У Національному музеї історії України буде представлений оригінал документу, який проголошував Акт Злуки. Як готувалися до підписання Акту Злуки 100 років тому в програмі "Культура.Live" поговорили з кандидаткою історичних наук Тетяною Водотикою.
Ведучі:
Василь Шандро, Олена Гусейнова
Кандидатка історичних наук розповіла, що дата 22 січня мала всі шанси стати Днем незалежності України.
"Ще 1918 року 22 січня Українська Центральна Рада проголосила Четвертий Універсал, яким проголошувалася незалежність УНР, але все склалося не так. Врешті 22 січня стає святом на державному рівні, відзначається і річниця документа, і політика правового акту. Йде мова про універсал Директорії УНР, яким власне Акт Злуки проголошувався дійсним", — говорила Водотика.
За словами Тетяни Водотики, у Національному музеї історії України на кілька днів оригінал цього документу від 18 січня буде виставлений для народного відвідування.
"Не в річницю, оригінал цього документу знаходиться в Центральному державному архіві вищих органів влади та управління. Цей документ унікальний. Заступниця директора архіву навіть вважає, що є десь друга копія цього документу, адже будь-який державний документ підписується у двох екземплярах, отже копія має десь бути", — сказала Водотика.
Тетяна Водотика зауважила, що ідея соборності була чи не єдиним моментом, в якому всі політичні сили України сходилися.
"Коли в кінці 1918 року ЗУНР отримала незалежність і Директорія підняла проти гетьмана повстання, це було одним з елементів боротьби, в тому числі проти гетьмана. Директорія поїхала в ЗУНР і проводила попередню роботу. До них ставилися досить скептично. Але оскільки ця злука була віковічним пафосом і мрією народу, треба було об'єднуватися", — повідомила Водотика.
Кандидатка історичних наук розповіла, що документ проіснував кілька місяців і є дискусії щодо того, через що було розірвано цей документ.
"Те, що проголосили злуку не означало, що утворилася єдина держава. Підписантами документу від ЗУНР були Лонгин Цегельський та Лев Бачинський, від УНР це були Винниченко, Петлюра, Швець, Макаренко", — поділилася Водотика.
За словами Тетяни Водотики, попри все що було, той масив документів, який лишився від Української революції набагто більший від того, що лишилося від Жовтневого преводроту.
Прослухати детальніше можете за посиланням
Фото — Кореспондент.net
