоримо про 4 млн дітей у закладах освіти, це понад 10 тис. шкіл і до 10 тис. дошкільних навчальних закладів. Тому процес реформування тривалий. Ми маємо продовжувати роботу, щоб якість харчування була нормою ― коли ми приймемо, що це стандарт".
Керівник команди реформи шкільного харчування Орест Степаняк. Фото з відкритих джерел
Доброчесність в освіті ― це не лише дотримання правил, а насамперед формування внутрішніх цінностей, які допомагають людині бути чесною, справедливою та відповідальною. Її важливо розвивати змалечку, адже саме в молодшому віці закладаються основи світогляду, ставлення до праці, навчання та інших людей. Коли діти з ранніх років розуміють значення правди, поваги й справедливості, вони виростають громадянами, здатними приймати етичні рішення та поважати закон.
