Заборонити благодійні внески в школах не можна, бо їх ніхто і не дозволяв. Батькам, перш ніж щось купувати для школи, треба поцікавитися у директора, а який був бюджетний запит та на що він отримав кошти, а на що не отримав і чому.
Батьки і школа: де знайти точку порозуміння? Про це говорив в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Зранку" експерт з питань освіти Українського інституту майбутнього Микола Скиба.
Школи просити чи вимагати у батьків кошти не можуть, але брати від батьків, які з власної ініціативи вирішили купувати меблі та речі для школи, можна?
Микола Скиба: В тому і суть благодійних надходжень, що вони є добровільні. Ніхто не може встановлювати таксу чи періодичність сплати. Звичайно, що заборонити благодійні внески в школах не можна, бо їх ніхто і не дозволяв. Не було якогось наказу. Це виникло самочинно. Воно існує в напівлегальному полі. Хоча благодійність — це частина культури. Питання в тому, як це привести до такого цивілізованого рівня. Це дійсно дуже часто такий негласний тиск інших батьків, які можуть заплатити за навчання своїх дітей в школі, а інші мають повторювати їхню поведінку і теж робити благодійні внески для школи. Зараз усе можна вирішувати не на загальних зборах. Педагог може запрошувати батьків індивідуально і працювати з ними індивідуально. Прилюдного осуду щодо успішності учня чи осуду батьків за те, що вони не хочуть або не можуть сплатити примусово-добровільних внесків не повинно бути.
Але ж не всі вчителі однакові, не всі директори шкіл подібні.
Микола Скиба: Особистість вчителя дуже залежить від рис характеру, від чогось невід'ємного, що не дається як додаток до диплому, а є результатом цілеспрямованих зусиль. Можливо і треба щось купити для школи. Треба розуміти батькам механізм. На жаль, на сьогодні школи не є розпорядниками коштів, для цього є управління освіти. У директора, як людини, що відповідає за господарство, є ініціатива скласти запит до управління освіти. Управління освіти потім відповідно має скласти запит до депутатів, які мають при розгляді бюджету врахувати ці потреби. Батькам, перш ніж щось купувати, треба поцікавитися у директора, а який був бюджетний запит та на що він отримав кошти, на що не отримав кошти і чому. І лише після цього ухвалювати рішення: чи варто, чи не варто на це виділяти кошти. У Києві, наприклад, дуже легко перевірити по факту на що виділені, а на що не виділені кошти. Є освітня мапа столиці, де можна зайти і побачити кожну школу та на що виділяли для неї з бюджету.
Прослухати повну версію розмови.
