Усі знають, як кепсько не висипатися, а ті, хто має безсоння, потерпають хронічно. Усім відомий зв’язок безсоння через тривожність, “нерви”, як то кажуть. У людей із безсонням вдвічі частіше буває тривожність. Чи тривожність - причина безсоння, і чому переживання забирають наш сон? Про це дізнаємося в програмі "ФізКультура".
Ведуча:
Дарія Озерна
Виявилося, що одна ніч без сну для мозку виглядає як стан тривожності. Люди, що під час дослідження не досипали, наступного дня на 30 відсотків легше впадали у бентежний стан від неприємних стимулів, яких вони навмисне зазнавали.
У них були гіперактивні ділянки мозку, що відчувають емоції та безпеку, це - амигдала та передня поясна кора. Водночас у цих людей була загальмована ділянка, котра здатна контролювати емоції, які виникають в амигдалі, це - середня префронтальна кора.
Коли ми суттєво не висипаємося, а для більшості людей середнього віку треба спати приблизно 7 годин, мозок не здатний запустити процеси гальмування тривожності. Тобто передусім не тривожність позбавляє нас сну, а брак сну робить нас тривожними і депресивними. Тривожність далі заважає нам спати й це все стає схожим на замкнене коло, яке необхідно розірвати.
Глибокий сон із сновидіннями допомагає мозку відновити механізми регулювання емоцій і стати на шлях меншої тривожності. Варто зазначити, що снодійні не збільшують тривалість сну зі сновидіннями, який потрібен для виходу з кола безсоння.
Почніть лягати спати вчасно, а якщо вам це не вдається, то принаймні знайте, що відбувається, та що все не так погано. Варто спочатку добре виспатися, а потім перейматися, якщо причина для переживань і далі здаватиметься значущою.
Прослухати детальніше можете за посиланням
