Михайло Гончар: Газпром вдався до тактики зволікань з виплатою боргу Нафтогазу

Чи є поразкою України призупинення рішення Стокгольмського арбітражу щодо виплати Нафтогазу Газпромом двох мільярдів доларів? Які це матиме наслідки, прокоментував в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Ввечері" президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар:

Газпром не раз заявляв, що буде оскаржувати рішення Стокгольмського арбітражу, хоча це абсолютно неможливо з огляду на те, що це рішення остаточне і перегляду не підлягає. Тому просто Газпром вдався до тактики зволікань і створення перешкод, щоб відтягнути максимально в часі настання неминучого, тобто виплати. Чому це робиться саме зараз? По-перше, процедурні моменти, а по-друге, не слід забувати, що наближається дата загальних зборів акціонерів Газпрому, щорічних зборів. І очевидно, що крісло під очільником Газпрому Міллером давно хитається, а тут такий ляпсус відбувся, що Газпром програв у Стокгольмському арбітражу. І кому програв! Українцям, Нафтогазу. Тому Газпром зараз намагається за будь-яку ціну довести, що ситуація до кінця не програна.  

Якими можуть бути подальші дії Стокгольмського арбітражу? Він може переглянути, скасувати рішення? Від чого це залежить і скільки часу може тривати?

Виходячи з того, що записано в контракті і з практики арбітражних рішень, рішення Стокгольмського арбітражу остаточне, не підлягає перегляду. Звісно, можна знаходити якісь юридичні зачіпки. І як вважає Газпром, він знайшов ці лінгвістичні речі.

До речі, що це за лінгвістична експертиза? Що рішення начебто було написане за участю сторонніх людей. Як це взагалі трактувати?

Це складно трактувати однозначно, оскільки ніхто це рішення Стокгольмського арбітражу, яке нараховує більше тисячі сторінок, не бачив, тим більше не бачив висновку цього нікому невідомого, але всесвітньо відомого лінгвіста. Тому я думаю, що йдеться про маніпуляцію з боку Газпрому. У них достатньо коштів, щоб наймати високооплачуваних адвокатів. Але мова не йде про Стокгольмський арбітраж. Те, що відбувається зараз, відбувається в зовсім іншій інстанції. Це окружний апеляційний суд. І тут теж виникає серйозний прецедент, оскільки над міжнародним арбітражем в Стокгольмі ніхто не має суверенітету. І окружний суд не зможе переглянути своїм рішенням рішення Стокгольмського арбітражу.