На шляху до членства в Європейському Союзі країни-кандидати мають виконати десятки вимог. Поряд із реформами судової системи, боротьбою з корупцією чи економічними змінами важливе місце займає екологічне законодавство. Воно охоплює питання якості повітря та води, управління відходами, захисту природи, контролю промислового забруднення та боротьби зі зміною клімату.
Саме цим питанням була присвячена одна з дискусій під час Ukraine Recovery Conference, що відбулася у Гданську. Учасники наголошували: екологічні реформи — це не лише вимога Брюсселя, а й інструмент модернізації держави, розвитку бізнесу та залучення міжнародного фінансування.
Міністерка клімату та довкілля Польщі Пауліна Генінг-Клоска нагадала, що для Польщі виконання екологічних вимог стало одним із найскладніших етапів підготовки до вступу в ЄС. За її словами, країні довелося створити нові державні інституції, побудувати сучасну систему моніторингу якості повітря, води й ґрунтів, а також запровадити європейські стандарти контролю за довкіллям.
Вона наголосила, що сьогодні екологічні стандарти є не лише питанням захисту природи, а й важливою конкурентною перевагою. Саме якісні екологічні дані та зрозумілі правила допомагають залучати інвесторів, знижувати ризики для бізнесу та відкривати доступ до фінансування Європейського Союзу.
Аналітики міжнародних організацій також звернули увагу, що екологічні реформи безпосередньо впливають на економіку. Представниця Міжнародного інституту сталого розвитку (IISD) Анна Акерман зазначила, що європейські екологічні стандарти підвищують довіру інвесторів, роблять правила роботи зрозумілими та дозволяють враховувати кліматичні ризики ще на етапі планування інвестиційних проєктів.
У Європейському банку реконструкції та розвитку наголошують, що відповідність екологічним, соціальним та кліматичним вимогам вже стала необхідною умовою для отримання міжнародного фінансування. Саме тому гармонізація українського законодавства із законодавством ЄС є не лише частиною переговорів про вступ, а й практичною умовою для реалізації проєктів відбудови.
Окрему увагу під час конференції приділили екологічним наслідкам російської агресії. Колишній міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев зазначив, що попередня оцінка екологічних збитків уже перевищує 138 мільярдів євро. За його словами, війна призвела до масштабного забруднення ґрунтів, води та повітря, знищення природних територій і створила нові виклики для майбутнього відновлення країни.
Україна вже працює над виконанням вимог розділу 27 «Довкілля та зміна клімату» переговорного процесу з ЄС. Це один із найбільш комплексних розділів європейського законодавства, який передбачає ухвалення близько 200 нормативно-правових актів та створення сучасної системи екологічного управління.
Польща, яка пройшла цей шлях понад два десятиліття тому, готова ділитися власним досвідом. Під час конференції Національний фонд охорони довкілля та водного господарства Польщі та Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України підписали лист про наміри щодо співпраці. Він передбачає обмін досвідом у фінансуванні природоохоронних проєктів, роботі державних інституцій та використанні європейських коштів.
Учасники дискусії підсумували, що зелена відбудова України — це не окремий напрям політики, а одна з основ майбутньої європейської інтеграції. Від того, наскільки успішно Україна зможе поєднати післявоєнне відновлення з екологічними реформами, залежатимуть її конкурентоспроможність, інвестиційна привабливість та готовність до членства в Європейському Союзі.
Повну версія програми слухати тут.
Програму підготував Володимир Гарматюк
