Теплопункти у Києві та Київській області. Фото: redcross.org.ua
Теплопункт – це зменшена версія "Пункту незламності"
Які теплопункти Український Червоний Хрест облаштував в Києві? Як вони працюють?
Андрій Познякевич: Залишається потреба в залученні Українського Червоного Хреста, його спроможностей та волонтерів через те, що обстріли не припиняються, інтенсивність і кількість їх лишень зростає. Від того зростає потреба цивільного населення не тільки в допомозі по подоланню наслідків цих обстрілів. Що стосується теплопунктів, пунктів обігріву, ми цей формат сервісу, або послуги, або активності почали планувати і тестувати ще в 2023 році, розуміючи, що зимовий опалювальний період буде нелегким ще тоді, після масованого обстрілу, який відбувся в жовтні 2022 року. І вже тоді ми відчули на національному рівні важливість надавати альтернативні джерела енергозабезпечення, теплозабезпечення для наших співгромадян. Також із 2023 року ця активність була змодельована, спланована і запущена в роботу. Теплопункти створені у форматі мобільного пункту обігріву, який складається з намету місткістю до 30 осіб загалом для комфортного перебування. Також обладнаний відповідним технічним забезпеченням у вигляді електрогенераторів або дизель-генераторів, теплових гармат, мінімального набору мобільних меблів, які швидко монтуються, аби зробити сидячі місця розміщення користувачів такого пункту. Також входять багатоканальні зарядні пристрої, деякі пункти або екземпляри такого обладнання або комплекту мають і засоби зв'язку або посилення зв'язку. Це, в більшості, стосується північних та східних регіонів, де ми також розгортаємо такі пункти. Щодо користувачів, коли ми планували цю активність, в нас не було акценту на якусь певну категорію або групу людей. В нас немає акценту на специфічну групу вікову чи гендерну. Тут абсолютно стовідсоткова неупередженість. І теплопункт доступний для всіх, хто потребує отримання додаткового тепла та енергії. Зараз на території міста Київ і Київської області ми, спільно з Державною службою України з надзвичайних ситуацій, також сприяємо забезпеченню гарячими обідами населення, яке користується послугами теплопункту, пункту обігріву. Теплопункт – це зменшена версія "Пункту незламності". Єдине, що "Пункти незламності", їх наповнення і функціонал регламентований певними нормативно-правовими актами. Наші ж теплопункти – це зменшена його версія з нашим власним поглядом на перелік доступних елементів всередині.
Близько 90 одиниць теплопунктів розгорнуті ДСНС
Скільки вже таких теплопунктів функціонує в Києві і Київській області? Як швидко ви їх можете розгорнути, зокрема після обстрілів?
Ми їх розгортаємо в залежності від потреби, яку отримуємо від органів місцевого самоврядування. Це можуть бути районні державні адміністрації Києва або ж через координацію із центральним апаратом ДСНС. Ми повинні розуміти, що ми там дійсно потрібні, тому що навіть просто виїзд на локацію з обладнанням – це вже витрата того чи іншого ресурсу. Плюс це залучення волонтерів, їх збір і доправлення на місце розгортання. Немає такого, що ми отримали інформацію потенційно про приліт або довготривалу відсутність тепла або енергоживлення. І, зриваючись із зав'язаними очима, летимо на те місце, аби його розгорнути. Тут дуже важливий елемент координації і розуміння того, що тут і зараз це обладнання і ці волонтери необхідні.
Що стосується кількості, вона змінюється в залежності від потреби. Загалом зараз доступними для розгортання є п'ять окремих теплопунктів. І станом на сьогодні активно функціонуючих саме Українського Червоного Хреста є два. Окрім розгортання наших власних спроможностей, Український Червоний Хрест також активно долучається до функціонування пунктів обігріву або теплопунктів, розгорнутих ДСНС. Там ми підтримуємо їх функціональність у вигляді заходів психосоціальної підтримки для дітей або населення, яке користується послугами пункту. Також наші волонтери забезпечують видачу гарячого харчування. І намагаємося технологічно, технічно підтримати наших колег із ДСНС наявністю додаткового електрогенератора або ж інших елементів, необхідних в той момент.
Два теплопункти в Києві. Де саме вони діють? Куди можна звернутися? Куди піти?
Близько 90 одиниць теплопунктів, розгорнуті силами Державної служби України з надзвичайних ситуацій. І в частині з них ми також присутні.
Теплопункти у Києві та Київській області. Фото: redcross.org.ua
Важливо отримати першу допомогу і роз'яснення…
Благодійний фонд "Право на захист". Чому під час активних фаз обстрілів, холодів, ви робите тимчасові місця дислокації біля будинків і прямо на місці надаєте людям правову юридичну допомогу?
Христина Захарова: Насправді це не нова активність для нашого фонду. Ми є гуманітарною організацією. Однією з функцій, яку ми виконуємо – підтримка населення під час таких кризових ситуацій. Ми завжди, починаючи з 2022 року, якщо говорити про активну фазу військову, присутні в локаціях, в яких трапляється гуманітарна криза. І, можливо, ми просто в цьому році більше посилили нашу впізнаваність візуально. Бо раніше у нас не було наметів, ми їх не використовували, у нас завжди були тільки visibility, які носять наші співробітники, щоб виокремити себе в натовпі і дати зрозуміти громадянам, що вони можуть до нас звернутися з тією чи іншою проблемою. Але загалом така активність дуже важлива, тому що коли трапляється кризова ситуація, в даному випадку ми більше кажемо про обстріли, в яких страждає цивільне населення, люди дуже часто є розгубленими, вони можуть швидко не зрозуміти, які зміни відбулися в їх житті або що з цими змінами робити. І щоб стабілізувати ментальний і фізичний стан населення, тому що розуміння, що трапилось і що робити далі з тим, що трапилось, воно дуже стабілізує ситуацію. Щоб люди приходили в себе і починали дуже вчасно опікуватися новим своїм правовим становищем, збором доказів і вчасним реагуванням на такі кризові моменти – я зараз кажу більше про юридичне реагування, але насправді це стосується майже будь-якої сфери нашого життя. Дуже важливо отримати цю першу допомогу і роз'яснення безпосередньо під час кризи. Відповідно, виїзди на такі локації після прильотів дуже популярні, щоб надати першу допомогу, яку після того, як люди заспокояться, зможуть опрацювати, оцінити в своїй голові, скористатися роздатковим матеріалом, який ми їм роздаємо, щоб більш поглиблено вивчити питання і вже мати цілеспрямований запит, наприклад, до юристів із ситуацією, яка сталася щодо їхнього житла.
Що саме ви розказуєте людям в такий момент?
Ми на таких локаціях фокусуємо нашу інформаційну діяльність в декількох напрямках. Під час таких ситуацій працюють не лише гуманітарний сектор, але і держава, органи державної влади, поліція, які фіксують всі ці збитки. Ми роз'яснюємо громадянам, що необхідно взаємодіяти з органами правоохоронними, відповідати на їх запитання, подавати відповідні звернення, поки група оперативна безпосередньо на місці фіксує це пошкодження. Це важливо для подальшого використання цих даних, як доказової бази. Треба розуміти, що ситуації бувають різні. "Шахед", який прилетів, може зруйнувати, пошкодити житло, а може просто створити умови, в яких в не пошкодженому житлі наразі неможливо проживати, поки будуть працювати аварійні служби, перевірятися газове устаткування, електрика. При цьому, якщо у людей є доступ до їх житла, ми обов'язково роз'яснюємо, які документи треба зібрати, які перші речі необхідності треба зібрати і куди вони можуть передислокуватися, які є можливі гуманітарні установи, місця тимчасового поселення, які у людей в таких ситуаціях є права і гарантії на додаткові соціальні виплати.
Якщо ж ми кажемо про критичну ситуацію, коли постраждало безпосередньо саме житло, або йдеться про шкоду, нанесену житлу або здоров'ю родичів цих людей, то ми також роз'яснюємо, які процедури їх чекають у майбутньому, яким чином треба зафіксувати шкоду, до кого звернутися, які документи збирати в ході, наприклад, лікування або під час спілкування з правоохоронними органами, щоб пізніше розпочати відповідні процедури медичного характеру або встановлення спеціальних статусів. Якщо не втрачати цей час під час кризи і вчасно зібрати і потурбуватися, щоб документи або інші цінні речі залишилися в безпеці, то наші громадяни отримують більшу опору і мають змогу зберегти або документи, або цінне для них майно. Саме таку інформацію ми надаємо.
Теплопункти у Києві та Київській області. Фото: redcross.org.ua
"Раджу відвідати гуманітарний штаб"
Як зафіксувати пошкодження, на яку допомогу грошову можна претендувати. Як довго цієї допомоги чекати?
Коли трапляється така ситуація на місцевості, розгортається гуманітарний штаб – це комплексна команда, яка формується з органів місцевого самоврядування, державної влади і гуманітарних акторів, таких як наш фонд і партнери. Дуже важливо не нехтувати відвідуванням такого штабу. Зазвичай він, залежно від масштабів пошкодження, організовується десь поблизу в якійсь адміністративній будівлі. Це може бути школа, районна рада або адміністрація. Її знайти нескладно, вона знаходиться десь дуже наближено до локації кризової ситуації. Обов'язково треба туди сходити, щоб отримати всю інформацію. Під час роботи цього гуманітарного штабу органи місцевого самоврядування фіксують і збирають заяви щодо пошкодження житла. Це може значно спростити процедуру доступу до компенсаційних процедур. Також паралельно можна отримати дуже багато цінної інформації, куди можна переселитися, чи надає місто або інші гуманітарні організації якийсь шелтер для людей, які зараз не можуть повернутися в своє житло і потребують якогось місця, щоб стабілізуватись і прожити певний період, щоб знайти якесь інше житло. Загалом це важлива як адміністративна інформація, так і допоміжна, тому обов'язково треба туди навідатись. Штаби, зазвичай, працюють одразу після прильоту, після уникнення небезпеки і ще один або два-три дні, залежно від масштабів. Тому обов'язково я раджу всім туди сходити і проконсультуватися майже за кожним столиком, який там є, щоб отримати максимальну інформацію. Якщо ж із різних причин це не вдалося, також важливо попіклуватися про фіксацію доказів візуальних щодо пошкодженого майна. В даному випадку треба обов'язково зробити фото або відео, а краще і фото, і відео зруйнованого будинку. Можливо поруч є автомобіль або інше майно пошкоджене. Треба зробити фотографію в прив'язці до місцевості. Щоб було видно табличку адресну або якісь поряд будівлі, які можуть визначати саме цю локацію. Якщо буде можливість якось прив'язати це і ще й додати – це взагалі буде супер. Але це вже задача із зірочкою і вона більше для фахівців. Але всяке може бути. Зазвичай дати на фото або відео достатньо для ідентифікації часу. Також фотографувати треба з усіх боків житловий будинок, щоб точно не було ніяких питань, чи повністю він зруйнований, чи там просто це так візуально на одній фотографії видно. Тому ми радимо максимально забезпечувати візуальну фіксацію пошкоджень. Паралельно треба обов'язково комунікувати з органами Національної поліції, які відбирають пояснення, заяви щодо того, хто де проживав, чи заявляють люди про такі пошкодження. Якщо ж ви не звернулися до гуманітарного штабу – не страшно. Повідомити про те, що ви вважаєте, що ваше майно пошкоджене або знищене – ми зараз кажемо виключно про житло, адже компенсаційні процедури розповсюджуються зараз тільки на житло громадян – можна через відповідний сервіс в "Дії" або ЦНАП. Можна звернутися, якщо нема додатку "Дія" на телефоні, з документами до найближчого ЦНАПу, заявити, що ви хочете подати заяву про пошкоджене житло. І тоді адміністратор ЦНАПу допоможе вам і прийме у вас відповідну заяву.
Стосовно строків: в середньому відшкодування і робота комісії займає десь пів року, до року. Ви маєте розуміти, що якщо ми кажемо про Київ, враховуючи масовість пошкоджень, які майже щодня трапляються, комісії формуються в адміністративних межах. Комісія працює в межах адміністративного району міста. Він великий в Києві. І за масових пошкоджень комісія накопичує ці звернення і по черзі їх розглядає. Насправді в Києві комісії працюють активно. Відшкодування виплачується і за пошкоджене житло, і сертифікати на зруйноване житло, тобто процедура працює, але, звісно, вона не працює за 5 хвилин, як більшості з нас хотілося. Тому тут треба запастися терпінням і почекати. Ваша задача – тільки подати заяву і очікувати зв'язку із комісією. Якщо дуже треба дізнатися про рух справи, комісії дуже відкриті до спілкування, до них можна прийти в прийомні години і поставити всі запитання, які вас турбують. Якщо є складності у комунікації із комісією або потрібно збирати додаткові докази, завжди можна звернутися до юристів або організацій нашого плану, які прямо працюють із такими процедурами. І ми завжди допомагаємо громадянам пройти цю процедуру разом із юристом.
Контакти
Я б радила знайти сайт "Право на захист" нашого благодійного фонду в інтернеті. Там є всі контакти, вони доступні. І подивитися там, щоб точно все записати правильно. Загалом з нами можна зв'язатися як очно, так і дистанційно. В межах програми правової допомоги функціонує телефонна гаряча лінія. Також з нами можна зв'язатися через месенджери, через наш чат-бот, також є можливість зв'язатися безпосередньо із юристом, поставити йому запитання. Всі ці контакти можна знайти у відповідному розділі на нашому сайті. Також в кожному регіоні, який не перебуває під окупацією, крім Херсонської області і Закарпаття, є регіональні офіси "Право на захист", адреси також доступні на сайті. І в робочий час, з понеділка по п'ятницю, в регіональних офісах завжди є юрист, який чергує на прийомі. До нього можна звернутися із будь-яким запитанням. Але насправді найзручніше контактувати через нашу гарячу лінію, на якій можна одразу отримати юридичну допомогу, юридичну консультацію. А у випадках, якщо фахівці гарячої лінії виявляють потребу у більш глибинній правовій допомозі або супроводі юриста, вони самі перенаправлять цей кейс до регіонального офісу і регіональний юрист вже безпосередньо зв'яжеться із людиною, щоб узгодити подальші дії.
Телефон однаковий для всіх мобільних операторів: 099-507-50-90, 068-507-50-90, 093-507-50-90. Гаряча лінія працює з понеділка по п'ятницю з 8:00 до 21:00. Можна зв'язатися з оператором в цей час. Якщо ж ні, у нас є різні канали, де можна залишити свої контакти, щоб в робочий час юристи зв'язалися самостійно.
