Житловий будинок, біля якого впали уламки російської ракети, Київ, 2 січня 2024 року. Фото: Дарина Коломієць/Суспільне
"У Києві понад 20% від житлової забудови так чи інакше пошкоджено"
Скільки житла було зруйновано внаслідок російських обстрілів за час повномасштабного вторгнення?
Якщо говорити про Київ, то це понад 20% від житлової забудови так чи інакше пошкоджено. Це житло, яке десь непридатне для проживання, десь має значні пошкодження, десь просто повилітали вікна і двері.
"Один з десяти будинків не сповіщає, що сталося влучання"
Як ДСНС та інші органи дізнаються, що в будинок сталося влучання? Що потрібно робити одразу після влучання?
За статистикою, один з десяти будинків не сповіщає, що сталося влучання внаслідок російських обстрілів. І тут є дві помилки. Люди думають, що про них поліція точно дізнається. Це нереальна історія. Про ваш будинок можуть дізнатися тільки після того, як ви зробили виклик. І друга помилка – це не телефонувати нікуди, думаючи, що це зробить хтось інший. Відтак ніхто нікуди не телефонує і люди просто чекають, коли хтось приїде. Тому тут дуже важливо оцінити свій стан і свою безпеку й зробити перший виклик до відповідних служб. Вже потім можна збирати документи, виходити з будинку тощо. За цей час приїде необхідна допомога.
Дуже часто під час стресу в нас втрачається людяність. На поверсі може жити людина з обмеженими фізичними можливостями. Потрібно зайти і перевірити, чи все гаразд з нею. В такі моменти допомагає рутинна робота, а не паніка. Можна зробити собі нотатки, що робити в таких випадках, і у разі влучання відкрити їх й виконувати пункт за пунктом.
"Дуже часто люди роблять по-своєму"
Як відбувається координація між ДСНС, поліцією, швидкою?
Кожен виклик сам по собі різний. У нас немає системи, як відбувається кожне влучання. Передусім дуже важливо оцінити зовнішню безпеку, чи продовжується атака. Якщо немає значних руйнувань потрібно дочекатися відбою повітряної тривоги. Якщо є пряме влучання, потрібно виходити на безпечне місце подалі від будинку, оскільки ми не знаємо як він буде руйнуватися. Бажано переходити в найближче укриття дуже швидкими темпами. Потім приїжджають надзвичайники і дають інструкції, що робити далі. Дуже часто люди роблять по-своєму. На виїзди зараз виїжджають координатори інцидентів, які оцінюють ситуацію і розподіляють громадський сектор рівномірно між прильотами. Волонтери приїжджають за кілька годин для надання допомоги постраждалим.
Катерина Рапута у студії Українського Радіо
"Людину непритомну не можна рухати, якщо її життю нічого не загрожує"
Чи варто самотужки пробувати врятувати людей, які можливо залишилися в будинку, куди стався приліт?
По-людськи хочеться врятувати всіх. Проте передусім слід зважувати, чи це буде безпечним для тебе. Якщо немає практичних навичок надання допомоги в таких умовах, то цього робити не варто. Ми ніколи не знаємо, як теоретичні знання спрацюють на практиці. Людину непритомну не можна рухати, якщо її життю нічого не загрожує. Це правило домедичної допомоги. Зараз надзвичайники прибувають на місце дуже оперативно. Допомога має надаватися правильно і за правилами техніки безпеки.
Коли люди можуть повернутися до своїх осель? Як зрозуміти, що вже можна заходити в квартиру?
Візуальний маркер – це наявність поліції, яка охороняє вхід до будинку. Це означає, що туди заходити не можна. ДСНС інколи дозволяє зайти в житло по необхідні речі лише в спецспорядженні й в умовно безпечні квартири у супроводі співробітника ДСНС. Коли завали будуть розібрані й стабілізовані, тоді вже відкривається повністю будинок.
Фото та відеофіксація пошкоджень обов’язкова
Як правильно зафіксувати пошкодження житла, аби далі мати змогу претендувати на якусь компенсацію?
Перед тим, як прибирати уламки, потрібно зробити фото та відеофіксацію пошкоджень. Якщо цього не зробити, експертам буде складно оцінювати ситуацію і визначати, що саме було пошкоджено.
.jpg)
Катерина Рапута і Людмила Тягнирядно у студії Українського Радіо
Види допомоги
На яку компенсацію і від кого саме може претендувати особа, чиє житло постраждало від обстрілу?
У Києві є кілька видів допомоги:
►Перша допомога – це швидка допомога. Це кошти від Управління соціального захисту в розмірі 10 тисяч гривень, які можна отримати, якщо було пошкоджене майно в квартирі або сама квартира. Ці кошти надаються протягом тижня. Потрібні фото і заява про пошкодження.
►Якщо житло було визнане непридатним для проживання, можна отримати одноразову допомогу в розмірі 40 тисяч гривень на оренду житла і щомісячну допомогу в розмірі 20 тисяч гривень поки житло буде визнане непридатним.
►Ще один вид допомоги – це єВідновлення, коли держава компенсує всі витрати на пошкоджене майно і саму квартиру. Часто люди самі починають робити ремонти, а потім намагаються надати чеки й підтвердження для відшкодування коштів. Проте за цією програмою кошти нараховуються після експертизи пошкоджень. Держава не компенсує все, що ви зробили в перші дні після прильоту. Тому тут включається неофіційна допомога від громадського сектору. Є благодійні фонди, які надають матеріали для фіксації пошкодженого житла, харчування, фізичну допомогу, матеріальну допомогу для заміни вікон тощо.
Бюрократія і відсутність згуртованості
З якими проблемами найчастіше стикаються люди після пошкодження майна?
Це швидкість надання допомоги від міста. Вона дуже довга і процедура дуже складна. Потрібно зібрати купу паперів, принести за певною адресою. У нас є "Дія". Чому не зробити це все в електронному варіанті? Є певні довідки, які вимагають, проте вони ні на що не впливають. Потрібно переглянути і максимально спростити процедуру. Друга проблема – людська байдужість. У нас зараз на прильотах працює дуже багато молоді і дуже багато іноземців. Проте це одні й ті ж люди. Нові не долучаються. Люди не хочуть допомагати одне одному. Чому волонтери мають це робити, а наші містяни не долучаються до цієї історії? Лише в єдності ми зможемо пройти цю всю історію. Волонтери виснажуються. Їх стає менше. Рано чи пізно станеться приліт і люди залишаться сам на сам зі своїми проблемами.
