Дрон-перехоплювач. Фото: facebook.com/Brave1ua
Не вистачає не лише дронів-перехоплювачів, але й пілотів
Пане Анатолію, пропоную спочатку поговорити про роль дронів-перехоплювачів. Які завдання вони виконують і чому вони зараз є настільки важливими для нашої протиповітряної оборони? Й чи справді їх бракує, як наголосив Президент?
Масове застосування ударних безпілотників типу "Шахед", дешевих засобів ураження, робить економічно невигідним використання класичних систем ППО європейського зразка. Вартість одного пострілу суттєво дорожче за, наприклад, вартість дрона. Зрозуміло, що наслідки від удару можуть бути набагато більшими, але треба розуміти економіку війни на виснаження, яку веде РФ. Тому треба говорити про наявність більш дешевого інструменту. В даному випадку ми спочатку активно використовували мобільні вогневі групи (й зараз їх використовуємо), але зміна тактики застосування — проліт на великих висотах, збільшення напрямків руху ударних безпілотників — призводять до того, що треба шукати дешеве рішення, але достатньо ефективне для великої кількості ударних БПЛА.
Саме тому спочатку були застосовані дрони проти розвідувальних дронів, які використовуються на меншій швидкості. Після відточування навичок ми почали працювати безпосередньо по дронах типу "Шахед".
Окрім просто зауваження, що не вистачає дронів, треба також казати, що не вистачає й пілотів. Адже ми заходимо вручну на повітряний засіб, щоб перехопити його. Є, звісно, дрони, які мають систему наведення, коли відбувається фіксація по відеоканалу, але, тим не менше, треба казати, що в будь-якому випадку до сектора, де працює або де треба знищити "Шахед", ми відпрацьовуємо в ручному режимі.
Тож я би казав не тільки про збільшення кількості, але й збільшення технологічності використання дронів. Треба брати приклад з тих же Данії, Швеції, які активно почали насичувати сили оборони тактичними засобами радіолокації. РЛС "Жираф", яка має в середньому до 20 км по малих, малорозмірних, малопомітних цілях, а якщо ми кажемо про FPV-дрони, то — близько 2-5 км виявлення. При цьому цими РЛС активно насичують країни свої сили оборони для того, щоб створювати більш зрозумілу тактичну обстановку проти таких диверсійних груп, як, наприклад, заліт дронів. Тому можна казати, що наступним буде командне наведення наших дронів, коли ми будемо використовувати засіб радіолокації, який буде давати чітку координату. В даному випадку виліт дрона до точки, де треба перехопити, буде відбуватися за рахунок наявних координат та зможе використовуватися в автоматичному режимі. Додатково можна казати про наведення, теж в командному режимі, або захоплення на останній милі. Безумовно, зараз є деякі автопілоти, які доводять дрон до сектора, але тут питання в тому, що нам потрібно з такою навалою з боку РФ активно наситити велику кількість території різноманітними дронами-перехоплювачами, які би згідно свого радіуса дії перекривали усі сектори.
Потрібно перекривати не ті діапазони, які зараз використовує ворог, а всі можливі модернізації меж звʼязку
Ви зазначили, що для того, аби застосування цього типу зброї було ефективним, треба наситити всі ділянки, де "шахеди" можуть пролітати, РЕБами, тобто засобами радіоелектронної боротьби. Якщо можна, прокоментуйте, будь ласка, нестачу РЕБів.
Тут треба казати про те, що ми активно працюємо по каналах навігації, проте не треба забувати про появу меж звʼязку "шахеда". Пригадаймо влучання в локомотив на Житомирщині, влучання на Сумщині, влучання в мобільну вогневу групу на Чернігівщині. Про що це каже? Про те, що окрім каналів навігації, треба перекривати й інші канали звʼязку, які може використовувати ворог. В даному вигляді вперше представлена система РЕБ “Покрова”, що передбачала перекриття всіх можливих діапазонів для використання.
.jpg)
Анатолій Храпчинський. Фото: facebook/anatolii khrapchynskyi
Тут важливо швидко налагодити можливості щодо розгортання іншого ешелону протидії — проти меж звʼязку. В даному випадку треба казати не про перекриття тих діапазонів, які зараз використовує ворог, а перекриття усіх наявних можливих модернізацій меж звʼязку. Тоді ми просто змусимо ворога відмовитися від напрямку такої роботи.
Зрозуміло, що треба очікувати додатково і Starlink, які ворог активно використовує, і мобільний звʼязок для передачі деяких даних, але це не великі обʼєми інформації, які дозволяють швидко реагувати на будь-які зміни в процесі польоту. Тому, мабуть, йдеться не про нестачу РЕБів, а про відсутність певного ешелону, який би дозволив працювати по межах звʼязку. Треба збільшувати такі можливості.
Пригнічення каналів звʼязку, які можуть бути використані будь-яким дроном, є важливим для міст. Наприклад, на Львівщині нещодавно був використаний fpv-дрон для спроби нанести удар по приватній особі. Тому тут ми кажемо про те, що по своїй суті міста повинні формувати вже системи захисту, які будуть передбачати неможливість використання будь-якого каналу звʼязку у випадку загрози.
"В законодавчих нормах ще дуже багато роботи"
Пане Анатолію, повертаючись до теми, що нам потрібно розширювати виробництво дронів-перехоплювачів, варто згадати і ухвали ВРУ, яка нещодавно ухвалила законопроєкти, які змінили Податковий та Митний кодекси в частині розширення системи пільг для виробників БПЛА. Як ви оцінюєте ці зміни і чи є вони достатніми?
Почнемо з того, що без комплектуючих з Китаю ми не зможемо будувати таку велику кількість різноманітних безпілотників. Щодо комплектуючих, які ми виробляємо, то досі немає програми спрощених податкових канікул для тих, хто починає виробництво таких комплектуючих, які раніше закуповувалися в Китаї. Більше того, в цьому напрямку треба законодавчі напрацювання, які дозволили би, наприклад, відсутність податків для того, щоб компанія могла стати на ноги. Адже конкурувати з китайським ринком дуже складно. В них налагоджене виробництво і вони можуть собі дозволити за рахунок випуску великої кількості продукції робити низькі ціни. Наступний крок: Китай наклав санкції на купівлю деяких комплектуючих напряму з України. Більше того, він наклав санкції на закупівлю комплектуючих європейськими країнами. Йдеться, наприклад, про Польщу, країни Балтії.
Тому більшість українських виробників повинні закуповувати комплектуючі через треті країни, які не ставляться до нас дуже дружно в плані закупівлі цих комплектуючих. Вони ставлять свою націнку за те, що постачають їх. Це суттєво збільшує ціну.
Безумовно, круто, що держава намагається піклуватися, вводить деякі пільги на закупівлі або спрощує податки. Але почнімо з того, що Президент заявляє, що не вистачає кількості дронів-перехоплювачів, недостатньо ми їх виробляємо. Водночас у нас довготривалі контракти існують лише на папері, але ефективно не застосовуються. І тут кожен виробник, який виробляє якийсь дрон, коли йому пропонують роботи дрони-перехоплювачі, повинен бути захищений, що ці контракти будуть постійні, не короткотерміновими, бо в держави сьогодні є гроші, а завтра — ні. Й тут теж треба враховувати ці ризики, коли ми кажемо, що виробники не можуть поставити окремі види озброєння, хоча в Україні біля 2400 виробників, 800 сталих приватних компаній. Тому в законодавчих нормах ще дуже багато роботи.
