Ілюстративний фотоколаж: golos.com.ua
"Гроші заходять в країну і зараз їх треба розписати"
Як вам тональність обговорення, сама дискусія між опозицією і спікером?
Усе виглядало непривабливо, все було затягнуто. Очікували ці кошти від ЄС ще на початку цього року, а отримали їх в червні. Дуже пізно. Треба було робити зміни до держбюджету вже зараз. А фактично ми жили в новій реальності без грошей. Тому така нервовість була передана депутатам, спікеру, Міністерству фінансів. Відверто кажучи, все очікувано. Сказати, що це мене здивувало – ні.
Парламентарі не були впевнені до останнього, що ми отримаємо кошти з боку Європейського Союзу. Незважаючи на ту риторику, яку ми чули, що 90 млрд євро, які ми отримаємо – це вирішена проблема, що ми отримаємо ці кошти. Це було не зрозуміло. І зараз, після того, як вже зрозуміло, що кошти будуть надходити в країну, ти маєш "повісити їх" вже на державний бюджет.
Цього року заходить 45 млрд євро, що відповідає близько 50 млрд доларів додаткових – оці кошти розподілені. Частина їх заводиться приблизно на рівні близько 35 млрд доларів до частини, яка відноситься до оборонного бюджету. І тому ви отримали трохи більше півтора трильйона грн додаткових витрат на оборону та безпеку. І плюс інші кошти, які зайшли в країну, які пішли на соціальний сектор. Без цього не можна було б сказати, що в нас є достатньо коштів для фінансування. З цих півтора трильйона гривень, які заходять на безпеку і оборону – ці кошти будуть відображатися в нашому державному бюджеті. Але вони будуть використані не в нас в країні, а в Європі, щоб закуповувати для нас озброєння та снаряди. Все, що стосується соціального сектора, ми б не могли ці витрати, які були заплановані, взагалі виконувати. І була прив'язка до всіх цих коштів, які мають зайти. Це не те, що не було передбачено, що там щось не відбудеться або кардинально змінилася – покращилася чи погіршилася – економічна ситуація. Ні! Досягнута домовленість: гроші заходять в країну і зараз їх треба розписати. Це треба було зробити набагато раніше, якби європейці видали ці кошти раніше. Але вони гальмували цей процес. І ми знаємо, з яких причин і хто. Того, хто гальмував, вже і нема. Я маю на увазі Угорщину (на виборах у квітні нинішнього року в Угорщині прем'єр-міністр Віктор Орбан зазнав поразки і змушений був залишити посаду після 16-річного керування цією державою – ред.).
Олег Устенко. Фото: facebook
Ризиковано, але іншого шляху немає
Наскільки ризиковано будувати бюджет країни тільки на зовнішньому фінансуванні, коли ми дуже піддані турбулентним ризикам?
Дуже ризиковано, але іншого шляху немає. Можлива інша альтернатива, перехід до плану Б – формувати бюджет, виходячи з того, що в нас є наявним. У нас є наявними приблизно 65 млрд доларів – все те, що збирається нашими власними силами в економіці країни у вигляді податків, зборів. Усе відправляється на Сектор безпеки і оборони. Все решта в плані Б – непогано з точки зору того, що все ж таки треба розуміти, що ми перебуваємо у стані війни – не вішати на нас додаткові ризики. Все решта може фінансуватися лише після того, як з'являється додатковий ресурс. Але це набагато легше сказати з точки зору мого, як економіста. Але з точки зору політика це майже неможливо вийти і сказати населенню, що чекайте – грошей нема. Коли будуть гроші, тоді будемо фінансувати. Як ви уявляєте: буде так працювати країна чи ні? Мені здається, що ні. Це буде просто означати різке зростання соціальної напруги з відповідними наслідками і для нашої обороноздатності. Якщо грошей нема, то що ми будемо фінансувати? Весь соціальний сектор повністю залежить від того, чи отримуємо ми зовнішнє фінансування, чи ні. 28% нашого ВВП іде на фінансування нашого Сектору безпеки і оборони. Уявіть собі, що ця цифра в шість разів більша, ніж те, що будуть витрачати країни-члени НАТО до 2037 року. А ми вже 28%, а вони будуть 5% витрачати в 2037 році. Коли ти стільки тратиш на безпеку і оборону, і вимушено тратиш, бо ми не можемо витрачати менше, ми все витрачаємо на цей сектор. Всі інші сектори перебувають в абсолютній зоні ризику. Тому і дивно продовжувати виконувати взяті на себе зобов'язання по виплаті пенсії в 100 000 грн і більше. Дивно виглядають виплати підвищення заробітної плати бюджетникам при повній відсутності коштів. Дивним виглядає підтримка ініціатив щодо "давайте сконцентруємо нашу допомогу від підвищення цін на паливо на тих, хто їздить на автомобілі". А чому їм, чому не бабці, яка отримує 3 500 пенсії?
Треба негайно підвищити заробітну плату нашим військовим. Зміни, які відбулися – зростання на 174 млрд грн грошового забезпечення наших військових. Де взяти гроші? Ревізія і аудит війська дасть змогу знайти додатково близько 200 млрд грн – це в додаток до тих 174 млрд грн. Ці 174 млрд грн не означають, що ти можеш підвищити просто заробітну плату всім військовим. Ні! Навіть про такі суми, які заявлялися раніше, тут просто не може йти навіть мови. Пошук грошей у наших союзників триватиме, поки ми у війні. Союзники і партнери не будуть нас фінансувати, якщо в нас будуть продовжувати бачити проблеми і плюс небажання робити те саме – затягувати паски, як і вони роблять. З 1 січня цього року в ЄС почали оподатковуватися і посилки, й електронні платформи. Чому вони мають це робити, беручи для нас кредитний ресурс у 90 млрд? Вони ж платять за цей кредитний ресурс?! І до сьогоднішнього дня це було 3%. Я думаю, що із завтрашнього дня ціна зросте до 3,3%, враховуючи, що я очікую нові рішення з боку Європейського центрального банку, які мають бути оголошені невдовзі. Це впливатиме на загальну фінансову ситуацію в світі і, відповідно, в Україні. Якщо вони затягують паски, то очікують, що і ми те саме будемо робити. Ситуація складна, достатньо важко прогнозована і ми перебуваємо в зоні колосальних фінансових ризиків. Це теж треба розуміти. Ми не перебуваємо в стабільному стані.
КОНТЕКСТ
Верховна Рада підтримала напередодні, 10 червня законопроєкт №15224 про зміни до держбюджету на 2026 рік. Він збільшує видатки на сектор безпеки й оборони на 1,5 трлн грн. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк. Законопроєкт підтримали 242 народні депутати. Основне джерело додаткових коштів – 45 млрд євро від Євросоюзу в межах Ukraine Support Loan, з яких 31,8 млрд євро мають піти на оборону й безпеку.
Із додаткових оборонних видатків 1,3 трлн грн скерують на озброєння, військову техніку, боєприпаси, закупівлю та ремонт. Ще 174 млрд грн – на грошове забезпечення військовослужбовців, 14,6 млрд грн – до резерву сектору безпеки й оборони.
Зміни також передбачають 40 млрд грн на стійкість регіонів перед зимою, зокрема захист критичної інфраструктури, котельні, когенерацію та резервне живлення. Ще 40 млрд грн додатково скерують до резервного фонду держбюджету.
