Вперше за останні п'ять років на ринку праці України відбулося зростання чисельності зайнятого населення, заявив в.о. голови Держслужби зайнятості Валерій Ярошенко. У першому півріччі кількість зайнятого населення зросла на 0,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Добре це чи погано, проаналізував в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Зранку" виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
.jpg)
Гліб Вишлінський: Звичайно, це позитивна зміну. Я думаю, що тут спрацювало два фактори. Один фактор є загальноекономічним. У нас в цьому році досить стабільно зростає економіка загалом і це призводить до зростання кількості робочих місць. Найімовірніше, у нас економіка за рік зросте на 3%, відповідно, збільшиться кількість зайнятих. Це нормально. Другий чинник більш технічний. Як відомо, у нас з травня змінилися правила нарахування субсидій на оплату житлово-комунальних послуг. І для тих громадян, які не працюють, але претендують на отримання субсидії, їм автоматично встановлюють розрахунковий дохід у розмірі трьох прожиткових мінімумів на людину. Відповідно, стає невигідно працювати в тіні. Я думаю, це вплинуло в червні, що люди почали активніше працевлаштовуватися.
Економіка зробила такий прорив саме у 2018?
Гліб Вишлінський: У 2016-17 роках економіка вже почала зростати, але вона зростала невеликими темпами. І я думаю, що це могло підштовхнути цей процес, бо якщо ми подивимося кількість зайнятих, то це офіційна зайнятість. Але є ще такий показник, як економічна активність населення. Проводиться опитування громадян щодо бажання працювати і відповідно до цього розраховується показник безробіття неофіційного. У нас уже 2,5 роки є більш-менш стабільна економічна ситуація. Навряд чи можна говорити про якісь масові звільнення. Радше це такі поточні звільнення, коли одних людей звільняють, інших беруть на роботу. І тут немає нічого, що могло б сильно впливати на показники.
У Державній службі зайнятості кажуть, що кількість вакансій зросла за останній рік. Які це вакансії, за рахунок чого вони з'являються і хто на них претендує?
Гліб Вишлінський: Тут у нас вже є ефект трудової міграції, про яку давно говорять. За нашими підрахунками, зараз щодня за кордоном працює 2,5 млн українців як трудові мігранти. Це Польща і насамперед це люди робітничих професій. І зараз у нас ця тенденція стала ще більш загрозливою. Звісно, на робітничі спеціальності в українські підприємства зараз дуже важко знайти людей.
Дисбаланс попиту і пропозицій на ринку праці. Як він утворився і чи можна його якось усунути?
Гліб Вишлінський: Зрозуміло, що в нас є раціональний фактор престижності праці. Є перекіс у бік людей з вищою освітою. Якщо подивитися через фактор трудової міграції, то люди робітничих спеціальностей мають більше можливостей диктувати свої умови на ринку праці, бо їхні навички потрібні всюди. Виникає ситуація, яка і далі буде поширюватися через відкриття європейського ринку праці, коли вища освіта, зокрема, за гуманітарними спеціальностями, вона обмежує людей роботою навіть в Україні, якщо це не є міжнародно конкурентноспроможні спеціальності, зокрема, сфера ІТ-технологій.
Прослухати повну версію розмови
