Ілюстративне фото: bank.gov.ua
Зараз вигідніше валюту продавати, це повторюваний зимовий тренд
Що наразі відбувається з курсом долара до гривні?
Станом на 11 січня 2025 середній курс купівлі-продажу був 43,04-42,98. У нас кожного року десь до середини січня — я думаю, цього року це може бути десь до 25 січня — надмірна кількість гривні на ринку перетікає у валюту, а це створює попит на валюту. Тобто, коли відбуваються розрахунки, наприклад, в аграрному секторі, потрібно розраховуватися з фермерами, і, відповідно, відбувається потрапляння гривні на ринок. І ця гривня перетікає на валютний ринок, тобто створює дещо більший попит на іноземну валюту. Десь усередині або наприкінці січня цей тренд розвертається в інший бік і починається новий цикл. Наприклад, у березні великі компанії починають сплачувати річні податки, а експортери заводять валютну виручку для того, щоб ці податки сплачувати. Тоді валюти на ринку стає більше, і коли пропозиція на міжбанківському ринку зростає, курс поступово може — по копійці, по 10 копійок — знижуватися. І це триває до червня-липня. Після того, як курс перестав бути фіксованим на позначці 36,56 — знову почали відчуватися ці сезонні коливання. Це добре. Тому що на фіксований курс потрібно витрачати величезну частину золото-валютних резервів, щоб утримувати його на одній позначці. І бізнес тоді не розуміє, як управляти ліквідністю. Наприклад, коли долар дешевший, іноземну валюту вигідніше купувати. Зараз вигідніше валюту продавати. Тому що влітку вона буде коштувати трохи дешевше, і тоді її вигідніше купувати, якщо ви управляєте ліквідністю. І знову ж таки, наступної зими ми знову побачимо тренд на девальвацію.
Долар девальвує, а євро дорожчає — це світова тенденція
Якщо ж говорити про долар і порівняти його з євро, то найбільші зміни в парі євро-долар відбулися після приходу нової адміністрації США. У середині січня 2025 року за 1 євро потрібно було заплатити 1,03 долара США. Тобто, 1 євро — це 1,03 американського долара. І одразу після січня, коли прийшов Дональд Трамп і його адміністрація у Сполучених Штатах, зросла вартість євро або, інакше кажучи, девальвував долар. Найвищий показник був 1,18. Зараз ми бачимо приблизно 1,15-1,16.
Напевно, американська економіка зацікавлена в девальвації долара, тому що, наприклад, товар, який коштував X євро, за 100 доларів стає дешевшим і більш привабливим на міжнародних ринках. Китайці, до речі, правильно відреагували. Вони, побачивши девальвацію долара, штучно девальвували і свою валюту. У них валюта адміністративна, вона не має такої ринкової позиції, як інші валюти.
В Україні ми побачили зміну курсу гривні до долара і до євро пропорційно до того, що сталося на світових ринках. Тому нас часто запитували, як так сталося, що євро дорожчає, а долар стоїть на місці. Це не була дія ні української влади, ні української економіки. Це було віддзеркалення глобальних процесів 2025 року.
Андрій Дубас. Фото: facebook
Інфляція гривні 8% в умовах війни — це дуже хороший показник
Часто нашу владу підозрюють у штучній девальвації гривні, мовляв, ми отримуємо гроші від партнерів у валюті і, якщо девальвувати гривню, то за той самий мільярд євро можна отримати більше гривень. Наприклад, замість 49 мільярдів — 50 мільярдів гривень, і цей додатковий мільярд можна спрямувати на виплати бюджетникам. І виникає підозра, що гривню девальвують спеціально. Це правда?
У 2000-х роках і до початку Революції гідності це справді було так. Але це був дуже непрозорий період для більшості громадян. Курс був 3,40, потім 5,05, його довго тримали, потім — 8. Такі історії призводять до накопичення дисбалансів. А потім у певний момент це "викидається" різким рухом, і хтось до цього готовий, а більшість — ні. Це несправедливо. Якщо ти знаєш тренд, можеш його перевірити в ретроспективі за 10 років і побачити закономірність.
Для експортерів девальвація справді вигідна. Вони продають продукцію — зерно чи інші товари — і отримують більше гривні. Але сьогодні, в умовах повномасштабного вторгнення, головним завданням Національного банку є утримання інфляції. У 2022 році, в перші 9 місяців повномасштабної війни, у нас не було чіткої впевненості, що Україна отримуватиме міжнародну фінансову допомогу в достатньому обсязі для покриття дефіциту бюджету. До повномасштабного вторгнення ми отримували від МВФ приблизно 1,5-1,7 мільярда доларів на рік. А за роки повномасштабної війни допомога бюджету України становить 42-43 мільярди доларів щороку. Це в 25 разів більше. Зараз фінансова підтримка є достатньою, золото-валютні резерви б’ють рекорди — вже 57,3 мільярда доларів. В українській економіці дуже велика імпортна складова — паливо, інші товари. Якщо девальвація посилюватиметься, це безпосередньо впливатиме на інфляцію. Тому Національному банку важливо утримувати її хоча б на рівні до 10%. Це нормально для умов війни.
Зараз НБУ тримає на рівні 8%. Але ж сколихнуло суспільство, коли в проєкті бюджету ще 2025 року, тобто в жовтні 2024-го, заклали прогноз, що долар до кінця року буде 45. Зараз вони спрогнозували вже 45,7. І нам доводиться пояснювати, що така девальвація не те що неприпустима, вона знівелює всі ті старання, щоб утримати інфляцію. І я не думаю, що Національний банк дозволить такий різкий крок на девальвацію, щоб нівелювати всі досягнення щодо інфляції в межах до 10%.
В Україні ціль інфляції була визначена як 4-6%. Вона у нас залишилася, але, звичайно, поправка на те, що ми перебуваємо в умовах повномасштабної агресії Російської Федерації, суттєво впливає. Нацбанк у своєму трирічному плануванні повідомив, що вони намагатимуться досягти цільової інфляції в 5 плюс-мінус 1% у 2027 або 2028 роках.
А чи це може відбутися? Є два переломні фактори, які можуть вплинути як у плюс, так і в мінус. Наприклад, завершується війна, і в Україну повертаються 8-10 мільйонів людей, відбувається величезний приплив інвестицій — це одна історія. А з іншого боку, уявіть, якщо Україна починає отримувати все менше військової та фінансової допомоги у протистоянні з Російською Федерацією. Ці сценарії не дозволяють адекватно планувати на такий довгий період. Тому щодо інфляції скажу: 8% — це дуже хороший показник. Він, безумовно, був досягнутий, зокрема, завдяки діям Національного банку, але водночас він завжди оцінюється в порівнянні — рік до року. Минулого року у нас був вищий приріст інфляції, і фактично, коли ціни зростають повільніше, ніж рік тому, цифри показують хороший результат. Я вважаю, що досягнення Нацбанку тут справді хороші. Але чи може цей тренд розвернутися в інший бік через, наприклад, незначне підвищення курсу долара чи євро до гривні? Безперечно, може. І тому їм доведеться це утримувати.
Щороку НБУ може накопичувати 4-5 мільярдів доларів у золотовалютних резервах
Ви сказали, що міжнародні валютні та золотовалютні резерви у нас сягнули досить значної суми. Як вдається накопичувати валюту і золото?
НБУ акумулює золотовалютні резерви завдяки міжнародній фінансовій допомозі, тому що ці кошти надходять на рахунки уряду в валюті. Уряд не може оперувати валютою, оскільки в Україні гривня, і йому потрібно зробити обмін. Це можливо тільки в НБУ. НБУ продає гривню, купуючи валюту, і таким чином збільшує обсяги золотовалютних резервів. Тож накопичення золотовалютних резервів відбувається переважно завдяки міжнародній допомозі. Але при цьому і відбуваються витрати золотовалютних резервів на купівлю палива, генераторів, критичного чи некритичного імпорту. В Україні зараз рекордна купівля імпортних автівок та інших товарів. Ми не можемо людям заборонити купувати те, що вони хочуть. Якщо людина накопичила кошти, а української альтернативи товару немає, це теж треба розуміти. Тому витрати є. Але щороку, за надходження близько 42 мільярдів доларів допомоги та імпортні витрати, у Нацбанку все одно залишається 4-5 мільярдів "у плюсі". Таким чином, за чотири роки це можна порівняти: перед повномасштабним вторгненням у нас було близько 27 мільярдів резервів. Якщо чотири роки по 5 мільярдів — це плюс 20. Приблизно. І це дуже добре, бо фактично сьогодні Нацбанк може визначати, який курс він може собі дозволити в нинішніх умовах. Є багато дискусій, бо в медіа з’являються повідомлення про нібито заклики до девальвації, але, на мою думку, Нацбанк тримає тут правильну лінію. По-перше, він не фіксує курс на одній позначці і не витрачає бездумно золотовалютні резерви. По-друге, він зберігає довіру. Бо ми не знаємо, що може статися завтра, і йому потрібно мати можливість згладжувати ці піки.
"Заощадження у кілька кошиків"
Що варто українцям нині роботи з валютою?
Я рекомендую розкладати заощадження в кілька кошиків, не тримати все в одному. Якби громадянин у 2022 році, перед повномасштабним вторгненням, коли курс був 29,7, мав 100 тисяч гривень, поміняв їх на долари або поклав на депозит і постійно пролонговував його під високі відсотки — 14-16%, — то перевага депозитів або ОВДП склала б близько 20-25% у порівнянні з простим зберіганням валюти. Тому я вважаю, що частину коштів можна тримати у валюті — і в доларах, і в євро, можливо, більше в євро. Бо якщо виникає потреба переїжджати чи тимчасово рятуватися від воєнних дій, варто мати валюту, яка буде зручнішою. Водночас депозитні сертифікати та ОВДП вже три роки поспіль показують дуже хороший результат — 16-17% річних.
