Цього тижня в Чеській Республіці згадували 50-ту річницю вторгнення країн Варшавського договору в Чехословаччину. І цього тижня парламент Чехії визнав цей акт окупацією і грубим порушенням міжнародного права.

В ефірі Українського радіо у програмі "Міжнародний контекст" подію згадував доктор історичних наук Юрій Шаповал.
Відбувалися спроби реформування соціалістичного ладу в Чехословаччині. Згадаймо передумови.
Юрій Шаповал: Це було достатньо непросто у самій Чехословаччині. Дубчек не був аж таким ліберальним керівником, але тим не менше він став символом, з його ім'ям асоціюються дуже суттєві речі. По-перше, достатньо згадати скасування цензури, яку прийняли в Чехословаччині з величезним інтузіазмом. Якщо говорити про політичний аспект, то з Дубчеком асоціюється виникнення Компартії Чехословаччини, людей, які надихалися хрущовською відлигою.

Операція "Дунай" розроблялася впродовж кількох місяців. Тому вона була такою масовою? Було задіяно п'ять тисяч танків?
Юрій Шаповал: Було задіяно також 200 тисяч військовослужбовців. Є дуже цікаві аспекти цього вторгнення. На відміну від інших країн соцтабору, Чехословаччина була на особливому рахунку, там не було радянських військових частин. Коли було прийнято політичне рішення, військово-промисловий комплекс, якщо його можна так назвати, то він прийняв це рішення вкрай позитивно. Вони зрозуміли, що треба діяти. Тому ця операція набула такого величезного значення. Це все сплелося зі змінами в акцентах у політиці Брежнєва щодо Чехословаччини. Ще один цікавий момент. Це вторгнення тоді відбувалося через територію тодішньої Української Радянської Соціалістичної Республіки.
Нещодавно сучасний лідер чеських комуністів заявив, що по суті ми не маємо обвинувачувати Москву, бо тоді в Москві сидів вихідець із України Брежнєв та й українці у лавах радянської армії окуповували Чехію.

Юрій Шаповал: Це заява упередженої людини, бо на відміну від документів, які існують, а нещодавно у Москві видали тритомник Брежнєва, були спроби підставити українців. Насправді він нічого не мав до України, він був росіянином. Брежнєв не мав ніякого синтименту до України. Я не думаю, що це розумний аргумент для того, щоб Україну обвинувачувати у цих гріхах.
Латвія та Естонія заявили, що хочуть розглядати питання компенсації від Російської Федерації за опупацію країн Балтії, яка сталася в 1940-му році. Росія не згодна з терміном "окупація". А для істориків це безсумнівно?
Юрій Шаповал: Безумовно, в істориків жодного сумніву. А що це було як не окупація?
Компенсацію у такому разі є можливість юридично здобути?
Юрій Шаповал: Керівники балтійських держав назвали цифру. Вона, як кажуть, не до виконання. Там йдеться про десятки міліардів євро. Але я думаю, що ця справа має більше такий політико-ідеологічний характер, і просто нагадує Росії, яка чомусь так ображається, коли критикують Радянський Союз, і дуже захищає Сталіна і сталінізм. Тому цілком доречно виставити їй такі рахунки. Не думаю, що це буде зреалізовано, але це матиме розголос і примусить людей у світі задуматись над тим, яким насправді був Радянський Союз і чим насправді є путінська Росія. У цьому є певні сенси, я це радо вітаю.
Чому Литва не бере в цьому участі?
Юрій Шаповал: Я не знаю, це питання до литовських керівників. Але що стосується Латвії і Естонії, то вони займають достатньо радикальну позицію щодо переосмислення минулого. Там справді змінюються орієнтири, змінюються цінності, і вони не бояться цього робити.