Ілюстративне фото: EU Delegation in Ukraine
"Ми передали близько 1000 генераторів лише зі стратегічних резервів ЄС"
Дозвольте розпочати з дуже складної і важкої зими для всіх українців. На щастя, вона вже добігає кінця, але протягом зими Росія затято намагалася зруйнувати нашу інфраструктуру та залишити українців без опалення й електрики. Та доброю новиною є те, що Європейський Союз надавав Україні допомогу, зокрема дизельні генератори. Востаннє, коли ми з вами спілкувалися, ЄС доправив до України 450 генераторів. Як би ви підсумували допомогу Брюсселя Україні цієї зими?
Передусім, дуже дякую за запрошення. Думаю, що енергетичний сектор — це сфера, в якій Європейський Союз був дуже активним від самого початку повномасштабного вторгнення і навіть раніше. З початку повномасштабного вторгнення ми надали близько 3,2 мільярда євро допомоги — починаючи від збільшення обсягів електроенергії, яку Україна може імпортувати з Європейського Союзу, екстрених закупівель газу, а також великої кількості ремонтного обладнання і фінансування відновлювальних робіт, адже, на жаль, Росія руйнувала енергетичну інфраструктуру і раніше. Цієї зими ми справді змінили підхід і зосередилися на наданні гуманітарної допомоги, оскільки внаслідок комбінованих російських атак і дуже низьких температур Київ став прифронтовим містом.
Фактично, це тепер лінія фронту, і люди досі змушені виживати, маючи лише одну–три години електрики на добу, а багато хто досі мерзне у своїх квартирах. Сьогодні надворі мінусова температура. Тож сподіваємося, що зима скоро закінчиться, але вона ще не завершилася.
Станом на зараз ми передали близько 1000 генераторів лише зі стратегічних резервів Європейського Союзу. Та поряд з цим багато держав-членів постачали власні генератори, когенераційні установки, мобільні станції, а також дизельне паливо та ремонтні матеріали. Усе це доставлялося сюди через механізм Європейського Союзу, який називається Європейський механізм цивільного захисту. Назва складна, але це програма, яка забезпечує всю логістику й транспортування необхідних матеріалів.
Крім того, наші колеги з гуманітарного напряму реалізували спеціальний багатомільйонний зимовий пакет допомоги, в межах якого, зокрема через агенції ООН, Червоний Хрест тощо, забезпечувалося харчування людей. Ми підтримували розгортання пунктів незламності, де люди можуть зігрітися та зарядити пристрої. Я особисто відвідала кілька таких пунктів, зокрема на лівому березі Дніпра в Києві. Ситуація справді непроста, але ми намагаємося допомогти.
"Особисті нападки Захарової говорять більше про неї і про тих, кому вона служить"
І ми вдячні Європейському Союзу за цю допомогу, а також цінуємо те, що ви особисто залишаєтеся разом з українцями, з мешканцями Києва. У цьому контексті хочу згадати вашу відповідь речниці МЗС Росії Марії Захаровій. Вона в дуже брутальній формі особисто атакувала вас, коментуючи ваш допис із ванної кімнати, де ви провели ніч через російські обстріли, і ваша відповідь була досить сильною. Якою була головна ідея та основний меседж вашої відповіді Захаровій?
Загалом, я думаю, що росіяни дуже радіють, коли в західних медіа стає менше шуму або менше уваги до ситуації, яку вони створюють тут. У світі відбувається так багато подій, що, наприклад, ситуація в Києві обговорюється в західних медіа не так широко, як мала б. Тож, гадаю, їм не сподобалося, що той допис став вірусним і набув розголосу.
Але передусім, вважаю, що її грубий спосіб висловлювання, її особисті нападки на мене та на Європейський Союз говорять більше про неї і про тих, кому вона служить, ніж про мене. Це був досить неприємний досвід. Але чому ми мали б дивуватися їхнім методам пропаганди, якщо вони фактично тероризують українське населення своїми нічними бомбардуваннями та "Шахедами"?
"ЄС буде сильнішим, безпечнішим і більш інноваційним разом з Україною у своєму складі"
Пані посол, далі хочу торкнутися нашого шляху до Європейського Союзу. Останнім часом активно обговорюється прискорений формат вступу України до ЄС у контексті мирного плану, погодженого Україною та Сполученими Штатами. Часто називають 2027 рік як можливу дату членства України в ЄС. Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос нещодавно заявила, що не виключає такого сценарію. Чи могли б ви поділитися своїми думками щодо дискусій, які наразі тривають у Брюсселі та в Європейській Комісії?
Я висловлю свою особисту думку і глибоке переконання: Європейський Союз буде сильнішим, безпечнішим і більш інноваційним разом з Україною у своєму складі. Це моє глибоке особисте переконання. І це одна з причин і один із чинників, чому я залишаюся тут, живу тут — у непростих умовах, у яких живете всі ви під час війни, особливо такої зими.
Справді, тривають активні дискусії і висловлюються думки про те, як зробити процес розширення більш адаптованим до сучасних реалій, адже він значною мірою розроблявся в мирний час. Він був поступовим і довготривалим. І справа навіть не лише тому, що в Україні війна, але загалом в тому, що все довкола нас суттєво пришвидшилося. Тому йдеться про пошук способів діяти інакше.
Я не хотіла б коментувати далі, адже поки що на столі немає конкретної моделі. Але активні обговорення та напрацювання тривають. І, як ми завжди знаходили способи реагувати на виклики, так, переконана, знайдемо спосіб підвищити темп і просунути вступ України прискореним шляхом — так само, як це було із наданням статусу кандидата тощо. Втім, певні зміни ще потрібно завершити, але я цілком упевнена, що ми знайдемо рішення.
До речі, щодо реформ. Малоймовірно, що ЄС визначить чітку дату вступу для України без втілення реформ, які реально можна впровадити протягом року. Минулого грудня Марта Кос та віцепрем’єр-міністр України Тарас Качка погодили 10-пунктний план із переліком пріоритетних реформ. Які саме реформи Брюссель вважає найважливішими для України у 2026 році?
Дивіться, зараз поєднуються два процеси: реалізація Українського плану та траєкторія розширення. Безумовно, реформи, пов’язані зі зміцненням верховенства права та боротьбою з корупцією, завжди згадуються серед найважливіших. Також очікуються важливі зміни в енергетичному секторі — як у сфері управління, так і регулювання. Усе це перебуває в активній фазі обговорення. Щойно ми наблизимося до визначення конкретної дати, тоді, безумовно, буде дуже ретельно проаналізовано, які саме ключові елементи мають бути виконані до вступу України.
Після цього залишатиметься низка наступних кроків, які потрібно буде продовжувати реалізовувати, адже регулювання єдиного ринку та право Європейського Союзу — так зване "акІ комунотЕр" — є надзвичайно масштабними. І їх повна імплементація займе ще кілька років.
Катаріна Матернова і Сергій Стуканов у студії Українського Радіо
Блокування Угорщиною Орбана 90 мільярдів євро для України? "Я сподіваюсь, що ми знайдемо рішення"
Ви сказали, що Європейський Союз і Європейська Комісія завжди можуть знайти певне рішення. Але виникла ще одна проблема. Я маю на увазі, що прем'єр Угорщини Віктор Орбан заявив про намір заблокувати 90 мільярдів євро для України. Як можна розблокувати ці кошти? Як вплинути на позицію Орбана?
Це якраз те питання, в якому, я сподіваюсь, що ми знайдемо рішення. І я сподіваюсь, що це станеться ще до того, як лідери зберуться тут на четверту річницю.
Гаразд, це чудова новина для нас. А тепер щодо позиції Брюсселя стосовно нафтопроводу "Дружба". В українському інформаційному просторі з’являлися публікації про те, що Брюссель нібито тисне на Київ із вимогою відремонтувати нафтопровід і відновити його роботу. Якою є реальна позиція Брюсселя з цього приводу?
Я також бачила ці повідомлення в інформаційному просторі, але згодом їх було спростовано. І я не думаю, що Брюссель в той чи інший спосіб на когось тисне. Ми перебуваємо в дуже тісному контакті з владою двох держав-членів, а також з українською владою, і уважно відстежуємо графік ремонтних робіт. Європейський Союз, безумовно, дбає про енергетичну безпеку своїх держав-членів. Та, я гадаю, що наявні резерви й запаси цих двох країн наразі є цілком достатніми. Тож, сподіваємося, що ремонтні роботи просуватимуться таким чином, що транзит буде відновлено найближчим часом.
Санкції проти Росії "справді "кусаються"
Очевидно, що Росія не хоче завершувати війну і затягує час, імітуючи переговори. За цих умов, на мою думку, потрібні сильніший тиск і жорсткіші санкції. Водночас Брюссель поки не зміг погодити зміст 20-го пакета санкцій. Чого нам очікувати від 20-го пакета і коли Європейський Союз може його запровадити?
План залишається таким, щоб ухвалити його до четвертої річниці.
Четвертої річниці початку повномасштабного вторгнення?
Так. Наскільки мені відомо, це все ще актуальний план. До річниці в нас є ще один робочий день. 20-й пакет, зокрема, передбачає розширення списків санкцій щодо так званого "тіньового флоту", питання, пов’язані з морськими послугами, енергетичним сектором, добривами, а також персональні санкційні списки. Думаю, кумулятивний ефект попередніх санкційних пакетів уже "показав зуби". Інакше Росія не була б настільки зацікавлена в їх скасуванні. Санкції справді "кусаються". І я дуже сподіваюся, що 20-й пакет стане додатковим тиском, який змусить Росію змінити свої розрахунки.
Так, це дуже важливо. Й, продовжуючи цю тему, хотів би також поговорити про конфіскацію заморожених російських активів. Чи це питання досі на порядку денному? Чи ведуться дискусії щодо його реалізації?
Це питання повністю залишається на порядку денному. Згадаймо важливий крок, який уже було зроблено: заморожені активи були відокремлені від санкційного режиму і заморожені безстроково. Тобто більше не діє попередній механізм, коли кожні шість місяців потрібно було продовжувати рішення про їх замороження. Тепер активи заморожені на невизначений термін, і ніхто не може їх чіпати. Водночас у тому самому рішенні було передбачено надання Україні кредиту на 90 мільярдів євро, забезпеченого бюджетом ЄС — за рахунок так званого "запасу міцності" бюджету ЄС.
Російський "тіньовий флот": дії США та ЄС
І ще одне запитання в цьому контексті — щодо російського "тіньового флоту". Сполучені Штати продемонстрували певний приклад того, як із ним можна боротися. Чому ж країнам Європейського Союзу, здається, бракує рішучості масово перехоплювати російські танкери? Чи можливо зупиняти їх у великих масштабах у Балтійському морі та в інших регіонах?
Мені здається, що твердження про "брак рішучості" частково ґрунтується, якщо дозволите, на певному непорозумінні. Порівнювати Європейський Союз зі Сполученими Штатами — справа непроста, адже США — це федеративна держава з єдиним центром ухвалення рішень, де питання безпеки, оборони та близько 30% державних видатків зосереджені на федеральному рівні.
Європейський Союз не є федеративною державою. Це об’єднання 27 держав із власними центрами ухвалення рішень, які погодилися діяти спільно в певних сферах. Але виконання, наприклад, морських обмежень і контроль за дотриманням санкцій значною мірою здійснюються окремими державами-членами.
Тому говорити, що нам бракує рішучості лише тому, що США можуть швидше щось реалізувати, — це певною мірою порівнювати непорівнюване – як-от яблука і апельсини – з огляду на різні системи управління. Водночас ми вже 19 разів одностайно ухвалювали санкційні пакети, адже для цього потрібна згода всіх, — і послідовно звужували простір для маневру Росії та посилювали тиск на неї. Питання виконання санкцій складніше, оскільки тут ЄС не виступає як єдиний актор — усе значною мірою залежить від окремих держав-членів.
"Я не можу уявити, що така агресивна позиція Росії зрештою буде успішною"
Пані посол, за кілька днів виповниться чотири роки від початку повномасштабної російської агресії проти України. А кілька днів тому була також 12-та річниця від початку російської агресії, що розпочалася з операції в Криму. Минулого тижня ви брали участь у Форумі, присвяченому цій темі, де обговорювалося, як перемогти у цій війні, як перемогти імперську Росію. Чи могли б ви підсумувати свої думки про те, як перемогти Росію?
Я залишу це питання тим, хто значно компетентніший у веденні воєн і військових операцій. Я працюю на дипломатичному напрямі. Але на форумі я сказала і твердо в це вірю: ця велика війна почалася з окупації Криму. І тоді, на мою думку, її вплив на дальші події і наслідки не були повністю усвідомлені у світі й навіть з нашого боку.
Я переконана, що називання це "конфліктом" означало недооцінювання того, що від Криму можна провести чітку лінію до подій на Донбасі, а потім — до 24 лютого 2022 року і до нашої сьогоднішньої реальності — великої війни, яка зачіпає кожен куточок Європи. Тож головний урок Криму полягає в тому, що коли порушується міжнародне право, коли агресор перетинає кордони, потрібно бути пильними, діяти і не відвертатися. І я не можу уявити, що така агресивна позиція Росії зрештою буде успішною. Я в це не вірю.
"Рішення Владислава Гераскевича було сміливим"
Й останнє запитання. Кілька днів тому ви зустрілися з нашим спортсменом Владиславом Гераскевичем. Фактично він пожертвував своєю участю в Олімпійських іграх, щоб вшанувати пам’ять спортсменів, убитих Росією. Це був дуже сильний символічний крок. Як ви вважаєте, який це мало вплив? Адже ми бачимо, що, попри спричинений його діями резонанс, Міжнародний олімпійський комітет дозволив російським і білоруським паралімпійцям брати участь в Іграх. Тож яким був вплив вчинку Гераскевича?
Передусім він продемонстрував надзвичайно красивий людський жест. Це було дуже зворушливо для мене – тримати в руках цей шолом і дивитися на, здається, 24 портрети загиблих спортсменів і спортсменок, розміщені на ньому. Це мене дуже розчулило. Це був сміливий крок з його боку. Я так розумію, що були іще два шоломи, зокрема із гаслом "Будь хоробрим, як українці", й ці гасла теж були заборонені, і ті спортсмени їх заклеїли. Тому рішення Владислава Гераскевича залишити свій шолом і відмовитися його знімати було сміливим.
Й я переконана, що це було дуже важливо для того, щоб знову кинути яскравий промінь світла на те, що відбувається в Україні. У світі так багато подій, так багато криз, навіть вже в 2026 році стільки всього відбулося з 3-го січня 2026 року, що Україна вже не є темою номер один і навіть не є темою номер два в газетах і на телебаченні. Тому цей крок став ще одним нагадуванням про те, що війна — це не лише статистика. Вона має обличчя. Має імена. Має дати народження. Має близьких, які залишилися самі. І я щиро захоплююся ним за цей вчинок.
Ваша Високоповажносте, дуже дякую вам за це інтерв’ю, за вашу позицію та за підтримку України.
Щиро дякую.
