Передвиборчий банер прем'єр-міністра Нікола Пашиняна та його партії під час парламентських виборів у Вірменії, Єреван. Фото: REUTERS/Hayk Baghdasaryan
"Поразка у Вірменії є дуже болючою для Росії"
У Вірменії відбулися парламентські вибори. Партія Нікола Пашиняна виграла вибори, набравши майже 50% голосів, тож у неї буде більшість у парламенті. Ми бачимо, що на зовнішньому своєму видноколі Росія програє вже четверті парламентські вибори. Так було в Румунії, Угорщині, Молдові, а тепер — Вірменія. Наскільки це підкошує міць Росії, роздуту й фальшиву, а відповідно, наскільки це допоможе нам якомога швидше закінчити війну?
Так, це дуже великий удар по Росії. Звісно, Угорщина, наприклад, є більш важливою з точки зору впливу на ЄС. Але поразка у Вірменії є дуже болючою і показує, що Росія прагне впливати у тому регіоні, який вона традиційно вважає своїм заднім двором, тобто Південний Кавказ. І досі вони вважають, мовляв, куди Вірменія дінеться, вона наша, і нікуди дітися не може. Зараз Росія свідомо пішла на дуже сильне загострення ставок. Попри те, що ми говоримо про якісь європейські перспективи Вірменії, вірменська влада цих заяв старанно уникає, хоча у них є навіть закон, який минулого року був прийнятий та визначає вступ до ЄС основою зовнішньої політики Вірменії. Але реальних кроків вірменська влада не робить. Формальна причина, яку я багато разів чув від політиків, полягає в тому, що безпека — передусім. Тобто Вірменія — це країна з дуже великими безпековими ризиками, тож головною метою є гарантування якихось безпекових гарантій, а вже потім думати про те, як формувати майбутнє.
"Виграш Пашиняна дає змогу підписати мирну угоду з Азербайджаном"
Зараз для Вірменії важливе укладання мирної угоди з Азербайджаном, бажано на відносно прийнятих для себе умовах. Умова Азербайджану, яка є ключовою і не дала підписати цю мирну угоду у Вашингтоні, коли Алієва і Пашиняна приймав Дональд Трамп, було те, що Азербайджан вимагає внесення змін до Конституції Вірменії. Мова йде про преамбулу, де є пасажі, які Баку небезпідставно сприймає як зазіхання на свою територіальну цілісність. Йдеться про Нагірний Карабах. І воліють прибрати саме ці пасажі. Відповідно, скоріш за все, виграш Пашиняна дає змогу провести загальний референдум про зміни до Конституції, змінити її, підписати мирну угоду з Азербайджаном, а після цього для вірмен відкриваються певні можливості. До цього там дуже бояться говорити про можливість якоїсь європейської перспективи, і тому, наприклад, Пашинян завжди каже про ЄС, що коли буде реальна перспектива, тоді будемо говорити. Зараз перспективи немає, тому говорити про це немає сенсу. Росія свідомо пішла на загострення ставок. Вона перетворила ці звичайні вибори, які бувають кожні чотири роки, фактично на референдум про зовнішню орієнтацію Вірменії. Росія каже, що вибір Пашиняна — це розрив з Євразійським Союзом, купа економічних проблем, тому що ми не будемо, як вони кажуть, вас фінансувати, і таке інше. А якщо ви хочете залишитися з нами, то голосуйте за опозицію. І відповідно, Росія перетворила ці вибори на якийсь геополітичний референдум. Але виходить, що прихильники прозахідного курсу — в більшості. Це дуже важливий момент.
"У Вірменії є дуже потужний лобіст вступу до ЄС — Франція"
Але згадаймо, як Європа і США неоднозначно натякали на підтримку Пашиняна. Макрон навіть співав пісню Азнавура у Вірменії…
Згоден і з вами. Наші урядовці завжди казали, що у Вірменії унікальна ситуація. Вірменія навіть не оголосила про свій вступ до ЄС, але у них є дуже потужний лобіст цього вступу — Франція. Україна до 2022 року ніколи не мала такого потужного лобіста, який готовий боротися за наші перспективи у ЄС. Але вся ця підтримка, на словах або грошах (бо зараз Єврокомісія готова підтримувати Вірменію у зв’язку із торговими обмеженнями з боку Росії) стикається з тим, що перед Вірменією стоять дуже серйозні безпекові ризики. Йдеться не про Росію, бо у них немає спільного кордону, а Вірменія не має угоди з Азербайджаном. Тобто — війна припинена, але не завершена. І тут виникає питання: а якщо нова війна, хто за нас буде воювати, на яку безпекову допомогу ми зможемо розраховувати? Отже, в контексті цих безпекових ризиків підтримка Вірменії недостатня.
"Вірменський Медведчук"
Партія Нікола Пашиняна "Громадянський договір" матиме більшість у парламенті. Окрім неї, прийшли й інші політичні сили до парламенту. Яка там конфігурація складеться? Наскільки атмосфера буде сприятливою для роботи в євроінтеграційному напрямку?
Досі Пашинян казав, що "нам протистоїть триголова партія війни", тобто три партії, які орієнтуються на Росію. Із них пройшло дві. Умовно кажучи, можна вважати, що йдеться про "вірменського Медведчука" та "вірменського Іванішвілі". Під "вірменським Медведчуком" маю на увазі експрезидента Роберта Кочаряна та його блок "Вірменія". У нинішньому парламенті, який ще працює, це була основна опозиційна партія, зараз вона виходить на другий план, тому що пройшла інша партія, на яку зробила ставку Росія. Але тим не менш, Кочарян демонструє те, що вони є особистими друзями з Путіним. Кочарян цим активно козиряє, мовляв, що він є тим лідером, який здатен вирішити проблеми з Росією. Але є два моменти, чому навіть Росія перестала робити на нього основну ставку.
Перший момент. Навіть на виборах 2021 року, коли він був основним фаворитом Кремля, всім було очевидно, що навіть якщо Кочарян перемагає і справді є дуже добрим другом Путіна, це не означає, що Росія оголосить війну Азербайджану, щоб повернути Вірменії Карабах. Усі зрозуміли, що ніякої великої геополітичної зміни не буде, тобто Росія не буде воювати за Вірменію. І Росія тоді не дуже тиснула у підтримці Кочаряна, адже розуміла: це тоді означатиме, що вона бере на себе певні зобов'язання безпекового характеру, які вона не могла, не хотіла і не збиралася виконувати.
Другий момент. Кочарян — як колишній президент — має надзвичайно зависокий антирейтинг у Вірменії. Є певна кількість людей, які готові за нього голосувати. Але кількість людей, яка його просто не сприймає і за жодних обставин сприймати не буде, просто фантастична. Тому — це "вірменський Медведчук".
"Вірменський Іванішвілі"
Зараз Росія намагалася зробити хитріше. Вони хотіли втілити грузинський сценарій 2012 року, коли Саакашвілі був скинутий партією "Грузинська мрія" на чолі з олігархом, який зробив бізнес у Росії та має великі зв'язки з РФ, на зразок Іванішвілі. Таким "вірменським Іванішвілі" став Самвел Карапетян, який заснував партію "Сильна Вірменія". Сам Карапетян не зміг йти на вибори, за вірменським законодавством, тож на чолі списку був його племінник Нарек, але тим не менш всі знали, що це партія самого Карапетяна. Росія активно підтримувала, вкладала гроші, намагалася забезпечити приїзд вірмен із Росії, щоб вони проголосували на виборах саме за цю партію — збиралася привезти 100 тисяч виборців, що могло б мати свій вплив на електоральні результати.
"Російський десант" у Вірменії не пройшов
Нагадаю, що вірмени вирішили питання з такими гостями із Росії — почали видавати повістки до армії тим вірменам, хто вирішив згадати про свою батьківщину саме у день голосування. Насправді, це виявилася дієва штука.
Так, це вплинуло, тому що вони видавали повістки на військові збори. Адже всі військовозобов’язані чоловіки мають проходити час від часу військові збори. Але якщо вони давно не приїжджали, то й не проходили збори. І отже, є всі підстави в аеропорту запросити їх і не випускати з країни, поки вони не пройдуть збори. Це справді зробило чималий вплив на чисельність "російського десанту". Хоча виборці не військовозобов'язаного віку, чоловіки та жінки, все одно приїжджали. Тобто частина російських виборців приїхала і підтримала проросійську партію.
.jpg)
Юрій Панченко. Фото: facebook
З якими проблемами стартує оновлений парламент у Вірменії? Як він їх вирішуватиме?
Передусім, це питання миру. Потрібно організовувати референдум. Підготувати варіант мирної угоди з Азербайджаном, що дасть змогу підписання мирної угоди з Туреччиною і, відповідно, спрощує відносини з Європейським Союзом. І лише тоді можна буде говорити про якісь європейські перспективи.
"Росіяни намагатимуться домогтися скидання Пашиняна"
Можна буде досягти такого плану — угоди з Азербайджаном якимось компромісним шляхом? Це складно буде?
Сама мирна угода вже була парафована у Білому домі. Тобто всі умови Азербайджану — на столі. І тільки зміни до Конституції є наразі не подоланою причиною, через яку Азербайджан не підписує. Якщо буде референдум, коли Пашинян все ж таки переконає вірмен, що заради мирного майбутнього треба піти на цю неприємну процедуру, то це відкриє перед Вірменією згадані можливості. Це чудово розуміють у Росії. І другий виклик — напередодні почалася дуже масштабна атака Вірменії з боку Росії, запроваджені торговельні обмеження. І тут велике питання. Вибори відбулися — чи Росія піде на якусь задню і вийде з формату масштабної торговельної війни з Вірменією? Чи це тільки початок, бо вони розуміють, що зараз — лише програна битва, але війна ще попереду. Оцей референдум є набагато важливішим для майбутнього Вірменії. І відповідно, вони трохи посилили проросійську опозицію в парламенті, у них якісь там інструменти впливу ще залишилися. Росіяни боротимуться, намагатимуться спричинити політичну кризу у Вірменії, економічну кризу, щоб добитися перевиборів та скидання Пашиняна.
"Проблема Вірменії стосується не тільки Вірменії"
Як ця перемога Нікола Пашиняна та його партії на парламентських виборах у Вірменії вплине на нашу ситуацію? Адже Росія отримала ще одного щигля по лобі, чи не так?
Проблема Вірменії стосується не тільки Вірменії. Росія хоче через Вірменію послати сигнал своїм союзникам, що буває у тих випадках, коли союзники Росії дивляться на Захід. А ситуація, коли союзники намагаються якось диверсифікувати ризики та відійти від Росії, стає все більш актуальною і стосується не тільки Вірменії. І в цій ситуації Росії треба терміново якось зупинити цей процес, тому що для неї він, звісно, небезпечний. А це, звісна річ, дуже позитивно для нас.
"Ми бачимо проросійську владу в Грузії — це ключова проблема"
Як загалом ситуація на Кавказі тепер змінюватиметься? Як інші народи Кавказу будуть приглядатися до феномену Вірменії?
Ми бачимо проросійську владу в Грузії — це, напевно, ключова проблема. Азербайджан вже давно веде самостійну політику і не боїться йти на конфлікти з Росією, в даному випадку він, мабуть, для Росії вже відрізаний шмат. Вони це вже фактично визнають. Адже маючи підтримку Туреччини і частково ЄС, Азербайджан вже може собі дозволити йти на загострення конфлікту з Росією і навіть диктувати умови. Проблема — в Грузії, де є проросійська влада, яка у 2022 році настільки злякалася російської агресії, що пішла на поступки Росії, зокрема, фактично відмовилася від курсу на вступ до ЄС.
Як вибори у Вірменії вплинуть на Грузію? Це дуже цікаве питання. Воно матиме якийсь вплив, про який ми ще не знаємо. Маємо ще подивитися на те, чи будуть якісь заяви грузинської влади, чи будуть якісь внутрішні зміни. Можливо, і не будуть, тому що вони занадто далеко зайшли в орбіту Росії, але в такому разі це збільшує можливість протестів тощо. У них вибори будуть 2028 року, тобто незабаром країна піде у певну кампанію. І, до речі, від того, якою сильною та грізною буде Росія, багато чого залежить на цих виборах.
